Справа № 373/339/25
Провадження № 2/373/424/25
21 травня 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Лебедя В.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача Крилов С.С. звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кошельок» заборгованість за договором № 3420005565-624747 про надання коштів у позику від 22.02.2022 в розмірі 37068,14 грн, що складається із: заборгованості за сумою кредиту - 8000,00 грн, заборгованості за відсотками за користування позикою - 18744,00 грн, інфляційні збитки за період з 13.06.2022 по 15.01.2025 - 8242,50 грн, 3 % річних за період з 13.06.2022 по 15.01.2025 - 2081,64 грн; стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.02.2022 між сторонами було укладено договір № 3420005565-624747 про надання коштів у позику, за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Кошельок».
Відповідно до умов договору ТОВ «Кошельок» взяло на себе зобов'язання надати відповідачу ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: - сума кредиту становить 8 000,00 грн (п. 1.1 договору, р. 3 паспорту кредиту); початковий строк кредитування становить 22 днів (п. 2.1 договору, р. 3 паспорту кредиту, п. 1 графіку розрахунків); відсоткова ставка становить 1,65% на добу за початковий строк кредитування визначений п. 3.5 договору (р. 4 паспорту кредиту); сума кредиту та нараховані відсотки, за початковий строк користування позикою на 22 дні, становить 10 904,00 грн (8 000,00 грн 2904,00 грн - відсотки за користування позикою за перші 22 днів, р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2 графіку розрахунків).
Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор «2430» для підписання кредитного договору № 3420005565-624747 від 22.02.2022.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 .
Відповідач підтвердила виникнення своїх зобов'язань відповідно до умов укладеного договору шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, отримавши кредитні кошти, не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладання кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі у разі отримання нею грошових коштів (розділ 7 паспорту кредиту).
Пунктом 3.6 договору передбачено, що сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, що має наслідком подовження строку користування кредитом на умовах визначених п. 3.7 та п. 3.8.
Згідно з пунктами 3.6, 3.7 договору строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 16.03.2022 до 13.06.2022, за ставкою 2,2 % на добу.
Відповідач не виконала свого обов'язку та припинила повертати суму кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом та виконувати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Ухвалою судді від 17.02.2025 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Відповідачу було запропоновано протягом 15 днів із дня вручення копії даної ухвали подати відзив на позовну заяву, у порядку, передбаченому ст. 191 ЦПК України.
04.03.2025 представник позивача Крилов С.С. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подав клопотання, в якому просив відкласти розгляд справи до 30.04.2025 у зв'язку зі зверненням відповідача врегулювати борг.
15.05.2025 відповідач ознайомилася з матеріалами справи.
19.05.2025 представник позивача Крилов С.С. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подав заяву з відомостями про те, що відповідач в добровільному порядку борг не сплатила, у зв'язку з чим позов підтримав та просив його задовольнити.
У встановлений судом строк відповідачем, яка отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247, ч. 5 ст. 279 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без фіксування судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, встановив таке.
22.02.2022 між ТОВ «Кошельок» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір № 3420005565-624747 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору).
Зазначений договір укладено згідно зі статтями 207, 639 ЦК України та із застосуванням норм Законів України «Про електронну комерцію», «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про споживче кредитування», Правил надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок».
Відповідно до п. 1.1, 2.1, 3.5 договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 8000,00 грн на строк 22 дні, з відсотковою ставкою у розмірі 1,65 %, яка розповсюджується на весь період користування кредитом.
Згідно п. 2.1 договору кредит надається на строк 22 дні («лояльний період»), початком якого є дата підписання договору, а закінченням дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця.
Відповідно до п. 2.2 договору сторони погодили, що встановлений в п. 2.1 договору строк «лояльного» періоду може бути продовжено позичальником шляхом оплати ним протягом даного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом.
Згідно з графіком розрахунків визначено дату видачі кредиту 22.02.2022, дату платежу - 15.03.2022, реальну річну процентну ставку 602,25 %, загальну вартість кредиту 10904,00 грн.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02.112021 у справі № 243/6552/20, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.
Указаний кредитний договір укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті позивача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту. Після чого позивач надіслав відповідачці за допомогою засобів зв'язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідачка і використала для підтвердження підписання договору.
Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений, цей правочин у розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20, від 01.11.2021 року у справі № 234/8084/20.
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, відповідальність за невиконання договірних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на таких умовах.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З довідки ПАТ «МТБ Банк» від 09.01.2025 № 04/642-04/147 вбачається, що на банківський рахунок, банківська картка № НОМЕР_1 , 22.02.2022 перераховано грошові кошти у розмірі 8000,00 грн, ID заявки на кредит - 624747, що ідентифікується судом як надання відповідачу позивачем кредиту на виконання договору № 3420005565-624747.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, позивачем правильно нараховані проценти за користування кредитом за період з 22.02.2022 по 15.03.2022 у розмірі 2904,00 грн, за період з 16.03.2022 до 13.06.2022 у розмірі 15840,00 грн.
Таким чином, допустимими, належними та достовірними доказами підтверджується те, що відповідач отримала 22.02.2022 від ТОВ «Кошельок» за договором № 3420005565-624747 кредит у розмірі 8000 грн, користувалася отриманими кредитними коштами на умовах договору, однак в добровільному порядку не повернула отриманий нею кредит з нарахованими на нього процентами.
Суд вважає доведеним те, що у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість зі сплати кредиту та процентів за користування кредитом за договором № 3420005565-624747 від 22.02.2022 у сукупному розмірі 26744,00 грн, що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 8000,00 грн, процентами за користування кредитом у розмірі 2904,00 грн за період з 22.02.2022 по 15.03.2022, процентами за користування кредитом у розмірі 15840,00 грн за період продовження користування кредитом, а тому позов у цій частині вимог підлягає задоволенню.
Позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних збитків (втрат) та трьох процентів річних не підлягає задоволенню з огляду на те, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Судом встановлено, що позивач здійснив нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 13.06.2022 по 15.01.2025, що на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не підлягають стягненню з відповідача.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1741,72 грн.
Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за договором № 3420005565-624747 від 22.02.2022 у розмірі 26744,00 грн (двадцять шість тисяч сімсот сорок чотири гривні), що складається із заборгованості за наданим кредитом у розмірі 8000,00 грн, заборгованості за процентами за користування позикою у розмірі 18744,00 грн.
Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 інфляційних збитків за період з 13.06.2022 по 15.01.2025 у розмірі 8242,50 грн, трьох процентів річних за період з 13.06.2022 по 15.01.2025 у розмірі 2081,64 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» судовий збір у розмірі 1741,42 грн (одна тисяча сімсот сорок одна гривня 42 копійки).
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», місцезнаходження за адресою: вул. Антонова, буд. 8А, с. Чайки, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08135; код ЄДРПОУ 40842831;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ