Справа № 243/920/25
Провадження № 2/243/581/2025
Іменем України
21 травня 2025 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя Дюміної Н.О.
при секретарі Петрусі Д.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,
вимоги позивача: про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,
представник відповідача ОСОБА_4 ,
негайно після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1. 30 січня 2025 представник позивача звернулася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 липня 2018 року на користь позивача з відповідача стягуються на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 червня 2018 року до досягнення дитиною повноліття. На підставі виконавчого листа Слов'янського міськрайонного суду №2/243/2204/2018 від 17.08.2018 було відкрите виконавче провадження ВП №57051003 Проте відповідач аліменти не сплачував взагалі. Сума заборгованості з аліментів за період з 27.06.2018 по 31.12.2024 становить 259092,00 грн. Пеня (неустойка) станом на 30.01.2025 року згідно її розрахунку складає 2 895 378,62 грн. На підставі ч. 1. ст. 196 Сімейного кодексу України розмір пені не може бути більше 100% заборгованості. Зважаючи на це, пеня підлягає стягненню лише у розмірі 259 092,00 грн.
На підставі наведеного позивач просить суд ухвалити рішення яким стягнути з відповідача на її користь неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів у розмірі 259 092,00 грн.
2. Відповідачем відзиву на позовну заяву надано не було. 21.04.2025 року представником відповідача - ОСОБА_4 надіслано на адресу суду письмові пояснення у справі, зі змісту яких вбачається, що позовні вимоги відповідачем не визнається в повному обсязі. Звої заперечення обґрунтовує тим, що відповідач надавав матеріальну допомогу добровільно та приймав активну участь у вихованні дитини до поки позивачка з дитиною не виїхали до Чехії, де зараз і перебувають. Відносини відповідача та позивачки не склались і вони з 2018 року мешкали окремо. В 2018 році позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів, відповідачу позивачка повідомила, що їй потрібно щоб у неї було рішення суду на майбутнє. Відповідач не знав, що позивачка подала виконавчий лист до виконавчої служби, і що розпочалось примусове виконання рішення. Відповідач за домовленістю сторін надавав кошти позивачці готівкою, а коли вона просила перераховував на картку, звісно підтвердити факт передачі готівкових коштів відповідач не має можливості, так як ніяких розписок не брав, відносини були побудовані на довірі, а факт перерахування коштів відповідач може підтвердити довідкою банку, так згідно банківських довідок відповідач та його мате на його прохання перерахували на користь позивачки 39 266.96 грн. Про відкриття виконавчого провадження відповідач вперше дізнався після відкриття судового провадження, тобто в лютому 2025 року. Зазначає, що матеріали виконавчого провадження не містять докази направлення Постанови про відкриття виконавчого провадження та її належного вручення відповідачу, що свідчить про те, шо останній не був обізнаний, щодо наявності процедури примусового виконання судового рішення. Необізнаність боржника про відкриття виконавчого провадження виключає його відповідальність за простроченими аліментними зобов'язаннями. Такі висновки сформовані у Постановах Верховного суду справа №381/1553/19-ц, № 661/905/19, 554/13475/15-ц.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
3. 23.04.2025 року представником позивача надано суду додаткові пояснення у справі, в яких останній зазначає, що пояснення представника позивачки не відображають дійсних обставин, і не спростовують заперечень відповідача викладених в письмовій позиції. На підставі наведеного підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. Позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилися, надіслали на адресу суду заяву про розгляд справи без їх участі, в якій заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
5.Ухвалою суду від 04 лютого 2025 було відкрито спрощене позовне провадження у справі.
IV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.
6.Судом встановлено, що сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
7.Як вбачається з наданої копії Свідоцтва про народження, ОСОБА_3 є батьком, а ОСОБА_2 - матір'ю дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
8.З Посвідчення, серія НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом дитинства та відповідно Довідки Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Слов'янська» потребує реабілітації, як дитина-інвалід.
9.Дитина проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні, що підтверджується сторонами по справі та довідкою від 27 листопада 2024 №12 виданої ОСББ «ДОНСЬКИЙ», з якої вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за вказаною адресою разом із донькою ОСОБА_5 .
10.Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 липня 2018 року (справа 243/5899/18), стягується з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 червня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.
11.21.08.2018 головним державним виконавцем Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Федосенко С.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №57051003) з примусового виконання судового рішення на підставі виконавчого листа №2/243/2204/2018 виданого 17.08.2018 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 .
12.Згідно з останнім наявним в матеріалах справи розрахунком державного виконавця, заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів по АСВП №57051003 станом на грудень 2024 складає 259 092,00 грн.
13.Згідно довідки виданої ОСОБА_3 АТ КБ «Приватбанк» від 24.03.2025 року № EEJTUTSUCDE88A2M, за період з 01.08.2018 року по 30.06.2024 року ОСОБА_6 здійснив платежі ОСОБА_2 у розмірі 29 754,00 грн.
14.Згідно довідки виданої ОСОБА_7 АТ КБ «Приватбанк» від 25.03.2025 року 2JCBMT82FUHL899Q, ОСОБА_7 здійснила платежі ОСОБА_2 у розмірі 7 512,96 грн.
15.Згідно квитанції від 25.03.2025 року №RBB02RNBEPAOHJPS, ОСОБА_7 переказала ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 2000,00 грн.
V. Оцінка Суду.
16.Положеннями ч. 2 ст. 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
17.Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
18.Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
19.За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України). У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
20.Відповідно до ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
21.За змістом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
22.Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України та ст.196 СК України, неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов'язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов'язання.
23.Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів.
24.Таким чином, під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов'язаних з її матеріальним забезпеченням.
25.Обов'язок утримувати дитину не залежить від звернення до суду, адже відповідач був обізнаний про свій обов'язок щомісячно сплачувати аліменти на дитину, тому повинен був прийняти міри для своєчасного перерахування аліментів.
26.Згідно з розрахунком заборгованості, складеним державним виконавцем, станом на 31 грудня 2024 року загальний розмір заборгованості по сплаті аліментів за боржником ОСОБА_3 по АСВП №57051003 за період з 27.06.2018 - 31.12.2024 року становить 259 092,00 грн.
27.Проте відповідачем долучено довідки видані ОСОБА_3 та матері відповідача ОСОБА_6 зі змісту яких вбачається, що за період з 01.08.2018 року по 30.06.2024 року ОСОБА_6 та його матір'ю здійснено платежів ОСОБА_2 у розмірі 39 266,96 грн (29 754,00 грн + 7512,96 грн + 2000,00 грн).
28.Враховуючи, що відповідач не звертався до виконавчої служби з проханням зробити перерахунок заборгованості, суд вважає за необхідне прийняти до уваги долучені докази сплати коштів ОСОБА_3 та його матір'ю ОСОБА_6 в рахунок аліментів.
29.Тому з урахуванням зазначених платежів у розмірі 39 266,96 грн, загальний розмір заборгованості аліментів ОСОБА_3 по АСВП №57051003 за період з 27.06.2018 - 31.12.2024 року становить 219 825,04 грн ( 259 092,00 грн - 39 266,96 грн).
30.Судом встановлено, що відповідачем беззаперечних доказів відсутності його вини у виникненні заборгованості по сплаті аліментів не надано, тому позивач має право на стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. При цьому, відповідач не звертався до суду з заявою про зменшення розміру неустойки з урахуванням його матеріального та сімейного стану, а прохав відмовити у її стягненні, альтернативного розрахунку відповідачем суду не надано.
31.Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
32.Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
33.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
34.Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
35.За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
36.Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
37.Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
38.Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
39.Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
40.У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
41.Тобто відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
42.При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
43.У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21) вказано, що при здійсненні часткових платежів аліментів грошові кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла в попередньому місяці (місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості на погашення платежу за поточний місяць.
44.Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
45.Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
46.Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
47.Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
48.Так, суд не приймає до уваги доводи відповідача, що він не знав, що відбувається примусове стягнення аліментів, оскільки постанови про відкриття виконавчого провадження не отримував.
49.Так, згідно рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 липня 2018 року (справа 243/5899/18), вбачається, що відповідач був обізнаний про розгляд судом справи про стягнення з нього аліментів. Так у судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву з проханням розгляд справи проводити за його відсутністю, не заперечував проти задоволення позову. З наведеного слідує, що відповідач свідомо погодився на стягнення з нього аліментів у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу, не просив зменшити їх розмір та усвідомлював що з моменту винесення судом рішення про стягнення з нього аліментів у нього з'являється обов'язок виконувати зазначене рішення в повному обсязі. Тому лише факт неотримання відповідачем копії постанови про відкриття виконавчого провадження не може слугувати підставою для відмови у задоволенні позову. Суд розцінює вказану позицію відповідача як формальну підставу уникнути відповідальності.
50.Також суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на правову позицію Верховного суду у справі №381/1553/19-ц, оскільки обставини справ не є тотожними. Так в справі №381/1553/19-ц аліменти стягувалися на підставі судового наказу (що виключає явку сторін у судове засідання), а в справі за позовом ОСОБА_2 аліменти стягуються на підставі судового рішення, про яке відповідачу достовірно було відомо та більше того самим відповідачем не заперечувався та не спростовувався розмір аліментів.
51.Більше того, суд приймає до уваги що 27.06.2018 року і до 31 грудня 2024 року, тобто більш ніж 6 років відповідачем добровільно сплачено аліментів у розмірі 39 266,96 грн, що свідчить про свідоме ухилення від виконання своїх обов'язків зі сплати аліментів, оскільки поважних причин не сплачувати аліменти у відповідача не булу, суду зазначені відомості не надані.
52.Тому судом достовірно встановлено, що за період з 27.06.2018 року по 31 грудня 2024 року відповідачем частково сплачувались кошти, проте не в повному розмірі, а тому заборгованість зі сплати аліментів виникла з вини відповідача, чого останнім не спростовано, тому позивачка має право на стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
53.Відтак, позивач має право на стягнення неустойки (пені) за прострочення відповідачем сплати аліментів за період з 27.06.2018 року по 31 грудня 2024, однак лише у розмірі 100% суми заборгованості по аліментах, що становить 219 825,04 грн, оскільки розрахована відповідно до наведеної вище методики неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів за вказаний період, значно перевищує суму заборгованості по аліментах. Також відповідно до ст. 196 СК України, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивачки пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дитини в розмірі що є не більше 100 відсотків заборгованості.
54.На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем належними, достатніми та допустимими доказами відсутності його вини у виникненні заборгованості по сплаті аліментів суду не надано, суд доходить висновку, що з вини ОСОБА_3 виникла заборгованість по аліментам за період з 27.06.2018 року по 31 грудня 2024, тому, відповідно до положень ч. 1 ст. 196 СК України, з нього на користь позивачки підлягає стягненню неустойка в сумі 219 825,04 грн.
55.На підставі наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
56. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
57. Оскільки, позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позву до суду з підстав, передбачених ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» та з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 259, 263 264, 265 ЦПК України, ст. ст.. 180, 196 СК України, суд, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , неустойку (пеню) у розмірі одного відсотка суми аліментів за кожен день прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 27.06.2018 року по 31.12.2024 року у сумі 219 825 (двісті дев'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять) гривень 04 копійок.
3. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. на рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
4. В задоволенні решти вимог - відмовити.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 21 травня 2025 року.
Суддя Н.О. Дюміна