20 травня 2025 року № 320/13831/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправної відмови та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправною відмову відповідача щодо не надання інформації згідно запиту на інформацію позивача від 1.05.2023 року;
зобов'язати відповідача надіслати на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 копії бойових наказів (бойових розпоряджень), журналів бойових дій (журналів ведення оперативної обстановки, бойових донесень), рапортів (донесень) командирів підрозділу про участь запитувача у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, що стали підставою для видання наказів командирів військових частин про нарахування додаткової винагороди ОСОБА_1 згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з березня 2022 року по момент звернення з запитом від 01.05.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно не надано на запит позивача документи, що стали підставою для видання наказів командирів військових частин про нарахування додаткової винагороди ОСОБА_1 згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі №320/13831/24 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, яким вказано що ВЧ НОМЕР_1 не є розпорядником інформації.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
01.05.2023 року позивач через свого представника звернувся із запитом на інформацію до Міністерства оборони України.
Листом від 17.05.2023 №765/4/156 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомило заявника про опрацювання запиту військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 та вказано, що такий запит доведено до керівництва НОМЕР_2 .
Також вказано, що відповідно до відповіді командування ВЧ НОМЕР_3 командування ВЧ НОМЕР_2 було надано документи з порушених питань. Зазначено, що такі документи містять відомості, що становлять службову інформацію.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Пунктом 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У статті 46 КАС України зазначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Зі змісту наведених положень процесуального законодавства вбачається, що належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального право відношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Так, як зазначено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 640/19240/21 від 21.03.2023, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, проте це не позбавляє позивача права на звернення до суду з тим самим позовом вже до належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Так, суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів проходження служби у ВЧ НОМЕР_1 у спірний період, як і не містить таких посилань сама позовна заява.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та наведених сторонами аргументів, суд дійшов висновку про відсутність з боку відповідача протиправних дій щодо позивача. Відтак, позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких належить відмовити.
Відповідно до положень статті 139 КАС України, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.