65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"12" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/604/25
За позовом: Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (29005, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, буд. 12, код ЄДРПОУ 21312821)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРДЕ КОМПАНІ» (65091, м. Одеса, вул. Розумовська, буд. 24, код ЄДРПОУ 41239462)
про стягнення пені
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Шпак І.А.
Представники сторін:
Від позивача: Дунець А.Ю. - в порядку самопредставництва;
Від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Південно-західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ЕРДЕ КОМПАНІ» про стягнення пені у розмірі 68 000 грн.
Ухвалою суду від 25.02.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/604/25, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.03.2025р. Ухвалою суду від 18.03.2025р. відкладено підготовче засідання на 10.04.2025р. Ухвалою суду від 10.04.2025р. закрито підготовче засідання, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 01.05.2025р. Ухвалою суду від 01.05.2025р. оголошено перерву в судовому засіданні до 12.05.2025р.
Позивач - Південно-західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, підтримує позовні вимоги, просить їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач - ТОВ «ЕРДЕ КОМПАНІ», не скористався своїм правом на судовий захист, відзив на позовну заяву до суду не надав.
Про місце, дату та час судових засідань повідомлявся за місцезнаходженням згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, але, згідно повідомлення пошти адресат за зазначеною адресою відсутній.
Крім того, відповідач повідомлявся про місце, дату та час судових засідань шляхом розміщення інформації в мережі Інтернет на офіційному сайті Господарського суду Одеської області.
В ухвалі від 16.01.2023р. у справі №916/3670/21 Верховний Суд зазначив, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження №11-268заі18).
Враховуючи зазначене, суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Згідно ч. 9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач у справі зазначає, що Рішенням адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення) від 28.06.2024 р. №72/59-р/к у справі №72/11-21 згідно з ч.5 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на ТОВ «ЕРДЕ КОМПАНІ» накладено штраф у розмірі 68 000 грн.
На твердження позивача, рекомендованим листом від 28.06.2024 року №72-02/1500е (трекінг 0600937128484) на адресу відповідача було направлено копію витягу з зазначеного рішення Відділення. У листі відповідача попереджалось, що у разі несплати штрафу у встановлений в рішенні строк з дня отримання копії зазначеного рішення, буде додатково нараховуватись пеня у розмірі 1,5 % від суми штрафу за кожен день прострочення відповідно до ч.5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції.
Позивач зазначає, що зазначений лист повернувся до Відділення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч.1 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» у разі, якщо вручити рішення, розпорядження немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
У зв'язку з зазначеним, керуючись ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції», позивач оприлюднив інформацію про прийняте рішення Відділення в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» від 30.07.2024р. №153 (7813).
Отже, на думку позивача, датою вручення рішення Відділення відповідачу вважається 08.08.2024 р.
Згідно з ч.3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня його одержання.
Відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України може бути оскаржене до Господарського суду в двомісячний строк з дня його одержання
Посилаючись на положення ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» позивач зазначив, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету, отже, розмір пені становить 68 000 грн.
Позивач також зазначає, що 21 жовтня 2024 року було видано наказ голови Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/28/ю у справі №72/11-21 про примусове виконання рішення щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРДЕ КОМПАНІ» (вулиця Розумовська, будинок 24, місто Одеса, Одеська область, 65091, код ЄДРПОУ - 41239462) штрафу у 68 000 грн та надіслано на виконання до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі ПМУ МЮ (м. Одеса).
У зв'язку з невиконанням вищезазначеного наказу, керуючись положеннями ст. 25 Закону України “Про Антимонопольний Комітет України», ч.ч.2, 3, 5, 7 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції», позивач просить стягнути з ТОВ «ЕРДЕ КОМПАНІ» пеню у розмірі 68 000 грн.
Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався.
Розглянув матеріали справи, виходячи з пояснень представника позивача, судом встановлено, що Рішенням адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.06.2024р. № 72/59-р/к у справі №72/11-21 на ТОВ «ЕРДЕ КОМПАНІ» накладено штраф у загальному розмірі 68 000 грн.
Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, в тому числі: правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання; організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.
За ст. 1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.
За приписами ст. 22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Згідно зі ст. 35 Закону України “Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Частиною 1 ст. 48 Закону України “Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.
Пунктами 2, 3 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» також визначено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідно до ч.1 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Як вбачається з матеріалів справи, Рішення від 28.06.2024р. №72/59-р/к супровідним листом від 28.06.2024р. №72-02/1500е направлено засобами поштового зв'язку ТОВ «ЕРДЕ КОМПАНІ» на адресу: 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, буд. 24, із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600937128484, яке повернуто з відміткою: “за закінченням терміну зберігання».
Згідно ч.1 ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України “Голос України», газета Кабінету Міністрів України “Урядовий кур'єр», “Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Судом встановлено, що інформацію про прийняте Рішення №72/59-р/к було оприлюднено в газеті Кабінету Міністрів України “Урядовий кур'єр» від 30.07.2024р. №153 (7813).
Враховуючи зазначене, суд погоджується з позицією позивача та вважає, що рішення було вручене ТОВ «ЕРДЕ КОМПАНІ» 08.08.2024р.
Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України “Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
За матеріалами справи, ТОВ «ЕРДЕ КОМПАНІ» не скористалося цим правом та Рішення №72/59-р/к не оскаржувало.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, на виконанні у Приморському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі ПМУ МЮ (м. Одеса) знаходиться наказ голови Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/28/ю, у справі №72/11-21 про примусове виконання рішення щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРДЕ КОМПАНІ» штрафу у 68 000 грн.
При цьому, як встановлено судом, до цього часу відповідач штраф не сплатив.
Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5% від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем нарахованих штрафних санкцій, даний факт відповідачем під час розгляду справи не спростовано.
За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з ТОВ «ЕРДЕ КОМПАНІ» пені у розмірі 68 000 грн.
Відповідно до ч.ч. 3,4 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
До того ж, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 01.07.2021р. у справі №916/1068/20 наголосив, що 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з “Достатність доказів» на нову - “Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування “вірогідність доказів».
Стандарт доказування “вірогідність доказів», на відміну від “достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі “Дж. К. та Інші проти Швеції» (“J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що “у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування “поза розумним сумнівом (“beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням “балансу вірогідностей»...Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі “Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі “Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРДЕ КОМПАНІ» про стягнення пені у розмірі 68 000 грн. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРДЕ КОМПАНІ» (65091, м. Одеса, вул. Розумовська, буд. 24, код ЄДРПОУ 41239462) до Державного бюджету України (рахунок UA098999980313070106000022775, код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, УК у місті Хмельницькому, код ЄДРПОУ 37971775) пеню у розмірі 68 000 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРДЕ КОМПАНІ» (65091, м. Одеса, вул. Розумовська, буд. 24, код ЄДРПОУ 41239462) на користь Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (29005, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, буд. 12, 8 поверх, код ЄДРПОУ 21312821) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 21 травня 2025 р.
Суддя Н.В. Рога