20 травня 2025 року справа №640/20250/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «ПРОМИСЛОВА ОПТОВА КОМПАНІЯ» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА ОПТОВА КОМПАНІЯ» з позовом до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в якому просить суд, визнати протиправними та скасувати:
-картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2022/000089 від 24 01.2022 р.;
-рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2021/000070/2 від 24.01.2022 р;
-картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UА100230/2022/000161 від 11.02.2022 р.;
-рішення про коригування митної вартості товарів №UА100230/2022/610033/2 від 11.02.2022 р.;
-картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UА100230/2022/000162 від 12.02.2022 р.;
-рішення про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610034/2 від 12.02.2022 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товарів, які ввозилися на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту), заявлено цей показник у відповідних митних деклараціях ІМ40ДЕ UA500020/2022/002357, ІМ40ДЕ UA100230/2022/603306, ІМ40ДЕ UA100230/2022/603401, до яких додавалися всі необхідні документи для підтвердження ціни. На думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товарів, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв вищезазначені рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів. Позивач зазначає, що до митного контролю були подані всі документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів, подані документи не містять розбіжностей. Позивач зазначає про необґрунтованість рішень відповідача про коригування митної вартості товарів. Вважає дії митного органу неправомірними та такими, що не відповідають положенням Митного кодексу України (далі - МК України).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/20250/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
01 травня 2023 року від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа №640/20250/22 на виконання Закону України № 2825-IX від 13 грудня 2022 р. «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято дану справу до провадження та вирішено, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого відповідач зазначив, що ним за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за митними деклараціями ІМ40ДЕ UA500020/2022/002357, ІМ40ДЕ UA100230/2022/603306, ІМ40ДЕ UA100230/2022/603401 прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови. Відповідач зазначає, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що подані документи до митного оформлення не містили об'єктивних, достовірних відомостей для підтвердження числового значення заявленої митної вартості та містили розбіжності.
Розглянувши подані документи й матеріали, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між ТОВ «ОПТОВІ ЗАКУПІВЛІ» та Компанією Gtowny Dostawca Sp. Z o.o (Польша) 18.01.2021 було укладено міжнародний договір поставки товару №GDS-20/1.
01.02.2021 року, у зв'язку з перейменуванням ТОВ «ОПТОВІ ЗАКУПІВЛІ» в ТОВ «ПРОМИСЛОВА ОПТОВА КОМПАНІЯ» було укладено додаткову угоду до міжнародного договору поставки товару №GDS-20/l про поставку товарів на територію України.
Відповідно до умов вказаного Договору Позивач здійснив поставки товарів в Україну, у зв'язку чим Позивачем здійснювалось митне оформлення товарів в режимі імпорту.
Згідно до специфікації №28078 від 02.12.2021 року сторони Договору погодили поставку товару на територію України, зокрема сонячних модулів 550Вт.
З метою митного оформлення зазначених товарів, 24.01.2022 Позивач подав до Одеської митниці митну декларацію IM40ДЕ UA500020/2022/002357, визначивши опис товару вказаної декларації як:
1.Прилади напівпровідникові фоточутливі, включаючи фотогальванічні елементи, зібрані у модуль. Сонячні модулі 550 Вт -3100шт. Торговельна марка: Sunova Країна виробництва : CN Виробник : XIAMEN CANDOUR CO., LTD. Див. "електронний інвойс".
2.Місць 100 РХ
3.5/ Номери контейнерів: JXLU7820193/221/1, ZCSU7607721/221/1, TLLU5796176/221/1, TEMU6649820/221/1.
Разом з декларацію були подані наступні документи:
-міжнародний договір поставки товарів №GDS-20/l від 18.01.2021 року;
-додаткова угода від 01.02.20021 року до міжнародного договору поставки товару №GDS-20/l;
-специфікація №28078 від 02.12.2021;
-Пакувальний лист (Packing list) 72/01/2022 від 20.01.2022;
-Рахунок-проформа (Proforma invoice) 72/01/2022 від 02.12.2021;
-Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 72/01/2022 від 20.01.2022;
-Коносамент (Bill of lading) ХМ21111004 від 06.12.2021;
-Навантажувальний документ (Bordereau) - Наряд №321 від 20.01.2022;
-Декларація про походження товару (Declaration of origin) 72/01/2022 від 20.01.2022;
-калькуляція від 20.01.2022;
-Висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями від 20.01.2022 № 069/22;
-прайс-лист продавця №б/н від 01.12.2021;
-комерційна пропозиція Xiamen Candor Co. Ltd.
Відповідачем 24.01.2022 було винесено картку відмови № UA500020/2022/000089 в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення з таких причин: В митному оформленні відмовлено згідно вимог частини 6 пункту 2 статті 54 Митного кодексу України від (ЗУ № 4495-VI від 13.03.2012). Відповідно до статті 55 Митного кодексу України (ЗУ № 4495-VI від 13.03.2012) прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000070/2 від 24.01.2022. Рішення про відмову у митному оформленні може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13.03.2012 № 4495-VІ "МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ" або у суді. Роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подання нової МД з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000070/2 від 24.01.2022.
Також, 24.01.2022 року відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000070/2, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до пункту 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України. Прийняття такого рішення відповідач обґрунтовує в графі 33 Рішення.
До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 18.01.2021 № GDS-20/1, проформа - інвойс від 20.12.2021 № 72/01/2022, рахунок-фактура (інвойс) від 20.01.2022 №72/01/2022 та інші документи. Згідно частини 5 статті 54 Митного кодексу України (далі - МКУ) митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Відповідно до ч. 1 cm. 337 МКУ визначено, що перевірка документів та відомостей здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом. Згідно п.2 cm.52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв'язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості товарів та тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1)відповідно до ч.10 cm. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах CFR Одеса, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;
2)відповідно до пп. в п.2 ч.10 cm. 5 8 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.
Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов'язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору(контракту);4) виписку з бухгалтерської документації;5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;6) копію митної декларації країни відправлення;?) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларанта було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. 24.01.2022 декларантом було надіслано лист від 24.01.22 №24/01/2022 з роз'ясненнями та наступні документи: калькуляція від 20.01.2022. Висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями від 20.01.2022 № 069/22, прайс-лист продавця №б/н від 01.12.2021, комерційна пропозиція. Вказаним листом повідомлено про неможливість надання інших витребуваних документів відповідно до вимог п. З ст. 53 МКУ та встановлені терміни п. З ст. 53 МКУ. При розгляді додатково наданих документів та пояснень декларанта, було встановлено наступне. 24.01.2022 року декларантом надіслано прайс- лист продавця №б/н від 01.12.2021 без зазначення періоду, на який дійсна дана цінова пропозиція, відсутня інформація про детальний опис товару, виробника товару, а також про торговельну марку, отже, не містить всіх необхідних реквізитів для встановлення зв'язку між поданим прайс-листом та партією товару, яка ввозиться, комерційна пропозиція продавця надана без зазначення дати видання та періоду на який діє пропозиція вартості, відсутня інформація щодо умов поставки, відповідно до яких сформована ціна за товар, відсутня інформація щодо виробника товару та торговельної марки. Калькуляція без номеру від 20.01.2022 надана від продавця товару та не містить інформації виробника. Комерційна пропозиція без номеру та дати, не відомо кому та на яких умовах зроблено Висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями від 20.01.2022 № 069/22 зроблено на основі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів, також експертом використано основний метод визначення митної вартості відповідно до МКУ, тобто не здійснено жодного порівняльного аналізу ринкової вартості імпортованих подібних (аналогічних) товарів у проміжок часу наближений до дати ввезення оцінюваних товарів на митну територію України та не проаналізовано кон'юнктуру ринку. Згідно зі статтею 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів). Відповідно до Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10.09.03 №1440, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому, зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатись у звіті про оцінку з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. Слід зазначити, що у наданому висновку відсутні джерела будь якої цінової інформації про оцінюваний товар. Таким чином, якщо висновок підготовлений з порушенням вищезазначеного підходу, він не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які в ньому наведені. Крім того, необхідно підкреслити, що експертні висновки носять виключно інформаційний характер. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз цінової інформації, яка міститься в АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису та фізичних характеристик товару, що продається на аналогічних комерційних умовах, експорт в Україну здійснюється з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим і становить: по товару № 1 - 4,32 дол. США/кг (МД від 10.11.2021 № UА100230/2021/335422, від 21.01.2022 № UА500020/2022/002157); ніж заявлено декларантом (2,73 дол. США/кг).
У зв'язку з наведеним позивач 24.01.2022 р. подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ UА500020/2022/002421, вказавши в ній в графі 43 порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом -6, та визначивши в графі 47 митні платежі, нараховані позивачу відповідачем та різницю між сумами платежів 806802,66 грн.
Також, 18.05.2021 між ТОВ «ПРОМИСЛОВА ОПТОВА КОМПАНІЯ» та Компанією WSPOLPRACA WSCHODNIA Sp. Z о.о (Польша) було укладено міжнародний договір поставки товару № WWS-20/1 (надалі - «Договір»).
Відповідно до умов вказаного Договору Позивач здійснив поставки товарів в Україну, у зв'язку чим Позивачем здійснювалось митне оформлення товарів в режимі імпорту.
Згідно до специфікації №29444 від 31.12.2021 р. сторони договору погодили поставку товару на територію України, зокрема сонячних модулів 545 Вт, сонячних модулів 540 Вт.
11.02.2022 року з метою митного оформлення зазначених товарів, Позивач подав до Одеської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ UA100230/2022/603306, визначивши опис товару вказаної декларації як:
1.Прилади напівпровідникові фоточутливі, сонячні фотогальванічні елементи - панель сонячна напівпровідникова фоточутлива: Solar modules/Сонячні модулі 545Вт-620шт Solar modules/Сонячні модулі 540Вт-1320 шт, Торговельна марка: Risen Країна виробництва: CN, Виробник: RISEN ENERGY CO., LTD Див. "електронний інвойс"
2.Місць 60 8А/1-60 дерев'яні палети, СТ-1940 картонне пакування.
3.3 Номери контейнерів: FFAU3103849/221/1, CSNU7263077/221/1, СSNU7923606/221/1.
Разом з декларацію були подані наступні документи:
-договір міжнародної поставки товарів № WWS-20/1 від 18.05.2021 року;
-специфікація № 29444 від 31.12.2021 року;
-пакувальний лист (Packing list) № 19/02/2022 від 04.02.2022 року;
-рахунок - проформа (Proforma invoice) №19/02/2022 від 31.12.2021 року;
-рахунок-фактура (Invoice)(Commercial Invoice) №19/02/2022 від 04.02.2022 року;
-коносамент (Bill of landing) № COSU6321688650 від 02.01.2022;
-автотранспортна накладна (Road consignment note) 3077 від 10.02.2022;
-автотранспортна накладна (Road consignment note) 3606 від 10.02.2022;
-автотранспортна накладна (Road consignment note) 3849 від 10.02.2022;
-декларація про походження товару (Declaration of origin) №19/02/2022 від 04.02.2022;
-висновок експертного дослідження товару № 144/22 від 11.02.2022 року;
-Інформація про позитивні результати державних видів контролю по застосуванні Порядку інформаційного обміну від 11.02.2022;
-комерційна пропозиція від 30.12.2021;
-прайс від 30.12.2021.
Відповідачем 11.02.2022 було винесено картку відмови № UA100230/2022/000161 в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення з таких причин : Коригування митної вартості згідно рішення ВМ01 митного поста «Південний» від 11.02.2022 p. № UA100230/2022/610033/2 . Необхідність внесення змін до графи 12 - 45,46,47 ВМД після прийняття МД до митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути оскаржено відповідно до cm. 25 МКУ або до суду. Роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подання нової МД із заповненням гр.12,45,46,47 графи 44 графи В, відповідно до рішення ВМ01 митного поста «Південний» від 11.02.2022 p. № UA100230/2022/610033/2.
Також, 11.02.2022 р. відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610033/2, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до пункту 2 частини першої статті 57 МКУ. Прийняття такого рішення відповідач обґрунтовує в графі 33 Рішення:
На виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 МКУ Кодекс), п. 44.1 cm. 44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме: Відповідно до частини З статті 53 МКУ за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією від встановлено:
1)ціна за одиницю товару згідно прайс-листа розрахована на умовах FOB, згідно інших товаросупровідних документів умови поставки згідно Інкотермс 2010 CFR ODESSA що також суперечить поняттю прайс-лист. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
2) Наявна розбіжність цін встановленої продавцем в прайс-листі та фактично проданих за рахунком-фактурою. Прайс-лист це нормативно-виробниче практичне і (або) довідкове видання що містить відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо цін продажу товару.
3) Наявна розбіжність в переліку супровідних документів, а саме згідно підпункту 4.3 пункту 4 контракту продавець надає покупцю якщо інше непередбачено специфікацією наступну супровідну інформацію на кожну відвантажену партію товару: повний комплект перевізних документів коносаментів, CMR тощо відповідно до умов поставки. Згідно пункту 7 Специфікація № 29444 від 31.12.2021 до контракту №WWS-20/l від 18.05.2021 разом з товаром продавець передає для покупця наступні документи повний комплект перевізних документів коносаментів, CMR та інше відповідно до умов поставки. Однак наявність деталізованого переліку документів які повинні бути присутні та закріплені за певними умовами поставки Інкотермс 2010 в Контракті та специфікації, відсутня.
У зв'язку із зазначеним, керуючись положеннями частини 6 статті 54 та частиною 2 статті 58 Кодексу, заявлену декларантом митну вартість за ціною договору щодо товарів які імпортуються визнати не можливо. Посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 cm.57 МКУ. Жодних вимогу порядку ч.6 cm. 55 МКУ від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 26 - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до cm. cm. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами cm. cm. 62, 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 cm. 64 МКУ та є підставою для застосування другорядного методу 2т - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: Товар № 1 - митна декларація від 12.01.2022 № UA100230/2022/600470- 4,32 $/кг; Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Рішення винесено без урахування термінів, передбачених cm.5З МК України, на письмове прохання суб'єкта ЗЕД Декларант має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: - у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; - у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; Декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Перелік вимог щодо подання додаткових документів, передбачених cm. 53 МКУ, за умови надання яких митна вартість може бути визнана:- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписку з бухгалтерської документації; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;- копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країн i-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію). Наголошуємо про право митного органу щодо потреби в уточненні будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки, визначене статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка є невід 'ємною частиною Угоди про заснування Світової організації торгівлі.
У зв'язку з наведеним позивач 11.02.2022 року подав нову митну декларацію IM40ДЕ UA100230/2022/603340, вказавши в графі 43 порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом - 6, та визначивши в графі 47 митні платежі, нараховані позивачу відповідачем та різницю між сумами платежів 526671,55 грн.
Також, 18.05.2021 між ТОВ «ПРОМИСЛОВА ОПТОВА КОМПАНІЯ» та Компанією WSPOLPRACA WSCHODNIA Sp. Z о.о (Польша) було укладено міжнародний договір поставки товару № WWS-20/1.
Відповідно до умов вказаного Договору Позивач здійснив поставки товарів в Україну, у зв'язку чим Позивачем здійснювалось митне оформлення товарів в режимі імпорту.
Згідно до специфікації №29462 від 24.12.2021 р. сторони договору погодили поставку товару на територію України, зокрема сонячних модулів 545 Вт.
12.02.2022 року з метою митного оформлення зазначених товарів, Позивач подав до Одеської митниці митну декларацію IM40ДЕ UA100230/2022/603401, визначивши опис товару вказаної декларації як:
1.Прилади напівпровідникові фоточутливі, сонячні фотогальванічні елементи - панель сонячна напівпровідникова фоточутлива: Solar modules of 545 W / Сонячні модулі 545 Вт - 1860шт. Торговельна марка: Sola , Країна виробництва: CN, Виробник: Jiangsu Green Power New Energy Co., Ltd. Див. "електронний інвойс".
2.Місць 60 8А/1-60 дерев'яні палети СТ-1860 картонне пакування
3.3 Номери контейнерів: CAIU7701283/221/1, SEGU4482614/221/1, TGBU5546181/221/1.
Разом з деклацарію були подані наступні документи:
-договір міжнародної поставки товарів № WWS-20/1 від 18.05.2021 року;
-специфікація № 29462 від 24.12.2021 року;
-пакувальний лист (Packing list) № 14/02/2022 від 02.02.2022 року;
-рахунок - проформа (Proforma invoice) №14/02/2022 від 24.12.2021 року;
-рахунок - фактура (Invoice)(Commercial Invoice) №14/02/2022 від 02.02.2022 року;
-коносамент (Bill of landing) № YMLUM236387000 від 25.12.2021;
-автотранспортна накладна (Road consignment note) 1283 від 11.02.2022;
-автотранспортна накладна (Road consignment note) 2614 від 11.02.2022;
-автотранспортна накладна (Road consignment note) 6181 від 11.02.2022;
-декларація про походження товару (Declaration of origin) №14/02/2022 від 02.02.2022 року;
-висновок експертного дослідження товару № 128/22 від 03.02.2022 року;
-Інформація про позитивні результати державних видів контролю про застосуванні Порядку інформаційного обміну від 12.02.2022;
-комерційна пропозиція від 23.12.2021;
-прайс від 23.12.2021.
Відповідачем 12.02.2022 було винесено картку відмови № UA100230/2022/000162 в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення з таких причин : Коригування митної вартості згідно рішення ВМ01 митного поста «Південний» від 12.02.2022 p. № UA100230/2022/610034/2. Необхідність внесення змін до гр. 12,45,46,47 графи ВМД після прийняття МД до митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути оскаржено відповідно до cm. 25 МКУ або до суду. Роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подання нової МД із заповненням гр. 12,45,46,47 графи 44 графи В, відповідно до рішення ВМ01 митного поста «Південний» від 12.02.2022 p. № UA100230/2022/610034/2.
Також, 12.02.2022 р. відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610034/2, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до пункту 2 частини першої статті 57 МКУ. Прийняття такого рішення відповідач обґрунтовує в графі 33 Рішення:
На виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України (далі -МКУ, Кодекс), п. 44.1 cm. 44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме: Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією від встановлено:
1)Ціна за одиницю товару згідно прайс-листа розрахована на умовах FOB, згідно інших товаросупровідних документів умови поставки згідно Інкотермс 2010 CFR ODESSA що також суперечить поняттю прайс-лист. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
2)Наявна розбіжність цін встановленої продавцем в прайс-листі та фактично вказаних за рахунком-фактурою. Прайс-лист це нормативно-виробниче практичне і (або) довідкове видання що містить відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо цін продажу товару.
3)Наявна розбіжність в переліку супровідних документів, а саме згідно підпункту 4.3 пункту 4 контракту WWS-20/1 від 18.05.2021 продавець надає покупцю якщо інше непередбачено специфікацією наступну супровідну інформацію на кожну відвантажену партію товару: повний комплект перевізних документів коносаментів, CMR тощо відповідно до умов поставки. Згідно пункту 7 Специфікації № 29262 від 24.12.2021 до контракту WWS-20/1 від 18.05.2021 разом з товаром продавець передає для покупця наступні документи повний комплект перевізних документів коносаментів, CMR та інше відповідно до умов поставки. Однак наявність деталізованого переліку документів які повинні присутні та закріплені за певними умовами поставки Інкотермс 2010 в Контракті та специфікації, відсутня. У зв'язку із зазначеним, керуючись положеннями частини 6 статті 54 та частиною 2 статті 58 Кодексу, заявлену декларантом митну вартість за ціною договору щодо товарів які імпортуються визнати не можливо. Посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до 4.4 cm. 5 7 МКУ. Жодних вимог у порядку ч.6 cm. 55 МКУ від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 26 - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до cm. cm. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами cm. cm. 62, 63 МКУ, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 cm. 64 МКУ та є підставою для застосування другорядного методу 2т - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: Товар № 1 - митна декларація від 12.01.2022 № UA100230/2022/600470- 4,32 $/кг; Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Рішення винесено без урахуванням термінів, передбачених cm.53 МК України, на письмове прохання суб'єкта ЗЕД. Декларант має право на випуску вільний обіг товарів, що декларуються, - у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; - у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; Декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Перелік вимог щодо подання додаткових документів, передбачених ст. 53 МКУ, за умови надання яких митна вартість може бути визнана:- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписку з бухгалтерської документації, - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою контрактом),- каталоги специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;- копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; -розрахунок ціни (калькуляцію). Наголошуємо про право митного органу щодо потреби в уточненні будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки, визначене статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка є невід'ємною частиною Угоди про заснування Світової організації торгівлі.
У зв'язку з наведеним позивач 12.02.2022 року подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ UА100230/2022/603404, вказавши в графі 43 порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом - 6, та визначивши в графі 47 митні платежі, нараховані позивачу відповідачем та різницю між сумами платежів 478147,93 грн.
Позивач вважає, що зазначені рішення та картки відмови протиправними, у зв'язку з чим, останній звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що пов'язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
У ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 1 ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно із ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявления за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 264 МК України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 МК України, перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, ка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною першою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина четверта статті 52 Митного Кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1)основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2)другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини друга та третя статті 57 Митного кодексу України).
Відповідно до положень частини четвертої та п'ятої статті 58 МКУ визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина дев'ята 9 статті 58 Митного Кодексу України).
Відповідно до приписів частини першої статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1)немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7)копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 57 цього Кодексу).
З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Крім того, це узгоджується з визначеними у ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.
Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено обов'язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов'язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).
Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації).
Згідно з приписами п. 6 Розділу II вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.
При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 51 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу II Методичних рекомендацій).
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:
1) подання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України;
2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;
3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);
4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що вередують резервному.
Судом встановлено, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України та згідно і вимогами ст. 368 МК України.
Відповідачу надані додаткові документи, які, крім інших документів, підтверджують визначення митної вартості наданих для митного оформлення товарів відповідно до законодавства України. Позивач під час митного оформлення товарів надав документи, які містять повні та необхідні відомості.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Відповідач у якості таких сумнівів в оспорюваних рішеннях зазначив:
-відсутність строку дії прайс-листів, калькуляцій, комерційних пропозицій;
-невідповідність умов продажу товарів по Інкотермс в таких документах умовам постачання товарів відповідно до умов Договору та додатків до нього (інвойсів, специфікацій).
Суд не погоджується з такими висновками з наступних підстав.
Відповідач в оскаржуваних рішеннях не посилається на жодну норму законодавства України або міжнародного законодавства, яка б зобов'язувала сторони договору купівлі-продажу встановлювати строки дії прайс-листів, калькуляцій, комерційних пропозицій. Не міститься такої вимоги у і договорі, на підставі якого здійснювався продаж товару, щодо якого застосоване коригування його митної вартості.
Крім того, посилання як на складову та підстави визначення митної вартості товару на підставі прайс-листа виробника товару є безпідставними, оскільки обов'язкове подання такого документу частиною 2 статті 53 МК України не передбачено.
Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, оскільки прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару конкретному покупцю, а й на загальний доступ можливих покупців на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів. Умови поставки, зазначені в прайс-листі є безвідносними до Позивача, на відміну від Специфікації, експортної декларації та інвойсу, які, відповідно, містять умови поставки відповідно до Інкотермс.
Умови визначення ціни товару, умови його доставки відповідно до правил Інкотермс, визначаються в договорі та в додатках до цього договору. Прайс-лист виробника, як вказано вище, є узагальненим документом. Так, до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При укладанні договору з визначеним покупцем, визначається і ціна на товар відповідно до досягнутих сторонами домовленостей, тобто індивідуально.
Також, чинним законодавством не встановлено конкретних вимог та переліку відомостей (критеріїв), які повинен містити прайс-лист. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, окрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.
Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
Аналогічна правова позиція викладена в постанову Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №809/278/17.
Частина друга статті 55 Митного кодексу України визначає, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, що визначає обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: - неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); - невірно проведений розрахунок митної вартості; - невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №813/1229/16.
Судом досліджено документи позивача які були подані до відповідача та встановлено, що вони містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну і у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових).
Відповідачем не вказано жодних доказів недостовірності заявленої Позивачем вартості товару.
Таким чином, правильність визначення Позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу Відповідачем не підтверджена.
За таких обставин, Позивач подав до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом.
Таким чином відповідачем протиправно відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у відповідності із ч.1 ст.58 Митного кодексу України за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також протиправно було обрано другорядні методи визначення митної вартості.
Крім того, варто зазначити, що рішення про митне оформлення товару не може базуватися виключно на інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДЕРЖМИТСЛУЖБИ, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі ДЕРЖМИТСЛУЖБИ відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення. Тому, така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально і підлягають обчисленню.
Аналогічна позиція підтверджується судовою практикою, зокрема, відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року у справі .№809/278/17: «Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації- При цьому в частині шостій статті 54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Аналогічні висновки викладені й у Постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного апеляційного суду: від 16 липня 2020 року у справі № 815/2731/18 та від 11 червня 2020 року у справі: №815/5597/17 .
Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі №815/6833/17: «Доводи відповідача щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів (наведені з посиланням на відповідні нормативні акти) суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками і наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена».
Також, відповідно до правової позиції Верховного суду (постанова від 02.07.2020 року у справі №803/916/17) контроль правильності обчислення декларантом митної вартості здійснюють митні органи у визначений законом спосіб у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей: «Декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
За таких обставин, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.»
Отже, у відповідача не було законних та обґрунтованих підстав для сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів та відповідно не було законних підстав для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що винесені відповідачем оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.
Враховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було застосовано для визначення митної вартості товару резервний метод, отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовної вимоги, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.
Наведене свідчить, що винесені рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови є протиправними і підлягають скасуванню. Право позивача порушено. Отже, позовна вимога є обґрунтованою, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 24810,00 грн.
Керуючись статтями 9,14,73-78,90,139,143,242-246,250,255,295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2022/000089 від 24 01.2022 р. та рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2021/000070/2 від 24.01.2022 р.
Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UА100230/2022/000161 від 11.02.2022 р. та рішення про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610033/2 від 11.02.2022 р.
Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UА100230/2022/000162 від 12.02.2022 р. та рішення про коригування митної вартості товарів № UА 100230/2022/610034/2 від 12.02.2022 р.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА ОПТОВА КОМПАНІЯ» судовий збір у розмірі 24810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.