Справа № 381/845/25
Провадження № 1-кп/362/440/25
Іменем України
20.05.2025 м. Васильків
Колегія суддів Васильківського міскрайонного суду Київської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111310001364 від 10 серпня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пирятин Полтавської області, українця, громадянина України, не одруженого, який нікого на утриманні не має, працює на посаді монтажника рекламного агентства «Касо», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 15 п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, -
В провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111310001364 від 10 серпня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 15 п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України.
Прокурор заявила клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою, просила його задовольнити.
Потерпіла в судове засідання не з'явилася, її інтереси представляв адвокат ОСОБА_8 , яка підтримала клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_7 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати ОСОБА_6 цілодобовий домашній арешт, оскільки вина обвинуваченого не доведена, а він перебуває під вартою вже 283 дні.
Обвинувачений заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він, перебуваючи під вартою, ніяким чином не намагався вплинути на потерпілу чи свідків через соціальні мережі, тому, якщо перебувати на домашньому арешті також впливати на них не буде. Також обвинувачений вказав, що має проблеми зі здоров'ям, зокрема зі спиною, звертався до медичної частини в СІЗО, однак належної допомоги так і не отримав.
Заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши клопотання прокурора, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою суд враховує зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Таким чином, суд вирішує питання щодо запобіжного заходу в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ст. 178 КПК України, судом при вирішенні клопотання враховуються, дані про особу обвинуваченого, його репутація, відомості щодо наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків за місцем мешкання, вік та стан його здоров'я, відсутність відомостей про наявність постійного місця роботи та джерел доходу, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Взяття під варту, відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішенні ЄСПЛ від 18.03.2008 р. у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), а тому тримання обвинуваченого під вартою є необхідним для забезпечення їх присутності в суді, та інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі.
Так, відносно ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2024 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, востаннє - ухвалою колегії суддів Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2025, в якій перевірено та підтверджено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 закінчується 24.05.2025. Прокурор в своєму клопотанні вказує на наявність на даний час ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», відповідно до якої «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
Заслухавши учасників судового розгляду, розглянувши наявні в справі письмові матеріали, колегія суддів приходить до висновку, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не відпав і не змінився,враховуючи тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, суворість передбаченого покарання та можливі дії обвинуваченого, який, як вбачається з обвинувального акту, не бажаючи бути затриманим на місці вчинення злочину та бажаючи залишитися невпізнаним, вчинивши кримінальні правопорушення, з місця вчинення кримінальних правопорушень втік, що дає підстави вважати про існування ризику переховування його від суду та у подальшому від відбування покарання.
На даний час в судовому засіданні відтворено відеозапис допиту потерпілої, однак всі свідки у цьому кримінальному провадженні не допитані, сторона захисту вказала на те, що наполягає на повторному допиті потерпілої в суді при розгляді справи по суті, тобто ризик впливу обвинуваченого на свідків та потерпілу не відпав.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, також залишається, оскільки ОСОБА_6 інкримінується вчинення спочатку кримінальних правопорушень проти волі, честі та гідності, проти статевої свободи та статевої недоторканності, вчинені відносно неповнолітньої особи, у вчиненні яких він не розкаявся, не пошкодував, а, навпаки, в подальшому, як вбачається з обвинувального акта, з метою приховати попередньо вчинені ним кримінальні правопорушення, вчинив закінчений замах на вчинення вбивства неповнолітньої особи, який не був доведений ним до кінця з причин, що не залежали від його волі. Таким чином, наявний ризик продовження вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень.
Суд враховує та оцінює особу ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні, відповідно до ст. 12 КК України, нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк (ч. 2 ст. 146 КК України), особливо тяжких злочинів, за які передбачені покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років (ч. 3 ст. 153 КК України) та позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі (п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України), у суду є обґрунтовані підстави вважати, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, з врахуванням даних про особу обвинуваченого, суд, не вирішуючи такі питання як обґрунтованість обвинувачення чи вагомість доказів, приходить до висновку, що зміна ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на один із більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
За таких обставин клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, що не суперечитиме вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, у відповідності до положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України з метою забезпечення запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілу, враховуючи обставини, що стали підставою для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд не визначає ОСОБА_6 розмір застави, оскільки він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень проти волі, честі та гідності, проти статевої свободи та статевої недоторканності, проти життя та здоров'я особи, вчинені із застосуванням насильства.
Враховуючи стан здоров'я обвинуваченого, з метою забезпечення додержання його прав на охорону здоров'я необхідно доручити керівництву ДУ «Київський слідчий ізолятор» та начальнику філії ДУ «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області організувати та забезпечити невідкладне проведення повного медичного обстеження для встановлення наявних у ОСОБА_6 захворювань та, у разі встановлення діагнозу, вжити необхідних заходів з метою забезпечення його відповідним рівнем лікування.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 314-316, 370, 372, 376 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції строком на 60 днів.
Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 закінчує свою дію «18» липня 2025 року включно.
Доручити керівництву ДУ «Київський слідчий ізолятор» та начальнику філії ДУ «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області негайно забезпечити додержання прав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на охорону здоров'я шляхом організації та забезпечення невідкладного проведення повного медичного обстеження для встановлення наявних у нього захворювань та, у разі встановлення діагнозу, вжити необхідних заходів з метою забезпечення його відповідним рівнем лікування.
У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях та лікуванні, які не можуть бути проведені в медичній частині СІЗО, забезпечити невідкладне вивезення обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Про результати проведеної перевірки повідомити Васильківський міськрайонний суд Київської області та заявника.
Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 532 КПК України, та може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3