Справа № 158/1215/25
Провадження № 1-кп/0158/124/25
21 травня 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Ківерці кримінальне провадження №12025030590000115 від 16.02.2025 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, з середньою освітою, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -
ОСОБА_5 постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 30 червня 2023 року, у справі № 158/1965/23, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, що набрала законної сили 11 липня 2023 року.
Однак, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, 25 березня 2024 року о 21 год. 03 хв., умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керував транспортним засобом марки «Пежо Партнер» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Тараса Шевченка міста Ківерці, Луцького району, Волинської області, де його було зупинено працівниками поліції.
Окрім того, ОСОБА_5 постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 25 квітня 2024 року, у справі № 158/998/24, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, що набрала законної сили 07 травня 2024 року.
Однак, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, 15 лютого 2025 року о 18 год. 43 хв., умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керував транспортним засобом марки «Пежо Партнер» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Незалежності села Карпилівка, Луцького району, Волинської області, де його було зупинено працівниками поліції.
Крім цього, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, 16 лютого 2025 року о 02 год. 45 хв. умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керував транспортним засобом марки «Пежо Партнер» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Незалежності, селища Цумань, Луцького району, Волинської області, де його було зупинено працівниками поліції.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 в повному обсязі, беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні за обставинами, наведеними у обвинувальному акті, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не оспорюють вказані обставини, і судом встановлено, що останні правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до нетяжких злочинів; особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, відсутність даних щодо ймовірного перебування останнього на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття, оскільки обвинувачений дійсно, відверто зробив висновок щодо скоєного ним протиправного діяння, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги те, що покарання повинно призначатись згідно принципу індивідуалізації, та має на меті не лише кару, але й виправлення обвинуваченого, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкції частини статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, у виді штрафу.
Призначення такого покарання, на думку суду, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Підстав для призначення покарання у виді позбавлення волі, суд не вбачає, з огляду на особу обвинуваченого.
Речовими доказами слід розпорядитися відповідно до статті 100 КПК України.
Судові витрати по справі відсутні, цивільний позов не пред'являвся.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не застосовувався, підстав для його застосування не має.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 615 КПК України, суд -
Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень.
Речові докази: оптичний диск - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя
Ківерцівського районного суду ОСОБА_1