Справа № 367/3688/25
Провадження №2/367/3955/2025
Іменем України
21 травня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючої судді Чернової О.В.
при секретарі Шпильовому Р.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м.Ірпінь цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява, подана директором ТОВ «Фінпром маркет» - Гедзь О.В.
В обґрунтування підстав звернення до суду вказує, що 02.08.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідач ОСОБА_1 уклали Договір позики №75999716, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів в розмірі 1,99% в день.
Вказаний Договір підписаний відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора.
Заборгованість відповідача ОСОБА_1 за Договором позики №75999716 від 02.08.2021 року, з урахуванням платежів в рахунок погашення заборгованості, що склали 255,12 грн., становить 13 296,88 грн. з яких 4 000,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу та заборгованості за відсотками в розмірі 9 296,88 грн..
21.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено Договір факторингу №2112, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло право грошової вимоги до боржників, у тому числі й до відповідача за Договором позики №75999716 від 02.08.2021 року.
На підставі укладеного 31.03.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром маркет» Договору факторингу №310323-ФМ, позивач набув право грошової вимоги у тому числі за Договором позики №75999716 від 02.08.2021 року.
Відповідно до реєстру прав вимог до вказаного вище Договору факторингу, ТОВ «Фінпром маркет» набуло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму боргу в розмірі 13296,88 грн. з яких 4000,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу та заборгованості за відсотками в розмірі 9296,88 грн., з вимогою про стягнення якої позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 03.04.2025 року провадження по справі було відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло.
Відповідач відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України повідомлений про розгляд справи за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, правом надання відзиву на позов не скористався. Будь-яких заяв чи клопотань по суті спору до суду не надходило.
Через відсутність від відповідача клопотань та відзиву на позов, наявності згоди позивача на заочний розгляд даної справи, суд, у відповідності до ст.280 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Враховуючи, що розгляд справи відбувається без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України .
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною 8 статті 178 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що на підставі укладеного 02.08.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 . Договору позики №75999716, останній отримав в позику грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн., строком на 30 днів з 02.08.2021 року по 01.09.2021 року, з базовою фіксованою процентною ставкою розмірі 1,99% в день.
Проценти за договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики (п.4 Договору).
Вказаний договір був підписаний відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора.
Як вбачається із довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , з яким укладено Договір позики в ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», позичальником здійснено підписання договору №75999716 (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор s217X4D2eV, дата відправки ідентифікатора позичальнику 02.08.2021 17:50:18, на електронну пошту grosu_d@ukr.net.
Виконання умов договору з боку кредитора підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» та копією платіжної інструкції про перерахування відповідачу коштів за вищевказаним Договором.
Крім того, виконання умов договору з боку кредитора також підтверджується і наданими на виконання вимог ухвали суду від 21.04.2025 року АТ «Універсал Банк» випискою від 15.04.2025 року по належній відповідачу картці № НОМЕР_1 за період з 02.08.2021 по 05.08.2021 року, з якої вбачається безготівкове зарахування 02.08.2021 року о 17:53:07 грошових коштів в розмірі 4000,00 грн. на картковий рахунок останнього.
21.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено Договір факторингу №2112 у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентсво необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» належні йому права вимоги до боржників, які вказані у відповідних реєстрах.
Відповідно до реєстру прав вимоги до вищевказаного договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло право грошової вимоги, серед іншого, і до відповідача за Договором позики №75999716 від 02.08.2021 на загальну суму в розмірі 13296,88 грн. з яких 4000,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу та заборгованості за відсотками в розмірі 9296,88 грн.
31.03.2023 між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу №310323-ФМ, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило на користь ТОВ «Фінпром Маркет» належні йому права вимоги до боржників, які вказані у відповідних реєстрах.
Як вбачається з реєстру боржників до договору факторингу №310323-ФМ від 31.03.2023 року, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги, серед іншого, і до відповідача за Договором позики №75999716 від 02.08.2021 року на загальну суму в розмірі 13296,88 грн. з яких 4000,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу та заборгованості за відсотками в розмірі 9296,88 грн..
Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
При умові, що Відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст.516 ЦК України.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із умовами Кредитного договору, договору позики Позичальник зобов'язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному цим Договором.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII ( далі Закон №675-VIII) електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір ( пункт 12 частини першої статті 3 Закону 675-VIII ).
Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 Закону № 675-VIII).
За правилом частини восьмої статті 11 Закону №675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладенням на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно із ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Частиною 1 ст.20 ЦК України визначено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право задовольнити свої порушені права шляхом звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача кожної складової грошової заборгованості за кредитним договором, договором позики, нарахованої відповідно до умов кредитного договору.
Відповідачем розмір заборгованості не спростовано, альтернативного розрахунку суду не надано.
Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за його використання.
На підставі ст.1056-1 ЦК України процентна ставка може бути фіксованою або змінною. Тип процентної ставки визначається договором.
Згідно ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ст. 526 ЦК України.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Згідно положень ст.ст.12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ч.ч.1-4, 8 ст.83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно із ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано заперечень проти позову, контррозрахунку, доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за договорами у добровільному порядку, тощо.
Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими у розмірі заборгованості відповідача за Договором позики №75999716 від 02.08.2021 року на загальну суму в розмірі 13296,88 грн., з яких 4000,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу та 9296,88 грн. заборгованості за відсотками, які суд стягує з відповідача на користь позивача, задовольняючи позовні вимоги.
Згідно положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи та витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
З огляду на викладене суд відзначає, що ЦПК України передбачено наступні критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) пов'язаність витрат з розглядом справи; 2) їх дійсність; 3) необхідність; 4) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
До таких висновків в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19.02.2020 року (справа №755/9215/15-ц провадження №14-382цс19).
Дослідивши надані позивачем документи на підтвердження отримання професійної правничої допомоги та його розміру, враховуючи складність справи, значення справи для сторін, беручи до уваги, що розгляд справи відбувався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами, відсутність відповідних заяв по суті з боку відповідача, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позивач має право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору у розмірі 2422,40 грн. за подання до суду даної позовної заяви.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 4, 13, 76, 80, 81, 137, 141, 206, 258-259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет»заборгованість за Договором позики №75999716 від 02.08.2021 року в розмірі 13296 (тринадцять тисяч двісті дев'яносто шість) гривень 88 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Заочне рішення суду може бути переглянуте Ірпінським міським судом Київської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, я
кому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження за адресою: 08200, Київська обл., м.Ірпінь, вул.Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: О.В. Чернова