Справа № 307/4082/24
Провадження № 2/307/1007/24
21 травня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Бряник М.М.,
секретар судового засідання - Немеш Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову, позивачка посилається на те, що 7 лютого 2009 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який було зареєстровано виконавчим комітетом Вільхівецько-Лазівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області за актовим записом №13.
Від даного шлюбу у них народилося двоє доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка зазначає, що між нею та відповідачем постійно виникали конфлікти, сварки і їх сімейні (шлюбні) стосунки були припинені досить тривалий час. Вказує, що шлюб розпався, так як немає подружнього життя, немає почуття любові та поваги, стійкий розлад подружніх стосунків, так як вже більше двох років разом вони не проживають. У зв'язку з цим наполягає на розірванні шлюбу, строк на примирення просить не надавати.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 27.09.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 21.11.2025 року сторонам надано строк на примирення терміном шість місяців.
Позивачка будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася.
Відповідач будучи, відповідно до положень п.1 ч.8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрих кодовим ідентифікатором №0610202370686, у судове засідання не з'явився та про причини неявки суду, не повідомив.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 7 лютого 2009 року між сторонами було укладено шлюб, який було зареєстровано, виконавчим комітетом Вільховецько-Лазівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області Україна за актовим записом №13, що стверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 07.02.2009 року (а.с.13).
Від даного шлюбу у сторін народилися доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується копіями свідоцтв про їх народження серія НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , виданих виконавчим комітетом Вільховецько-Лазівської сільської ради Тячівського району, Закарпатської області, Україна та виконавчим комітетом Вільховецької сільської ради Тячівського району, Закарпатської області, Україна, 08.04.2011 року та 18.04.2018 року (а.с.9-10).
Згідно зі ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24, ст. 25 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.
За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України під час розгляду справи про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що подружнє життя між сторонами не склалося. Про це свідчать ті обставини, що вони проживають окремо та не ведуть спільного побуту напротязі більше двох років. Наданий сторонам строк на примирення, позитивного результату не дав. Наведене дозволяє суду зробити висновок про те, що сторони втратили почуття поваги, любові і довіри один до одного.
Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу з відповідачем, який не виявив бажання з'явитися в судове засідання, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, які свідчать про відсутність між сторонами сімейних відносин, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, їх сім'я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу може суперечити їх інтересам, а тому на підставі ст. 105 СК України шлюб слід розірвати.
Позовних вимог щодо утримання та порядку виховання дитини, поділу спільного майна сторін, не заявлено.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України сплачений позивачкою судовий збір підлягає стягненню на її користь з відповідача.
Керуючись ст. ст. 56, 105, 110, 112, 115 СК України, ст. ст. 4, 13, 49, 141, 206, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб, зареєстрований 7.02.2009 року виконкомом Вільховецько-Лазівської сільської ради Тячівського району, Закарпатської області, Україна за актовим записом №13 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 211,20 (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили у відповідності до ч. 2 ст. 115 СК України надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом згідно з ч. 3 ст. 115 СК України є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Головуючий М.М. Бряник