адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
20.05.2025 Справа № 917/515/25
Суддя Кльопов І.Г., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Годунівське», вул. Перемоги,1, с.Годунівка, Бориспільський район, Київська область, 07732
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліра-Агро", вул.Молодіжна,8, с.Теплівка, Лубенський район, Полтавська область, 37045
про стягнення грошових коштів
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Годунівське» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліра-Агро" про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг на виконання польових механічних сільськогосподарських робіт №СГП.01.04_2024
Правовими підставами позову визначені статті 4, 5, 20, 29, 42, 162 Господарського процесуального кодексу України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов Договору про надання послуг на виконання польових механічних сільськогосподарських робіт №СГП 01.04_2024 від 01.04.2024 не здійснив повну оплату послуг, чим порушив умови господарських зобов'язань, встановлені зазначеним договором та законом.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.03.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі № 917/515/25, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження.
21.04.2025 за вхід. № 5263 від відповідача надійшла заява про визнання позову. Також відповідач просить суд здійснити розстрочку виконання судового рішення.
Розглянувши матеріали справи суд встановив.
1 квітня 2024 року між ТОВ «Годунівське» (Виконавець) та ТОВ «Аліра-Агро» (Замовник) було укладено договір про надання послуг на виконання польових механічних сільськогосподарських робіт №СГП.01.04_2024.
Так, відповідно до п.1.1. Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати сільськогосподарські роботи, на площах Замовника на протязі усього виробничого сезону.
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що факт надання послуг підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг, що підписується Сторонами під час отримання результатів наданих послуг. Замовник зобов'язується прийняти виконані сільськогосподарські роботи та оплатити їх вартість в порядку та строки, визначені цим договором.
Згідно пункту 2.2. Договору визначено, що Замовник зобов'язується прийняти виконані сільськогосподарські роботи та оплатити їх вартість в порядку та строки, визначені цим договором.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Загальна ціна цього Договору визначається, як сума вартості всіх наданих послуг, відповідно до виставлених рахунків та підписаних Сторонами Актів прийому-передачі наданих послуг за цим Договором протягом строку його дії.
Відповідно до пункту 3.3. Договору Замовник здійснює оплату за даним Договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 3- ох банківських днів з дня підписання Акту прийому-передачі наданих послуг.
Пунктом 4.2. Договору передбачено, що у разі затримки платежів за виконані роботи Замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення.
Пунктом 5.3. Договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його укладання і діє до 31 грудня 2024 року, а в частині виконання сторонами взятих на себе по договору зобов'язань - до моменту їх повного виконання сторонами.
Так, як вбачається з актів про надання послуг ТОВ «Годунівське» було надано ТОВ «Аліра-Агро» послуги на загальну суму 3 331 841,60 грн., зокрема: 22 липня 2024 року на суму в розмірі 420 000 грн., 14 жовтня 2024 року на суму в розмірі 961 037,10 грн., 1 жовтня 2024 року на суму в розмірі 1 950 804,50 грн.
Проте, оплата за надані послуги ТОВ «Аліра-Агро» на користь ТОВ «Годунівське» проведена у повному обсязі не була.
1 травня 2024 року було укладено договір №1/05/2024 між ТОВ «Аліра-Агро» (Виконавця) та ТОВ «Годунівське» (Замовник) про виконання сільськогосподарських робіт, предметом якого є послуги Виконавця по проведенню сільськогосподарських робіт, а саме: дискування, глибоке рихлення, внесення на добрив.
На виконання вказаного договору ТОВ «Аліра-Агро» було надано ТОВ «Годунівське»
послуги на суму в загальному розмірі 2 596 670 грн.
Зазначена сума була взаємозаліком зарахована в рахунок боргових зобов'язань за договором №СГП від 01.04_2024 укладеного між ТОВ «Годунівське» (Виконавець) та ТОВ «Аліра-Агро» (Замовником).
Як вбачається із акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2024-11.12.2024 між ТОВ «Годунівське» і ТОВ «АЛІРА-АГРО» погодженого обома сторонами за даними ТОВ «АЛІРА-АГРО» на 11.12.2024 заборгованість на користь ТОВ
«Годунівське» становить 1 140 171,60 грн.
Так, з огляду на не погашення суми зазначеного боргу, 14 лютого 2025 року ТОВ «Годунівське» звернулося до ТОВ «Аліра-Агро» із відповідною претензією про погашення боргу у строк до 24.02.2025.
Вказану претензію ТОВ «Аліра-Агро» було отримано 22.02.2025, однак зазначені у ній вимоги до цього часу виконано не було.
Дана обставина стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення суми основного боргу у розмірі 1 140 171,60грн. та пені у розмірі 370 555,77грн.
При прийнятті рішення судом враховано наступне.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Разом з тим, п. 4.2 Договору сторонами було визначено, що у разі затримки платежів за виконані роботи Замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення.
Тобто, даним пунктом сторони погодили загальні положення щодо понесення відповідальності за неналежне виконання (невиконання) умов договору,
Також позивач просив стягнути з відповідача пеню за період з 01.01.2025 по 06.03.2025 в загальному розмірі 370 555,77 грн.
У даному випадку, оскільки відповідач визнає позовні вимоги, не надав суду доказів, які б свідчили про сплату грошових коштів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п. п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд встановив, що за подачу цього позову позивач сплатив 22 660,91 грн судового збору за платіжною інструкцією № 510 від 10.03.2025.
Частиною 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Так, враховуючи викладене та визнання відповідачем суми боргу, судовий збір у розмірі 11 330,45 грн. покладається на відповідача. Судовий збір у розмірі 11 330,45грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Щодо заяви позивача про розстрочку виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є бов'язковими до виконання на всій території України
Відповідно до п.7 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковість судового рішення є однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.
За приписами ч.1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 326 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з частиною 1 статті 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Однак доказів на підтвердження обґрунтованості доводів заяви, а також доказів реальності не виконання рішення суду в даній справі заявником надано суду не було.
До того ж, заявником не зазначено на який саме термін необхідно надати розстрочку виконання рішення.
Враховуючи наведене вище, суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліра-Агро" (вул.Молодіжна,8, с.Теплівка, Лубенський район, Полтавська область, 37045, код ЄДРПОУ 38276297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Годунівське» (вул. Перемоги,1, с.Годунівка, Бориспільський район, Київська область, 07732, код ЄДРПОУ 32393442) 1 140 171,60грн. суму основного боргу, 370 555,77 грн. - пені та 11 330,45грн. судового збору.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Аліра-Агро" у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.
4. З Державного бюджету України повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Годунівське» (вул. Перемоги,1, с.Годунівка, Бориспільський район, Київська область, 07732, код ЄДРПОУ 32393442) 11 330,45грн. судового збору, сплаченого платіжною інструкцією № 510 від 10.03.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Суддя Кльопов І.Г.