154/976/25
2-о/154/54/25
13 травня 2025 року Володимирський міський суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Лутая А.М.,
за участі секретаря судового засідання - Жолоб К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
Позивач ОСОБА_1 13.03.2025 звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є дочкою ОСОБА_4 . Останній, будучи зареєстрованим по АДРЕСА_1 , разом із нею проживав по АДРЕСА_2 , вони вели спільне господарство.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер у с. Волиця Володимирського району Волинської області.
За життя останній заповіту не залишив, а, отже, після його смерті відкрилась спадщина за законом, в тому числі частини квартири АДРЕСА_3 , часом відкриття якої є його день смерті.
Після смерті ОСОБА_4 заявниця фактично прийняла спадщину, оскільки проживала з останнім на момент його смерті за однією адресою: АДРЕСА_2 .
Заінтересовані особи - колишня дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_2 , які на момент відкриття спадщини проживали окремо від спадкодавця, спадщини не приймали. Будь-які інші особи, що належали б до спадкоємців, які здійснюють спадкування за законом, які б звернулися протягом строку для прийняття спадщини із відповідними заяви до нотаріуса, відсутні.
Через відсутність належних підтверджуючих документів того факту, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день відкриття спадщини проживав разом із нею за адресою: АДРЕСА_2 , заявник не може реалізувати своє право на спадщину, що залишилась після смерті її батька.
Отже, для підтвердження прийняття нею спадщини, має значення встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Зважаючи на викладене заявник просить встановити той факт, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день відкриття спадщини, а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав разом із ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 18.03.2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті.
У судове засідання заявник не з'явилась, однак її представник адвокат Білецька І.М. подала заяву, в якій заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, просила розгляд справи проводити за відсутності заявниці та її представника.
Заінтересовані особи у судове засідання також не з'явилися, однак подали до суду заяви, в яких просять розгляд справи проводити за їх відсутності, не заперечують проти задоволення заявлених ОСОБА_1 вимог.
Враховуючи те, що учасники справи у судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні викладений в ч.1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Згідно з ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
В п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року роз'яснено: якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Судом встановлено, що заявник є дочкою ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_1 , та копією свідоцтва про її одруження серії НОМЕР_2 , які містяться у матеріалах справи. Останній, будучи зареєстрованим по АДРЕСА_1 , разом із нею проживав по АДРЕСА_2 , що підтверджується наданою суду довідкою від 27.11.2024 року виданою ЦНАП Іваничівської селищної ради та відповіддю на адвокатський запит від 27.05.2024 року №8 Павлівської сільської ради Володимирського району Волинської області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, у с. Волиця Володимирського району Волинської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .
За життя ОСОБА_4 заповіту не залишив, а, отже, після його смерті відкрилась спадщина за законом, в тому числі на частини квартири АДРЕСА_3 , яка належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18.12.2003року.
Відповідно до ч.ч.1,3,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Після смерті ОСОБА_4 заявник фактично прийняла спадщину, оскільки проживала з останнім на момент його смерті за однією адресою.
Вказані обставини підтверджується також поясненнями свідків, які є родичами та сусідами, проживають поруч із заявником та обізнані з обставинами.
Зокрема, свідок ОСОБА_5 у своїх письмових поясненнях вказала, що заявниця та її батько проживали поруч з нею по АДРЕСА_2 , були сусідами.
Свідок ОСОБА_6 у своїх письмових поясненнях вказує, що оскільки він є близьким родичем та сусідом ОСОБА_4 йому відомо, що ОСОБА_1 та її батько проживали разом по АДРЕСА_2 аж до дня смерті ОСОБА_4 , за яким здійснювала догляд дочка.
Як встановив суд, позивач є єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину після смерті батька, однак у зв'язку з відсутністю відповідних документів не підтверджується факт постійного її проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і тому вона не може реалізувати свої спадкові права.
Дослідивши докази в їх сукупності, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що в суді знайшов підтвердження факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, оскільки дозволяє їй реалізувати право на отримання спадкового майна.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги заявника є законними, обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 142, 206, 265,293,294,315,319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити.
Встановити той факт, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день відкриття спадщини, а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав разом із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 20.05.2025.
Головуючий А.М. Лутай