20 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 915/1279/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Ємця А.А.,
розглянувши клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Центр, скаржник, заявник)
про відстрочення сплати судового збору
за касаційною скаргою Центру
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2025
у справі за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш»
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про стягнення 208 046,22 грн,
Центр 29.04.2022 безпосередньо звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою відповідно до відмітки Суду на її першому аркуші, в якій просить, зокрема, скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання Центру та відстрочити Центру оплату судового збору за подання апеляційної скарги до часу проголошення рішення суду по суті направленої апеляційної скарги у цій справі. Крім того, в прохальній частині касаційної скарги просив відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 у справі №915/1279/24.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025 для розгляду справи №915/1279/24 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Ємця А.А.
Ухвалою Верховного Суду від 08.05.2025 у справі №915/1279/24 касаційну скаргу Центру на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 у справі №915/1279/24 залишено без руху у зв'язку із наданням скаржникові строку для надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження ухвали апеляційної інстанції, визначеної у частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права з огляду на предмет касаційного оскарження; документа на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги за вимогами майнового характеру в розмірі 3 028,00 грн.
При цьому, Верховний Суд ухвалою від 08.05.2025 у цій справі відмовив у клопотанні скаржника про відстрочення/розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №915/1279/24.
За інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП «ДСС» ухвалу Верховного Суду від 08.05.2025 у справі №915/1279/24 надіслано в Електронний кабінет одержувача: ІНФОРМАЦІЯ_2 , який доставлено в Електронний кабінет одержувача 08.05.2025 о 18:04.
За приписами частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, скаржник ухвалу Суду від 08.05.2025 з цієї справи отримав 08.05.2025 о 18:04, а, отже, останній день для усунення недоліків касаційної скарги, з урахуванням приписів статті 116, 242 ГПК України, припадає на 19.05.2025.
Центр 16.05.2025 через Електронний суд подав до Верховного Суду документ з назвою заява про усунення недоліків у, якій включно викладено клопотання про відстрочення оплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 у справі №915/1279/24 за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Центру про стягнення 208 046,22 грн до ухвалення судового рішення у справі, з наведенням доводів щодо відстрочення сплати судового збору.
Подане клопотання про відстрочення сплати судового збору мотивовано тим, що:
у зв'язку з відсутністю достатнього та своєчасного фінансування витрат Центру на оплату судового збору, Центр вимушений кожного разу звертатись до Фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою щодо фінансування витрат з оплати судового збору або безпосереднього здійснення оплати судового збору за розгляд поданої касаційної скарги;
виходячи з наявної практики вирішення вищезазначеного питання, процедура виділення коштів та фактичне здійснення оплати судового збору займає велику кількість часу, та фактично не може бути здійснена у стислі строки. Так, Центром додатково був направлений лист помічнику командувача Сухопутних військ Збройних Сил України - начальнику фінансово-економічного управління, щодо дофінансування і виділення коштів. Ці кошти планувалося використати на сплату судового збору за подачу апеляційних та касаційних скарг;
фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. У період з 20.11.2024 по сьогоднішній день року за кодом економічної класифікації 2800 на рахунках Центру були відсутні кошти необхідні для сплати судового збору;
у зв'язку з тим, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України оголошено воєнний стан на всій території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, та з метою виконання вимог Закону України «Про оборону України», Закону України «Про Збройні Сили України» є необхідність у збереженні фінансових ресурсів, виділених Урядом, для матеріально-технічного забезпечення діяльності підрозділів Збройних Сил України, забезпечення збалансованого підходу до використання фінансових та матеріальних ресурсів. Крім того, всі фінансові ресурси Міністерства оборони України першочергово спрямовані на фінансування потреб діяльності підрозділів Збройних Сил України та ССО.
Розглянувши поданий документе, з огляду на спрямованість суть, прохання, суд оціним його як клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення, з огляду на таке.
Верховний Суд в ухвалі від 08.05.2025 у цій справі вже звертав увагу заявника, що питання відстрочення / розстрочення, звільнення від сплати судового збору врегулювано Законом України «Про судовий збір». Зокрема, частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї статті зазначено, що Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Верховний Суд в чергове звертає увагу скаржника на пункти (37, 39, 41), які містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, в яких викладено правові позиції щодо застосування статті 8 Закону України «Про судовий збір», зокрема:
у пункті 37 «З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення;
у пункті 39 «Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена»;
у пункті 41 «Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним».
Також, колегія суддів звертає увагу на пункти 61, 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №906/308/20 в яких вказано, що положення пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до відповідача - фізичної особи за наявності відповідної підстави, визначеної зазначеною нормою.
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а є стягнення коштів, адже як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» звернулося до суду про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_4 208 046,22 грн витрат (правова підстава позову визначена Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Верховний Суд виходить з того, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду. Адже таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується з статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та статтею 7 України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Касаційний господарський суд зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке саме собою є таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
Отже, Верховний Суд висновує, що судовий збір сам по собі не обмежує право заявника на справедливий суд.
Верховний Суд наголошує, що право застосування статті 8 Закону України «Про судовий збір» у контексті розстрочки, відстрочки та звільнення від сплати судового збору щодо юридичних осіб Велика Палата Верховного Суду висловлювалася послідовно і неодноразово.
Верховним Судом покликання заявника на те, що: у зв'язку з відсутністю достатнього та своєчасного фінансування витрат Центру на оплату судового збору, Центр вимушений кожного разу звертатись до Фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою щодо фінансування витрат з оплати судового збору або безпосереднього здійснення оплати судового збору за розгляд поданої касаційної скарги; процедура виділення коштів та фактичне здійснення оплати судового збору займає велику кількість часу, та фактично не може бути здійснена у стислі строки; Центром додатково був направлений лист помічнику командувача Сухопутних військ Збройних Сил України - начальнику фінансово-економічного управління, щодо дофінансування і виділення коштів, які планувалося використати на сплату судового збору за подачу апеляційних та касаційних скарг; фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом, а у період з 20.11.2024 по сьогоднішній день року за кодом економічної класифікації 2800 на рахунках Центру відсутні кошти необхідні для сплати судового збору, відхиляються (1) з огляду на статтю 7 ГПК України, в силу якої правосуддя здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин, (2) ця справа за предметом позову не є про захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, (3) заявник є юридичною особою, (4) відсутність належного фінансування, тривалий процес отримання коштів на оплату судового збору не є підставою для відстрочки сплати судового збору, з огляду на статтю 8 Закону України «Про судовий збір», правових висновків Великої Палати Верховного Суду щодо її застосування, ураховуючи суб'єктний склад сторін і характер спірних правовідносин, а наведені аргументи в цьому контексті не будуть умовою, яка є підставою для відстрочення судового збору щодо заявника.
Покликання Центру на постанову Верховного Суду від 12.03.2021 у справі №912/1061/20, Суд відхиляє за нерелевантністю, адже постанова (1) стосувалася фізичної особи, а не юридичної особи, (2) зі змісту постанови убачається, що заявником надавалися докази на підтвердження скрутного фінансового стану, а в цій справі заявником наведено декларативні, абстрактні твердження, які пов'язані з організаційними питаннями заявника щодо здійснення платежу, (3) Верховний Суд враховує ієрархію правових висновків, які містяться в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та мають перевагу над висновками об'єднаної палати, палати й колегії суддів (див. постанову Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 166/1222/20), а відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення подібних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
З огляду на викладене суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення Центру сплати судового збору, оскільки обставини, наведені скаржником у заяві про відстрочення сплати судового збору не ґрунтуються щодо правозастосування для такого відстрочення сплати судового збору, адже (1) відповідач у справі є юридичною особою, (2) предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, предметом спору у цій справі є стягнення коштів, (3) наведені аргументи в цьому контексті не є умовою, яка є підставою для звільнення від сплати судового збору щодо юридичних осіб, не узгоджується зі статтею 7 ГПК України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Отже, у заяві скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №915/1279/24 Суд відмовляє.
Зважаючи на викладене вище в цій ухвалі, недоліки касаційної скарги мали бути усунуті скаржником у строк до 19.05.2025 включно.
Тобто, строк встановлений ухвалою від 08.05.2025 на момент звернення з клопотаннями про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №915/1279/24 не сплинув.
Частиною другою статті 174 ГПК України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частин першої, другої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно із частинами четвертою, шостою, сьомою статті 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущений строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Так, Верховний Суд звертається до правової позиції викладеної в пунктах 43- 46 постанови Великої Палати Верховного суду від 18.10.2023 у справі №910/10939/22:
« 43. У випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику.
44. Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.
45. Для цього перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги з підстави неусунення скаржником її недоліків суд має переконатись, що скаржник отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
46. Якщо скаржник звернувся до суду із заявою про продовження або поновлення встановленого судом або законом строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору, то суд може продовжити або поновити пропущений строк, прийняти докази сплати судового збору та відкрити апеляційне провадження, якщо визнає причини його пропуску поважними, або відмовити у продовженні, поновленні пропущеного строку та повернути апеляційну скаргу».
Враховуючи, що Суд дійшов висновку про відмову у відстроченні судового збору, з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного суду від 18.10.2023 у справі №910/10939/22, суд касаційної інстанції вважає за можливе продовжити строк для усунення недоліків, зважаючи на те, що воно заявлено 16.05.2025 до закінчення строку щодо усунення недоліків поданої ним касаційної скарги та продовжити скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 у справі №915/1279/24, яку ухвалою Верховного Суду від 08.05.2025 залишено без руху, до 30.05.2025.
Керуючись статтями 119, 169, 174, 234, 235, 292, 314 ГПК України, статтями 4, 8 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 у справі №915/1279/24.
2. Продовжити ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 у справі №915/1279/24 до 30.05.2025.
3. Надати ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору до 30.05.2025.
4. Роз'яснити ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя А. Ємець