20 травня 2025 року № 320/13714/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 29.12.2023 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 01.09.2023 по 29.02.2024 року пенсію за вислугу років відповідно до п. а) ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи із загального стажу, який враховується до вислуги років, які дають право на пенсію вислугу років позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність відмови відповідача у призначення пенсії відповідно до п. а) ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки позивач набув право на призначення такої пенсії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №320/13714/24 відкрито провадження та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у відзиві на позов вказав про необгрунтованість доводів позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та з 01.10.2023 отримує пенсію за вислугу років за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення».
12.12.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахування пенсії відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Листом від 29.12.2023 відповідач вказав про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії, з огляду на недостатність спеціального стажу.
Позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що порушує його право на пенсійне забезпечення, тому звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Згідно частини 3 статті 53 Закону №1788-XII, працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою-третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.
Відповідно до частини 1 статті 54 Закону № 1788-XII, право на пенсію за вислугу років мають такі категорії робітників і службовців авіації, а також льотно-випробного складу, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті: а) працівники льотного і льотно-випробного складу після досягнення 50 років і за наявності вислуги років на цих посадах станом на 1 квітня 2015 не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок та після цієї дати при набутті вислуги років на цих посадах: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники льотного і льотно-випробного складу: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; 1976 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 45 років - які народилися з 1 січня 1971 року по 30 червня 1971 року;45 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1971 року по 31 грудня 1971 року; 46 років - які народилися з 1 січня 1972 року по 30 червня 1972 року; 46 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1972 року по 31 грудня 1972 року..
Згідно Рішення Конституційного Суду України №2-р/2019 від 04.06.2019 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 р. № 213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 р. № 911-VIII. Положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 р. №911-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Враховуючи Рішенням Конституційного Суду України № 2-р/2019 від 04.06.19 р., стаття 54 Закону № 1788-XII підлягає застосуванню у редакції до внесення змін Законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 р. № 213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.
Згідно з вимогами п. "а" ст. 54 Закону № 1788-XII, у редакції до внесення змін Законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 р. № 213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 р. № 911-VIII, право на пенсію за вислугу років мають працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2000 р. № 264 "Про порядок обчислення заробітку для призначення пенсії особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації" встановлено, що особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і борт операторам, які виконують спеціальні роботи в польотах, заробіток для обчислення пенсії визначається згідно з пунктом 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 р. № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу".
Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, Перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 р. № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу".
Відповідно до Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, до посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років належать: 1. Члени екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів. 2. Льотно-інструкторський склад. 3. Командно-льотний склад: керівники (їх заступники), інспектори й інші спеціалісти з льотної служби (льотної роботи) міністерств, відомств, управлінь, об'єднань, підприємств, установ, організацій та їх структурних підрозділів, які мають діюче льотне свідоцтво і беруть участь в польотах у складі екіпажу повітряного судна або іншого літального апарата. 4. Парашутисти всіх найменувань, рятувальники, а також десантники-пожежники всіх найменувань, інструктори авіапожежної служби, керівники парашутних (парашутно-рятувальних, пошуково-рятувальних) підрозділів, працівники позаштатних і штатних парашутно-десантних груп, які здійснюють стрибки з парашутом або спуски (підйоми) на спеціальних спуско-піднімальних пристроях з вертольотів, що перебувають на висоті не менше 10 метрів.
Згідно пункту 1 Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 р. № 418, при обчисленні строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу рахуються: а) кожні 20 годин нальоту на літаках (крім нальоту і робіт, передбачених пунктами "б"-"г" цього пункту) - за один місяць вислуги; б) кожні 12 годин нальоту на вертольотах, в авіації спеціального застосування (санітарні польоти, авіахімічні роботи, аерофотозйомка, патрулювання, зондування атмосфери й інші види робіт), на посадах льотного складу груп супроводження іноземних повітряних суден (лідирувальники), на посадах командно-льотного та льотно-інструкторського складу, в тому числі у навчальних закладах по підготовці й підвищенню кваліфікації кадрів льотного складу авіації, - за один місяць вислуги.
Пунктом 2 та 3 Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 р. № 418 передбачено, що обчислення строків вислуги відповідно до пунктів "а" і "б" пункту1 провадиться шляхом ділення фактичного нальоту годин за весь час роботи на посадах льотного складу відповідно на 20 і 12. Вислуга у річному обчисленні визначається шляхом ділення числа повних місяців вислуги на 12. При виконанні протягом року різних робіт, зазначених у пункті 1, вислуга років обчислюється пропорційно тривалості нальоту годин (зайнятості) на кожній роботі.
Згідно з копією трудової книжки позивача працював:
1984-1988 - навчання в Актюбінському ВЛУГА ;
02.12.1988 - 31.01.1994 - на посаді другого пілота у роботодавця Київський об'єднаний авіазагін Українського управління цивільної авіації;
01.02.1994 - 31.03.1995 - на посаді другого пілота 3 кл. с-та АН-24 5ЛО у роботодавця Українська державна авіакомпанія "Авіалінії України" київське регіональне відділення;
01.04.1995 - 23.06.1999 - на посаді другого пілота 3 кл. с-та АН-24 5ЛО та на посаді другого пілота 3 кл. АЕ 5лз у роботодавця Київське державне авіаційне підприємство Державної авіакомпанії "Національні авіалінії України" (Державна авіакомпанія "Національні авіалінії України");
24.06.1999 - 23.05.2002 на посаді другого пілота повітряного судна Ан-26 у роботодавця ЗАО "Авіалінія АТІ";
27.05.2002 - 09.08.2004 - на посаді другого пілота ПС та на посаді командира повітряного судна АН-26 у роботодавця ЗАО "Авіакомпанія "Горлиця";
15.11.2004 - 15.01.2007 - на посаді другого пілота ВС ДС-9 у роботодавця TOB "Українські середземноморські авіалінії"
22.01.2007 - 27.10.2010 - на посаді другого пілота льотної служби у роботодавця Спільне ЗАТ "Міжнародні авіалінії України"
03.09.2012 - 02.11.2018 рр. - на посаді другого пілота ПС Боїнг - 737 льотної служби та на посаді командира ПС Боїнг - 737 льотної служби у роботодавця TOB "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна".
10. 05.11.2018 року - 08.09.2023 року - на посаді командира повітряного судна Департаменту екіпажів пілотської кабіни у роботодавця TOB "Авіакомпанія "СКАЙАП".
10. 05.11.2018 року - 08.09.2023 - на посаді командира повітряного судна
Департаменту екіпажів пілотської кабіни у роботодавця TOB "Авіакомпанія "СКАЙАП"
Згідно записів у льотній книзі позивача (книга обліку нальоту годин пілота) зазначено нальот згідно календарних років:
1988 рік - нальот під час навчання в Актюбінському ВЛУТА - 119 годин 54 хв
у період з 1989 рік по 2020 рік - 13600 годин 28 хв. (стр 29- 36 льотної книги, дублюється з помісячним обліком годин на стр 37-70 льотної .книги);
2021 р. - 519 годин 12 хвилин (стр. 71 льотної книги);
2022 р. - 29 годин 53 хв (стр. 72 льотної книги);
2023 р. - 0 годин 0 хв (стр. 73 льотної книги);
Відповідно наліт годин цивільної авіації позивача складає 856 167 хвилин/ 60 сек = 14269 год 45 хв.
Суд зазначає, що для призначення пенсії згідно ст. 54 Закону та постанови КМУ необхідно дві умови: 1) наявність відповідного віку та 2) наявність відповідної вислуги років - не менше 25 років (п. а ст. 54 Закону, та п. 1 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації). При цьому порядок обчислення вислуги років визначений Порядком обчислення строків вислуги років для призначення пенсії працівникам льотного складу.
Разом з тим, суд зазначає, що з наданих позивачем документів підтверджується необхідна вислуга років для призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за вислугу років, а відмова відповідача є необґрунтованою, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 29.12.2023 є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо відновлення порушеного права, то суд вважає, що оскільки судом встановлено наявність у позивача необхідного віку та спеціального стажу, то у даному випадку суд вважає за можливе відновити порушене право позивача шляхом зобов?язання відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 з 01.09.2023 по 29.02.2024 року пенсію за вислугу років відповідно до п. а) ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи із загального стажу, який враховується до вислуги років, які дають право на пенсію вислугу років позивача.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачем у зв'язку із розглядом даної адміністративної справи понесено судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
З метою отримання правової допомоги щодо ведення справи, позивачем було укладено з адвокатом Лазоренко І.М. договір про надання правничої допомоги від 19.01.2024 №19.01.2024.
Так, в матеріалах справи наявний опис робіт, згідно якого, адвокатом здійснювалось підготовка та подання позовної заяви.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст.134 КАС України:
1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
3. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З метою розподілу судових витрат позивач повинен подати до суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.
На виконання вимог договору позивачем сплачено 3500,00 грн. за отримані послуги щодо підготовки та подання даної позовної заяви.
Отже, вимоги позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу підлягають задоволенню у розмірі 3500,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 29.12.2023 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 01.09.2023 по 29.02.2024 року пенсію за вислугу років відповідно до п. а) ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи із загального стажу, який враховується до вислуги років, які дають право на пенсію вислугу років ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмір 3500,00 грн. (три тисячі п'ятсот гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 грн. (одна тисяча двісті одинадцять) 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.