Справа № 932/10954/24
Провадження № 2-а/932/215/24
21 травня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд м. Дніпро у складі:
головуючого - судді Потоцької С.С.,
за участю секретаря - Карапиш А.М.,
представника позивача -Михайлишина А.І.,
представника відповідача - Бугаєнко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності,
Адвокат Михайлишин Анатолій Іванович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП: від 15.08.2024 серії АА № 00021487; від 29.08.2024 серії АА № 00022086; від 03.09.2024 серії АА № 00022211.
В обґрунтування позову зазначила, що вказані постанови не отримувала, дізналась про них із застосунку «ДІЯ» 25.10.2024 після відкриття виконавчого провадження та арешту коштів Державною виконавчою службою.
Вказує, що постанови про адміністративне правопорушення не підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 132- 1 КУпАП, докази, які б вказували на те, що транспортний засіб позивача допустив рух із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України відповідач позивачеві не надавав.
Також позивач зазначає, що відповідачем не подано будь-яких доказів щодо вимірювання фактичної маси (ваги) транспортного засобу позивача та доказів перевищення встановлених законодавством вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами і відповідних висновків після проведення замірів. Зазначене в оскаржуваних постановах перевантаження без зазначення конкретних осей автомобіля, на які приходиться таке перенавантаження, не дозволяє встановити наявність чи відсутність перевищення навантаження.
Крім того, в оскаржуваних постановах вказана дозволена максимальна фактична вага 40 тон, при тому, що відповідно до пп. б) п. 22.5 ПДР максимальне значення для автомобільних доріг державного значення для двовісного автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра становить 42 тони.
На думку позивача, вирішальне значення для визначення максимальної допустимої ваги перевезення вантажів є не лише тягач, а і напівпричеп, оскільки від його наявності, типу та кількості осей напівпричепу залежить допустиме максимальне значення ваги для перевезення. У постановах відсутня інформації про тип транспортного засобу (сідловий тягач, контейнеровоз, вантажний самоскид тощо), взагалі не містять інформації щодо напівпричепів, що ставить під сумнів врахування вказаного критерію при встановленні факту перевищення, встановлених законодавством вагових норм.
У свідоцтві про реєстрацію напівпричепів зазначено, що тип напівпричепів: спеціалізований напівпричіп н/пр-платформа перероблений в 2022 році, для перевезення контейнерів сипких вантажів (зернових культур) отже, тягач у був двовісний, то згідно з п. 22.5 ПДР загальна допустима вага перевезення для контейнеровозів 42 000 кг. Оскільки у спірному випадку при визначенні максимально допустимих параметрів навантаження, відповідачем до уваги прийнято максимальну дозволену фактичну масу 40 тон, то зроблені розрахунки перевищення нормативних параметрів, є необгрунтованими, що свідчить про неправомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 08.11.2024 відкрито провадження у справі, призначене судове засідання.
Відповідач надав відзив, в якому зазначив, що оскаржувані постанови були направлені на адресу позивача рекомендованими листами. Рекомендовані листи повернулися на адресу відповідача з відміткою «по закінченню терміну зберігання». Заявила клопотання про залишення позову без розгляду
Обґрунтовуючи своє клопотання про залишення позову без розгляду, відповідач зазначив, що оскаржувані постанови були направлені на адресу позивача- Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Тополя-2, буд. 40, кв. 25, у день винесення. Всі відправлення повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання». З урахуванням норм чинного законодавства, а саме ст. 279-1 КУпАП, постанови є такими, що вручені. Оскільки позивач позов поданий з пропуском встановленого ст. 286 КАС України, просить залишити позов без розгляду.
Розглянувши клопотання представника позивача, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 15.08.2024 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Конаревою В.В. винесена постанова про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі від 15.08.2024 серії АА № 00021487, якою ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за порушення частини другої ст. 132-1 КУпАП.
У постанові від 15.08.2024 зазначено, що 01.08.2024 о 13 год. 28 хв. за адресою: М-30, км. 996+491, Дніпропетровська область, транспортний засіб MAN TGX 18.480 д.н.з. НОМЕР_1 : відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,075 % (2.03 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон (а.с. 22).
29.08.2024 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Головнею Т.С. винесена постанова про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі від 29.08.2024 серії АА № 00022086, якою ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за порушення частини другої ст. 132-1 КУпАП (а.с. 23).
У постанові від 29.08.2024 вказано, що 22.08.2024 о 18 год. 01 хв. за адресою: М-30, км. 996+491, Дніпропетровська область, транспортний засіб MAN TGX 18.480 д.н.з. НОМЕР_1 : відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,638 % (2.255 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. 03.09.2024 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Теслюк Є.В. винесена постанова про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00022211, якою ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за порушення частини другої ст. 132-1 КУпАП
У постанові від 03.09.2024 вказано, що 29.08.2024 о 08 год. 59 хв. за адресою: М-30, км. 996+491, Дніпропетровська область, транспортний засіб MAN TGX 18.480 д.н.з. НОМЕР_1 : відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,188 % (2.075 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами частини другої ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Отже, під час вирішення питання про пропуск строку звернення з позовом до суду щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, підлягає з'ясуванню дата отримання цієї постанови.
Відповідно до статті 279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою кваліфікованого електронного підпису), відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов'язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов'язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".
За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою кваліфікованого електронного підпису), відповідні органи державної влади або місцевого самоврядування, їх посадові (службові) особи зобов'язані надати відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи вантажовідправника.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).
Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, або повнолітньому члену сім'ї такої особи. У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову від її отримання.
У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або Єдиному державному демографічному реєстрі адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.
Враховуючи викладене, у випадку здійснення фіксації вчинення адміністративного правопорушення в автоматичному режимі, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті повинні встановити відповідальну особу.
Згідно із частиною 1 статті 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Отже відповідальність за адміністративне правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, несе особисто власник (співвласник) транспортного засобу або фізична особа або керівник юридичної особи.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_2 автомобіль MAN TGX 18.480 д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві приватної власності ТОВ «Луком-Транс» (а.с.18). Керівником ТОВ «Луком-транс» є ОСОБА_1 . Зазначені обставини не заперечувались сторонами.
У судовому засіданні представник відповідача, що відповідальна особа при винесенні постанови автоматично визначається за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
На підтвердження направлення оскаржуваних постанов відповідачем надані форми 119, форми 20, конверт:
-постанова серії АА № 00021487 від 15.08.2024 направлена 15.08.2024 на ім'я ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . Постанова повернута Державній службі Україні з безпеки на транспорті «за закінченням терміну зберігання» 17.09.2024 (№ відправлення 0600282805763) (а.с.71-72);
- постанова серії АА № 00022086 від 29.08.2024 направлена 29.08.2024 на ім'я ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . Постанова повернута Державній службі Україні з безпеки на транспорті «за закінченням терміну зберігання» 02.10.2024 (№ відправлення 0600285091664) (а.с. 73-74);
-постанова серії АА № 00022211 від 03.09.2024 направлена 03.09.2024 на ім'я ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 Постанова повернута Державній службі Україні з безпеки на транспорті «за закінченням терміну зберігання» 02.10.2024 (№ відправлення 0600285620446) (а.с.59-60).
На довідках Ф.20 присутній штамп з датою повернення поштового відправлення назад до відправника, з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Приписами частини десятої ст. 279-1 КУпАП визначено, що у разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.
Відповідно до частини другої ст. 291 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Отже, суд відзначає, що з урахуванням вимог частини десятої статті 279-1 КУпАП, днем отримання оскаржуваної постанови від 15.08.2024 є 17.09.2024, постанови від 29.08.2024 - 02.10.2024, постанови від 03.09.2024- 02.10.2024, тобто, день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу).
Заперечення відповідача щодо неправильного зазначення адреси у накладній на повернення не спростовує направлення відповідачем на адресу позивача оскаржуваних постанов.
Тобто позов, враховуючи дату його подання, поданий за межами строку, встановленого ст. 286 КАС України.
Суд відхиляє заперечення позивача стосовно направлення на домашню адресу позивача оскаржуваних постанов, оскільки зазначена адреса міститься в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, а крім того, нормами КУпАП не встановлено можливості притягнення до адміністративної відповідальності юридичних осіб, як власників транспортних засобів за наведеною категорією адміністративних справ, та не визначено зобов'язань уповноважених осіб щодо надсилання постанов тільки на адресу місцезнаходження юридичної особи. Тому , на переконання суду, надсилання постанов на адресу місця реєстрації (проживання) відповідальної особи - керівника юридичної особи, не є порушенням положень частини сьомої статті 279-1 КУпАП.
Варто зазначити, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу (адресу реєстрації) є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним». При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відповідача, а тому не може свідчити про невиконання обов'язку відповідачем щодо направлення постанови.
Так, відповідно до п. 8 частини першої ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
В силу положень частини четвертої ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд прийде до висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Доводи, які позивач зазначив у клопотання про поновлення строку звернення до суду, спростовані відповідачем. Інші підстави не знайдені.
Отже, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду на підставі частини четвертої ст.123 КАС України.
Керуючись ст. 123, 240, 248 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною доугою ст. 132-1 КУпАП: від 15.08.2024 серії АА № 00021487; від 29.08.2024 серії АА № 00022086; від 03.09.2024 серії АА № 00022211- залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.С.Потоцька