Справа № 368/1802/24
2/368/265/25
Рішення
Іменем України
"19" травня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Іванюти Т.Є.
при секретарі Вареник О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), заінтересована особа - Виконавчий комітет Кагарлицької міської ради Київської області як орган опіки та піклування (м.Кагарлик, вул. Герої Небесної Сотні, 1) про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,-
встановив :
Позивачка звернулася до суду з позовом посилаючись на те, що відповідно до договору дарування серії НАК №539382 від 25.12.2014 року виданого державним нотаріусом Воловенко Р.П. вона є власником домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Дане домоволодіння було подаровано їй матір'ю ОСОБА_3 , яка близько 2 років назад померла. Інших спадкоємців у даному домоволодінні немає.
Окрім ОСОБА_1 , згідно витягу № 634 від 25.06.2024 року виданого сектором місця проживання відділу ЦНАП Кагарлицької міської ради зареєстровані також її діти , а саме: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
13.08015 року рішенням Кагарлицького районного суду Київської області шлюб між ОСОБА_6 ) та батьком їхніх дітей ОСОБА_2 було розірвано та дітей залишено на виховання та утримання матері.
До червня 2023 року діти постійно проживали з позивачкою за місцем їхньої реєстрації.
ОСОБА_2 проживав за адресою АДРЕСА_2 , у будинку своїх батьків, та протягом 8 років ніякого бажання бачитися з дітьми не мав та аліменти не сплачував.
В червні 2023 року ОСОБА_2 взяв дітей до свого місця проживання та після чого діти відмовилися повертатися додому та залишилися проживати у батька.
Згідно рішення Кагарлицького районного суду за позовом ОСОБА_2 від 09.11.2023 року, судом було визначено місце проживання дітей з батьком, де останній зареєстрований та проживає.
Також за судовим наказом від 18.03.2024 року Кагарлицьким районним судом Київської області з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дітей.
10.05.2024 року ОСОБА_1 звернулася до служби у справах дітей та сім'ї Кагарлицької міської ради з питанням щодо зняття дітей з реєстрації. Комісією від 03.06.2024 року їй було відмовлено у наданні дозволу на зняття з реєстрації сина ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_7 .
Так як ОСОБА_1 є власником домоволодіння то 25.06.2024 року вона звернулася до сектора місця проживання Відділу ЦНАП Кагарлицької міської ради для зняття з реєстрації всіх зареєстрованих осіб, які не є власниками майна, своїх неповнолітніх дітей для подальшої реєстрації за місцем проживання батька, але їй було відмовлено в усній формі, а письмової відповіді не надано.
04.07.2024 року ОСОБА_1 через поштове відділення «Укрпошта» надіслала заяву до Кагарлицької міської ради.
02.08.2024 року через листоношу, отримала відповідь за № 1581/04-08 від 19.07.2024 року, сектор реєстрації місця проживання відділу - ЦНАП Кагарлицької міської ради відмовив у заяві про зняття з реєстрації дітей відповідно до ЗУ №1871 від 05.11.2011 року ст. 18 п.2 Зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років здійснюється одним із батьків або іншим законним представником за згодою іншого з батьків або законних представників. Згоди на зняття з реєстрації колишній чоловік не надає, а тому просить суд шляхом усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням позивачці, визнати її неповнолітніх дітей особами такими, що втратили право на користування житловим приміщенням за місцем реєстрації та зняти з реєстраційного обліку.
Позивачка та її представник в судовому засіданні позов підтримали та просили його задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Також надіслали відзив в якому просять відмовити в задоволенні позову.
Представник заінтересованої особи виконкому Кагарлицької міської ради Київської області як орган опіки та піклування в судове засідання не з'явився, надіслали заяву в які просять справу слухати в їх відсутність, проти задоволення позову заперечують.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до договору дарування серії НАК №539382 від 25.12.2014 року виданого державним нотаріусом Воловенко Р.П. вона є власником домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Дане домоволодіння було подаровано їй матір'ю ОСОБА_3 , яка близько 2 років назад померла. Інших спадкоємців у даному домоволодінні немає.
Окрім ОСОБА_1 , згідно витягу № 634 від 25.06.2024 року виданого сектором місця проживання відділу ЦНАП Кагарлицької міської ради зареєстровані також її діти , а саме: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
13.08015 року рішенням Кагарлицького районного суду Київської області шлюб між ОСОБА_6 ) та батьком їхніх дітей ОСОБА_2 було розірвано та дітей залишено на виховання та утримання матері.
До червня 2023 року діти постійно проживали з позивачкою за місцем їхньої реєстрації.
ОСОБА_2 проживав за адресою АДРЕСА_2 , у будинку своїх батьків, та протягом 8 років ніякого бажання бачитися з дітьми не мав та аліменти не сплачував.
В червні 2023 року ОСОБА_2 взяв дітей до свого місця проживання та після чого діти відмовилися повертатися додому та залишилися проживати у батька.
Згідно рішення Кагарлицького районного суду за позовом ОСОБА_2 від 09.11.2023 року, судом було визначено місце проживання дітей з батьком, де останній зареєстрований та проживає.
Також за судовим наказом від 18.03.2024 року Кагарлицьким районним судом Київської області з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дітей.
10.05.2024 року ОСОБА_1 звернулася до служби у справах дітей та сім'ї Кагарлицької міської ради з питанням щодо зняття дітей з реєстрації. Комісією від 03.06.2024 року їй було відмовлено у наданні дозволу на зняття з реєстрації сина ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_7 .
Так як ОСОБА_1 є власником домоволодіння то 25.06.2024 року вона звернулася до сектора місця проживання Відділу ЦНАП Кагарлицької міської ради для зняття з реєстрації всіх зареєстрованих осіб, які не є власниками майна, своїх неповнолітніх дітей для подальшої реєстрації за місцем проживання батька, але їй було відмовлено в усній формі, а письмової відповіді не надано.
04.07.2024 року ОСОБА_1 через поштове відділення «Укрпошта» надіслала заяву до Кагарлицької міської ради.
02.08.2024 року ОСОБА_1 , через листоношу, отримала відповідь за № 1581/04-08 від 19.07.2024 року, сектор реєстрації місця проживання відділу - ЦНАП Кагарлицької міської ради відмовив у заяві про зняття з реєстрації дітей відповідно до ЗУ №1871 від 05.11.2011 року ст. 18 п.2 Зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років здійснюється одним із батьків або іншим законним представником за згодою іншого з батьків або законних представників. Згоди на зняття з реєстрації колишній чоловік не надав.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно пункту 4 статті 19 Сімейного кодексу України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Пункт 5 статті 19 СК України передбачає, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до доказів поданих в обґрунтування своєї позовної заяви позивачем не надано висновку про можливість зняття з реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей, а листом служби у справах дітей та сім'ї Кагарлицької міської ради з питанням щодо зняття дітей з реєстрації. Комісією від 03.06.2024 року позивачці було відмовлено у наданні дозволу на зняття з реєстрації сина ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_7 .
Відповідно до частини четвертої статті 9 Житлового кодексу Української PCP ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Позивачка надає до суду докази того, що житловий будинок є її приватною власністю у розумінні ст. 60 СК України, проте у разі реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою такого майна діти позивачки хоч і не мають права власності на будинок, разом з тим, вони мають право користування будинком, тобто право проживати у ньому. Право володіти та розпоряджатися помешканням залишається у позивачки, як у власника помешкання, але розпоряджатися житлом вона може не порушуючи права неповнолітніх дітей на проживання. Зокрема частина четверта статті 12 закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» зазначає, що для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям або в разі реєстрації місця їхнього проживання в даному майні.
Відтак змінити місце реєстрації дітей до 18 річного віку стає можливим лише в разі надання їм повноцінного житла та реєстрацію їхнього місця проживання в іншому помешканні.
Відповідно до статті 6 Сімейного кодексу України (далі - СК України) правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. З огляду на те, що позивачем ставиться питання зняття з реєстрації місця проживання неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які є її рідними дітьми. Сам по собі факт не проживання у спірному будинку неповнолітніх дітей не може бути безумовною підставою для визначення їх такими, що втратили право користування житловим будинком, оскільки неповнолітні діти відносно яких подана позовна заява не мають повної цивільної дієздатності, щоб самостійно набувати для себе цивільних прав та самостійно їх здійснювати в повному обсязі, як то самостійно реєструвати своє місце проживання, а також не мають можливості самостійно захистити свої інтереси в разі недобросовісних дій позивачки (їхньої матері) відносно їхнього права на користування житловим приміщенням, де вони фактично зареєстровані.
Відтак позивачка в своїй позовній заяві стверджує що вона має бажання продати будинок, де зареєстровані її неповнолітні діти з метою придбання іншого меншого за розміром будинку в сільській місцевості, а решту від продажу нібито віддати дітям, обґрунтовуючи свою правову позицію тим, що рішенням Кагарлицького районного суду Київської області по цивільній справі №368/634/24 від 09.11.2023 року яким визначено місце проживання дітей із відповідачем по справі.
Відповідно до норм законодавства як держава виступає на захист дітей так і відповідач виступає на захист прав своїх дітей від такого втручання або посягання з боку недобросовісних дій матері ОСОБА_1 відносно неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що узгоджується із нормами Конвенції ООН «Про права дитини», ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», оскільки зняття позивачкою неповнолітніх дітей із місця реєстрації не декларуючи іншого (альтернативного) місця реєстрації створює негативні юридичні наслідки для неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 роблячи їх фактично безхатченками на законодавчому рівні та зменшуючи їм доступ до повноцінного соціального захисту, освіти, отримання медичної допомоги.
Відповідач не має власного житла, де міг би задекларувати/зареєструвати місце проживання спільних із позивачкою дітей, а відтак зняття дітей з зареєстрованого місця проживання без надання їм іншого житла призведе до порушення їхніх законних прав та інтересів.
З огляду на те що відповідач проживає із дітьми на орендованій квартирі, про що є відповідні докази: договір оренди квартири від 18.08.2024 року, відтак ні відповідач ні діти в інтересах яких діє відповідач, власним житлом не забезпечені, відповідно задекларувати місце проживання неповнолітніх дітей не має можливості.
Сама по собі наявність або відсутність майнових прав у батьків дитини не може бути підставою для втрати її особистих житлових прав. Визначальним в цьому є забезпечення найкращих інтересів дитини. Дане також узгоджується із висновками викладеними в Постанові Верховного Суду України від 16.12.2020 року у ц.с. №206/4028/18. Наведені правові висновки узгоджуються з висновками суду касаційної інстанції, викладеними у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 711/4431/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 466/7546/16-ц, від 27 червня 2019 року у справі № 337/1760/17, від 27 листопада 2019 року у справі № 368/750/16-ц (провадження № 61-31705св18), від 25 серпня 2020 року у справі № 206/3425/18 (провадження № 61-9122св19).
Частиною 7 ст. 7 СК України, передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України. Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог про визнання неповнолітніх ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітню ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особами такими що втратили право користування житловим приміщенням (будинком) АДРЕСА_1 та зняття з реєстраційного обліку.
Враховуючи викладене,керуючись ст. 10, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України ст.71,72 ЖК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), заінтересована особа - Виконавчий комітет Кагарлицької міської ради Київської області як орган опіки та піклування (м.Кагарлик, вул. Герої Небесної Сотні, 1) про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,-відмовити.
Рішення суду набуває законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів.
Повний текст рішення виготовлено 21.05.2025 року.
Суддя: Т.Є. Іванюта.