"21" травня 2025 р. Справа № 363/2503/25
21 травня 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вишгороді подання Вишгородського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення від призначеного покарання у зв'язку із усуненням карності діяння ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Молодків, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого 11.03.2024 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, -
До Вишгородського районного суду Київської області звернувся представник Вишгородського РВ №1 ДУ «Центр пробації» в м. Києві та Київській області з поданням про звільнення від призначеного вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.03.2024 року покарання, засудженого ОСОБА_4 , на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку із усуненням карності діяння. Обґрунтовано це клопотання тим, що 09.08.2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 року за №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», якими внесено зміни до ст. 51 КУпАП та відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Згідно вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.03.2024 року - ОСОБА_4 18.03.2023 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, спричинивши матеріальний збиток на загальну суму 1 227 грн. 99 коп. Станом на 01.01.2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 684 грн., а 50 % від його розміру - 1 342 грн. Таким чином, враховуючи, що вартість таємно викраденого ОСОБА_4 майна становила 1 227,99 грн., тобто являється меншою за розмір, з якого у відповідності до Закону за №3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність - 2 684 грн. та з огляду на норми ст. 58 Конституції України та ст. 5 КК України щодо принципу зворотної дії закону в часі, засуджений підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Від представника Вишгородського РВ №1 ДУ «Центр пробації» в м. Києві та Київській області надійшла заява про проведення судового засідання без її участі, клопотання підтримала, просила його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні проти подання не заперечувала.
Засуджений в судове засідання не з'явився, поважності причин неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду подання повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Оскільки неявка представника органу пробації та засудженого не перешкоджає розгляду подання, суд вважає за можливим проводити судове засідання без їх участі.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи приходить до наступного:
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 537 КПК України - під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, зокрема, про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 539 КПК України - клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пп.п. 5, 8, 9, 13-3 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.
Оскільки місцем фактичного проживання засудженого є АДРЕСА_2 , то виконання вироку, яким засуджено ОСОБА_4 , здійснюється органом з питань пробації, що розміщений в межах територіальної юрисдикції Вишгородського районного суду Київської області.
Таким чином, суд приходить до висновку про підсудність подання органу з питань пробації щодо засудженого ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України - кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України - закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України - особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України можна застосувати до особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст. 536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов'язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2 ст. 74 КК України є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.
Судом встановлено, що вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.03.2024 року ОСОБА_4 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк за вироком від 11.03.2024 року закінчився, питання про направлення ОСОБА_4 для реального відбування призначеного покарання не вирішувалося.
Положеннями ст. 51 КУпАП (у редакції чинній станом на березень 2023 року) передбачалася адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить не більше 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, крадіжка чужого майна вартістю більше 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тягнула за собою кримінальну відповідальність, передбачену ст. 185 КК України.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» за №3886-ІХ від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, положення ст. 51 КУпАП викладено в редакції, якою декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, з 09.08.2024 року крадіжка чужого майна, вартістю більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену ст. 185 КК України.
Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Перехідних положень ПКУ якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень,
крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до вказаних положень розмір податкової соціальної пільги дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік», що діяв на момент вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня календарного року становив 2 684 грн., а 50 % від його розміру становили 1 342 грн.
Таким чином, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян становить 2 684 грн.
Згідно вироку від 11.03.2024 року вартість викраденого ОСОБА_4 майна на момент вчинення правопорушення становила 1 227,99 грн, що не перевищує розмір двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, Закон України за №3886-ІХ від 18.07.2024 року скасовує караність діяння, вчиненого ОСОБА_4 , а тому має зворотну дію відносно нього.
У зв'язку з цим, відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України, ОСОБА_4 підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. А відтак подання Вишгородського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області відносно ОСОБА_4 , про вирішення питання звільнення засудженого від покарання у зв'язку з усуненням караності діяння, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 4, 5, 74 КК України, Закону України від 18.07.2024 року за №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,
Подання Вишгородського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення від призначеного покарання у зв'язку із усуненням карності діяння ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від покарання, призначеного вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.03.2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, у зв'язку з усуненням законом караності вчиненого ним діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1