Справа № 285/1734/25
провадження № 3/0285/1043/25
20 травня 2025 року м. Звягель
Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Васильчук Л. Й., з участю секретаря судового засідання Букши О. В.,
розглянувши матеріали, що надійшли від Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП - не вказано,
за ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -
До суду 31.03.2025 надійшли матеріали адміністративних правопорушень відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП, ч.3 ст. 130 КУпАП. Вказаним адміністративним матеріалам присвоєно номери справ: №285/1734/25 провадження №3/0285/1043/25; №285/1735/25 провадження №3/0285/1044/25.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Для виконання вимог ч.2 ст.36 КУпАП вважаю за необхідне об'єднати вищевказані справи в одну справу і присвоїти номер справи №285/1734/25, провадження №3/0285/1043/25.
З протоколів про адміністративні правопорушення слідує, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ч.5 ст. 126 та ч.1 ст. 130 КУпАП за наступних обставин.
19.03.2025 о 19:10 год. в с. Кикова, вул. Миру, 22, ОСОБА_1 керував мотоциклом Lifan LF150-2E, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови. Від проходження огляду на стан визначення алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора Алкотестер Драгер та в найближчому лікувальному закладі КНП Звягельська багатопрофільна лікарня водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, 19.03.2025 о 19:10 год. в с. Кикова, вул. Миру, 22, ОСОБА_1 керував мотоциклом Lifan LF150-2E, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування, правопорушення вчинене повторно протягом року, чим порушив п. 2.1.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений в порядку, визначеному ст.277-2 КУпАП, причини неявки не повідомив. Окрім того, виклик ОСОБА_1 проводився шляхом повідомлення на номер телефону, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток “Viber» та про доставку SMS-повідомлення. Також, інформація про час та місце проведення судового засідання була оприлюднена на офіційному веб сайті Судової влади України, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним. Враховується також те, що ОСОБА_1 , відомо про складання стосовно нього протоколів та направлення їх в суд, про що свідчать його підписи у протоколах про адміністративні правопорушення, з огляду на що, суд вважає, що останній належним чином сповіщений про наявність в судовому провадженні відносно нього справ про адміністративне правопорушення.
Зазначений порядок повідомлення особи про місце і час розгляду також узгоджується з висновком, який зроблено в постанові Верховного Суду від 20 грудня 2023 року у справі №646/837/23.
Про причини неявки в судове засідання не повідомив, заяв чи клопотань не направляв. Також ОСОБА_1 було роз'яснено його права визначені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, про що свідчать його підписи в бланках про ознайомлення з його правами.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , оскільки останній не виявив зацікавленості у присутності на розгляді справи.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Частиною першою та другою статті 62 Закону України «Про національну поліцію України» (далі - Закон) передбачено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України за, що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КупАП.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується зібраними в справі доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №276032 від 19.03.2025, який за своєю суттю є основоположним документом, на підставі якого особу можна притягнути до адміністративної відповідальності, в якому зазначено відомості про посадову особу, яка склала даний протокол та особу, відносно якої він складений, суть адміністративного правопорушення та стаття, якою воно регламентоване;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого огляд у медичному закладі відносно ОСОБА_1 не проводився у зв'язку з відмовою;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відпповідно до якого огляд за допомогою приладу Драгер ОСОБА_1 не проводився у зв'язку з відмовою останнього;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4308209 від 19.03.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП, яка набрала законної сили та не оскаржувалась;
- даними диску з відеозаписом з фіксацією на ньому відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Крім того, ОСОБА_1 порушив пункт 2.1.а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч.5 ст. 126 КупАП.
Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.
Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
В підсилення своєї правової позиції, звертаю увагу на практику Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» наголошував, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки водіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Досліджені докази, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Під час надання оцінки вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколах про адміністративні правопорушення, а саме п.2.5, п.2.1.а ПДР України та наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових порушень. Виходячи з цієї мети, а також принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення беру до уваги характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності; всі обставини справи в їх сукупності; особу ОСОБА_1 , враховуючи відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих вину обставин, суд вважає, що на нього слід накласти стягнення у відповідності до положень ч.2 ст.36 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення - ч.5 ст.126 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1, ч. 5 ст. 283 КУпАП судовий збір у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 33-36, 40-1, 126, 130, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Об'єднати в одне провадження справи №285/1734/25 провадження №3/0285/1043/25; №285/1735/25 провадження №3/0285/1044/25;
присвоївши справі №285/1734/25 провадження №3/0285/1043/25.
Визнати ОСОБА_1 виннуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього, у відповідності до положень ч.2 ст.36 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі у розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 коп) гривень судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя Л. Й. Васильчук