Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 334/2102/25
Провадження №: 2/332/1606/25
21 травня 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Завіновської А.П., при секретарі судового засідання Літвіновій Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою поданою адвокатом Луценком Сергієм Михайловичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
10.04.2025 за підсудністю з Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшла цивільна справа за позовною заявою поданою адвокатом Луценком Сергієм Михайловичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, яка обґрунтована наступним.
04.09.2015 року сторони уклали шлюб, який зареєстрований Відділом запису актів цивільного стану Адміністрації Великосолдатського району Курської області, під актовим записом № 27. Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через відсутність взаєморозуміння та взаємоповаги шлюбні відносини між ними припинені. Спір про поділ майна подружжя відсутній. Спір про визначення місця проживання дитини відсутній. З огляду на вказане, представник позивачки просив розірвати укладений між сторонами шлюб.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14.04.2025 року у вказаній справі відкрито провадження і її призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 15 год. 30 хв. 30.04.2025 року. В подальшому розгляд справи було відкладено на 12 год. 00 хв. 21.05.2025 року.
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явились, від представника позивача надійшла заява, в якій він просив розгляд справи здійснювати без його участі та позивачки. При цьому, зазначав, що позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення у справі, за наявності для цього правових підстав, не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи повідомленим про день, час та місце проведення судового засідання, в засідання повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Відзив не подав.
Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211, ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд доходить висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності учасників справи, на підставі наявних матеріалів, та за письмової згоди представника позивачки, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право», особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.
Згідно з ч. 1 ст. 58 зазначеного Закону, шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право», правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання.
Згідно зі ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право», припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 є громадянкою України та проживає на території України (а.с. 3-6).
04 вересня 2015 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб, який зареєстрований Відділом запису актів цивільного стану Адміністрації Великосолдатського району Курської області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 27 (а.с. 7, 9-10).
Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11, 12).
Спір про поділ майна подружжя відсутній. Спір про визначення місця проживання дитини відсутній.
Відповідно до вимог статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.
За змістом частини 2 статті 104 та частини 3 статті 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Можливість припинення шлюбу на підставі волевиявлення одного з подружжя є проявом принципу свободи шлюбу та рівності подружжя, закріпленого статтею 51 Конституції України. Так як укладення шлюбу здійснюється вільно та добровільно, то ніхто не може бути примушений до збереження подружніх відносин, якщо їх основа втрачена.
Судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе, оскільки сторони мають різні інтереси та погляди, сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть, а тому шлюб слід розірвати.
Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи, що позивачка не зверталась до суду з клопотанням про зміну прізвища на дошлюбне, суд вважає необхідним після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_5 ».
Питання про розподіл судових витрат у позові не порушується.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 263-265, 268, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
позовну заяву подану адвокатом Луценком Сергієм Михайловичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 04 вересня 2015 року Відділом запису актів цивільного стану Адміністрації Великосолдатського району Курської області, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 27, - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Роз'яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, - Заводським районним судом м. Запоріжжя, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції, - Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи: http://court.gov.ua/fair.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ;
представник позивача: адвокат Луценко Сергій Михайлович, адреса: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_3 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: рф, Курська область, Великосолдатський район, с. Будище, буд. 62.
Суддя: А.П. Завіновська