Головуючий суддя
в суді І інстанції Потапенко А.В.
Єдиний унікальний № 374/84/25
19 травня 2025 року Ржищівський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді- Потапенка А.В.,
за участі:
секретаря - Папенко О.О.,
представника позивача Дворської А.Р. (не з'явилась),
відповідача - ОСОБА_1 (не з'явився),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ржищів Київської області цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
18.03.2025 до Ржищівського міського суду Київської області через систему "Електронний суд" надійшла цивільна вказана вище позовна заява АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СЕНС БАНК" (далі - АТ "СЕНС БАНК").
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач мотивував позовні вимоги тим, що 20.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до АТ "Альфа-Банк", у подальшому назву АТ "Альфа-Банк" змінено на АТ "СЕНС БАНК", з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписав оферту на укладення угоди про надання кредиту № 491032482 за наступними умовами: тип кредиту - "Кредит готівкою"; сума кредиту - 210 157 грн 21 коп.; процентна ставка - 39,9 % річних, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 60 місяців, дата повернення кредиту - 21.08.2025. Своїм підписом позичальник підтвердив, що він ознайомлений зі всією інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надану виходячи із обраних умов кредитування. Після цього позичальник підписав анкету-заяву на укладення договору про комплексне банківське обслуговування в АТ "Альфа Банк", паспорт споживчого кредиту. Крім того, між сторонами погоджено графік платежів.
АТ "СЕНС БАНК" свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме: надавши кредитні кошти у розмірі 210 137 грн 21 коп., що підтверджується меморіальним ордером № 1109859 від 21.08.2020, виписками по особовим рахункам ОСОБА_1 .
Проте позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ним. Загальна заборгованість згідно з угодою № 491032482 від 20.08.2020 становить 326 544 грн 76 коп., з яких: 200 725 грн 97 коп. - заборгованість за кредитом; 125 818 грн 79 коп. - заборгованість по відсотках.
На підставі вищезазначеного позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ "СЕНС БАНК" заборгованість у загальному розмірі 326 544 грн 76 коп. та витрати на відшкодування судового збору у розмірі 3 918 грн. 54 коп. та 25 680 грн 86 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 20.03.2025 відкрито провадження та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 16.04.2025 справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіславши клопотання про розгляд справи без участі представника, проти заочного розгляду не заперечував, позовні вимоги підтримував (а.с.58-61, 80-83).
Відповідач у судове засідання не з'явився двічі поспіль, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, шляхом отримання СМС-повідомлення, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток "Viber" від 16.04.2025, та через оголошення про виклик на веб-сайті судової влади України в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України. Причин неявки не повідомив, клопотань про відкладення підготовчого засідання не надсилав, відзив на позов не подавав. копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками не отримав, рекомендовані листи з повідомленнями про вручення поштових відправлень, що надіслані на адресу місця реєстрації відповідача, яка збігається із адресою місця проживання відповідача, що вказана у позовній заяві, повернулись на адресу суду без вручення адресату з приміткою листоноші: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд вирішив провести заочний розгляд справи.
Обставини справи, встановлені судом.
20.08.2020 ОСОБА_1 та АТ "Альфа-Банк", у подальшому назву АТ "Альфа-Банк" змінено на АТ "СЕНС БАНК", підписано оферту на укладення угоди про надання кредиту № 491032482 за наступними умовами: тип кредиту - "Кредит готівкою"; сума кредиту - 210 157 грн 21 коп..; процентна ставка - 39,9 % річних, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 60 місяців, дата повернення кредиту - 21.08.2025 (а.с. 6).Також між сторонами підписано графік платежів, паспорт споживчого кредиту та анкету- заяву (а.с.6 зворот-7).
Отримання позичальником кредитних коштів у розмірі 210 137 грн 21 коп. підтверджується меморіальним ордером № 1109859 від 21.08.2020, виписками по особовим рахункам ОСОБА_1 (а.с.8, 9-18).
12 серпня 2022 року позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» прийнято рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про найменування АТ «Сенс Банк» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року. Вказані обставини підтверджені копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30 листопада 2022 року.
02.06.2021 та 12.02.2025 АТ "СЕНС БАНК" надсилало на адресу ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень кредитного договору (а.с.19-28).
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за угодою № 491032482 від 20.08.2020 становить 326 544 грн 76 коп. (а.с.30- 30 зворот).
Норми права, застосовані судом.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Умови таких договорів у сфері кредитних правовідносин розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі всім споживачам та доведені до їх відома, так як друга сторона (споживач послуг банку) лише приєднується до договору, з умовами якого він ознайомлений.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 та ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).
Оцінка судом аргументів сторін, доказів.
З матеріалів справи встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір, шляхом підписання відповідачем оферти на укладення угоди про надання кредиту №491032482 від 20.08.2020 та анкети-заяви на укладення договору про комплексне банківське обслуговування в АТ "Альфа Банк", паспорта споживчого кредиту. Крім того, між сторонами погоджено графік платежів (а.с.6-7 зворот). Підписанням цієї заяви позичальник підтвердив, що перед укладенням договору йому була надана вся необхідна інформація, він ознайомлений з умовами надання коштів у позику, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Судом взято до уваги, що паспорт споживчого кредиту відповідає формі та змісту, визначеного для них додатком 1 Закону України "Про споживче кредитування".
За таких обставин, з огляду досягнення домовленості між сторонами щодо умов договору та розміру сплати процентів, вимоги АТ "СЕНС БАНК" в цій частині ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню. Фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 326 544 грн 76 коп (тіло кредиту, відсотки за користування кредитом).
Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення по справі на користь протилежної сторони. Отже, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, а не суду.
У справах про стягнення кредитних коштів на банк або іншу фінансову установу покладений обов'язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право банку на пред'явлення будь-якої вимоги.
Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №61-28582ск18.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Отже, виписки по особовим рахункам та меморіальний ордер можуть бути належними доказами щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, які повинні досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами. Такі висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі № 333/5483/20 та інших.
Як встановлено судом, банком надано належні докази щодо заборгованості відповідача, а саме: згідно із виписками по особовим рахункам з 20.08.2020 по 24.09.2024 ОСОБА_1 (а.с. 9-12, 13-18), меморіального ордеру №1109859 від 21.08.2020, підтверджено отримання кредитних коштів ОСОБА_1 у розмірі 210 157 грн. 21 коп. та часткове повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги АТ "СЕНС БАНК" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Що стосується вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та судового збору, то суд виходив із такого.
Відповідно до статей 137 та 141 ЦПК України за результатами розгляду справи сплачені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено наступне.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності».
Представником позивача заявлено про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 25 680 грн. 86 коп. На підтвердження отримання правничої допомоги надано договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 (а.с. 32-35), згідно якого адвокатське об'єднання "СмартЛекс" надало правову допомогу АТ "СЕНС БАНК".
Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Враховуючи викладене вище, зважаючи на принцип змагальності, суд позбавлений можливості вирішувати питання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу з власної ініціативи. Отже витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача у заявленому розмірі.
Понесення позивачем витрат по сплаті судового збору підтверджується меморіальним ордером № 784325 від 07.03.2025 про сплату судового збору у розмірі 3918 грн 54 коп., який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
В порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Керуючись ст.ст. 526, 626 - 628, 634, 638, 1048, 1054 ЦК України, та ст.ст. 2, 4, 12, 76, 78 - 81, 82, 141, 247, 265, 273, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СЕНС БАНК", - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СЕНС БАНК" заборгованість у розмірі 326 544 (триста двадцять шість тисяч п'ятсот сорок чотири) гривні 76 копійок, витрати на відшкодування судового збору у розмірі 3 918 (три тисячі дев'ятсот вісімнадцять) гривень 54 копійки та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 680 (двадцять п'ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень 86 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повні найменування сторін:
- АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СЕНС БАНК", код ЄДРПОУ 23494714, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100;
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя А.В. Потапенко