65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"21" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/249/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “УКРЕНЕРГО»
до Акціонерного товариства “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»
про стягнення 127 259 487,96 грн
за участю представників:
від позивача - Шорстов О.
від відповідача - Швидкий О.
Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “УКРЕНЕРГО» звернулось до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про стягнення 127259487,96 грн, з яких - 125948983,82грн заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії за № 0522-02041-ПП, 515412,47 грн 3% річних та 795091,67грн інфляційних втрат.
Ухвалою від 30.01.2025 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 05.03.2025.
Відповідач отримав ухвалу в електронному кабінеті 31.01.2025.
17.02.2025, у встановлений строк, відповідач подав відзив, яким просить відмовити в задоволенні позову. Зокрема, відповідач посилається на форс-мажорні обставини, які є підставою для звільнення від відповідальності. Також зазначає, що відповідно до підпункту 15 пункту 1 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 зупиняється нарахування штрафних санкцій в період воєнного стану та 30 днів після його припинення.
20.02.2025 позивач подав відповідь на відзив.
Ухвалою від 05.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 26.03.2025.
25.03.2025 відповідач подав для залучення до матеріалів справи докази часткової сплати заборгованості - шість платіжних інструкцій від 07.02.2025, 18.02.2025 та від 28.02.2025.
Позивач подав 25.03.2025 заяву про закриття провадження у справі в частині основного боргу, якою просить з урахуванням його заяви від 27.03.2025 про виправлення описки, в сумі 125948983,82 грн за відсутністю предмету спору, оскільки відповідач після відкриття провадження сплатив цю суму. Також позивач просить повернути йому судовий збір, виходячи з тієї суми щодо якої він просить закрити провадження. Крім того, позивач подав для залучення до матеріалів справи акт коригування, який підписано сторонами 17.03.2025.
В засіданні 26.03.2025 суд звернув увагу, що відсутні пункти в договорі, на які посилається відповідач у відзиві.
З огляду на викладене, позивач 26.03.2025 надав для залучення до матеріалів справи договір про надання послуг з передачі електричної енергії та надав пояснення, що ним помилково при подачі позову через Електронний суд було завантажено договір в старій редакції.
В засіданні 26.03.2025 судом оголошено перерву до 16.04.2025, а потім - до 21.05.2025.
14.04.2025 відповідач подав заяву про відстрочення виконання рішення на один рік в разі задоволення позовних вимог, посилаючись, зокрема, на надто скрутне фінансове становище, на пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок постійних обстрілів міста Одеси та Одеської області.
Позивач подав 02.05.2025 заперечення щодо відстрочення виконання рішення, посилаючись на те, що це він відповідно до фінансових звітів має збитки від фінансової діяльності за 2024 рік більше 45 млн грн і збитки внаслідок російської агресії.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі- Позивач, Оператор системи передачі (ОСП), НЕК «Укренерго») виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.
01.01.2024 р. між Приватним акціонерним товариством «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (далі - НЕК «УКРЕНЕРГО», ОСП, Позивач) та Акціонерним товариством «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (далі - Користувач, Відповідач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0522-02041-ПП (далі - Договір).
Укладений між сторонами договір є публічним, укладається сторонами з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно із заявою-приєднання та розміщений на офіційному сайті позивача за посиланням https://ua.energy/wpcontent/uploads/2023/10/Dogovir-pro-nadannya-poslug-z-peredachi-elektrychnoyienergiyi-dogovir-pryyednannya-z-01.01.2024-.pdf.
Умови Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 309, та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2. Договору).
Згідно з п. 2.1. Договору, за цим Договором ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга), а Користувач зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.
Послуга, яка надається за цим Договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35.12.
Пунктом 4.1. Договору встановлено, що Планова та/або фактична вартість Послуги визначається на підставі діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/.
Ставка плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті в євро/МВт·год. Крім цього, ОСП щомісяця оприлюднює на офіційному вебсайті ставку плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру у грн/МВт·год. не пізніше 03 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, у випадку її затвердження. Конвертація величини ставки здійснюється щомісяця за середньомісячним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, за розрахунковий період надання послуги.
До моменту підтвердження ENTSO-E нового рівня ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру на відповідний період ОСП має право застосовувати рівень ставки, що була розрахована та застосовувалася у попередньому періоді. Сторони здійснять фінансове врегулювання розрахунків не пізніше, ніж через один місяць після підтвердження ENTSO-E нової ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру. ОСП зобов'язаний повідомити Користувача у спосіб, визначений цим Договором, про новий рівень ставки та спосіб донарахування різниці протягом 14 календарних днів після її підтвердження ENTSOE. Користувач зобов'язаний протягом 3 робочих днів у спосіб, визначений цим Договором, підтвердити ОСП отримання цієї інформації.
Ціна цього Договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік (п.4.3. Договору).
Згідно з п. 5.1. Договору, Для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяги Послуги. Плановий обсяг Послуги визначається відповідно до розділу XI КСП на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії.
Фактичний обсяг Послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу XI КСП.
Пунктом 5.2. Договору встановлено, що Вимоги щодо засобів (систем) обліку електроенергії в точках комерційного обліку Користувача, а також інші організаційно-технічні питання, пов'язані зі збором, обробкою, верифікацією, валідацією, агрегацією, зберіганням та передачею даних комерційного обліку, визначені Кодексом комерційного обліку електричної енергії.
Кожна зі Сторін має право ініціювати перевірку погодинних обсягів передачі електроенергії спільно з представниками відповідних Постачальників послуг комерційного обліку (п. 5.3. Договору).
Пунктом 6.1. Договору встановлено, що Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.
Відповідно до п. 6.2. Договору, Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.
Згідно п. 6.4. Договору, Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги після коригування обсягів та вартості Послуг Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) або Акт прийманняпередачі Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта прийманняпередачі Послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі Послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі Послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.
Пунктом 6.5. Договору встановлено, що У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі Послуги Користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі Послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим Договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
У разі підтвердження розбіжностей ППКО надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог Правил врегулювання (Додаток 10 до Правил ринку). Результати зміни обсягів наданої Послуги відображаються в Акті коригування.
Сторони домовились, що Рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, повідомлення вважаються отриманими Стороною:
у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, яка підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
Електронний документ, який направляється Стороною на виконання цього Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з моменту набуття документом статусу "Доставлено" у Сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов'язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб (п. 10.3. Договору).
Будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під час виконання цього Договору (у тому числі акт приймання-передачі Послуги або акт коригування до акта приймання-передачі Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування Сервісу, про що ОСП зобов'язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами у один і той самий спосіб (в залежності від форми документу).
Податкові накладні отримуються Користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством (п. 10.4. Договору).
Для забезпечення електронного документообігу Сторони зобов'язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватись правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені (п. 10.5. Договору).
Виходячи з наведених вище умов договору, Позивачем надавалися послуги Відповідачу з передачі електричної енергії.
Зокрема за розрахункові періоди протягом жовтень 2024 р. - грудень 2024 р. Сторонами були підписані Акти приймання-передачі послуг за розрахункові періоди с жовтень 2024 р. - грудень 2024 р. шляхом накладення електронного цифрового підпису, а саме:
Акт приймання-передачі Послуги № ПРА-0006317 за жовтень 2024 року на суму 35 554 265,70 грн. з ПДВ;
Акт приймання-передачі Послуги № ПРА-0006895 за листопад 2024 року 41 029 256,77 грн. з ПДВ; Акт приймання-передачі Послуги № ПРА-0007509 за грудень 2024 року на суму 49 067 312,72 грн. з ПДВ;
Також Сторонами відповідно до умов Договору та Правил ринку здійснено врегулювання та підписані Акти коригування за попередні розрахункові періоди, які сальдуються при здійсненні поточних розрахунків, а саме:
Акт коригування від 21 жовтня 2024 р. № ПРА_К-0007480 до Акту приймання-передачі Послуги № ПРА-0004662 від 31 липня 2024 р. згідно з Договором від 01.01.2024 № 0522-02041-ПП за яким суму збільшено на 87 864,19 грн.;
Акт коригування від 05 листопада 2024 р. № ПРА_К-0007608 до Акту прийманняпередачі Послуги № ПРА-0005199 від 31 серпня 2024 р. згідно з Договором від 01.01.2024 № 0522-02041-ПП за яким суму збільшено на 61 457,68 грн.;
Акт коригування від 05 грудня 2024 р. № ПРА_К-0007719 до Акту приймання-передачі Послуги № ПРА-0005777 від 30 вересня 2024 р. згідно з Договором від 01.01.2024 № 0522-02041-ПП за яким суму збільшено на 157 793,36 грн.;
Акт коригування від 17.03.2025 до акту приймання-передачі від 31.05.2024 з урахуванням акту коригування від 09.07.2024.
Відповідач, в свою чергу, протягом жовтня - грудня 2024 року розрахунки за надані послуги не здійснював.
Отже, станом на 16.01.2025 р. у відповідача перед позивачем була заборгованість за наданні послуги, з урахуванням сальдування сум за актами коригування, на загальну суму 125 948 983,82 грн.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Відповідач під час розгляду справи сплатив 125948983,82грн основного боргу, у зв'язку з чим позивач просить закрити провадження в цій частині та повернути пропорційно судовий збір йому.
Матеріалами справи підтверджується, що після відкриття провадження у справі відповідач сплатив 125948983,82грн основного боргу, тому в цій частині суд закриває провадження у справі відповідно до ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.
З огляду на викладене позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 839109,03грн судового збору відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», оскільки провадження у справі в частині стягнення 125948983,82грн основного боргу закрито за відсутністю предмету спору.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи прострочення відповідачем оплати, позивач просить стягнути 515412,47грн 3% річних та 795091,67грн інфляційних втрат, нарахованих станом на 16.01.2025.
Відповідач посилався на те, що згідно пп. 15 пункту 1 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Суд відхиляє ці посилання відповідача, оскільки інфляційні та річні не є штрафними санкціями.
Щодо посилання відповідача на те, що форс-мажор є підставою для звільнення відповідача від відповідальності, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 11.1 договору сторона повинна письмово повідомити про форс-мажорні обставини іншу сторону, а згідно з п.11.2 договору сторони узгодили, що доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою.
Відповідач не надав доказів письмового повідомлення позивача про форс-мажорних обставин, та не надано документу, виданого Торгово-промисловою палатою.
Позивач листом від 01.12.2022 (а.с. 66) повідомив відповідача про форс-мажорні обставини, але за іншими договорами: № 0522-02041 від 18.06.2019 та № 0522-03041 від 18.06.2019.
Верховний Суд зазначав, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов'язань на період існування форс-мажору. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені ч.2 ст.625 ЦК, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою ст.611 ЦК та ст.217 ГК. Тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст.617 ЦК та ст.218 ГК, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов'язання, передбаченого ч.2 ст.625 ЦК, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми. (Постанова ВС від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22)
Отже, в даній справі суд розглядає позовні вимоги про стягнення річних та інфляційних, які не є відповідальністю, тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст.617 ЦК та ст.218 ГК, не підлягають застосуванню.
Також суд враховує наступне.
Відповідно до приписів ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2).
Правильність здійснених позивачем розрахунків 515412,47грн 3% річних та 795091,67грн інфляційних втрат встановлена судом та відповідачем не спростовується.
У свою чергу, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру належних до стягнення з відповідача 3% річних на 90%.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 міститься наступний правовий висновок: «виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання».
Отже у справі №902/417/18 зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити лише розмір відсотків річних (а не інфляційних), нарахованих на підставі ст.625 ЦК України. При цьому, за висновком Великої Палати Верховного Суду, підстави та обставини для такого зменшення відсотків річних суд повинен встановлювати у кожному конкретному випадку.
Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення.
Суд, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, про можливість за наявності виняткових обставин зменшити заявлений до стягнення розмір відсотків річних, виходячи з принципів розумності та справедливості, з огляду на викладені вище конкретні обставини розглядуваної справи, приймаючи до уваги, що майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань (зокрема, з відновлення пошкодженого від постійних обстрілів м. Одеси та Одеської області обладнання енергетичної інфраструктури, виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам), тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним для відповідача, дотримуючись розумного балансу між інтересами боржника та кредитора, зменшує належні до стягнення з відповідача відсотки річних на 90%, що становить 51541,24грн.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду не зазначала про можливість зменшення інфляційних втрат.
Інфляційні втрати (індекс споживчих цін) - це показник, який характеризує зміни загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Подібна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.
З огляду на викладене, суд зменшує розмір 3% річних, які просить позивач в сумі 515412,47грн, на 90%, що становить 51541,24грн.
А позовні вимоги про стягнення 795091,67грн інфляційних підлягають задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.04.2025 у справі № 924/503/24.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору, 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
З аналізу вказаної норми права вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідач просить суд враховувати те, що в країні введено воєнний стан з 24.02.2022, ворог систематично здійснює обстріли енергетичної інфраструктури, через що відповідач зазнав значних пошкоджень, що потребує значних фінансових втрат та навіть загибелі працівників під час виконання ними трудових обов'язків, тобто наявні форс-мажорні обставини. Також на підтвердження важкого фінансового стану відповідачем надано фінансову звітність за 2022-2024 роки.
У світлі вказаного, Товариство наводить приклад останніх обстрілів м. Одеси та Одеського району (1-9 березня 2025р.), коли головною ціллю таких обстрілів були безпосередньо енергетичні об'єкти Відповідача. Було пошкоджено, а подекуди повністю/частково зруйновано майже 10 об'єктів Товариства, внаслідок чого було знеструмлено на тривалий час велику частину міста Одеси та прилеглих населених пунктів, зокрема і місто Чорноморськ та місто Південне (знеструмлене на понад 5 діб).
Першочерговим завданням АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є забезпечення безперебійного електрозабезпечення м. Одеси та Одеської області, а відтак відновлення енергетичної інфраструктури є пріоритетом серед інших зобов'язань. Поряд з тим, у відповідності до положень постанови №76 КМУ від 27.01.2023р., Товариство віднесено до критично важливих підприємств, що зайвий раз підтверджує факт того, що зокрема усі підприємства паливно-енергетичного сектору, зокрема й оператори систем розподілу є надважливими для функціонування держави вцілому.
Відтак кошти які отримує Відповідач під час здійснення своєї господарської діяльності мають скеровуватись в першу чергу на відновлення і ремонт електричних мереж, обладнання й об'єктів, задля забезпечення електроенергією міста Одеси та області, відповідно забезпечення повноцінного функціонування економіки, інфраструктури, логістики й підтримки військового потенціалу. І особливо дана обставина актуальна на передодні та протягом опалювального періоду, адже під час такого періоду спостерігається особлива активізація обстрілів країною-агресором енергетичних об'єктів та мереж.
Відповідач зазначає, що НКРЕКП неодноразово було зафіксовано, відображено та підтверджено факти як пошкоджень його електротехнічних об'єктів, а також загалом несприятливих наслідків, спричиненими такими обстрілами/ пошкодженнями, та загалом фактором війни з відповідними негативними фінансово- економічними наслідками. Також Товариство надавало вичерпну інформацію та фінансову, розпорядчу й організаційну документацію на підтвердження несення останнім значних збитків від різних факторів, у тому числі й військову агресію починаючи з лютого 2022р.
Так, постановою НКРЕКП №1058 від 14.06.2023р. й обґрунтуванням до неї, було підтверджено негативні впливи військової агресії проти України на роботу Товариства. А саме: «…витрати, що були понесені АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» у 2022 році внаслідок військової агресії російської федерації проти України, у розмірі 4 465,11 тис. грн;…» «…витрати на відновлення об'єктів електричних мереж або їх складових, пошкоджених внаслідок бойових дій у розмірі 5 457,57 тис. грн…».
Також,розпорядженням НКРЕКП № 13-р від 17.01.2023 року, НКРЕКП зобов'язало відповідача у строк до 01 травня 2023 року забезпечити безумовне виконання умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, укладеного з НЕК «УКРЕНЕРГО», шляхом здійснення у повному обсязі розрахунків з НЕК «УКРЕНЕРГО» за послугу з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління (посилання на розпорядження - https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-usunennya-porushen-dtek-odeski-elektromerezhi-6) (роздруківка розпорядження додається). У подальшому, розпорядженням НКРЕКП № 118-р від 25.04.2023 року було внесено зміни до вищезазначеного розпорядження та продовжено АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» строк для проведення розрахунків з ПрАТ «НЕК УКРЕНЕРГО» до 01 серпня 2023 року (посилання на розпорядження - https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-vnesennya-zmin-do-rozporyadzhennya- nacionalnoyi-komisiyi-shcho-zdijsnyuye-derzhavne-regulyuvannya-u-sferah-energetiki-ta- komunalnih-poslug-vid-17-sichnya-2023-roku-13-r).
У цьому контексті слід звернути увагу на обґрунтування до проекту Розпорядження № 13-р від 17.01.2023 року (надалі - Обґрунтування, посилання на обґрунтування - https://www.nerc.gov.ua/storage/app/uploads/public/63b/ef7/762/63bef77624b54349162875. (роздруківка обґрунтувань додається).
Так НКРЕКП погоджуючись з позицією відповідача прийняло до уваги тяжке матеріальне становище АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», а саме:
- У АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», починаючи з періоду військової агресії російської федерації, суттєво скоротилися обсяги розподілу електроенергії, що стало причиною дефіциту коштів, зокрема на послуги з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління.
- недоотримана виручка за результатами діяльності січень-жовтень 2022 року через зменшення фактичних обсягів розподілу у порівнянні обсягами, визначеними тарифом склала 1 067 544 тис. грн., що на 21% менше ніж передбачено затвердженими Регулятором тарифами на послуги з розподілу.
- Дефіцит відповідно до фактичних витрат та фактичною виручкою по
операційним витратам (ФОП та ЄСВ, ОКВ, ОНВ, витрати на послуги ОСП, ТВЕ) за результатами діяльності січень-жовтень 2022 року склав - 1 951 тис.грн.
- Дохід, отриманий в рамках відшкодування амортизації та ? прибутку на РБА, що створена до переходу до стимулюючого регулювання, є джерелом фінансування ІП та не міг спрямовуватися на покриття витрат на послуги НЕК «Укренерго».
- З початком інтенсивних обстрілів енергетичної інфраструктури України
наприкінці жовтня 2022 року, в листопаді 2022 року ситуація стрімко погіршилася, обсяги корисного відпуску в листопаді 2022 року скоротилися на 33%.
- Дефіцит відповідно до фактичних витрат та фактичною виручкою по операційних витратах (ФОП та ЄСВ, ОКВ, ОНВ, витрати на послуги ОСП, ТВЕ) за результатами діяльності листопаді 2022 року склав -85 713 тис.грн.
- Наявність об'єктивних чинників таких як зниження обсягів споживання.
Таким чином НКРЕКП було враховано, та враховується в подальшому те, що АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» прикладає максимальних зусиль з метою належного фінансування ліцензованої діяльності та виконання зобов'язань перед іншими учасниками енергоринку в умовах, що склалися та дуже скрутне матеріальне становище Відповідача, що підтверджується як матеріальними/фінансовими збитками, що не дозволяють належним чином виконувати функції, обов'язки ліцензіата на ринку електроенергії, так і неодноразовим продовженням строків для проведення взаєморозрахунків між АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та ПрАТ «НЕК УКРЕНЕРГО», що у свою чергу свідчить про обізнаність та розуміння регулятора такого стану та положення Товариства. Також НКРЕКП неодноразово констатувалися очевидні негативні фактори для сектору енергетики, спричинені військовою агресією - падіння електроспоживання, внаслідок евакуації багатьох споживачів, руйнації їх об'єктів, падіння платіжної дисципліни, спричинені зазначеними та інфляційними факторами тощо. Слід відзначити, що такі негативні процеси спостерігаються в усіх галузях та сферах діяльності держави, разом з енергетичною сферою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (надалі - Закон), національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 3 Закону, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Таким чином, НКРЕКП своїм розпорядженнями, постановами фактично підтвердило наявність об'єктивних причин для розстрочення виконання АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» своїх зобов'язань перед ПрАТ «НЕК УКРЕНЕРГО».
Скрутне становище Товариства як внаслідок військової агресії проти України, так і за дією інших чинників/факторів підтверджується фінансовою звітністю Товариства за 2022-2024рр., звітами виконавчого органу, постановами НКРЕКП, іншими документами, доказами, згідно яких підтверджуються падіння доходів, завдання збитків Відповідачеві, недоотримання коштів, й загальний збиток від діяльності Товариства з початку повномасштабного вторгнення російської федерації до України складає близько 1,85 млрд.грн., що ставить останнє у надскрутне становище.
Так, згідно фінансовою звітністю за 2023р., дійсно дохід Відповідача становив 775 млн.грн., а за 2024р. 1,27 млрд.грн.
Втім, згідно ж фінансової звітності за 2022р., збитки Товариства становили 638 млн.грн. Поряд з тим, зазначеною раніше у заяві постановою НКРЕКП 1058 від 14.06.2023р. було згодом констатовано недоотримання коштів Товариством від здійснення ліцензійної діяльності за 2022р. у розмірі 708 млн.грн. За фінансовий рік 2023р. така сума недоотриманих від ліцензійної діяльності сум коштів становить 557 млн.грн. Сума таких недоотриманих коштів за звітний період 2024р. становить 804 млн.грн.
Відносно наявної заборгованості перед Товариством за спожиту електричну енергію, що виникла до 2019р. у розмірі 51,4млн.грн. Також слід враховувати, що постановами НКРЕКП від 28.02.2023р. №357, №29 від 10.01.2024р. та №2399 від 30.12.2024р., лише на виконання інвестиційних програм 2023-2025рр. Товариство зобов'язане спрямувати понад 3,5 млрд.грн., з яких від отриманого доходу 820 млн.грн. Тобто дана сума коштів доходів Товариства спрямовується на виконання інвестиційної програми, затвердженої Регулятором. Також, з розшифрувань балансу Товариства, його фінансового стану на 30.09.2024р., «негативний баланс» Товариства (непогашені договірні та інші зобов'язання Товариства перед іншими суб'єктами та аналогічно перед Товариством інших суб'єктів) складає 539,5 млн.грн. Окремо слід зауважити щодо суми заборгованостей Товариства перед ДП «Енергоринок», яка станом на листопад 2024р. складає 409,6 млн.грн.
Також, Товариство згідно постанови НКРЕКП 386 від 20.04.2022р., надає звітність Регулятору відносно енергетичних об'єктів, пошкоджених внаслідок бойових дій. Так, згідно таких відомостей станом на 24.12.2024р. сума збитків від такого знищеного обладнання, об'єктів становить 10,5 млн.грн.
Таким чином, враховуючи вказані номінальні доходи й збитки Товариства за 2022-2024рр., сума доходів (2,05 млрд.грн.), значно нижча за суму збитків, витрат, зобов'язань Товариства (3,85 млрд.грн.).
Такі негативні процеси відносно негативного фінансового балансу має триваючий характер, а також динаміку до збільшення розриву доходної частини від витратної, внаслідок систематичного недоотримання коштів від здійснення ліцензійної діяльності (як внаслідок невідповідності тарифів, неповних розрахунків учасників ринку електроенергії, так і внаслідок військових факторів). Станом на сьогодні не створені жодні компенсаторні механізми, що б дали змогу відшкодувати хоча б збитки від військових факторів, не кажучи про невідповідність тарифів чи інші фактори ринку електроенергії.
До того ж, власником 25% акцій Товариства є Держава в особі Міністерства енергетики України, з чого випливає, що усі негативні явища фінансового й іншого характеру Товариства автоматично впливають на Державу, ті ж збитки, недоотримання коштів, недофінансування бюджету тощо.
Також слід зазначити й до тих обставин, що об'єкти Відповідача зазнають руйнування/пошкодження не тільки внаслідок ракетних обстрілів країни агресора росії, але й внаслідок диверсійних, колабораційних дій. Зокрема, судові справи №497/896/24 та №522/5787/24, що стосуються кримінальних проваджень за ст. 113 ККУ (диверсія) - є одним з прикладів, доказів дій, направлених на знищення майна Товариства, а саме внаслідок навмисного підпалу та знищення окремих трансформаторних підстанцій в Одеській області, належних Відповідачеві, знеструмлення окремих регіонів внаслідок таких дій. Такі випадки є масовими, систематичними, але з огляду на безпекову ситуацію, Товариство обмежено у наданні повної інформації по таким випадкам. Дана обставина зайвий раз підтверджує нанесення збитків Товариству, внаслідок військових дій та похідних від них.
Відповідач просить суд врахувати, що сторони не знаходяться в рівних умовах, а їх економічні інтереси не є збалансованими.
Так, як вбачається з офіційного сайту позивача та підтверджено постановою НКРЕКП від 21 грудня 2022 р. № 1788, ПрАТ «НЕК УКРЕНЕРГО» з 01.01.2023 року було збільшено тариф на послуги з передачі електричної енергії та відповідно і тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Натомість для АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТОМЕРЕЖІ» такого збільшення тарифу на послуги з розподілу електричної енергії НКРЕКП не було передбачено за аналогічні періоди.
Відповідно позивач перебував у більш вигідних умовах оскільки мав збільшення тарифу на свої послуги в той час як відповідач такого збільшення не мав.
Відтак вимоги позивача про стягнення з АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» 3% річних та інфляційних витрат є несправедливими та такими, що погіршують і без того невигідне становище відповідача.
Лише постановою НКРЕКП від 23.05.2023 № 922 було передбачено поетапне збільшення тарифу на послуги з розподілу електричної енергії для АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з 01.06.2023 року. Однак навіть при такому підвищенні тарифу, в останній не закладені втрати Товариства, пов'язані з руйнуванням обстрілами електрообладнання та кошти на їх відновлення й супутні роботи, направлені на їх безпеку й підготовку до осінньо-зимового опалювального періоду.
Таким чином між позивачем і відповідачем існує шестимісячний розрив у тарифах, не кажучи вже про існування інших вищезазначених обставин.
За увесь період з початку військової агресії 24.02.2022р., увесь 2023 рік так і не було затверджено, впроваджено жодного компенсаторного механізму за знищене/пошкоджене внаслідок обстрілів країни-агресора електрообладнання чи об'єкти операторів систем розподілу, як і не закладено сум таких збитків у структуру тарифу на розподіл електричної енергії.
Така незбалансованість ставить у завідомо невигідне положення інтереси АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖ» та є несправедливою.
Як зазначалося вище, як фінансовими документами Товариства, а також НКРЕКП фактично підтверджується систематичне недоотримання коштів останнім за провадження ліцензійної діяльності за 2022-2024рр., спричинене як наслідками військової агресії так і зокрема невідповідністю встановлених тарифів, коли Відповідач як оператор систем розподілу недоотримує кошти, адже встановлені тарифи менші за фактичну собівартість розподіленої енергії. Відповідно це має своїм наслідком ускладнення можливого виконання Товариством вже своїх зобов'язань перед іншими учасниками ринку електричної енергії, виконання інвестиційної програми тощо. Слід зауважувати й щодо великої заборгованості учасників ринку електричної енергії та інших суб'єктів перед Товариством, що також позбавляє останнє отримання коштів й належного ведення розрахунків, та накопиченню вже власних боргів, у тому числі й перед Позивачем.
Додатково Товариство звертає увагу, що Позивач як оператор систем передачі, товариство, яке забезпечує передачу електроенергії між усіма регіонами України, а також між Україною та державами ЄС магістральними мережами, перебуває в привілейованому становищі перед іншими учасниками ринку електричної енергії щодо матеріального забезпечення, компенсацій та допомоги як від держави, так і від іноземних «донорів»/ союзників України. Так, згідно офіційних даних Позивача, що розміщується на його телеграм-каналі (https://t.me/Ukrenergo) та сторінці в соціальній мережі (https://www.facebook.com/npcukrenergo), посилання на які містяться на офіційному сайті ПрАТ «НЕК УКРЕНЕРГО» (https://ua.energy/), головою правління та директором з інвестицій Позивача повідомлялося зокрема, що за підсумком періоду з початку повномасштабного вторгнення російської федерації в лютому 2022р., Позивачем було сумарно залучено 1,5 млрд. євро міжнародної допомоги, направлених зокрема на відновлення енергетичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок руйнувань/пошкоджень, розбудови захисту тощо (https://t.me/Ukrenergo/3388, https://t.me/Ukrenergo/3070). При цьому слід зазначити, що такі публікації непоодинокі, постійні, що свідчить про систематичність підтримки Позивача у розрізі збитків, понесених внаслідок дії військових чинників. Товариство ж, як і інші оператори систем розподілу усіх регіонів, не мають такої підтримки, що дозволяло б належним чином компенсувати збитки внаслідок військових чинників та допомогти у відновленні енергетичної інфраструктури, що загалом свідчить про нерівне становище Позивача та Відповідача.
Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення, суд виходить з наступного.
Суд враховує, що під час розгляду справи відповідач сплатив позивачу основний борг в повному обсязі в сумі 125 948 983,82грн.
Згідно рішення Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Затримка у виконанні рішення в цій справі не буде надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті б Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява N 22774/93, пункт 74). Конституційний Суд України зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N11-рп/2012.
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
У рішенні ЄСПЛ від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
За правовою позицією ЄСПЛ несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).
Разом з цим, за положеннями ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
Господарським процесуальним законодавством передбачено і механізм відстрочення виконання рішення за наявності певних умов.
Так, приписами ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, господарський суд враховує, зокрема, ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події. Також, суд враховує наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо (ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
До обставин, які ускладнюють виконання судового рішення належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника тощо (рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013р. у справі №1-7/2013).
Вказані норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном відстрочки чи розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Глоба проти України» від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначив, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторив, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Терем ЛТД», Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005, зазначено, що неможливість для заявника отримати результат виконання рішення суду, винесеного на його або її користь, складає втручання у право на мирне володіння майном, яке викладено у першому параграфі ст.1 Протоколу №1 до Конвенції.
У рішенні у справі «Чіжов проти України» від 17.05.2005 ЄСПЛ зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії статті 6 Конвенції.
Вирішуючи питання про відстрочку виконання судового рішення суд зважає на виняткові випадки, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим. При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування цієї заяви.
Надання відстрочки виконання рішення є заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії»). За практикою Європейського Суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України»).
Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
У постанові Вищого господарського суду України від 10.04.2014 у справі №925/1408/13, вказано, що тяжке фінансове становище, відсутність обігових коштів та майна, яке можна було б реалізувати в рахунок погашення заборгованості не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки вказані обставини утворились внаслідок власної господарської діяльності відповідача, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від нього обставин.
Суд зауважує, що відстрочення виконання судового рішення у даному випадку не сприяє ухиленню від його виконання відповідача, а навпаки надає можливість ефективно виконати судове рішення без понесення сторонами додаткових обтяжень при його виконанні, а також не порушить прав позивача на отримання заборгованості та сприятиме фактичному виконанню рішення суду.
До заяви відповідачем надано фінансову звітність на підтвердження тяжкого фінансового стану.
Враховуючи доводи відповідача, наведені в обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення виконання рішення суду, строк на який просить відповідач надати відстрочення виконання рішення суду, значний розмір суми боргу, повне погашення основної заборгованості відповідачем в розмірі більше 125 млн грн, відсутність доказів збитків позивача внаслідок відстрочення виконання рішення, фінансову звітність відповідача, враховуючи фінансовий стан відповідача та матеріальні інтереси обох сторін, зважаючи на те, що виконання рішення суду у цій справі одночасно і в повному обсязі матиме негативні наслідки для відповідача, враховуючи загальновідомі обставин, зокрема, військову агресію російської федерації проти України, що має негативний вплив на економіку країни, та ускладнює діяльність усіх суб'єктів господарювання, а отже прямо впливає на сторони спору, суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення на один рік.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи, що суд зменшив розмір 3% річних на 90% .
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 231, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 125948983,82грн основного боргу за відсутністю предмету спору.
3. Повернути Приватному акціонерному товариству “Національна енергетична компанія “УКРЕНЕРГО» (код 00100227, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25) з державного бюджету 839109,03грн судового збору, сплаченого платіжною інструкцією від 24.01.2025 № В-540.
4. Стягнути з Акціонерного товариства “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (код 00131713, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28Б) на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “УКРЕНЕРГО» (код 00100227, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25) 51541,24грн 3% річних, 795091,67грн інфляційних та 8730,97грн судового збору. Відстрочити виконання рішення на один рік з дня ухвалення рішення.
5. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 21 травня 2025 р.
Суддя В.В. Литвинова