Справа № 302/492/25
Провадження № 2/302/246/25
19 травня 2025 року селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі
головуючого судді Повійдайчика О.І.
за участі:
секретаря судового засідання Куруц В.І.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в селищі Міжгір'я Хустського району Закарпатської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міжгірської селищної ради Хустського району, Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно за законом,
09 квітня 2025 року до Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міжгірської селищної ради Хустського району, Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно за законом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачів ОСОБА_4 . ОСОБА_3 , 1946 р.н. і ОСОБА_4 , 1944 р.н., доводилися позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_5 батьками.
Після смерті батьків позивачів ОСОБА_3 , 1946 р.н., ОСОБА_4 , 1944 р.н., відкрилася спадщина на нерухоме майно померлих. До спадкової маси входить: квартира АДРЕСА_1 , та земельна ділянка в урочищі «Лозанка» площею 0,1540 га, яка розташована та території колишньої Н.Студенівської с/ради (Пилипецької громади).
За життя батьки позивачів заповітного розпорядження не залишили.
Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є спадкоємцями першої черги за законом за померлим батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дійшли згоди між собою про поділ спадкового майно померлих батьків: квартира за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом переходить у приватну власність позивачці ОСОБА_1 , а земельна ділянка в урочищі «Лозанка» площею 0,1540 га - ОСОБА_2 . Позивачі прийняли спадщину за померлими батьками шляхом звернення у визначений законом строк, до нотаріуса з відповідною заявою, проте останнім було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Постанова нотаріуса була мотивована неможливістю установлення родинних відносин між спадкоємцем та спадкодавцями, а також відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.
10 квітня 2025 року ухвалою судді було відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання.
Позивач в підготовче засідання не з'явився.
Представниця позивачів - адвокатка Гренджа В.Ю. подала суду заяву від 19 травня 2025 року, в якій просила розглянути справу без участі позивачів та її представниці, позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні.
Відповідач - Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області явку представника в судове засідання не забезпечила, подала суду заяви від 16.04.2025, 12.05.2025 та 19.05.2025 в яких зазначає про відсутність заперечень у справі та визнає заявлений позов й просить розглянути справу без участі представника сільської ради в судовому засіданні.
Відповідач - Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області явку представника в судове засідання не забезпечила, подала суду заяви від 07.05.2025 та 19.05.2025 в яких зазначає про відсутність заперечень у справі та визнає заявлений позов й просить розглянути справу без участі представника сільської ради в судовому засіданні.
Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки відповідач визнав позов й таке визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи законних інтересів третіх осіб, з врахуванням характеру спірних правовідносин, суб'єктного складу сторін і обставин справи, відповідно до наведених норм процесуального закону суд доходить висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.
За наявними доказами суд встановив такі фактичні обставини справи.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів - ОСОБА_3 , 1946 року народження, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 25.04.2006, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Міжгірського райуправління юстиції Закарпатської області (а.с. 15).
Померла була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2 , що доводиться довідкою Міжгірської селищної ради №16-08/830 від 21.06.2024 (а.с. 18). Станом на день її смерті у вказаному будинку разом з нею проживали: ОСОБА_4 , чоловік померлої, батько позивачів, і ОСОБА_2 , - син померлої.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачів - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 07.06.2006, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Міжгірського районного управління юстиції Закарпатської області (а.с. 14).
Померлий був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 , що доводиться довідкою Міжгірської селищної ради №16-08/831 від 21.06.2024 (а.с. 19). Станом на день його смерті у вказаному будинку разом з ним проживали: ОСОБА_1 , дочка померлого, і ОСОБА_2 , - син померлого.
На випадок смерті померлий заповітів не залишав, спадкові справи до її майна не заводилися, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №78577160 від 02.10.2024 та Витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 78577209 від 02.10.2024.
На день смерті мати позивачів була власником земельної ділянки загальною площею 0,1540 га, що знаходиться в урочищі «Лозанка», на території Н.Студенівської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії І-ЗК №033829, виданого 18.08.2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 43 (а.с. 36).
Після смерті батьків позивачів ОСОБА_3 , 1946 р.н., ОСОБА_4 , 1944 р.н., відкрилася спадщина на нерухоме майно померлих. До спадкової маси входить: квартира АДРЕСА_1 , яка згідно Довідки № 93 від 02.04.2025 зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого Міжгірською держнотконторою від 26.02.1992 за № 227, про що 31.03.1992 було зроблено відповідний запис в реєстрову книгу №4 за реєстровим № 854; земельна ділянка в урочищі «Лозанка» площею 0,1540 га, яка розташована та території колишньої Н.Студенівської с/ради (Пилипецької громади), та за життя належала на праві приватної власності ОСОБА_3 , мешк. АДРЕСА_2 , згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК № 033829, дата видачі 18.08.2001 року .
З врахування положень ст. 1261, 1268, 1270, 1272 ЦК України позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вважаються належними спадкоємцями першої черги за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рівних частках.
При зверненні представником позивачів ОСОБА_6 до нотаріуса Дунаєва Ю.М. з проханням укласти договір про розподіл спадщини між спадкоємцями, виявилося, що у зв'язку з відсутністю правоустановчих документів на спадкову квартиру, втратою оригіналу державного акту на право приватної власності на землю, розбіжності у написанні прізвищ як померлих так і дітей у свідоцтвах актів цивільного стану укласти договір про розподіл спадщини між спадкоємцями є неможливим, незважаючи, що з приводу поділу спадкового майна спору між спадкоємцями не має. За цих підстав Дунаєв Ю.М., приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу відмовив представнику позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , про що виніс 27.01.2025 відповідну Постанову.
Постанова нотаріуса вмотивована тим, що при перевірці родинних стосунків між спадкоємцями та спадкодавцями виявлено розбіжності в Державному реєстрі актів цивільного стану щодо написання прізвищ спадкодавців та спадкоємців, що унеможливлює встановити родинний зв'язок між померлими та позивачами, як між дітьми і батьками, так як прізвище батька позивачів у свідоцтві про смерть вказано через апостроф « ОСОБА_7 », тоді як у свідоцтві про шлюб укладеного між батьками позивачів, їх прізвище вказано як « ОСОБА_7 » без апострофа. У свідоцтві про народження позивача ОСОБА_2 прізвище батьків вказано « ОСОБА_7 », у свідоцтві про народження позивачки ОСОБА_5 прізвище батьків вказано ОСОБА_7 ( з апострофом). В Договорі купівлі-продажу квартири прізвище покупця (батька позивачів) вказано « ОСОБА_7 » без апострофа, тоді як у свідоцтві про смерть спадкодавця прізвище вказано « ОСОБА_7 ». В Державному акті на право приватної власності на землю прізвище матері позивачів вказано « ОСОБА_7 » з апострофом, тоді як у свідоцтві про смерть та одруження спадкодавця прізвище вказано без апострофа « ОСОБА_7 ».
Відповідно до частини 2 статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.
Судом встановлено, що у Договорі купівлі-продажу квартири від 26.02.1992 допущено орфографічну помилку щодо написання прізвища власника квартири, а саме зазначено як « ОСОБА_7 » без апострофа, тоді як правильно слід було вказати « ОСОБА_4 » з апострофом відповідно до паспорта громадянина України виданого на ім'я ОСОБА_4 . Виправити зазначену помилку (описку) щодо написання прізвища спадкодавця, а саме з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_7 » у Договорі купівлі-продажу квартири в позасудовому порядку є неможливо, у зв'язку із смертю власника квартири
Також судом встановлено, що в державному акті на право приватної власності на землю серії І-ЗК №033829, зазначено, що останній виданий « ОСОБА_3 », а не « ОСОБА_3 », тобто прізвище власника вказаного правовстановлюючого документу, зазначено неправильно, хоча інші ідентифікуючі дані, такі як місце проживання, наприклад, зазначені правильно. Доказами на підтвердження правильного написання прізвища померлого власника у Державному акті свідоцтво про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 від 25.04.2006 року. Суд висновує, що при оформленні зазначеного державного акту було допущено описку при написанні імені власника земельної ділянки.
Допущення описки в правовстановлюючому документі унеможливило оформлення позивачем права на спадщину на земельні ділянки, право власності на які посвідчувалось зазначеним державним актом.
Встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали здійснюється в судовому порядку (пункт 6 частини першої статті 315 ЦПК України, пункт 12 постанови пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»). У цих справах суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих в різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них.
У зв'язку з набранням чинності з 01.01.2013 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613 та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012, посвідчення права власності на земельну ділянку здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» без оформлення державних актів, Державна реєстрація та видача державних актів на право власності на земельні ділянки, втратили свою чинність відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» та на підставі наказу Міністерства аграрної політики продовольства України № 404 від 03.07.2013 наказу №43 від 04.05.1999 «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, тому виправити описку у позасудовому порядку неможливо.
Виправлення таких орфографічних помилок до 2013 року було пов'язане з видачею нових державних актів взамін тих, що містять помилки. З 2013 року державні акти не видаються, а, отже, отримати новий правовстановлюючий документ - Державний акт, взамін того, в якому міститься помилка, неможливо.
Відповідно до ст.293 ЦПК України, суд вправі встановити факт, що має юридичне значення.
Згідно з приписами п. 1 і 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Суд враховує як сталу практику правозастосування в якості правової визначеності, як елемента верховенства права, зокрема й роз'яснення викладені в постановах Верховного Суду України, які були постановлені за результатами узагальнення відповідної судової практики. Пунктом 12 Постанови пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" передбачено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
З врахуванням положень ст. 294 ЦПК України, зважаючи, що встановлення факту родинних відносин та факту належності правовстановлюючого документу пов'язано з вирішенням спадкового спору - встановлення зазначеного юридичного факту вирішується в порядку позовного провадження.
На підставі установлених фактичних обставин суд висновує, що наявними в матеріалах справи доказами доводиться факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , а також факт належності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу, Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК №033829, виданого 17.12.2002 року виданого Н.Студенівською сільською радою народних депутатів 18.08.2001 року на ім'я ОСОБА_3 , мешканки АДРЕСА_2 , зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 43, так факт належності ОСОБА_4 Договору купівлі продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 , укладеного 26.02.1992 між Міжгірським лісокомбінатом та ОСОБА_4 , мешканцем АДРЕСА_2 . Відтак у цій частині позову суд уважає вимоги обґрунтованими й такими, що підлягають до задоволення.
Суд не встановив обставин, передбачених статтею 1244 ЦК України, які мали б наслідком усунення позивачів від спадкування за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та обставин, які б свідчили, що спадкування позивачами за вказаними спадкодавцями порушує права чи законні інтереси третіх осіб.
Відтак суд висновує, що у позивачів виникло право на набуття у власність зазначених об'єктів нерухомого майна в порядку спадкування за законом за батьком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Водночас суд встановив наявність формальних перешкод для нотаріального оформлення переходу права власності від спадкодавців до спадкоємця, які не впливають на зміст цього права.
Відповідно до приписів частин 1, 2 і 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України). Зміст права власності виявляється у праві: володіння, користування, розпорядження (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Суд враховує, як сталу практику правозастосування (елемент правової визначеності) зазначеної норми, позицію викладену в п. 3.1. листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», відповідно до якої визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Враховуючи встановлені обставини та відповідно до вказаних вище норм законодавства суд доходить висновку, що матеріалами справи доводиться наявність законних підстав на набуття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом і за заповітом та існування підстав для судового захисту такого права в установлений законом спосіб - визнання права.
Відтак суд уважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 3, 11, 16, 316-319, 321, 328, 392, 1216, 1218, 1222, 1223, 1258, 1261, 1268, 1296 Цивільного кодексу України, ст. 2-5, 10-13, 19, 76-81, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міжгірської селищної ради Хустського району, Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно за законом,- задовольнити повністю.
Встановити факт належності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу, Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК №033829, виданого 17.12.2002 року виданого Н.Студенівською сільською радою народних депутатів 18.08.2001 року на ім'я ОСОБА_3 , мешканки АДРЕСА_2 , зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 43.
Встановити факт належності померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 Договору купівлі продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 , укладеного 26.02.1992 року між Міжгірським лісокомбінатом та ОСОБА_4 , мешканцем АДРЕСА_2 .
Встановити факт що має юридичне значення, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , на земельну ділянку в урочищі «Лозанка» площею 0,1540 га, цільове призначення для ведення особистого підсобного господарства, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК № 033829 виданого Н.Студенівською с/радою народних депутатів 18.08.2001 року на ім'я ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 21.05.2025.
Повне найменування учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 ;
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04350910; місцезнаходження: вул. Шевченка, 77, селище Міжгір'я, Хустський район, Закарпатська область, 90000.;
Відповідач: Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області; код ЄДРПОУ - 04350843; місцезнаходження: с. Пилипець, 75 Хустський район, Закарпатська область, 90011.
Головуючий суддя О.І. Повідайчик