Справа № 303/1654/25
2-а/303/25/25
ряд. стат. звіту - 140
20 травня 2025 року Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області під головуванням судді Мирошниченка Ю.М. за участю секретаря судових засідань Лукач К.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Тернопільської області Департаменту патрульної поліції та Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з приводу оскарження рішення щодо притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову інспектора патрульної поліції, якою на нього 04.03.2025 р. накладено адміністративне стягнення за порушення, правил дорожнього руху, що виразилось у перетині керованим ним транспортним засобом суцільної лінії дорожньої розмітки, якого він насправді не вчиняв.
Департамент патрульної поліції, який є належним відповідачем у цій справі, заперечує проти позову, стверджує, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою.
Позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 251 КУпАП).
Згідно зі статтею 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Згідно з постановою серії ЕНА № 4193459 від 04.03.2025 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень за те, що він 04.03.2025 року на 35 км дороги М09, керуючи транспортним засобом марки Infiniti QX, державний номерний знак НОМЕР_1 , перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР України
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 72 КАС України).
Згідно з нормами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 77 КАС України встановлено, що в справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд звертає увагу, що саме відповідач як суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність прийнятого ним рішення.
Відповідач у цій справі покликається на те, що отримання ним позовного матеріалу лише 28 квітня 2025 року унеможливило надання суду відеозапису з нагрудної камери поліцейського, яким зафіксовано правопорушення позивача, бо відповідно до п. 3 Розділу VIII наказу МВС України від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» строк зберігання відеозаписів становить з портативних та відео реєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА становить 30 діб.
Суд вважає цей довід непереконливим, оскільки з матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову було винесено 04.03.2025 р., а ухвалу суду про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 відповідачем отримано 13.03.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа. За таких обставин відповідач мав розумні підстави й можливості для збереження ключового доказу протягом усього часу провадження у цій справі.
Таким чином, відповідач всупереч вимогам статті 77 КАС України не надав суду будь-яких доказів на спростування тверджень позивача щодо відсутності події адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 274 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України).
На підставі викладеного суд, керуючись ст. ст. 2, 9, 12, 72-78, 132, 139, 241-247, 286 КАС України,
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4193459 від 04.03.2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за частиною 1 статті 122 КУпАП на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий Юрій Мирошниченко