Справа №760/25543/24
Провадження №2-адр/760/8/25
«21» травня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Тесленко І.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 про долучення доказів понесення витрат на правову (професійну правничу) допомогу та винесення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
встановив:
В провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 06 березня 2025 року позовну заву задоволено, Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ЕНА №3175258 від 01.10.2024 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, скасовано; провадження по справі про адміністративне правопорушення закрито відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення; стягнуто з Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
17 березня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про долучення доказів понесення витрат на правову (професійну правничу) допомогу та винесення додаткового рішення в адміністративній справі.
13 травня 2025 року на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали заяви передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 19 травня 2025 року.
Заява мотивована наступним. В проваджені Солом'янського районного суду міста Києва перебуває на розгляді позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3175258 від 01.10.2024 року. 06.03.2025 року рішенням Суду було задоволено позовну заяву у повному обсязі чим скасовано вказану постанову. Вказане рішення представник Позивача отримав 06.03.2025 року на Електронний кабінет. У поданому позові представник Позивача вказав наступне: «Додатково повідомляю що витрати на професійну правничу допомогу які були понесені Позивачем з підстав подання відповідного позову та розгляду у справі, правова допомога надається Адвокатським бюро «Цибульський та партнери» адвокатом Цибульським В.В., будуть надані додатково». Відповідно до п. 7 ст. 139 КАС України - Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). В порядку п. 9 ст. 139 КАС України - При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Варто зауважити на тому, що 10.10.2024 року між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Цибульський та партнери» (далі - Сторони) було укладено Договір про надання правової (професійної правничої) допомоги (далі - Договір). Згідно п.п. 1.2 п. 1 Договору ОСОБА_2 надав право Адвокатському бюро представляти його інтереси. Згідно п.п. 4.1 п 4 Договору 4.1. Сторонами було підписано Специфікацію детального опису обсягу та вартості робіт (послуг) з відповідної тарифікацією (далі - Специфікація). Так, у Детальному описі обсягу та вартості робіт (послуг) встановлено як погодинну оплату за виконану роботу (надані послуги) так і за вчинення конкретної дії - виконаної роботи (наданої послуги), що є Специфікацією; - Додатком №1 до Договору. Відповідно до п.п. 4.3 п. 4 Договору - Вартість, обсяг робіт (послуг) для виконання робіт (надання послуг), в рамках надання АДВОКАТСЬКИМ БЮРО правової (правничої, професійної) допомоги КЛІЄНТУ, зазначається у рахунку - фактурі. На виконання вищевикладеного, між СТОРОНАМИ 11.03.2025 року було підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) в якому було зафіксовано з переліку виконаних робіт (наданих послуг) кількість витраченого часу та конкретна кількість виконаних робіт (наданих послуг). В п. 2 акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору, СТОРОНАМИ було зафіксовано що розмір витрат за надання АДВОКАТСЬКИМ БЮРО правової (правничої професійної) допомоги є співмірним, дійсним та обґрунтованим, враховуючи складність справи, обсягу та часту витраченого АДВОКАТСЬКИМ БЮРО по виконанню робіт (наданню послуг). Загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) становить 2 000,00 грн. 00 копійок. З розрахунку згідно Специфікації детального обсягу опису та вартості робіт 1 (одна) година виконаної роботи (наданої послуги) становить 3000,00 грн. Вартість поданої позовної заяви становить 2000,00 грн. за 40 (сорок) хвилин часу виконаної роботи (наданої послуги), які Позивач має сплатити на користь Адвокатського бюро «Цибульський та партнери». В порядку п.п. 4.4 п. 4 Договору - 4.4. Оплата наданих послуг здійснюється КЛІЄНТОМ в національній валюті України шляхом готівкового або безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок АДВОКАТСЬКОГО БЮРО, вказаний у розділі «МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ТА РЕКВІЗИТИ СТОРІН» даного ДОГОВОРУ. З врахуванням наведеного, просив ухвалити додаткове рішення у справі №760/25543/24, яким стягнути з Управління патрульної поліції міста Києва Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, місто Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 за результатами розгляду справи Солом'янським районним судом міста Києва - судові витрати на правову (професійну правничу) допомогу у розмірі 2 000,00 (дві тисячі гривень).
31 березня 2025 року від відповідача на адресу суду надійшли заперечення на клопотання (заяву), які обгрунтовані наступним. На адресу управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції (надалі - ДПП ) надійшла заява про долучення доказів понесення витрат на правову (професійну правничу) допомогу та прийняття додаткового рішення по справі № 760/25543/24 в якій Представник Позивача просить стягнути судові витрати, стягнувши за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління патрульної поліції міста Києва Департаменту патрульної поліції у розмірі 2000 грн. 00 коп. на користь Позивача. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина третя статті 132 КАС України). Згідно до частин 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Положеннями частини четвертої статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно з пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать; консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо. Відповідно до частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Таким чином сума 2000 грн. 00 коп. є не співмірними з наступних підстав: співмірністю захисту начебто порушених прав та розміром витрат на їх відновлення в суді, а саме предметом оскарження є постанова серії ЕНА №3175258 від 01.10.2024, щодо притягнення до адміністративної відповідальності, а витрати на правничу допомогу щодо звернення до суду за її оскарження в суді нараховані в розмірі 2000 грн. 00 коп., що зовсім не є співмірним. складністю справи №760/25543/24 оскільки розгляд справи відбувався за правилами спрощеного позовного провадження; обсягом проведеної роботи. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС. Згідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.04.2020 у справі № 727/4597/19 при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). З вимог статті 134 КАС України вбачається, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у спразі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19. Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.03.2020 у справі № 726/549/19 суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Також, просять суд врахувати, що справа № 760/25543/24 відноситься до категорії справ незначної складності та по ним є стала судова практика, а тому написання позовної заяви не потребувало додаткових зусиль та знання як наслідок сума витрат на її написання є завищеною. Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20. З врахуванням наведеного, просили врахувати заперечення представника Відповідача; відмовити у задоволенні клопотання про долучення документів та прийняття додаткового рішення по справі № 760/25543/24.
Відповідно до ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається зі ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таакож, згідно до ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Слід зазначити, що адвокати, укладаючи із клієнтом договір про надання правової допомоги, мають вказувати перелік послуг, які будуть надаватися під час виконання такого договору. З приводу цього питання Верховний Суд у постанові по справі № 826/856/19 від 22.12.2018 зазначив, що «з розрахунку наданих адвокатом послуг вбачається, що певні його дії (зробити копії необхідних документів чи друк квитанцій) не потребують професійних навичок, а акт виконаних робіт містить вид послуг, що не були передбачені договором».
Таким чином, для можливості наступного відшкодування судових витрат слід ретельно підготувати договір про надання правової допомоги та передбачити, якими доказами будуть підтверджуватися надані адвокатом послуги.
На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги представником позивача надано суду копію Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 10.10.2024 року, Специфікації (Додаток №1) до вказаного договору, Акту №1 приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) до зазначеного договору від 11.03.2025 року, рахунок - фактуру №1 від 11.03.2025 року, роздруківку щодо здійснення оплати за договором.
При цьому, суддя зважає на те, що надані документи містять у собі розбіжності, а саме: Акт приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) містить у собі інформацію, що вартість наданих послуг є 2 000,00 грн. Натомість з роздруківки щодо оплати послуг, наданих за договором про надання правової (професійної правничої) допомоги від 10.10.2024 року, вбачається що оплата була здійснена в сумі 1700,00грн.
Суд враховує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Наведений підхід до вирішення питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу є сталим та неодноразово викладався у постановах Верховного Суду, зокрема, від 18 червня 2019 року у справі № 910/3929/18, від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15ц (провадження № 14-382цс19), від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20), від 19 листопада 2021 року у справі № 752/16038/19 (провадження № 61-7905св21).
Таким чином, позивачем підтверджено понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 1 700,00 грн., вказані витрати були фактичними та неминучими, їх розмір є обгрунтованим.
Суддя критично сприймає твердження щодо невідповідності заявлених позивачем витрат з правової допомоги складності справи, оскільки сума понесених витрат підтверджена належними доказами та є обгрунтованою.
З врахуванням наведеного, суддя дійшла висновку, що заява позивача про долучення доказів понесення витрат на правову (професійну правничу) допомогу та винесення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, підлягає частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 134, 139, 227, 244, 246, 248, 250, 251, 286, 293 КАС України, суддя, -
ухвалив:
заяву ОСОБА_1 про долучення доказів понесення витрат на правову (професійну правничу) допомогу та винесення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - задовольнити частково.
Стягнути з Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, місто Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9, код ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 1 700,00 грн. (Одна тисяча сімсот грн. 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Тесленко