Справа № 158/1437/25
Провадження № 2-а/0158/51/25
19 травня 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Сіліч Ю.Л.,
за участю секретаря судового засідання - Оніщук Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці справу за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою забезпечення примусового видворення, -
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою забезпечення примусового видворення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21 травня 2024 року співробітниками Служби безпеки України було виявлено громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, в порушення вимог Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», проживав на території України без відповідних дозвільних документів, які б надавали останньому таке право на визначений строк.
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 23.05.2024 року відповідача було затримано з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України на строк 3 (три) місяці. На підставі даного рішення відповідач поміщений до Волинського ПТПІ ДМС України, як особа, що незаконно перебуває на території України.
В подальшому, рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 17.02.2025 року продовжено строк затримання громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення примусового видворення, терміном на 3 (шість) місяців.
Зазначає, що для забезпечення виконання рішення суду про примусове видворення позивачем було вжито всіх необхідних заходів, передбачених чинним законодавством для забезпечення примусового видворення відповідача. Однак, через повномасштабну агресію рф проти України дипломатичні відносини між Україною та Республікою Білорусь розірвані, діяльність посольства та консульських установ республіки Білорусь на території України припинена, представлення інтересів Республіки Білорусь дипломатичним представництвом в Україні не здійснюється.
Крім того вказує, що особу відповідача ідентифіковано паспортом для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , терміном дії до 06.05.2028р., однак забезпечити рішення про примусове видворення відповідача є неможливим також у зв'язку з відсутністю прямого транспортного сполучення між Україною та Республікою Білорусь, а відповідач відмовляється покидати територію України через треті країни та під час перебування в Волинському ПТПІ із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту до компетентних органів не звертався.
Враховуючи вищенаведене, просить суд продовжити строк затримання відповідача по справі - громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 з метою забезпечення примусового видворення за межі території України на строк 6 місяців.
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 19 травня 2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Представник позивача - Хоржевський Д.Е. подав до суду заяву про підтримання позовних вимог; просить позов задовольнити, розгляд справи проводити у його відсутності.
Відповідач по справі - громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги визнав.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали даної адміністративної справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 7 ст. 5 КАС України іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що й громадяни та юридичні особи України.
Так, статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено, що іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.
Згідно із частинами першою та третьою статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в'їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в'їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України.
Примірник рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання. Форма рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства затверджується спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України.
Судом встановлено, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 23.05.2024 року відповідача було затримано з метою забезпечення примусового видворення за межі території України, строком на 3 (три) місяці. На підставі даного рішення відповідач поміщений до Волинського ПТПІ, які незаконно перебувають в Україні ДМС України.
Особу відповідача ідентифіковано паспортом для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , терміном дії до 06.05.2028 року.
В подальшому строк затримання громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення примусового видворення, продовжувався.
Для забезпечення виконання рішення суду про примусове видворення позивачем було вжито всіх заходів, передбачених чинним законодавством для забезпечення примусового видворення відповідача. Однак, через повномасштабну агресію рф проти України та відсутність дипломатичних відносини між Україною та республікою Білорусь, припинення роботи діяльності посольств та консульських установ республіки Білорусь на території України, забезпечення виконання рішення про примусове видворення відповідача є неможливим.
Судом також встановлено, що відповідач по справі відмовляється покидати територію України через треті країни та під час перебування в Волинському ПТПІ із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту до компетентних органів не звертався.
Згідно з частинами 11-13 ст.289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону № 3773-VI, визначено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більше як на 18 місяців.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства визначені статтею 289 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів, зокрема затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України.
Частиною 11 ст. 289 КАС України визначено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але не більш як на вісімнадцять місяців
Частини дванадцята та тринадцята статті 289 КАС України встановлюють, що про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення чи реадмісію або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:
1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його (її) ідентифікації;
2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Зі змісту наведених приписів слідує, що під час вирішення позову про продовження строку затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, обов'язковому дослідженню судом підлягає, зокрема, неможливість ідентифікації іноземця або особи без громадянства та/або неможливість забезпечення примусового видворення особи.
Судом встановлено, що у відповідача по справі відсутні документи, які дають йому право на перетин державного кордону (виїзд з України), та документи на підтвердження законності перебування на території України, а тому суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав щодо продовження строку затримання відповідача з метою забезпечення його примусового видворення.
При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачем не доведено наявність обставин, які є досить значними для продовження строку затримання відповідача на 6 місяців.
Враховуючи вищевикладене, з метою завершення процедури примусового видворення відповідача, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку його затримання на 3 місяці.
Встановлення такого строку унеможливить допущення позивачем необґрунтованого зволікання щодо належного вжиття відповідних заходів у визначений чинним законодавством спосіб та порядку щодо примусового видворення відповідача, що, в свою чергу, дозволить уникнути порушення прав відповідача, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, у вигляді безпідставного тривалого утримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства.
Отже, враховуючи вищевикладене, заявлений позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись статтями 9, 72-77, 241, 244, 246, 268-272, 289 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Продовжити строк затримання громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення примусового видворення, терміном на 3 (три) місяці.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4А; код ЄДРПОУ 42552598);
відповідач: громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 .
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч