Справа № 369/12993/24
Провадження № 2/369/3032/25
Іменем України
15.04.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.
при секретарі Осіпова В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за № 369/12993/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовною заявою до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19 квітня 2021 року. Померлий батько проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області від 26 березня 2024 року, він, син померлого, ОСОБА_1 , з 2018 року по 2021 рік проживав та вів спільне господарство разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкова справа після смерті батька ОСОБА_2 не заводилась. Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 25 травня 1998 року виданого Києво-Святошинським БТІ Київської області, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Постановою від 14 березня 2024 року державний нотаріус Вишневої міської державної нотаріальної контори Філатова І.І. відмовила позивачу у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно з причини пропущення установленого законом строку для прийняття спадщини.
Із підстав, наведених вище, Позивач просив суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті його батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у тримісячний термін з часу набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 жовтня 2024 року по справі № 369/12993/24 відкрито провадження в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 листопада 2024 року підготовче провадження в справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті, встановивши загальний порядок дослідження доказів.
Позивач в судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату час та місце розгляду справи належним чином.
Представник Позивача в судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату час та місце розгляду справи належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі та без участі Позивача. В заяві проти ухвалення заочного рішення не заперечував, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Згідно Постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року № 761/38266/14 (61-1091св21) якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явилися всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Суд, з'ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19 квітня 2021 року.
Померлий батько проживав за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов проживання Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області від 26 березня 2024 року.
Спадкова справа після смерті батька ОСОБА_2 не заводилась.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 25 травня 1998 року виданого Києво-Святошинським БТІ Київської області, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Постановою від 14 березня 2024 року державний нотаріус Вишневої міської державної нотаріальної контори Філатова І.І. відмовила позивачу у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно з причини пропущення установленого Законом строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
Статтею 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
За приписами ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 цього Кодексу.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1220,1222,1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. 1272 ЦК України).
Як роз'яснено Верховним Судом України у п. 26 постанови Пленуму від 30.05.2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" суди відкривають провадження у справі за позовом особи про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.
Тобто суд, розглядаючи такі позови встановлює саму по собі наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, та оцінює їх з точки зору поважності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує пропуск строку звернення із заявою про прийняття спадщини тим, що здійснював поховання батька та маючи на руках правовстановлюючі документи на квартиру, доглядаючи за успадкованим належним йому майном, помилково, через власну необізнаність із чинним законодавством, весь час вважав себе таким, що спадщину вже прийняв, оскільки на мою думку, для фактичного прийняття спадщини мав значення факт спільного проживання разом із померлим, а не факт наявності спільного зареєстрованого місця проживання, також він вчинив всі необхідні дії, які свідчать про прийняття спадщини, оскільки від неї він в установленому порядку не відмовлявся, інший спадкоємців не має.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що причини пропуску позивачем строку для своєчасного подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини поважними.
Враховуючи, що позивач в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, а також той факт, що у відповідача відсутні заперечення з приводу заявлених позивачем позовних вимог, тому суд дійшов висновку, про можливість надати позивачу додатковий строк для прийняття спадщини.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява від 10 лютого 2010 року № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.), серія A,303-A, п. 29).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15,16, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1261-1265, 1269, 1270, 1272, ст.11 ,81, 141, 200, 206, 247, 263-265, 268, 280 ЦПК, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 13 Конвенції з основоположних прав та свобод людини України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тримісячний термін з часу набрання рішенням суду законної сили.
Інформація про позивача:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Інформація про відповідача: Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області, адреса: вул. Володимирська, 33 с. Білогородка Бучанського району Київської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 15 квітня 2025 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ