Справа № 308/4073/25
(заочне)
19 травня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Шумило Н.Б.
за участю секретаря судового засідання - Дуб В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Короткий виклад обставин справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 13.04.2024-100000258 від 13.04.2024 у розмірі 10800 грн. 00 коп. та судові витрати.
Свої позовні вимоги згідно уточненою позовної заяви обґрунтовує тим, що 13.04.2024 р. між ТОВ «Споживчий центр» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Кредитний договір (оферти) № 13.04.2024-100000258, відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 5000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 13.04.2024, строком на 42 днів, дата повернення (виплати) кредиту - 24.05.2024. Також договором передбачено сплату процентів за користування кредитом.
Відповідно, заявка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору.
Вказано, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, проте відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 24.05.2024, утворилась заборгованість у розмірі 10800 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5000 грн., по процентам в розмірі 4675 грн., та неустойки в розмірі 1125 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Процесуальні дії по справі, заяви сторін
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.04.2025 року позовну заяву залишено без руху.
03.04.2025 року представник позивача Чехун Ю.В. подала заяву про усунення недоліків, до якої долучено уточнену позовну заяву.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.04.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, про що повідомлено сторін.
Представник позивача у судове засідання 19.05.2025 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення даного судового засідання на адресу суду не надходило. При цьому, в п.п. 4, 5 прохальної частини уточненої позовної заяви просить розгляд даної справи проводити за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр», проти заочного розгляду справи не заперечує.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представника позивача, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.
Відповідач у судове засідання 19.05.2025 повторно не з'явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки та смс-повідомлення на його номер телефону вказаний в матеріалах справи, що підтверджується Довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber», про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзиву не подавав.
За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 13.04.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; паспорт серія та номер НОМЕР_1 дата видачі 03.05.2013, орган, що його видав Ужгородським РВ ГУ ДМС України в Закарпатській області, ІПН НОМЕР_2 ) (Позичальник) укладено кредитний договір (оферта) №13.04.2024-100000258, відповідно до умов якого Позичальнику надано кредит у розмірі 5000,00 грн. строком на 42 дні, що підтверджується Заявкою, Відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), Інформаційним повідомленням позичальника ОСОБА_1 , які підписані відповідачем електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором Е717.
Згідно з п. 3.1 оферти за цим договором кредитор зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 3.2 договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п.6.1 договору позичальник зобов'язався: використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентіву терміни та строки, вказані у заявці, якає невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором, - негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
У Заявці, Оферті та Акцепті кредитного договору зазначено основні умови кредитування: сума кредиту - 5000 грн. 00 коп., строк кредитування - 42 дні з дня його надання, вказана інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача.
Квитанцією ІD платежу 2449270616 підтверджується, що 13.04.2024 о 04:42 було видано за договором №13.04.2024-100000258 кредит, отримувач картка/рахунок НОМЕР_3 в розмірі 5000,00 грн.
З довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №13.04.2024-100000258 від 13.04.2024 слідує, що заборгованість ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) по вказаному кредитному договору складає: 5000,00 грн. - основний борг; 4675,00 грн. - проценти, 1125, 00 грн. неустойка; разом - 10800,00 грн. Вказано що проценти нараховані за період з 13.04.2024 по 24.05.2024 ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.
Позиція суду та оцінка доводів
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач 13.04.2024 підписав Пропозицію про укладення кредитного договору(оферту), Заявку, відповідь позичальника про прийняття пропозиції, які складають між ним і позивачем кредитний договір №13.04.2024-100000258, у яких визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо суми кредиту, строку користування, інформація щодо процентної ставки та орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.
Доданою до матеріалів позовної заяви квитанцією ІD платежу 2449270616 підтверджується, що 13.04.2024 о 04:42 було видано за договором №13.04.2024-100000258 кредит, отримувач картка/рахунок НОМЕР_3 в розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до статей 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки (пункти 1 та 3 частини 1статті 611 ЦК України).
Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що загалом заборгованість за кредитним договором №13.04.2024-100000258 від 13.04.2024 складає 10800, 00 грн., що підтверджується доданою позивачем довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №13.04.2024-100000258 від 13.04.2024. Окрім основного боргу в розмірі 5000,00 грн. позивач просить стягнути заборгованість за процентами у розмірі 4675,00 грн. та 1125, 00 грн. неустойки, що також відображено у вказаній вище довідці-розрахунку. Будь-яких інших доказів щодо відсутності заборгованості чи її наявність у іншому розмірів відповідачем суду надано не було.
У відповідності до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно положень ч.1, ч.2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
На підтвердження вимог в частині стягнення процентів, в тому числі їх розміру і порядку нарахування, крім самого розрахунку заборгованості за кредитним договором надано суду Оферту, Заявку, Акцепт, які підписані відповідачем ОСОБА_1 13.04.2024 року, та в яких міститься інформація щодо процентної ставки.
Оскільки сторонами було обумовлено у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, тому ці умови кредитування вважаються узгодженими сторонами та мають виконуватись позичальником належним чином.
Враховуючи наведене, а також те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Споживчий центр» не повернуті, ОСОБА_1 односторонньо порушив взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №13.04.2024-100000258 від 13.04.2024 року, та відповідно до вимог ст.ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець вправі вимагати повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, згідно умов договору.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» та їх задоволення в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №13.04.2024-100000258 від 13.04.2024 року в розмірі 9675,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5000,00 грн., по процентам в розмірі 4675,00 грн.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 1125, 00 грн., суд виходить з такого.
Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.
Зважаючи, що договір кредитний договір №13.04.2024-100000258 від 13.04.2024 року, тобто в період дії воєнного стану в Україні, відповідач звільнений від обов'язку сплати пені.
Суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача нарахованої неустойки в розмірі 1125, 00 грн., а тому відмовляє у їх задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.
За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем до суду першої інстанції сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Проте, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, то судовий збір який підлягає стягненню з відповідача становить 2170, 07 грн.
Керуючись ст.ст. 3-5, 8-10, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 141, 223, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 611, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №13.04.2024-100000258 від 13.04.2024 року у розмірі 9675 (дев'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 2170 (дві тисячі сто сімдесят) грн. 07 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне заочне рішення суду складено - 19 травня 2025 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило