Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/1802/25
21.05.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Леньо В.В., при секретарі Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та Комунальної установи “Тур'я-Реметівський психоневрологічний інтернат Закарпатської обласної ради» в інтересах підопічного ОСОБА_2 , до Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області, про визнання права власності,
ОСОБА_1 та КУ “Тур'я-Реметівський психоневрологічний інтернат Закарпатської обласної ради» в інтересах підопічного ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області, про визнання права власності.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Позивач ОСОБА_3 та недієздатний ОСОБА_4 - рідні сестра та брат.
Недієздатний ОСОБА_4 перебуває під опікою Тур'я - Реметівського психоневрологічного інтернату.
Предметом позову є визнання за права власності у одній другій частці за кожним на квартиру в селищі Вилок.
Ця квартира у 2006 році була приватизована усіма членами сім'ї ОСОБА_5 (п'ятеро осіб). Об'єкт первинно був спільною сумісною власністю п'яти осіб: ОСОБА_6 (батько), ОСОБА_2 (син), ОСОБА_7 (син), ОСОБА_8 (син), ОСОБА_9 (донька).
Вилоцька селищна рада 16.08.2006 видала Свідоцтво про право власності на житло, на підставі рішення від 16.08.2006 №76. Свідоцтво в оригіналі втрачено.
В живих залишилися лише ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , який недієздатний.
Тобто ОСОБА_10 та ОСОБА_4 на підставі вказаного вище правовстановлюючого документу, Свідоцтва, є співввласниками квартири у одній п'ятій частці кожен.
Квартира проінвентаризована, виготовлено технічний паспорт, видано інформаційну довідку про її вартість та про відомості про правовстановлюючі документи на квартиру.
Троє із п'яти співвласників квартири померли. ОСОБА_11 з них не залишав заповіту. Відкрилися спадщини за законом. Ніхто із спадкоємців за законом не оформив спадщини.
ОСОБА_10 та ОСОБА_4 - є єдиними спадкоємцями за законом до спадщин, які відкрилися після смерті трьох інших співвласників квартири. ОСОБА_10 прийняла спадщину та успадкувала частки у спадковому майні, бо подала заяви про прийняття спадщини після смерті всіх трьох інших співвласників.
ОСОБА_4 є фізичною особою, яка визнана недієздатною Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22.05.2007 у справі №2-о-42/07, що набрало законної сили. Опікуном спершу було призначено його батька ОСОБА_6 , який помер. Тому Рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 23.02.2017 у справі №304/155/17 опікуном Віраг Жолта призначено директора Тур'я-Реметівського психоневрологічного інтернату Департаменту соціального захисту населення Закарпатської обласної державної адміністрації. Згідно наказу №124 ОСОБА_4 зарахований до КУ «Тур'я Реметівський психоневрологічний інтернат» на повне державне утримання із 24.04.2013, де проживає і дотепер.
Тому ОСОБА_4 вважається таким, що прийняв спадщину в силу того, що є фізичною особою, що визнана недієздатною.
Акти спадкування відбулися за наступних обставин.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_6 , співвласник 1/5Ї частки. Вилоцька селищна рада 13.03.2024 видала довідки на спадкування, за змістом яких останнім місцем проживання його було АДРЕСА_1 . Разом із ним проживали та були зареєстровані його діти: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 до шлюбу) ОСОБА_15 .
Дружина ОСОБА_16 , мати сімейства, ОСОБА_17 померла раніше - ІНФОРМАЦІЯ_2 (до приватизації квартири).
До складу спадщини, що відкрилася на день смерті ОСОБА_16 , ввійшла частка у спільній власності на квартиру у розмірі однієї п'ятої.
Усі четверо дітей прийняли спадщину, оскільки проживали разом зі спадкодавцем (ст.1268 ЦК України).
Отже його частка рівномірно розподілилася між чотирма спадкоємцями, які прийняли спадщину: четверта частина із 1/5 становить 1/20 (кожному спадкоємцю)
Оскільки вони також є співвласниками квартири кожен у одній п'ятій, то їх частки збільшилися (1/20 додається до 1/5, що в сумі дає 1/4).
Залишилося четверо співвласників із частками по одна четверта у кожного.
Отже, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 успадкували кожен по 1/20 із батькової 1/5 частки. Ніхто не оформив спадщину після смерті ОСОБА_16 , не отримав свідоцтва про право на спадщину.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер брат ОСОБА_8 . Вилоцька селищна рада 13.03.2024 видала довідки на спадкування, за змістом яких останнім місцем проживання його було АДРЕСА_1 . Разом із ним проживали та були зареєстровані його брати: ОСОБА_13 , ОСОБА_4 . ОСОБА_10 подала заяву про прийняття спадщини.
ОСОБА_12 не мав дружини і не мав дітей. Отже, його спадкоємцями за законом стали троє: два брати та ОСОБА_10 , сестра, (друга черга).
До складу спадщини, що відкрилася на день смерті ОСОБА_18 , ввійшла частка у спільній власності на квартиру у розмірі однієї четвертої.
Два брати та одна сестра (троє спадкоємців) прийняли спадщину.
Отже його частка рівномірно розподілилася між трьома спадкоємцями, які прийняли спадщину: третя частина із 1/4 становить 1/12 (кожному із трьох спадкоємців).
Оскільки вони також є співвласниками квартири кожен у одній четвертій, то їх частки збільшилися (1/12 додається до 1/4, що в сумі дає 1/3).
Залишилося троє співвласників із частками по одна третя у кожного.
Отже, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 успадкували кожен по 1/12 із 1/4 частки ОСОБА_19 . Ніхто не оформив спадщину після смерті ОСОБА_18 , не отримав свідоцтва про право на спадщину.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер брат ОСОБА_7 . Вилоцька селищна рада 13.03.2024 видала довідки па спадкування, за змістом яких останнім місцем проживання його було АДРЕСА_1 . Разом із ним ніхто не проживав. ОСОБА_10 подала заяву про прийняття спадщини. Другий брат - ОСОБА_4 є таким, що прийняв спадщину в силу того, що є недієздатним.
Спадкодавець ОСОБА_13 не мав дружини і не мав дітей. Отже, його спадкоємцями за законом стали двоє - ОСОБА_10 та ОСОБА_20 (друга черга).
До складу спадщини, що відкрилася на день смерті ОСОБА_21 , ввійшла частка у спільній власності на квартиру у розмірі однієї третьої.
ОСОБА_10 та ОСОБА_4 прийняли спадщину за вищевказаних обставин.
Отже його частка рівномірно розподілилася між двома спадкоємцями, які прийняли спадщину: половина із 1/3 становить 1/6 (тобто по 1/6 кожному).
Оскільки ОСОБА_10 та ОСОБА_4 також є співвласниками квартири кожен у одній третій частці, то їх частки рівномірно збільшилися (1/6 додається до 1/3, що в сумі дає 1/2).
Залишилося двоє живих співвласників із частками по одна друга у кожного: ОСОБА_10 та ОСОБА_4 .
Ніхто не оформив спадщину після смерті ОСОБА_21 , не отримав свідоцтва про право на спадщину.
В нотаріальному порядку оформлення спадщини неможливе через те, що ні попередні спадкодавці, ні останній спадкодавець ОСОБА_13 не оформили свого права на частки у квартирі, які він успадкував після смерті ОСОБА_16 та ОСОБА_18 . Правовстановлюючі документи на частки у праві власності на майно - відсутні.
Нотаріус видала письмове роз'яснення.
Крім того, втрачено оригінал Свідоцтва про право спільної власності на квартиру, що видано Вилоцькою селищною радою та яке зареєстровано у Виноградівському РБТІ, тому і належна ОСОБА_22 та ОСОБА_23 на підставі цього Свідоцтва одна п'ята частка - не визнається у зв'язку із втратою правовстановлюючого документу. Тому предметом позову є визнання за кожним із двох живих співвласників - власної частки (1/5) і успадкованих (3/10), що в сумі є одна друга.
Таким чином, через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлений можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.
Технічну інвентаризацію спадкового житлового будинку проведено. Цей об'єкт нерухомості будівництвом завершений, правовстановлюючі документи не оформлено.
Згідно положень п.2 ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Відповідно до «Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР», що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року (втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до приписів ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Згідно положень п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності може бути проведена на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, позивач просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на спадковий житловий будинок.
Сторони у судове засідання не з'явилися, подали зави про розгляд справи без їх участі.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані Цивільним кодексом України (2003 р.).
У судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що
Позивач ОСОБА_3 та недієздатний ОСОБА_4 - рідні сестра та брат.
ОСОБА_24 перебуває під опікою Тур'я - Реметівського психоневрологічного інтернату.
Житлова квартира АДРЕСА_2 у 2006 році була приватизована членами сім'ї Віраг (п'ятеро осіб). Об'єкт первинно був спільною сумісною власністю п'яти осіб: ОСОБА_6 (батько), ОСОБА_2 (син), ОСОБА_7 (син), ОСОБА_8 (син), ОСОБА_9 (донька).
Вилоцька селищна рада 16.08.2006 видала Свідоцтво про право власності на житло, на підставі рішення від 16.08.2006 №76 (а.с.28).
Свідоцтво в оригіналі втрачено.
В живих залишилися лише ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , який недієздатний.
Квартира проінвентаризована, виготовлено технічний паспорт, видано інформаційну довідку про її вартість та про відомості про правовстановлюючі документи на квартиру.
Згідно довідки КП “Виноградівське РБТІ» №109 від 01.03.2024 року, яка видана ОСОБА_1 Комунальним підприємством «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації» в тому, що трикімнатна квартира в АДРЕСА_1 будівництвом завершена.
Загальна корисна площа трикімнатної квартири становить 67,1 м.кв., в тому числі житлова площа 39,5 м.кв.
Згідно архівних даних КП « Виноградівське РБТІ» станом на 01.01.2013р. трикімнатна квартира в АДРЕСА_1 зареєстровано у спільній сумісній власності за ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане Вилоцькою селищною радою 16.08.20:06р. згідно рішення від 16.08.2006р. за №76 (а.с.28).
Троє із п'яти співвласників квартири померли. Жоден з них не залишав заповіту. Відкрилися спадщини за законом. Ніхто із спадкоємців за законом не оформив спадщини.
ОСОБА_17 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 23.04.2024 року (а.с.18).
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 від 22.10.2007 року (а.с.19).
ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що стверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_3 від 27.08.2012 року (а.с.21).
ОСОБА_10 та ОСОБА_4 - є єдиними спадкоємцями за законом до спадщин, які відкрилися після смерті трьох інших співвласників квартири.
ОСОБА_10 прийняла спадщину та успадкувала частки у спадковому майні, бо подала заяви про прийняття спадщини після смерті всіх трьох інших співвласників.
ОСОБА_4 є фізичною особою, яка визнана недієздатною Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22.05.2007 у справі №2-о-42/07, що набрало законної сили. Опікуном спершу було призначено його батька ОСОБА_6 , який помер. Тому Рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 23.02.2017 у справі №304/155/17 опікуном Віраг Жолта призначено директора Тур'я-Реметівського психоневрологічного інтернату Департаменту соціального захисту населення Закарпатської обласної державної адміністрації (а.с.14-15).
Згідно наказу №124 ОСОБА_4 зарахований до КУ «Тур'я Реметівський психоневрологічний інтернат» на повне державне утримання із 24.04.2013, де проживає і дотепер (а.с.16).
Тому ОСОБА_4 вважається таким, що прийняв спадщину в силу того, що є фізичною особою, що визнана недієздатною.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_6 , співвласник 1/5 частки. Вилоцька селищна рада 13.03.2024 видала довідки на спадкування, за змістом яких останнім місцем проживання його було АДРЕСА_1 . Разом із ним проживали та були зареєстровані його діти: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 до шлюбу) ОСОБА_15 .
Дружина ОСОБА_16 , мати сімейства, ОСОБА_17 померла раніше - ІНФОРМАЦІЯ_2 (до приватизації квартири).
До складу спадщини, що відкрилася на день смерті ОСОБА_16 , ввійшла частка у спільній власності на квартиру у розмірі однієї п'ятої.
Усі четверо дітей прийняли спадщину, оскільки проживали разом зі спадкодавцем (ст.1268 ЦК України).
Отже його частка рівномірно розподілилася між чотирма спадкоємцями, які прийняли спадщину: четверта частина із 1/5 становить 1/20 (кожному спадкоємцю)
Оскільки вони також є співвласниками квартири кожен у одній п'ятій, то їх частки збільшилися (1/20 додається до 1/5, що в сумі дає 1/4).
Залишилося четверо співвласників із частками по одна четверта у кожного.
Отже, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 успадкували кожен по 1/20 із батькової 1/5 частки. Ніхто не оформив спадщину після смерті ОСОБА_16 , не отримав свідоцтва про право на спадщину.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер брат ОСОБА_8 . Вилоцька селищна рада 13.03.2024 видала довідки на спадкування, за змістом яких останнім місцем проживання його було АДРЕСА_1 . Разом із ним проживали та були зареєстровані його брати: ОСОБА_13 , ОСОБА_4 . ОСОБА_10 подала заяву про прийняття спадщини.
ОСОБА_12 не мав дружини і не мав дітей. Отже, його спадкоємцями за законом стали троє: два брати та ОСОБА_10 , сестра, (друга черга).
До складу спадщини, що відкрилася на день смерті ОСОБА_18 , ввійшла частка у спільній власності на квартиру у розмірі однієї четвертої.
Два брати та одна сестра (троє спадкоємців) прийняли спадщину.
Отже його частка рівномірно розподілилася між трьома спадкоємцями, які прийняли спадщину: третя частина із 1/4 становить 1/12 (кожному із трьох спадкоємців).
Оскільки вони також є співвласниками квартири кожен у одній четвертій, то їх частки збільшилися (1/12 додається до 1/4, що в сумі дає 1/3).
Залишилося троє співвласників із частками по одна третя у кожного.
Отже, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 успадкували кожен по 1/12 із 1/4 частки ОСОБА_19 . Ніхто не оформив спадщину після смерті ОСОБА_18 , не отримав свідоцтва про право на спадщину.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер брат ОСОБА_7 . Вилоцька селищна рада 13.03.2024 видала довідки па спадкування, за змістом яких останнім місцем проживання його було АДРЕСА_1 . Разом із ним ніхто не проживав. ОСОБА_10 подала заяву про прийняття спадщини. Другий брат - ОСОБА_4 є таким, що прийняв спадщину в силу того, що є недієздатним.
Спадкодавець ОСОБА_13 не мав дружини і не мав дітей. Отже, його спадкоємцями за законом стали двоє - ОСОБА_10 та ОСОБА_20 (друга черга).
До складу спадщини, що відкрилася на день смерті ОСОБА_21 , ввійшла частка у спільній власності на квартиру у розмірі однієї третьої.
Папп ОСОБА_15 та ОСОБА_4 прийняли спадщину за вищевказаних обставин.
Отже його частка рівномірно розподілилася між двома спадкоємцями, які прийняли спадщину: половина із 1/3 становить 1/6 (тобто по 1/6 кожному).
Оскільки ОСОБА_10 та ОСОБА_4 також є співвласниками квартири кожен у одній третій частці, то їх частки рівномірно збільшилися (1/6 додається до 1/3, що в сумі дає 1/2).
Залишилося двоє живих співвласників із частками по одна друга у кожного: ОСОБА_10 та ОСОБА_4 .
Ніхто не оформив спадщину після смерті ОСОБА_21 , не отримав свідоцтва про право на спадщину.
В нотаріальному порядку оформлення спадщини неможливе через те, що ні попередні спадкодавці, ні останній спадкодавець ОСОБА_13 не оформили свого права на частки у квартирі, які він успадкував після смерті ОСОБА_16 та ОСОБА_18 . Правовстановлюючі документи на частки у праві власності на майно - відсутні.
Нотаріус видала письмове роз'яснення (а.с.27).
Крім того, втрачено оригінал Свідоцтва про право спільної власності на квартиру, що видано Вилоцькою селищною радою та яке зареєстровано у Виноградівському РБТІ, тому і належна ОСОБА_22 та ОСОБА_23 на підставі цього Свідоцтва одна п'ята частка - не визнається у зв'язку із втратою правовстановлюючого документу.
Оформити спадщину в установленому порядку можливості не має, оскільки відсутні правовстановлюючі документи.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). В ст.1217 ЦК України, зазначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.
Частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1268, 1269, 1270, 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. 1. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до ч.5 ст.1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до п.37 постанови №5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, до це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Оскільки оформлення спадщини у нотаріальному порядку виявилося об'єктивно неможливим, відсутні перешкоди для переходу права власності на предмет позову в порядку спадкування за законом в судовому порядку, то позивачка звернувся до суду на підставі ст.392 ЦК України не безпідставно.
За таких обставин суд вважає, що позивачі, як спадкоємці за законом, мають право на набуття всіх прав, мають право на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, однак не змогли його отримати з незалежних причин.
Таким чином, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності у одній другій (1/2) частці на квартиру АДРЕСА_3 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності у одній другій (1/2) частці на квартиру АДРЕСА_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ГоловуючийВ. В. Леньо