65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"14" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/515/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.
за участі секретаря судового засідання Лінник І.А.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88)
до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси (65058, м. Одеса, вул. Незалежності, буд. 18)
про стягнення 1 102 965, 12 грн
у відкритому судовому засіданні за участю
представників сторін:
від позивача: Ліщинська А.С.;
від відповідача: Андрієвська А.О.
1. Короткий зміст позовних вимог.
13.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (далі - ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія», позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом, сформованим в системі «Електронний суд» (вх. № 531/25 від 14.02.2025), про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси (далі - КЕВ м. Одеса, відповідач) заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 1 102 965, 12 грн; стягнення судового збору у розмірі 13 235, 58 грн.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
У судовому засіданні 17.03.2025 судом оголошено протокольно ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
25.04.2025 через систему «Електронний суд» (вх. № 13283/25 від 25.04.2025) від відповідача надійшов виступ із заключним словом (у судових дебатах).
Позивачем надано промову у письмових дебатах від 05.05.2025 (вх. № 14260/25 від 05.05.2025).
У судовому засіданні 05.05.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення по справі, однак у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги було оголошено перерву до 14.05.2025 о 09:00.
У відповідності до ч. 2 ст. 219 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
14.05.2025 після перерви судом оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
3. Позиція учасників справи.
Доводи позивача - ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив виставлений позивачем рахунок № 57/1 від 21.01.2025 за спожиту у грудні 2024 електричну енергію на загальну вартість 1 102 965, 12 грн. у відповідності до умов договору про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг № 57 від 12.02.2024.
У відповіді на відзив, сформованій у системі «Електронний суд» 03.03.2025 (вх. № 7084/25 від 04.03.2025), позивач зазначає про не погодження з твердженнями відповідача з наступних підстав. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначаються Законом України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015, посилаючись на положення якого (ст. ст. 4, 10, 22), вказує, що проект договору про закупівлю розробляється саме Замовником та є невід'ємною частиною тендерної пропозиції. У зв'язку з чим, договір між ТОВ «ООЕК» та КЕВ м. Одеса був укладений 12.02.2024 на підставі проекту договору, який було розроблено саме відповідачем.
Враховуючи строки постачання електричної енергії, передбачені договором, дату розрахунку, необхідність отримання інформації щодо обсягів спожитої відповідачем електричної енергії за розрахунковий період, ТОВ «ООЕК» не мало можливості виставити рахунок за спожиту у грудні 2024 електричну енергію до 31.12.2024. Такий рахунок було виставлено ТОВ «ООЕК» та отримано представником відповідача у січні 2025.
Звертає увагу на те, що відповідач мав можливість визначити 31.12.2024 обсяг спожитої електричної енергії у грудні 2024, та шляхом множення обсягу спожитої електричної енергії на фіксовану ціну, визначену постановою КМУ України № 483, мав можливість визначити вартість спожитої електричної енергії у грудні 2024 та, відповідно, сплатити до 31.12.2024 за спожиту у грудні 2024 електричну енергію.
Вказує, що відповідач жодним чином не спростовує обставини та правові підстави позову, наведені ТОВ «ООЕК» у позовній заяві, що також свідчить про те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за спожиту електроенергію з КЕВ м. Одеса є законними, повністю підтверджуються зібраними у справі доказами, відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконував, існує порушення виконання зобов'язань, тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 1 102 965, 12 грн.
Доводи відповідача - КЕВ м. Одеса.
У відзиві, сформованому в системі «Електронний суд» 24.02.2025 (вх. № 6066/25 від 24.02.2025), відповідач просив відмовити повністю у задоволенні позову.
Посилаючись на положення ст. ст. 8, 13 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 3, 12, 15 Закону України «Про Збройні Сили України», вказує, що КЕВ м. Одеса є військовою державною структурою (установою), призначеною для квартирно-експлуатаційного забезпечення діяльності військових формувань Збройних Сил України. Відповідач фінансується виключно з державного бюджету України у відповідності до ст. 19 Закону України «Про Збройні Сили України».
Вказує про отримання рахунку за спожиту електричну енергію №57/1 від 21.01.2025 за грудень 2024 на суму 1 102 965, 12 грн засобами поштового зв'язку «Укрпошта» 29.01.2025.
Посилаючись на положення ст. ст. 3, 48 Бюджетного кодексу України, відповідач зазначає, що КЕВ м. Одеси не має можливості провести оплату заборгованості за грудень 2024 у лютому 2025, оскільки рахунок за грудень 2024 було виставлено безпосередньо у січні 2025, та враховуючи той факт, що бюджетний період закінчився 31.12.2024.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
06.02.2025 відбулась державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу відповідача (реєстраційний № 1005561070018054677), а саме: «Зміна відомостей про органи управління юридичної особи. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридичної особи. Зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого). Зміна установчих документів». Змінилась назва відповідача - Одеське квартирно-експлуатаційне управління на нову назву - Квартирно-експлуатаційний відділ (КЕВ) м. Одеса.
12.02.2024 позивач та відповідач уклали договір про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг № 57, п. 1.1. якого передбачено, що цей договір є договором, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами за взаємною згодою сторін, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018.
За цим договором постачальник продає електричну енергію, за кодом CPV за ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія (універсальна послуга), споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Кількість електричної енергії за цим договором визначено в обсязі 5 700 000 кВт*год. відповідно до додатку № 2 «Обсяги очікуваного споживання (постачання) електричної енергії споживачу». Строк постачання електричної енергії (надання універсальної послуги): з 01.01.2024 по 31.12.2024 (п. п. 2.1, 2.3 договору).
Відповідно до п. 2.4. договору місце постачання електричної енергії (надання універсальної послуги): згідно додатку № 1 «Заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг».
Згідно з п. 3.4. договору датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні.
Ціна цього договору становить 15 048 000 грн, у тому числі ПДВ 2 508 000 грн. Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору (п. 5.1 договору).
П. 5.3. договору передбачено, що ціна на електричну енергію визначається позичальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1. глави 3 цього договору, та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором або згідно встановлених нормативних актів.
Згідно з п. 5.5. договору ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ. Сторони домовились про те, що ціна на електричну енергію, сформована постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, повинна бути обов'язкова для сторін з дати її введення в дію.
Відповідно до п. 5.7. договору ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
П. 5.8. договору передбачено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно з п. 5.9 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника на підставі отриманого від постачальника рахунку відповідно до наведеної таблиці № 1. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, онлайн переказ, поштовий переказ, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Акти приймання-передавання товарної продукції споживача оформлюються сторонами щомісячно після закінчення розрахункового періоду, в якому проведено розрахунки за використану електричну енергію, скріплюються підписами та печатками (за наявності) обох сторін. З урахуванням належним чином оформленого та підписаного сторонами акту приймання-передавання товарної продукції споживачу видається у встановленому законом порядку податкова накладна. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на рахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Відповідно до п. 5.10 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
П. 6.2 договору передбачено, що споживач зобов'язується забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
Постачальник зобов'язується обчислювати і виставляти рахунки споживачу відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРЕЕ та цим договором (п. 7.2. договору).
Цей договір укладається на строк до 31.12.2024, та набирає чинності з моменту підписання договору сторонами, якщо інше не визначено умовами цього договору. Відповідно до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони прийшли до взаємної згоди, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.2024 (п. 13.1 договору).
Додатком № 1 до договору є заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Додатком № 2 до договору є «Обсяги очікуваного споживання (постачання) електричної енергії споживачу».
Згідно додатку № 3 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг - комерційної пропозиції № 1/1-УП обсяги спожитої електричної енергії визначаються оператором за розрахунковий період, який становить один календарний місяць. Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця. Споживач здійснює оплату за спожиту електроенергію протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (п., п. 2, 3 комерційної пропозиції).
П. 4 комерційної пропозиції передбачено, що споживач здійснює оплату послуг з розподілу та передачі електричної енергії у складі вартості (ціни) електричної енергії постачальника.
Згідно з п. 8 комерційної пропозиції договір набирає чинності з моменту підписання договору сторонами, і укладається на строк до 31.12.2024, а в частині розрахунків договір діє до повного їх виконання.
17.06.2024 позивач та відповідач уклали додаткову угоду № 1 до договору закупівлі електричної енергії у постачальника універсальних послуг № 57 від 12.02.2024, п. 1. якої передбачено, що сторони домовились збільшити ціну за електричну енергію за 1 кВт.год з 01.06.2024 та викласти п. 1 додатка 3 «Комерційна пропозиція» до договору у наступній редакції:
« 1. На момент укладення договору ціна становить 2, 64 грн/кВт.год щ ПДВ. З 01.06.2024 ціна на електричну енергію становить 4, 32 грн/кВт.год з ПДВ».
Додатком № 2 до договору є «Обсяги очікуваного споживання (постачання) електричної енергії споживачу».
Згідно довідки АТ "ДТЕК Одеські електромережі" відповідачем у спірний період - грудень 2023 року спожито 255316 кВт.год. електричної енергії.
На підставі означених даних позивачем було виставлено відповідачу рахунок № 57 від 21.01.2025 за спожиту електричну енергію у грудні 2024 року на загальну суму 1 102 965, 12 грн.
Позивачем засобами поштового зв'язку на адресу відповідача направлено лист від 21.02.2025 № 587/19-02-210 з доданими до нього рахунком за спожиту електричну енергію № 57/1 від 21.01.2025 за грудень 2024; акт приймання-передавання товарної продукції від 31.12.2024 за спожиту електричну енергію до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг № 57 від 12.02.2024 за грудень 2024.
Факт направлення на адресу відповідача вищенаведених документів підтверджується наявною у матеріалах справи копією фіскального чеку АТ «Укрпошта».
Вказане поштове відправлення було вручено відправнику, про що свідчать «Трекінг відправлення» з офіційного сайту АТ «Укрпошта».
5. Позиція суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Ч. 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 ГК України, яка кореспондується зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України “Про ринок електричної енергії».
Ч. ч. 2, 6 ст. 56 Закону України “Про ринок електричної енергії» передбачено, що договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України “Про ринок електричної енергії» електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
П. 1 ч. 3 ст. 57 Закону України “Про ринок електричної енергії» передбачено, що споживач зобов'язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Пунктом 2.3.13. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (Далі - Правила, ПРРЕЕ) встановлено, що Обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць. Обсяг спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п. 5 ПРРЕЕ оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам. За пп. 8.6.1 «Кодексу комерційного обліку», що затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 р. зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або Оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.
Відповідно до п. п. 4.12. ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Згідно з п. 4.1.3. ПРРЕЕ для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
П. 4.14. ПРРЕЕ передбачено, що платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи (рахунки) надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв'язком, поштовим зв'язком, кур'єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.
Судом встановлено, що сторони уклали договір про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг № 57 від 12.02.2024, на виконання умов якого позивач у грудні 2024 продав електричну енергію та виставив відповідачу рахунок № 57 від 21.01.2025 на загальну суму 1 102 965, 12 грн.
Обсяги споживання підтверджуються довідкою АТ “ДТЕК Одеські електромережі».
Доказів погашення заборгованості відповідачем перед позивачем за спожиту електричну енергію за грудень 2024 за договором про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг № 57 від 12.02.2024 у розмірі 1 102 965, 12 грн суду не надано.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, на підставі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, суд встановив, що позовна вимога ТОВ «ООЕК» щодо стягнення з КЕВ м. Одеса заборгованості за спожиту електричну енергію ґрунтується на положеннях закону та доведена допустимими, достовірними та достатніми доказами.
Ураховуючи викладене, суд вважає за належне задовольнити позов ТОВ «ООЕК», стягнувши на його користь з КЕВ м. Одеса заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг № 57 від 12.02.2024 у розмірі 1 102 965, 12 грн.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, про неможливість проведення оплати заборгованості у зв'язку з тим, що бюджетний період закінчився, а рахунок виставлений у січні 2025 суд відхиляє з огляду на таке.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України» суб'єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Перелік видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам, визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 19 Закону України “Про Збройні Сили України» фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Статтею 3 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду. Відповідно до Конституції України бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим, ніж передбачено частиною 1 цієї статті. Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути затверджено на інший, ніж передбачено частиною 1 цієї статті, бюджетний період, є: 1) введення воєнного стану; 2) оголошення надзвичайного стану в Україні. У разі затвердження Державного бюджету України на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період місцеві бюджети мають бути затверджені на такий самий період. Для середньострокового бюджетного планування середньостроковий період включає плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.
За приписами ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років; довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов'язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я; середньострокових зобов'язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів; середньострокових зобов'язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації. Довгострокове зобов'язання за енергосервісом на підставі документального підтвердження в установленому порядку скорочення обсягів споживання комунальних послуг та енергоносіїв і видатків на їх оплату за звітний період (порівняно з такими обсягами (видатками), які були б спожиті (здійснені) за відсутності енергосервісу) набуває статусу бюджетного зобов'язання у сумі, визначеній згідно з умовами договору енергосервісу, виходячи з цін (тарифів), діючих у періоді, за який здійснюється розрахунок, у межах фактичного скорочення таких видатків.
Відповідно до ст. 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу. Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.
Згідно зі ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, комунальні послуги та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом відповідних послуг у межах бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі.
Відповідач КЕВ міста Одеси є бюджетною неприбутковою установою, яка фінансується виключно з Державного бюджету України та є розпорядником бюджетних коштів в рамках взятих на себе зобов'язань бюджетного періоду.
На момент ухвалення даного судового рішення, в матеріалах справи відсутні докази внесення сторонами будь-яких змін до умов договору, зокрема щодо прав та обов'язків сторін за цим договором.
Матеріали справи також не містять будь-яких заперечень відповідача стосовно умов вже підписаного договору про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг № 57 від 12.02.2024.
Суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від виконання зобов'язань за вищезазначеним договором.
Правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету неодноразово висловлював в своїх рішеннях Конституційний Суд України. Зокрема, в Рішенні від 09.07.2007 № 6-рп.2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Кечко проти України» зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчувати виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У справі «Бакалов проти України» та у справі «Терем ЛТД Чечеткін та Оліус проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічний правовий висновок про те, що сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 12-46гс18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах № 925/246/17 та № 925/974/17.
Ураховуючи положення п. п. 5.8, 5.9. договору про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг № 57 від 12.02.2024 розрахунковим періодом грудня 2024 є період постачання електричної енергії з 1 грудня до 31 грудня 2024, за який рахунок відповідачу було виставлено у січні 2025, тобто у відповідності до умов договору.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 129, 219, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси (65058, м. Одеса, вул. Незалежності, буд. 18; ідентифікаційний код юридичної особи: 08038284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88; ідентифікаційний код юридичної особи: 42114410) заборгованість у сумі 1 102 965, 12 грн (один мільйон сто дві тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять гривень, дванадцять копійок), судовий збір у розмірі 13 235, 58 грн (тринадцять тисяч двісті тридцять п'ять гривень п'ятдесят вісім копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 21 травня 2025 року.
Суддя О.О. Мусієнко