20 травня 2025 рокуСправа № 921/704/24
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
за участі секретаря судового засідання Бега В.М.
розглянув заяву б/н від 09.05.2025 (вх. №3408 від 09.05.2025) Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради (бульвар Т.Шевченка, 21, м. Тернопіль, 46001)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
- Тернопільську міську раду (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001)
- Виконавчий комітет Тернопільської міської ради (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Бонус Медікус» (вул. Є. Коновальця, 4, м. Тернопіль, 46020)
про стягнення 4069148 грн.
За участі від:
позивача - Сухарська А.В.
треті особи - не з'явились
відповідача - не з'явився
Суть справи.
У грудні 2024 року Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бонус Медікус» про стягнення 4069148 грн збитків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що після припинення договору оренди №48 від 01.04.2017 відповідач не повернув майно орендодавцю за актом приймання-передачі, допустив пошкодження орендованих нежитлових приміщень, чим завдав позивачу матеріальних збитків, пов'язаних з відновленням цього майна.
При цьому, сума заявлених до стягнення збитків визначена на підставі висновку експерта №1-СЕ від 11.12.2024, виконаного судовим експертом Федоришиним П.М., на виконання умов договору №1-СЕ від 29.10.2024 про проведення експертизи, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно- Консультаційна Фірма «Орієнтир-Оцінка» та Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради.
У тексті позовної заяви наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який стосувався 61751,75 грн судового збору та 47635 грн витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.12.2024: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/704/24 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 23.01.2025; залучено до участі у справі № 921/704/24 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Тернопільську міську раду та Виконавчий комітет Тернопільської міської ради.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 03.04.2025 у справі №921/704/24 позов задоволено та стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бонус Медікус» на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради 4069148 грн збитків, 61037,22 грн - сплаченого судового збору.
08.05.2025 судом видано наказ на примусове виконання рішення у даній справі
Після ухвалення рішення у даній справі, 09.05.2025 через систему “Електронний суд» від позивача надійшла заява б/н від 09.05.2025 (вх. 3408) про ухвалення додаткового рішення. У ній позивач просив суд покласти на відповідача 47635 грн витрат, пов'язаних з розглядом справи, оскільки питання про їх розподіл не було вирішено при ухваленні рішення суду від 03.04.2025.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
Згідно ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
З врахуванням приписів ст. 244 ГПК України, ухвалою суду від 09.05.2025 подану представником відповідача заяву б/н від 09.05.2025 призначено до розгляду в судовому засіданні 20.05.2025 та запропоновано надати: позивачу в строк о 16.05.2025 детальний розрахунок, вказаної суми, з посиланням на договори, рахунки та інші докази, а також докази його надіслання на адресу відповідача; відповідачу в строк до 20.05.2025 - письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.
На виконання вимог ухвали суду від 09.05.2025, 15.05.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання б/н від 15.05.2025 (вх. №3563), з наведеним у ньому розрахунком заявлених до стягнення 47635 грн суми судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Представником позивача в судовому засіданні 20.05.2025 підтримано заяву про ухвалення додаткового рішення.
Представники третіх осіб в судове засідання 20.05.2025 не з'явились, про дату час та місце його проведення повідомлені належним чином через систему "Електронний суд", шляхом направлення ухвали від 09.05.2025 в електронній формі до їх електронних кабінетів.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 20.05.2025 не забезпечив.
Згідно з відповіддю №1365559 від 09.05.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “Бонус Медікус» є: вул. Є. Коновальця, 4, м. Тернопіль, 46020.
У ній також зазначено, що засновником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю “Бонус Медікус» є ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Рекомендовані повідомлення, якими на зазначені вище адреси відповідача та його засновника направлялась копія ухвали від 09.05.2025 повернулись на адресу суду без вручення адресатам, з довідками підприємства зв'язку "Укрпошта": "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 3, ч. 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Ч. 11 ст. 242 ГПК України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з п. 3, 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Не перебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом відповідно за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.03.2018, винесеній по справі №911/1163/17.
Направлення процесуальних документів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу учасників справи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених документів перебуває поза межами контролю суду. Подібний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-5, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та інших судових актах.
Наведене вказує про вчинення Господарським судом Тернопільської області усіх можливих дій щодо повідомлення відповідача про розгляд даної заяви.
Окрім того, ст. 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на викладене та скорочені строки розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, суд прийшов до висновку, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду заяви, надання заяв по суті її розгляду та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду заяви за наявними в справі матеріалами.
20.05.2025 суд ухвалив скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткового рішення.
Розглянувши матеріали справи, заяву б/н від 09.05.2025 (вх. №3408 від 09.05.2025) Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Стаття 127 ГПК України врегульовує питання витрат, пов'язаних із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз.
Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 127 ГПК України, експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов'язану із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Згідно з ч. 5, ч. 6, ч. 7 ст. 127 ГПК України розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, ч. 2 ст. 128 ГПК України передбачено, що розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" від 28 листопада 2002 року (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
За положеннями п. 1 ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
У рішенні Господарського суду Тернопільської області від 03.04.2025 у справі №921/704/24 зазначено, що рішенням суду у іншій господарській справі, а саме №921/311/24, встановлено факт звільнення відповідачем 15.05.2024 в примусовому порядку орендованого згідно договору №48 від 01.04.2017 приміщення площею 1278,7 кв.м. за адресою: вул. І.Франка, 3 в м. Тернополі.
Судовим рішення у справі №921/704/24 встановлено, що технічний стан приміщення та інженерних комунікацій за адресою м. Тернопіль, вул. Івана Франка, 3 площею 1278,7 кв. м. при передачі стягувачу перебував у незадовільному стані.
16.07.2024 між Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради (надалі - замовником) та ТОВ "Промбудпроект" (надалі - виконавцем) укладено договір №1802-24 про надання послуг (надалі договір №1802-24), відповідно до умов п. 1.1, п. 5.3 якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання у строк до 31.07.2024 якісно та в повному обсязі надати послуги з обстеження об'єкту "Будівлі за адресою вул. Івана Франка, 3 в м. Тернополі, що перебували в оренді ТОВ "Бонус Медікус" згідно договорів № 48 та № 123 - загальною площею 3151,8 м.кв. з виготовленням дефектного акту та кошторису" (ДК 021:201 5 код 71630000-3 - послуги з технічного огляду та випробувань).
Згідно з п. 2.2 договору №1802-24 виконавець зобов'язався надати замовнику за результатами технічного інструментального обстеження акти здачі - приймання і дефектний акт та кошторис, а замовник зобов'язався їх прийняти та оплатити.
Виконавець передає замовнику документацію в 3-х примірниках у паперовому варіанті та 1 примірник в електронному вигляді (у форматі pdf). Розроблена документація є власністю Управління обліку та контролю за використання комунального майна (п. 2.6 договору №1802-24).
Відповідно до п. 3.1 договору №1802-24 вартість послуг (ціна) цього договору становить 49870 грн без ПДВ.
Оплату за виконані послуги проводить замовник виконавцю на підставі підписаних замовником і виконавцем актів здачі-приймання наданих послуг по мірі надходження коштів з міського бюджету, при умові відсутності затримки видатків замовника обслуговуючим банком, з можливістю відстрочки платежу до 60 календарних днів після підписання замовником актів здачі-приймання наданих послуг (п. 4.4 договору №1802-24).
Матеріали справи містять додаток №1 до вказаного договору протокол угоди про договірну ціну на проектно-кошторисні роботи "Послуга з обстеження об'єкту: будівлі за адресою: І.Франка, 3 в м. Тернополі, що перебували в оренді ТОВ "Бонус Медікус" згідно договорів №48 та №123 загальною площею 3151,8 кв. м. з виготовленням акту та кошторисів", згідно з яким ціна вказаних робіт складає 49870 грн.
По акту №1 від 31.07.2024 ТОВ "Промбудпроект" передало, а Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради прийняло проектно-кошторисні роботи: "Послуга з технічного обстеження об'єкту: будівлі за адресою І.Франка, 3 в м. Тернополі, що перебували в оренді ТОВ "Бонус Медікус" згідно договорів №48 та №123 загальною площею 3151,8 кв. м. з виготовленням дефектного акта та кошторису".
Згідно з платіжною інструкцією №78 від 28.08.2024 позивачем перераховано на рахунок ТОВ "Промбудпроект" грошові кошти в сумі 49870 грн.
Відповідно до виготовлених ТОВ «Промбудпроект» дефектних актів та виконаних на підставі них кошторисних розрахунків, сума зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва за договором №48 становить 5755513 грн. Тобто, для відновлення придатного для подальшого використання стану приміщень, що раніше перебували в оренді за договором оренди №48, згідно кошторисних розрахунків, необхідно витратити 5755513 грн.
Надалі, 29.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно- Консультаційна Фірма «Орієнтир-Оцінка» (надалі - «виконавцем») та Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради укладено договір №1-СЕ про проведення експертизи (надалі договір №1-СЕ), згідно з умовами п. 1.1 якого виконавець зобов'язався відповідно до заяви замовника від 22.10.2024 провести судову оціночно-будівельну експертизу у порядку та на умовах, встановлених цим договором, код ДК 021:2015 71631300-3 (послуги з технічного огляду будівель), а замовник - оплатити вартість цих послуг.
Відповідно до п. 1.2 договору №1-СЕ послуги згідно з цим договором надаються відповідно до вимог чинного законодавства та наказу Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень».
Сума послуг за договором складає 45400 грн без ПДВ (п. 3.1 договору №1-СЕ).
У п. 3.3 договору №1-СЕ оплата вартості послуг проводиться замовником згідно акту наданих послуг шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на реєстраційний рахунок виконавця.
Приймання замовником послуг за цим договором здійснюється за актом здачі - приймання висновку експерта або актом здачі-приймання повідомлення про неможливість надання висновку експерта у трьох примірниках (п. 4.1 договору №1-СЕ).
По акту №1 від 12.12.2024 прийому-передачі робіт з оціночно-будівельної експертизи ТОВ «Експертно - Консультаційна Фірма «Орієнтир-Оцінка» передало, а Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради прийняло виконаний згідно з договором №1-СЕ від 29.10.2024 висновок за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи, вартістю 45400 грн.
Згідно з платіжною інструкцією №133 від 12.12.2024 позивачем перераховано на рахунок ТОВ ЕКФ "Орієнтир-Оцінка» грошові кошти в сумі 45400 грн.
З матеріалів справи №921/704/24 убачається, що на замовлення позивача проведено оціночно будівельну експертизу.
При цьому, на розгляд експерта було винесено наступні питання:
1. Яка вартість будівельно-монтажних робіт для відновлення характеристик індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна (нежитлового приміщення) комунальної власності загальною площею 1873,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Тернопіль, вул. І.Франка, 3 на першому, другому поверхах та в підвалі, до технічного стану, що був зафіксований станом на 18.11.2016?
2. Яка вартість будівельно-монтажних робіт для відновлення характеристик індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна (нежитлового приміщення) комунальної власності загальною площею 1278,7 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Тернопіль, вул. І.Франка, 3, до технічного стану, що був зафіксований станом на 01.04.2017?
На виконання умов договору №1-СЕ та для надання відповіді на поставлені питання судовим експертом Федоришиним Павлом Миколайовичем виготовлено Висновок експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №1-СЕ від 11.12.2024.
Зміст висновку експерта вказує на те, що об'єктом дослідження є, зокрема індивідуально визначене (нерухоме або інше) майно (нежитлове приміщення) комунальної власності загальною площею 1278,7 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Тернопіль, вул. І.Франка, 3 (договір оренди №48 від 01.04.2017).
Експертом проаналізовано дефектні акти, локальні та об'єктні кошториси, наведені у Звіті про проведення обстеження, виконаного ТОВ «Промбудпроект». Дослідження проводилося враховуючи технічний стан об'єкта, що був зафіксований у Звіті про оцінку майна станом на 31.05.2016 та середньозважений фізичний знос будівлі у розмірі 29%.
У відповідь на поставлене друге питання експертом зазначено, що вартість будівельно-монтажних робіт для відновлення характеристик індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна (нежитлового приміщення) комунальної власності загальною площею 1278,7 м. кв., яке розташоване за адресою: м. Тернопіль, вул. І. Франка, 3, до технічного стану, що був зафіксований станом на 01.04.2017, становить 4069148 грн.
Частиною 3 статті 98 ГПК України передбачено, що висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Приписами ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Спеціальні знання це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
В обґрунтування понесення витрат, пов'язаних з розглядом справи №921/704/24, позивач посилається на долучені до позовної заяви:
- договір №1802-24 про надання послуг, укладений 16.07.2024 між Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбудпроект", умови якого стосуються надання послуг з обстеження об'єкту "Будівлі за адресою вул. Івана Франка, 3 в м. Тернополі, що перебували в оренді ТОВ "Бонус Медікус" згідно договорів № 48 та № 123 - загальною площею 3151,8 м. кв. з виготовленням дефектного акту та кошторису" (ДК 021:201 5 код 71630000-3 - послуги з технічного огляду та випробувань);
- акт №1 від 31.07.2024 здачі прийому - виконання проектно-кошторисних робіт: "Послуга з технічного обстеження об'єкту: будівлі за адресою І.Франка, 3 в м. Тернополі, що перебували в оренді ТОВ "Бонус Медікус" згідно договорів №48 та №123 загальною площею 3151,8 кв. м. з виготовленням дефектного акта та кошторису" до договору №1802-24 від 16.07.2024;
- платіжну інструкцію №78 від 28.08.2024 про перерахування позивачем на рахунок ТОВ "Промбудпроект" грошових коштів в сумі 49870 грн, на виконання договору №1802-24;
- звіт про проведення обстеження щодо договору оренди №48;
- договір №1-СЕ про проведення експертизи, укладений 29.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно- Консультаційна Фірма «Орієнтир-Оцінка» та Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, умови якого стосуються проведення судової оціночно-будівельної експертизи у порядку та на умовах, встановлених цим договором, код ДК 021:2015 71631300-3 (послуги з технічного огляду будівель);
- акт №1 від 12.12.2024 прийому-передачі робіт - висновку експерта №1-СЕ від 11.12.2024 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи до договору №1-СЕ від 29.10.2024;
- платіжну інструкцію №133 від 12.12.2024 про перерахування позивачем на рахунок ТОВ ЕКФ "Орієнтир-Оцінка» грошових коштів в сумі 45400 грн на виконання умов договору №1-СЕ від 29.10.2024;
- висновок експерта №1-СЕ від 11.12.2024 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи.
Як вже зазначалось, рішенням суду у даній справі позов задоволено повністю, стягнено з відповідача 4069148 грн збитків, розмір яких визначено у висновку експерта №1-СЕ від 11.12.2024 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи, виконаного на замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно - Консультаційна Фірма «Орієнтир-Оцінка» в рамках договору №1-СЕ від 29.10.2024.
При цьому, експертом досліджувались дефектні акти, локальні та об'єктні кошториси, наведені у Звіті про проведення обстеження, виконані на замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбудпроект" в рамках договору №1802-24 від 16.07.2024.
03.04.2025 судом у справі №921/704/24 не було вирішено питання про розподіл витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.11.2023 у справі №712/4126/22 виснувала таке.
Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.
Подібні норми містяться й в інших процесуальних кодексах (КАС України, ГПК України).
Частина 1 ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» визначає, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (ч.1 ст. 71 цього Закону).
Пункт 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, передбачає, що підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов'язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об'єкти, що підлягають дослідженню.
Системний аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє констатувати таке:
(1) витрати, пов'язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат;
(2) висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи;
(3) у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цьому інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і в разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, зазначений висновок не приймається судом до розгляду;
(4) при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду із позовом, а те, чи пов'язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.
ЄСПЛ неодноразово вказував, що початок «вирішення спору» щодо своїх «прав та обов'язків цивільного характеру» пов'язується з поданням цивільного позову (рішення від 21.06.2007 у справі «Редька проти України» (Redka. Ukraine), заява №17788/02, від 10.12.2009 у справі «Васильчук проти України» (Vasilchuk. Ukraine), заява №31387/05).
Період, коли тривало провадження щодо процесуальних питань, має розглядатись як частина розгляду справи по суті та, відповідно, як частина вирішення спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру (рішення ЄСПЛ від 01.03.2018 у справі «Літвінюк проти України» (Litvinyk. Ukraine), заява №55109/08).
Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. А тому, сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.
Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, «підриває» конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права.
Процесуальними кодексами, після внесення змін, передбачено, що висновок експерта може бути підготовлений або на замовлення учасника справи, або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч. 3 ст. 101 КАС України, ч. 3 ст. 98 ГПК України, ч. 3 ст. 102 ЦПК України).
Суд призначає експертизу у справі лише за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (ч. 1 ст. 102 КАС України, ч. 1 ст. 98 ГПК України, ч. 1 ст. 103 ЦПК України).
Витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, як і витрати із судового збору, процесуальне законодавство визначає як судові витрати (ст. 132 КАС України, ст. 123 ГПК України, ст. 133 ЦПК України).
Чинне процесуальне законодавство не встановлює обмежень на відшкодування судового збору чи витрат на професійну правничу допомогу, здійснених до відкриття провадження у справі, як таких, що безпосередньо пов'язані з розглядом справи.
За таких обставин не вбачається будь-яких перешкод для відшкодування стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрат на складення експертного висновку, підготовленого та отриманого на замовлення сторони у справі до відкриття провадження в такій справі, за умови, якщо він відповідає вимогам ст. 101 КАС України, 98 ГПК України, 102 ЦПК України, безпосередньо пов'язаний з розглядом справи та якщо суд врахував цей висновок експерта як доказ.
Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.
Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права.
У випадку подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Зокрема, інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і у разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, такий висновок не приймається судом до розгляду (ст. 101 КАС України, ст. 98 ГПК України, ст. 102 ЦПК України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов'язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.
Отже, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі.
Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.
Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права.
Відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У ст. 78 ГПК України зазначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Рішення по суті спору у даній справі ухвалено з урахуванням висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №1-СЕ від 11.12.2024, як належного та достовірного доказу у справі, яким вказано на вартість будівельно-монтажних робіт для відновлення характеристик нерухомого майна комунальної власності, загальною площею 1278,7 м. кв., за адресою: м. Тернопіль, вул. І. Франка, 3, до технічного стану на дату укладення договору оренди №48.
Такий доказ послугував підставою для задоволення позовних вимог, а тому вплинув на результат вирішення даного спору. Відповідно понесені витрати були необхідними, невідворотними та безпосередньо пов'язаними з розглядом справи.
У ст. 86 ГПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зважаючи на задоволення позовних вимог у справі №921/704/24, віднесення нормами ст. ст. 123, 127, 128, 129 ГПК України заявленої до стягнення суми 47635 грн до витрат, пов'язаних з розглядом справи, розмір яких підтверджений належними та допустимими доказами, не запереченими відповідачем, такі витрати покладаються на відповідача.
Їх неспіврозмірність, у встановленому ч. 7 ст. 127 ГПК України порядку, відповідачем не доведена.
Суд зазначає, що 47635 грн складають половину оплачених позивачем згідно договорів №1802-24 від 16.07.2024, №1-СЕ від 29.10.2024 коштів ((49870 грн + 45400 грн) / 2 = 47635 грн), оскільки стосуються визначення вартості будівельно-монтажних робіт для відновлення характеристик індивідуально визначеного об'єкта оренди по одному з двох договорів, а саме договору оренди №48 від 01.04.2017.
Стягнення з відповідача іншої частини таких витрат була предметом дослідження у іншій господарській справі №921/703/24.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 13, 20, 73, 74, 76, 77, 86, 91, 123, 127, 129, 233, 236-240, 244 ГПК України, суд -
1.Заяву б/н від 09.05.2025 (вх. №3408 від 09.05.2025) Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради про ухвалення додаткового рішення задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бонус Медікус» (вул. Є.Коновальця, 4 м. Тернопіль, код 40360118) на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради (бульвар Т.Шевченка, 21 м. Тернопіль, код 37519833) 47635 (сорок сім тисяч шістсот тридцять п'ять) грн витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Видати наказ.
3. Копію додаткового рішення направити:
- Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, Тернопільській міській раді та Виконавчому комітету Тернопільської міської ради до їх Електронних кабінетів в ЄСІТС;
- Товариству з обмеженою відповідальністю “Бонус Медікус» (вул. Є. Коновальця, 4, м. Тернопіль, 46020) та керівнику ТОВ “Бонус Медікус» Сеньківу Василю Васильовичу ( АДРЕСА_2 ) рекомендованою кореспонденцією з повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.
Повне додаткове рішення складено 21.05.2025.
Суддя І.П. Шумський