65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"20" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5013/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В., при секретарі судового засідання Чуйко О.О., розглянувши у судовому засіданні клопотання Фізичної особи-підприємця Старкова Володимира Олександровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за вх.суду№2-469/25 від 01.04.2025 про стягнення судових витрат по справі №916/5013/24
за позовом Фізичної особи-підприємця Старкова Володимира Олександровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 );
до відповідача Обслуговуючого кооперативу “КЕКС» (67805, Одеська область, смт. Авангард, вул. Василя Спрейса, 1, прим. 39-К4, код ЄДРПОУ 43603316);
про стягнення 81 347,87грн
за участю представників сторін:
від позивача (заявника): не з'явився;
від відповідача (боржника): Ткачук О.П.;
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.03.2025 провадження у справі №916/5031/24 за позовом Фізичної особи-підприємця Старкова Володимира Олександровича до відповідача Обслуговуючого кооперативу “КЕКС» в частині позовних вимог про стягнення 10 000,00грн основного боргу закрито, позов Фізичної особи-підприємця Старкова Володимира Олександровича до відповідача Обслуговуючого кооперативу “КЕКС» задоволено частково, стягнуто з Обслуговуючого кооперативу “КЕКС» на користь Фізичної особи-підприємця Старкова Володимира Олександровича 29 620,00грн основного боргу, 183,58грн 3% річних, 1 343,16грн інфляційних витрат, 2 422,40грн судового збору, у позовних вимогах Фізичної особи-підприємця Старкова Володимира Олександровича до відповідача Обслуговуючого кооперативу “КЕКС» про стягнення 33 871,90грн інфляційних витрат та 6 329,23грн 3% річних відмовлено.
01.04.2025 за вх.суду№2-469/25 Фізична особа-підприємець Старков Володимир Олександрович звернувся до суду з клопотанням про стягнення судових витрат в якому просить стягнути з Обслуговуючого кооперативу “КЕКС» 25 000,00грн витрат на правову допомогу.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.04.2025 клопотання Фізичної особи-підприємця Старкова Володимира Олександровича про стягнення судових витрат по справі №916/5013/24 прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 15.04.2025 о 12:10.
Однак, у зв'язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 14.04.2025, судове засідання 15.04.2025 не відбулося.
Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 28.04.2025 призначено клопотання Фізичної особи-підприємця Старкова Володимира Олександровича про стягнення судових витрат по справі №916/5013/24 до розгляду в судовому засіданні на 20.05.2025 о 11:40 та викликано учасників справи у судове засідання.
В обґрунтування своєї заяви Фізична особа-підприємець Старков Володимир Олександрович посилається на те, що для надання правничої допомоги та представництва інтересів позивача у справі №916/5013/24 між ФОП Старковим В.О. та Адвокатським об'єднанням «Сергеєв, Боярський і партнери» був укладений Додаток №1 від 10.10.2024 до договору про надання правової допомоги №26/01 від 03.06.2024. Відповідно до п.1.1 договору про надання правової допомоги №26/01 від 03.06.2024 року Клієнт (ФОП Старков В.О.) доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надати юридичну (правову допомогу), в свою чергу Клієнт зобов'язується прийняти послуги та оплатити винагороду в порядку, строки та на умовах, визначеним цим договором, та відшкодувати витрати понесені адвокатським об'єднанням, при виконанні умов цього договору.
Заявник зазначає, що 10.10.2024 між Клієнтом та Адвокатським об'єднанням «Сергеєв, Боярський і партнери» укладено Додаток №1 до договору про надання правової допомоги №26/01 від 03.06.2024. Згідно з узгодженим Додатком, Адвокатське об'єднання надає правову допомогу щодо виконання умов договору укладеного з Обслуговуючим кооперативом «КЕКС» за договором поставки №21/2021/04 від 21.04.2021. Правова робота включала в себе: аналіз документів, наданих Клієнтом щодо господарських відносин з Обслуговуючим кооперативом «КЕКС», що стали підставою утворення заборгованості; підготування юридичних висновків і рекомендацій Клієнту щодо стягнення заборгованості з Обслуговуючого кооперативу «КЕКС» за договором поставки №21/2021/04 від 21.04.2021 в розмірі 74 620,00грн; підготування претензії до Обслуговуючого кооперативу «КЕКС» з вимогою сплати заборгованості за договором поставки №21/2021/04 від 21.04.2021 в розмірі 74 620,00грн; підготування та направлення позовної заяви до Господарського суду Одеської області про стягнення заборгованості з Обслуговуючого кооперативу «КЕКС» за договором поставки №21/2021/04 від 21.04.2021 в розмірі 74 620,00грн, 3% річних та інфляційних витрат; відзивів, заперечень, пояснень, будьяких інших процесуальних документів та представництво клієнта у судовій інстанції; - періодичне інформування клієнта про хід та проміжні результати надання правової допомоги. Відповідно до п.п. 2.1 вказаного Додатку, між сторонами погоджено гонорар у розмірі 25 000,00грн, який сплачує на наступних умовах: 15 000,00грн Клієнт сплачує авансом після підписання даного Додатку на розрахунковий рахунок Адвокатського об'єднання протягом 3 робочих днів з моменту виставлення рахунку; остаточний розрахунок здійснюється після постановлення рішення по справі та узгодження акту наданих послуг за договором та протягом 30 календарних днів з дати виставлення рахунку. 17.10.2024 ФОП Старков В.О. здійснив оплату на розрахунковий рахунок Адвокатського об'єднання «Сергеєв, Боярський і партнери» в розмірі 15 000,00грн, згідно отриманого рахунку№10/10 від 10.10.2024р. 28.03.2025 між Клієнтом та Адвокатським об'єднанням «Сергеєв, Боярський і партнери» узгоджений акт наданих послуг за договором про надання правової допомоги №26/01 від 03.06.2024 та Додатку №1 від 10.10.2024.
Як вказує заявник, згідно узгодженого додатку погоджено, що у період 10.10.2024 - 28.03.2025 Адвокатське об'єднання надало Клієнту наступні послуги (роботи): аналіз документів, наданих Клієнтом щодо господарських відносин з Обслуговуючим кооперативом «КЕКС», що стали підставою утворення заборгованості; підготування юридичних висновків і рекомендацій Клієнту щодо стягнення заборгованості з Обслуговуючого кооперативу «КЕКС» за договором поставки №21/2021/04 від 21.04.2021 в розмірі 74 620,00грн; підготування претензії до Обслуговуючого кооперативу «КЕКС» з вимогою сплати заборгованості за договором поставки №21/2021/04 від 21.04.2021 в розмірі 74 620,00грн; підготування та направлення адвокатського запиту до Обслуговуючого кооперативу «КЕКС» з метою отримання інформації щодо укладання та виконання умов договору поставки №21/2021/04 від 21.04.2021; підготування та направлення до Господарського суду Одеської області позовної заяви про стягнення з Обслуговуючого кооперативу «КЕКС» основного боргу у сум 74 620,00грн, інфляційних витрат у сумі 35 215,06грн, 3% річних у сумі 6 512,81грн та понесених судових витрат; ознайомлення з відповіддю на відзив, підготування на направлення відповіді на відзив до Господарського суду Одеської області по справі №916/5013/24 за позовом ФОП Старкова В.О. до ОК «КЕКС» про стягнення основного боргу у сум 74 620,00грн, інфляційних витрат у сумі 35 215,06грн, 3% річних у сумі 6 512,81грн та понесених судових витрат; підготування на направлення до Господарського суду Одеської області по справі №916/5013/24 за позовом ФОП Старкова В.О. до ОК «КЕКС» про стягнення основного боргу у сум 74 620,00грн, інфляційних витрат у сумі 35 215,06грн, 3% річних у сумі 6 512,81грн та понесених судових витрат, заяв про зменшення основної суми боргу у зв'язку з частковою оплатою відповідачем, та заяв про оплату відповідачем часткового основного боргу; представництво інтересів Клієнта у судових засіданнях, що призначались по справі №916/5013/24 за позовом ФОП Старкова В.О. до ОК «КЕКС» про стягнення основного боргу у сум 74 620,00грн, інфляційних витрат у сумі 35 215,06грн, 3% річних у сумі 6 512,81грн та понесених судових витрат.
Заявник зазначає, що вказані послуги були виконані адвокатом Кравець І.Г., що підтверджуються матеріалами справи, ордер в матеріалах справи. На виконання умов Додатку №1 від 10.10.2024 до договору про надання правової допомоги №26/01 від 03.06.2024 Клієнту надано Рахунок №28 від 28.03.2025 «про оплату послуг відповідно до умов Додатку №1 від 10.10.2024 до договору про надання правової допомоги №26/01 від 03.06.2024».
Заявник вказує, що визначені в договорі про надання правничої допомоги та Додатку до нього, ставки за послуги з надання правничої допомоги є обґрунтованими, відповідають складності справи та є пропорційними до предмету спору. В даній справі адвокат адвокатського об'єднання Кравець І.Г. готувала претензію Клієнту, зверталась з адвокатським запитом до ОК «КЕКС» щодо надання інформації про укладання та виконання умов договору поставки №21/2021/04 від 21.04.2021, розробляла правову позицію щодо обґрунтованості наявної заборгованості та можливості стягнення 3% річних та інфляційних витрат за отриманий, але не оплачений товар; надавали відповідь на відзив; заяви про зменшення розміру позовних вимог, та заяви підтвердження оплати відповідачем частини основного боргу, надавала докази та пояснення, приймали участь у судових засіданнях.
Заявник зазначає, що дана справа має важливе значення для позивача, оскільки відповідачем ігнорувались його будь-які вимоги та прохання оплати заборгованості, не надавався підписаний договір поставки, а сума заборгованості негативно впливала на його подальшу господарську діяльність.
Враховуючи викладене, Фізична особа-підприємець Старков Володимир Олександрович просить задовольнити вимоги клопотання та стягнути з Обслуговуючого кооперативу «КЕКС» понесені витрати на правову допомогу у розмірі в розмірі 25 000,00грн при розгляді справи №916/5013/24 у Господарському суді Одеської області.
Розглянувши клопотання Фізичної особи-підприємця Старкова Володимира Олександровича про стягнення судових витрат, заслухавши пояснення Обслуговуючого кооперативу “КЕКС» суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо зокрема судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 10.10.2024 між Клієнтом та Адвокатським об'єднанням «Сергеєв, Боярський і партнери» укладено Додаток №1 до договору про надання правової допомоги №26/01 від 03.06.2024. Згідно з узгодженим Додатком, Адвокатське об'єднання надає правову допомогу щодо виконання умов договору укладеного з Обслуговуючим кооперативом «КЕКС» за договором поставки №21/2021/04 від 21.04.2021. Правова робота включала в себе: аналіз документів, наданих Клієнтом щодо господарських відносин з Обслуговуючим кооперативом «КЕКС», що стали підставою утворення заборгованості; підготування юридичних висновків і рекомендацій Клієнту щодо стягнення заборгованості з Обслуговуючого кооперативу «КЕКС» за договором поставки №21/2021/04 від 21.04.2021 в розмірі 74 620,00грн; підготування претензії до Обслуговуючого кооперативу «КЕКС» з вимогою сплати заборгованості за договором поставки №21/2021/04 від 21.04.2021 в розмірі 74 620,00грн; підготування та направлення позовної заяви до Господарського суду Одеської області про стягнення заборгованості з Обслуговуючого кооперативу «КЕКС» за договором поставки №21/2021/04 від 21.04.2021 в розмірі 74 620,00грн, 3% річних та інфляційних витрат; відзивів, заперечень, пояснень, будьяких інших процесуальних документів та представництво клієнта у судовій інстанції; - періодичне інформування клієнта про хід та проміжні результати надання правової допомоги. Відповідно до п.п. 2.1 вказаного Додатку, між сторонами погоджено гонорар у розмірі 25 000,00грн, який сплачує на наступних умовах: 15 000,00грн Клієнт сплачує авансом після підписання даного Додатку на розрахунковий рахунок Адвокатського об'єднання протягом 3 робочих днів з моменту виставлення рахунку; остаточний розрахунок здійснюється після постановлення рішення по справі та узгодження акту наданих послуг за договором та протягом 30 календарних днів з дати виставлення рахунку. 17.10.2024 ФОП Старков В.О. здійснив оплату на розрахунковий рахунок Адвокатського об'єднання «Сергеєв, Боярський і партнери» в розмірі 15 000,00грн, згідно отриманого рахунку№10/10 від 10.10.2024р. 28.03.2025 між Клієнтом та Адвокатським об'єднанням «Сергеєв, Боярський і партнери» узгоджений акт наданих послуг за договором про надання правової допомоги №26/01 від 03.06.2024 та Додатку №1 від 10.10.2024.
Згідно узгодженого додатку погоджено, що у період 10.10.2024 - 28.03.2025 Адвокатське об'єднання надало Клієнту наступні послуги (роботи): аналіз документів, наданих Клієнтом щодо господарських відносин з Обслуговуючим кооперативом «КЕКС», що стали підставою утворення заборгованості; підготування юридичних висновків і рекомендацій Клієнту щодо стягнення заборгованості з Обслуговуючого кооперативу «КЕКС» за договором поставки №21/2021/04 від 21.04.2021 в розмірі 74 620,00грн; підготування претензії до Обслуговуючого кооперативу «КЕКС» з вимогою сплати заборгованості за договором поставки №21/2021/04 від 21.04.2021 в розмірі 74 620,00грн; підготування та направлення адвокатського запиту до Обслуговуючого кооперативу «КЕКС» з метою отримання інформації щодо укладання та виконання умов договору поставки №21/2021/04 від 21.04.2021; підготування та направлення до Господарського суду Одеської області позовної заяви про стягнення з Обслуговуючого кооперативу «КЕКС» основного боргу у сум 74 620,00грн, інфляційних витрат у сумі 35 215,06грн, 3% річних у сумі 6 512,81грн та понесених судових витрат; ознайомлення з відповіддю на відзив, підготування на направлення відповіді на відзив до Господарського суду Одеської області по справі №916/5013/24 за позовом ФОП Старкова В.О. до ОК «КЕКС» про стягнення основного боргу у сум 74 620,00грн, інфляційних витрат у сумі 35 215,06грн, 3% річних у сумі 6 512,81грн та понесених судових витрат; підготування на направлення до Господарського суду Одеської області по справі №916/5013/24 за позовом ФОП Старкова В.О. до ОК «КЕКС» про стягнення основного боргу у сум 74 620,00грн, інфляційних витрат у сумі 35 215,06грн, 3% річних у сумі 6 512,81грн та понесених судових витрат, заяв про зменшення основної суми боргу у зв'язку з частковою оплатою відповідачем, та заяв про оплату відповідачем часткового основного боргу; представництво інтересів Клієнта у судових засіданнях, що призначались по справі №916/5013/24 за позовом ФОП Старкова В.О. до ОК «КЕКС» про стягнення основного боргу у сум 74 620,00грн, інфляційних витрат у сумі 35 215,06грн, 3% річних у сумі 6 512,81грн та понесених судових витрат.
вказані послуги були виконані адвокатом Кравець І.Г., що підтверджуються матеріалами справи, ордер в матеріалах справи. На виконання умов Додатку №1 від 10.10.2024 до договору про надання правової допомоги №26/01 від 03.06.2024 Клієнту надано Рахунок №28 від 28.03.2025 «про оплату послуг відповідно до умов Додатку №1 від 10.10.2024 до договору про надання правової допомоги №26/01 від 03.06.2024».
Згідно з ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу наведеної норми законодавства слідує, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правничу допомогу, акт приймання - передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим у частині п'ятій зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19. Ці правові висновки було підтверджено і в постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та від 06.12.2019 у справі №910/353/19.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21). Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункт 29). Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).
За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону №5076-VI).
Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009р., справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015р.). А також висновки Європейського суду з прав людини, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014р., за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002р., за результатом розгляду якої Європейського суду з прав людини вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Натомість питання про стягнення/визначення/розподіл судових витрат є складовою судового процесу - правом сторони на користь якої ухвалено судове рішення відшкодувати свої судові витрати.
Норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов'язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.
Положеннями статті 221 ГПК України визначено: якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Наведені положення статей 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України у сукупності з положеннями статті 221 ГПК дають підстави дійти висновку, що у разі подання стороною таких доказів до закінчення судових дебатів у справі, суд може вирішити питання розподілу судових витрат під час ухвалення судового рішення. У разі якщо сторона (з поважних причин) до закінчення судових дебатів не подала докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, але зробила про це відповідну заяву суд може вирішити питання про судові витрати, шляхом ухвалення додаткового рішення.
При цьому за аналізом процесуального законодавства визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування при вирішення заяви сторони. Так, у частині третій статті 126 та частині восьмій статті 129 ГПК України визначено особливості доказування розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною восьмою статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що обов'язку суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу передує подання стороною відповідної заяви.
Водночас на підтвердження докази на підтвердження розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу можуть бути подані у такому порядку: 1) докази можуть бути подані до закінчення судових дебатів у справі; 2) або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву.
Наведені вище положення ГПК у сукупності дають підстави дійти висновку про те, що сторона спору має обов'язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов'язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.
Разом з тим процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 у справі №910/2053/20.
Водночас положення частини восьмої статті 129 ГПК України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду.
Отже, в силу приписів наведених вище положень законодавства суд зазначає про те, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.
З огляду на що подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи по суті спору.
Ураховуючи наведене вище, Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду погоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі №911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі №911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі №922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022 у справі №910/10507/21 щодо застосування статей 123, 126 ГПК України, про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Відповідно до п.п. 2.1 Додатку, між сторонами погоджено гонорар у розмірі 25 000,00грн, який сплачує на наступних умовах: 15 000,00грн Клієнт сплачує авансом після підписання даного Додатку на розрахунковий рахунок Адвокатського об'єднання протягом 3 робочих днів з моменту виставлення рахунку; остаточний розрахунок здійснюється після постановлення рішення по справі та узгодження акту наданих послуг за договором та протягом 30 календарних днів з дати виставлення рахунку. 17.10.2024 ФОП Старков В.О. здійснив оплату на розрахунковий рахунок Адвокатського об'єднання «Сергеєв, Боярський і партнери» в розмірі 15 000,00грн, згідно отриманого рахунку№10/10 від 10.10.2024р. 28.03.2025 між Клієнтом та Адвокатським об'єднанням «Сергеєв, Боярський і партнери» узгоджений акт наданих послуг за договором про надання правової допомоги №26/01 від 03.06.2024 та Додатку №1 від 10.10.2024.
Розглянувши заяву позивача про стягнення з відповідача судових витрат, обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову (81 347,87грн), здійснення відповідачем часткових оплат заборгованості під час розгляду справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00грн.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України,
1. Клопотання Фізичної особи-підприємця Старкова Володимира Олександровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за вх.суду№2-469/25 від 01.04.2025 про стягнення судових витрат по справі №916/5013/24 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу “КЕКС» (67805, Одеська область, смт. Авангард, вул. Василя Спрейса, 1, прим. 39-К4, код ЄДРПОУ 43603316) на користь Фізичної особи-підприємця Старкова Володимира Олександровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 5 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Повний текст додаткового рішення складено 21 травня 2025.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Суддя Л.В. Степанова