Україна
провадження № 2/361/4299/24, cправа № 361/6295/24
17.04.2025
«17» квітня 2025 року м.Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
за участю секретаря судових засідань - Степанюк А.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2021 року, на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до 1/8 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування вимог зазначається, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2021 року у справі № 361/8299/20 стягнуто з нього на користь відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
ІНФОРМАЦІЯ_2 , у позивача народилася друга дитина - ОСОБА_4 , яка разом з дружиною - ОСОБА_5 перебувають на утриманні позивача.
Оскільки сімейний стан позивача змінився, що потребує додаткових витрат на утримання другої дитини та дружини, яка перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років, то ця обставина унеможливлює його сплачувати на користь ОСОБА_2 аліментів, у розмірі встановленому рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області.
Також позивач зазначав, що його щомісячний середній заробіток становить близько 30 000 грн. 00 коп., тому якщо стягувати з нього 1/8 частину всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то в грошовому виразі це буде становити 3 750 грн. 00 коп.
З підстав зменшення розміру аліментів позивач звернувся до суду.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
28 жовтня 2024 року від ОСОБА_2 на адресу суду надійшли письмові пояснення, в яких вона зазначала, що перебувала з позивачем у шлюбі з 08 серпня 2018 року по 08 грудня 2020 року. У даному шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народився син - ОСОБА_3 .
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2021 року, у справі № 361/8299/20, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 листопада 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги не визнає та заперечує щодо їх задоволення, оскільки у позовній заяві позивач зазначає, що його середній заробіток складає близько 30 000 грн. 00 коп., при цьому не надає жодних доказів на підтвердження заробітку, а також доказів зменшення заробітку чи погіршення його майнового стану. Заборгованість зі сплати аліментів у позивача відсутня.
Також, крім сплати аліментів, позивач участі у вихованні сина не бере, життям дитини не цікавиться.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце розгляду цивільної справи повідомлявся у встановленому цивільним процесуальному законодавством. Причини неявки суду невідомі.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засідання заперечувала щодо задоволення позовних вимог, просила відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2021 року у справі № 361/8299/20 (провадження
№ 2/361/1609/21) стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 листопада 2020 року і до досягнення дитиною повноліття, а також вирішено питання про стягнення судового збору.
17 липня 2021 року Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис № 438, зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .
Від спільного подружнього життя у них народилась донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з статтею 182 Сімейного кодексу України (далі - СК України) при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Спірні правовідносини врегульовані статтею 192 СК України згідно з приписами якої розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Обґрунтовуючи необхідність зменшення розміру присуджених аліментів позивач, як на підставу такого зменшення, відповідно до статті 192 СК України, посилається на наявність другої дитини, та перебування на утриманні дружини, яка знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною до 3-х років.
Відповідно до довідки № 1 від 05 червня 2024 року, ОСОБА_5 дійсно працює у ФОП ОСОБА_7 на посаді адміністратора, з 27.03.2023 року по теперішній час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років.
Суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що з моменту постановлення судового рішення, у нього суттєво погіршився матеріальний стан, через що він не має змоги виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що належних та допустимих доказів того, що змінились обставини, що існували на момент постановлення рішення про стягнення аліментів, визначеніст.192 СК України, що дають підстави для зменшення розміру аліментів, позивачем суду не надано. Також, позивачем не надано і доказів зміни його матеріального стану, стану здоров'я, внаслідок чого виникла необхідність у зменшенні розміру аліментів через неможливість їх сплачувати у визначеному розмірі.
Інші доводи позивача не можуть бути прийняті судом, оскільки не відносяться до безумовних підстав для зменшення розміру аліментів.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного позову.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем у разі відмови у задоволенні позову відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 141, 263-265 ЦПК України Броварський міськрайонний суд Київської області,
У задоволенні позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О.Василишин