65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"21" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1877/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АДОНАРА АГРО" про стягнення судових витрат у справі
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДОНАРА АГРО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМАКС ГРУП"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромаркет-Експо"
про зобов'язання повернути майно,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМАКС ГРУП"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДОНАРА АГРО"
про стягнення 662 715,80 грн
за участю представників
від ТОВ «СІМАКС ГРУП» - Селюков П.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Адонара Агро" (надалі - ТОВ "Адонара Агро", Позивач за первісним позовом, Відповідач за зустрічним позовом) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімакс Груп" (надалі - ТОВ "Сімакс Груп", Відповідач за первісним позовом, Позивач за зустрічним позовом, Скаржник) в якому просить суд зобов'язати його повернути сорго врожаю 2021 року у кількості 333,38 тонн. В обґрунтуванні позову посилається на неналежне виконання ТОВ "Сімакс Груп" зобов'язань за Договором транспортного експедування № 21121-1 від 21.12.2021 (надалі - Договір) щодо відвантаження сорго врожаю 2021 року у кількості 333,38 тонн.
Від ТОВ "Сімакс Груп" надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ "Адонара Агро" про стягнення 662 715,80 грн, яка була прийнята судом до розгляду. В обґрунтуванні зустрічного позову ТОВ "Сімакс Груп" посилається на наявність у ТОВ "Адонара Агро" заборгованості за Договором за зберігання майна на суму 662 715,80 грн.
Ухвалою від 31.05.2023 суд прийняв до розгляду зустрічний позов.
Постановою Верховного Суду від 16.10.2024 скасовано постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2024, додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2024, рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі № 916/1877/23, а справу № 916/1877/23 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою від 08.11.2024 справу прийнято до свого провадження.
Ухвалою від 11.12.2024 розгляд справи відкладено на 08.01.2025, залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромаркет-Експо".
Ухвалою від 12.02.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “АДОНАРА АГРО» та закрито провадження у справі за первісним позовом за відсутністю предмету спору. Повернуто з державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю “АДОНАРА АГРО» 2684 грн судового збору.
Рішенням від 23.04.2025 частково задоволено зустрічний позов: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Адонара Агро» (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, буд. 47, код ЄДРПОУ 41578884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сімакс Груп» (65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 76, офіс 1, код ЄДРПОУ 43203312) суму боргу в розмірі 13166,54грн та судовий збір в сумі 197,50грн. В задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено.
27.04.2025 через підсистему Електронний суд Товариство з обмеженою відповідальністю “Адонара Агро» подало заяву про стягнення 50000грн витрат на правничу допомогу.
Ухвалою від 29.04.2025 суд призначив розгляд заяви в засіданні 21.05.2025, враховуючи перебування судді у відпустці.
ТОВ «СІМАКС ГРУП» отримало ухвалу 29.04.2025 в електронному кабінеті.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Адонара Агро» подало 29.04.2025 до суду заяву про розгляд заяви без його участі.
В засіданні ТОВ «СІМАКС ГРУП» усно заперечує проти задоволення заяви про судові витрати і просить відкласти її розгляд.
Суд відмовив у відкладенні розгляду заяви, оскільки ТОВ «СІМАКС ГРУП» не обгрунтувало свого клопотання про відкладення і не довів поважності причин того, що з 29.04.2025 і до 21.05.2025 завадило підготувати йому письмові пояснення.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглянувши заяву ТОВ «Адонара Агро» про стягнення судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України ).
У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Суд враховує, що ТОВ «АДОНАРА АГРО» є позивачем за первісним позовом. Як зазначено вище, ухвалою від 12.02.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АДОНАРА АГРО» та закрито провадження у справі за первісним позовом за відсутністю предмету спору.
Стаття 129 ГПК України «Розподіл судових витрат» застосовується у випадку, якщо позовні вимоги розглянуто по суті, тобто ухвалено рішення у справі.
У випадку закриття провадження у справі спір не вирішується по суті, тому і ст. 129 ГПК України не діє.
При цьому, розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, врегульовано статтею 130 ГПК України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 903/181/19.
Так, згідно з ч. 5, 6 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу
З огляду на викладене, суд в даній справі застосовує ст. 130 ГПК України щодо позовних вимог за первісним позовом, щодо яких провадження у справі закрито, а ст. 129 ГПК України - щодо позовних вимог за зустрічним позовом, які розглянуто по суті і ухвалено рішення про часткове задоволення позову.
Отже, враховуючи ст. 130 ГПК України позивач за первісним позовом не наділений правом заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат.
Суд, розглядаючи зустрічний позов про стягнення 662 715,80 грн, задовольнив його частково в сумі 13166,54грн. Таким чином, суд відмовив в задоволенні зустрічних вимог про стягнення 649549,26грн, що становить 98,01% від суми 662715,80грн.
ТОВ «АДОНАРА АГРО» в позовній заяві за первісним позовом зазначало, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу становить 50000грн
До заяви про судові витрати відповідач за зустрічним позовом - ТОВ «АДОНАРА АГРО» договір про надання правничої допомоги від 27.04.2023, укладений між ТОВ «АДОНАРА АГРО» та адвокатом Левіт В.С., за умовами якого адвокат зобов'язався надати правничу допомогу щодо підготовки позовної заяви про зобов'язання ТОВ «СІМАКС ГРУП» повернути сорго врожаю 2021 року в кількості 333,38 тон за договором транспортного експедування № 21121-1 від 21.12.2021, а також представляти інтереси клієнта в судових органах.
08.11.2024 між ТОВ «АДОНАРА АГРО» та адвокатом підписано додаток до договору, в якому зазначено що вартість правничої допомоги становить 50000грн і включає:
- вивчення первинних документів, які підтверджують наявність у ТОВ «АДОНАРА АГРО» права витребування 333,38 тон сорго за договором транспортного експедування № 21121-1 від 21.12.2021,
- формування правової позиції,
- складання позовної заяви,
- наради з керівником та співробітниками клієнта з питань провадження у справі,
- участь в судових засіданнях,
- здійснення всіх необхідних процесуальних дій щодо захисту інтересів клієнта за зустрічним позовом ТОВ «СІМАКС ГРУП» у справі № 916/1877/23.
Матеріалами справи підтверджується, що представником ТОВ «АДОНАРА АГРО» був адвокат Левіт В.С., на підтвердження повноважень якого надано ордер від 03.05.2023 ВН № 1242953.
Відповідно до загальнодоступних відомостей Єдиного реєстру адвокатів України Левіт В.С. є адвокатом.
Крім того, 23.04.2025 між ТОВ «АДОНАРА АГРО» та адвокатом Левіт В.С. підписано акт № 2 приймання-передачі послуг за договором про надання правничої допомоги від 27.04.2023, відповідно до якого адвокат надав такі послуги:
1 - вивчення первинних документів, які підтверджують наявність у ТОВ «АДОНАРА АГРО» права витребування 333,38 тон сорго за договором транспортного експедування №21121-1 від 21.12.2021,
- формування правової позиції,
- складання позовної заяви,
2 - наради з керівником та співробітниками клієнта з питань провадження у справі,
3 - участь в судових засіданнях,
4 - здійснення всіх необхідних процесуальних дій щодо захисту інтересів клієнта за зустрічним позовом ТОВ «СІМАКС ГРУП» у справі № 916/1877/23.
Суд зауважує, що «вивчення первинних документів» та «формування правової позиції» входять до складу такої послуги адвоката як «складання позовної заяви».
Суд бере до уваги лише ту частину послуг, яка надана адвокатом Левіт В.С. щодо зустрічного позовом: - наради з керівником та співробітниками клієнта з питань провадження у справі, - участь в судових засіданнях, - здійснення всіх необхідних процесуальних дій щодо захисту інтересів клієнта за зустрічним позовом ТОВ «СІМАКС ГРУП» у справі № 916/1877/23 .
Оскільки в акті приймання-передачі послуг не зазначено вартість кожної послуги окремо, то суд виходить з того, що кожна з 4 позицій має вартість 50000грн /4= 12500грн
Так, адвокат Левіт В.С. брав участь в 22 засіданнях суду у справі № 916/1877/23 в Господарському суді Одеської області, що підтверджується протоколами засідань від 05.06.2023, 14.06.2023, 03.07.2023, 10.07.2023, 31.07.2023, 21.08.2023, 08.11.2023, 23.11.2023, 28.12.2023, 18.01.2024, 29.01.2024, 08.02.2024, 27.02.2024, 12.03.2024, 08.01.2025, 29.01.2025, 12.02.2025, 19.02.2025, 26.02.2025, 12.03.2025, 26.03.2025, 23.04.2025.
Також ТОВ «АДОНАРА АГРО» було подано відзив на зустрічний позов, у якому він заперечував проти позову.
Отже, суд дійшов висновку, що ТОВ «АДОНАРА АГРО» доведено понесення 12500*3=37500грн витрат на правничу допомогу, які відповідають критеріям реальності, розумності необхідності, співмірності та обгрунтованості.
Таким чином, враховуючи часткове задоволення зустрічного позову, ТОВ «АДОНАРА АГРО» підлягають відшкодуванню 98,01% від понесених витрат на правничу допомогу, тобто 36753,75грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 130, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Заяву ТОВ «АДОНАРА АГРО» про стягнення судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сімакс Груп» (65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 76, офіс 1, код ЄДРПОУ 43203312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Адонара Агро» (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, буд. 47, код ЄДРПОУ 41578884) 36753,75грн судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи №916/1877/23 в Господарському суді Одеської області.
3. В задоволенні решти заяви відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено та підписано 21.05.2025
Суддя В.В. Литвинова