Справа № 932/4834/25
Провадження № 1-кс/932/2076/25
м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57
веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua
телефон приймальні судді 099 520 65 95
21 травня 2025 року м. Дніпро
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
підозрюваної ОСОБА_5
представника підозрюваної - адвоката ОСОБА_6
представника підозрюваної - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого відділення відділу поліції № 4 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , поданого у кримінальному провадженні, відомості у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041640001283 від 08.10.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України -
установила:
19 травня 2025 року до слідчої судді надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041640001283 від 08.10.2024 року, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділенням ВП № 4 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041640001283 від 08.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські Енергетичні Послуги» ЄДРПОУ 42082379, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 4-Д (далі за текстом - Товариство) у відповідності із Законом та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Дніпропетровської області.
ТОВ «Дніпровські Енергетичні Послуги» ЄДРПОУ 42082379 в особі директора ОСОБА_8 , який діє на підставі Статуту, відповідно до Довіреності № ДнЕП20101902 від 19.10.2020 уповноважило начальника Дніпровського міського центру обслуговування клієнтів Товариства ОСОБА_5 підписувати від імені Товариства в межах повноважень, що віднесені Статутом Товариства до компетенції директора Товариства,
З огляду на викладене, ОСОБА_5 відповідно до Наказу № 278-к від 29.12.2018 директора Товариства та відповідно до Довіреності № ДнЕП20101902 від 19.10.2020 була службовою особою юридичної особи приватного права - начальником центру Дніпровського міського центру ТОВ «Дніпровські Енергетичні Послуги» ЄДРПОУ 42082379, уповноважена підписувати від імені Товариства в межах повноважень, що віднесені Статутом Товариства до компетенції директора Товариства.
Для здійснення повноважень, останній було надано право посвідчення копій документів, підписання, подання та отримання листів, довідок, заяв, інших документів, виконання інших дій у межах повноважень, визначених законодавством та локальним нормативними актами Товариства, тобто була наділена адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями.
Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 18 та п. 1 примітки до ст. 364 КК України ОСОБА_5 у період з 19.10.2020 по 31.12.2021 вважалася службовою особою, яка обіймала посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Комунальним підприємством «Міська інфраструктура» Дніпровської міської ради, відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», проведено процедуру закупівлі з постачання (закупівлю) електричної енергії у виді відкритих торгів.
Так, 12.01.2021 тендерним комітетом КП «Міська інфраструктура» ДМР (протокол №8.1 від 12 січня 2021 року) прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю електричної енергії з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги».
За результатами публічної закупівлі з ідентифікатором UA-2020-12-23- 008276-c укладено договір № 02178-00/2021 від 01.02.2021 (далі Договір), між комунальним підприємством «Міська інфраструктура» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 39754779) в особі директора ОСОБА_9 та ТОВ «Дніпровські Енергетичні Послуги» (код ЄДРПОУ 42082379) в особі ОСОБА_5 , предметом якого є ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія.
Умовами пункту 1.3. Договору №02178-00/2021 від 01.02.2021 передбачено очікуваний обсяг постачання електричної енергії - 531 250 кВт/год, в тому числі для споживачів 2 класу напруги приєднаних до електромереж АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» - 75 892 кВт/год, та в тому числі для споживачів 2 класу напруги приєднаних до електромереж ПрАт «ПЕЕМ Центральна енергетична Компанія» - 455 358 кВт/год.
Відповідно до пункту 1.4. Договору Вартість електричної енергії за цим Договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у пункті 1.3. цього Договору, та становить 1 600 125,00 грн з ПДВ.
Відповідно до пункту 2.1. Договору строк (термін) поставки товару: з 01 лютого по 31 грудня 2021 року.
Відповідно до п. 4.1. Договору - Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення цього Договору становить: 2,51000 грн. (без ПДВ). Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.
Відповідно до п. 12.4. Договору - Істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Встановлено, що у начальника Дніпровського міського центру обслуговування клієнтів ТОВ «Дніпровські Енергетичні Послуги», ОСОБА_5 , яка діяла на підставі довіреності від 19.10.2020 № ДнЕП20101902, у невстановлений у ході досудового розслідування час, проте не раніше 01.02.2021, перебуваючи у офісному приміщенні за адресою: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 4-Д, будучи службовою особою, що наділена адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, виник кримінально-протиправний умисел, направлений на заволодіння майном територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, в інтересах ТОВ «Дніпровські Енергетичні Послуги», шляхом зловживання своїм службовим становищем, за рахунок безпідставного каскадного укладання додаткових угод зі збільшення ціни за одиницю товару до договору про закупівлю електричної енергії № 02178-00/2021 від 01.02.2021, укладеного між ТОВ «Дніпровські Енергетичні Послуги» та КП «Міська інфраструктура» ДМР.
Так, реалізуючи раніше виниклий кримінально-протиправний умисел, ОСОБА_5 у невстановлений у ході досудового розслідування час, проте не раніше 26.02.2021, перебуваючи у офісному приміщенні за адресою: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 4-Д, будучи службовою особою, яка наділена адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, підписала, скріпивши гербовою печаткою від імені ТОВ «Дніпровські Енергетичні Послуги» інформаційний лист про нібито наявність підстав для зміни умов договору у зв'язку з коливанням вартості електричної енергії за 1 кВт/год у бік збільшення, а також додаткову угоду № 2 від 26.02.2021 до договору про закупівлю електричної енергії № 02178-00/2021 від 01.02.2021, та направила їх для погодження стороні по договору КП «Міська інфраструктура» ДМР, таким чином ініціювала її укладання, у порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», за відсутності коливання ціни на ринку постачання електроенергії України в бік збільшення.
У подальшому, 26.02.2021 між ТОВ «Дніпровські Енергетичні Послуги» в особі начальника Дніпровського міського центру обслуговування клієнтів ОСОБА_5 та КП «Міська інфраструктура» ДМР в особі директора ОСОБА_10 укладено додаткову угоду № 2 від 26.02.2021 до договору № 02178-00/2021 від 01.02.2021, якою підвищено ціну за електричну енергію з 2,51 грн (без ПДВ) до 2,75849 грн (без ПДВ), у зв'язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1 кВт/год за даними ДП «Оператор ринку».
При цьому встановлено, що на дату укладання Додаткової угоди від 26.02.2021 № 2 до договору № 02178-00/2021 від 01.02.2021 коливання ціни електричної енергії на внутрішньому ринку України в бік збільшення, до ціни електричної енергії на момент укладення договору № 02178-00/2021 від 01.02.2021, відсутнє та має тенденцію до зниження.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ринкова вартість електричної енергії за 1 кВт/год, без урахування ПДВ станом на 01.02.2021 (укладання договору про закупівлю електричної енергії № 02178-00/2021) становила 1,76 грн (1,76377), у той час як ринкова вартість електричної енергії за 1 кВт/год, без урахування ПДВ станом на 26.02.2021 (укладання додаткової № 2 до договору про закупівлю електричної енергії № 02178- 00/2021) становила 1,71 грн (1,71093), тобто була меншою на 3 %.
Відповідно до умов додаткової угоди № 2 від 26.02.2021 до договору про закупівлю електричної енергії № 02178-00/2021 від 01.02.2021 вартість електричної енергії за 1 кВт/год становить 2,75849 грн (без ПДВ).
На виконання умов договору № 02178-00/2021 від 01.02.2021 та додаткових угод до нього, КП «Міська інфраструктура» ДМР отримано обсяги електричної енергії відповідно до актів приймання-передачі електричної енергії у загальній кількості 422 857,51 кВт/год.
У подальшому, КП «Міська інфраструктура» ДМР передано платіжні доручення на оплату до Державної казначейської служби України, відповідно до яких з лютого по грудень 2021 року КП «Міська інфраструктура» ДМР прийнято від ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» електричної енергії у кількості 422 857,51 кВт/год, що на 108 392,49 кВт/год менше від початкового договору та сплачено 1 273 646,82 грн з ПДВ, відповідно до платіжних доручень на поточний рахунок ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк».
Таким чином, ОСОБА_5 , начальник Дніпровського міського центру обслуговування клієнтів ТОВ «Дніпровські Енергетичні Послуги», яка діяла на підставі довіреності від 19.10.2020 № ДнЕП20101902, будучи службовою особою, яка наділена адміністративно-господарськими та організаційно- розпорядчими функціями, маючи умисел на розтрату чужого майна, яке перебувало в його віданні шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, у порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», за відсутності коливання ціни на ринку електричної енергії України в бік збільшення, в період з 01.02.2021 по 17.12.2021 в ході виконання договору про закупівлю електричної енергії №02178-00/2021 від 01.02.2021 шляхом зловживання службовим становищем, через внесення змін до договору про закупівлю електричної енергії № 02178-00/2021 додатковою угодою № 2 від 26.02.2021, а також іншими додатковими угодами у частині збільшення ціни на електричну енергію безпідставно змінила істотні умови договору понад 10 % (за відсутності реального коливання ціни на ринку електричної енергії), заволоділа в інтересах ТОВ «Дніпровські Енергетичні Послуги» майном територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради у великому розмірі на загальну суму 326 463 грн 64 коп., що більше, ніж в 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
За викладених обставин, дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 4 ст. 191 КК України - заволодіння чужим майном у великому розмірі шляхом зловживання службовим становищем.
13.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Під час досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, що підозрювана ОСОБА_5 , може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання, прохав таке задовольнити та прохав визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Зазначив, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовується нагальною необхідністю, оскільки підозрювана вчинила злочин, пов'язаний із бюджетними коштами, а також, на думку прокурора, наявні усі п'ять пунктів частини першої статті 177 КПК України щодо наявних ризиків. Підозрювана не має стійких соціальних зав'язків.
Підозрювана у судовому засіданні думку щодо запобіжного заходу не висловлювала.
Захисники підозрюваної до початку розгляду клопотання по суті подали заперечення та прохали у задоволені клопотання відмовити у повному обсязі, мотивуючи тим, що підозра не обґрунтована, а також відсутністю ризиків, на які посилається прокурор та слідчий.
Заслухавши доводи прокурора, підозрюваного та його захисників, дослідивши надані докази та матеріали, слідчою суддею встановлено наступне.
Як вбачається із клопотання та наданих до нього доказів, слідчим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024041640001283 від 08.10.2024 за ознаками ч. 4 ст. 191 КК України (а.с.1).
13 травня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України (а.с.225, звор -231).
Згідно повідомленої підозри ОСОБА_5 підозрюється у заволодінні чужим майном у великому розмірі, шляхом зловживання службовим становищем.
Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 191 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Про причетність підозрюваної ОСОБА_5 до неправомірних дій та обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення свідчать докази, які долучені до матеріалів клопотання.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Щодо обґрунтованості підозри
Письмове повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 276-278 КПК України, є початковим моментом притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" зазначено, що "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою у контексті вірогідності вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення у якому подано клопотання, що підтверджується копіями наступних документів: протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 16.05.2025 (а.с.236 звор. стор. -241), висновком головного державного фінансового інспектора від 09.09.2024 (а.с.75-87), висновком експерта №10/09/2024-1 від 24.09.2024 (а.с.95 звор. -106 звор).
Слідча суддя зауважує, що письмовим матеріалам на стр. 88, стр. 108-118, стр. 135-151, стр. 156 звор -202 оцінка не давалася, оскільки вони не стосуються вирішення питання обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 , та оцінка яким надається у межах іншого кримінального провадження, розгляд якого проводиться вже по суті.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідча суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 своїми діями, про які йдеться у Повідомленні про підозру, вчинила інкриміноване ій кримінальне правопорушення.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість.
Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Інкриміноване підозрюваній ОСОБА_5 кримінальне правопорушення передбачає застосування покарання у вигляді позбавлення позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років., тобто тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути застосований до підозрюваній.
У той же час, відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У силу приписів ст. 178 КПК України, слідчий суддя, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Щодо ризику (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідча суддя вважає, що вказаний ризик під час розгляду клопотання не підтверджується, з огляду на те, що ОСОБА_5 обізнана про факт кримінального правопорушення. З'являлася на усі виклики слідчого як в іншому кримінальному провадженні, так і в цьому. Можливість її виїзду за кордон не підтверджена слідчим. Захисником зазначено факт, що ОСОБА_5 не має закордонного паспорту для виїзду за кордон, що слідчим/прокурором у судовому засіданні не спростовано.
Сам факт повідомлення про підозру особі та тяжкість покарання не може бути підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу, що узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.
Щодо ризику (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Слідча суддя скептично оцінює цей наведений ризик прокурор/слідчим, адже на даний час проведені усі експертизи. Кримінальне провадження за аналогічним фактом, стосовно іншої посадової особи у іншому кримінальному провадженні скеровано для розгляду по суті.
Щодо ризику (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Слідча суддя дійшла висновку про часткове підтвердження вказаного ризику, а саме у частині можливості впливати на свідків. Аргументи прокурора про можливість впивати на потерпілого не беруться до уваги, оскільки на час розгляду клопотання жодну особу (фізичну чи юридичну) не було визнано потерпілою у кримінальному провадженні. Відповідно і вплив на експерта є сумнівним, оскільки останній попереджений про кримінальну відповідальність під час складення відповідного висновку.
Щодо ризику (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Цей ризик взагалі є недоведеним. Його наявність у клопотанні зводиться до обґрунтування попереднього ризику (3) через вплив на свідків, експертів тощо.
Щодо ризику (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Цей ризик також не береться до уваги слідчою суддею, оскільки є недоведеним, обґрунтування ризику є абстрактним. ОСОБА_5 є особою, яка раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, а наявність підозри у вказаному кримінальному провадженні у межах якого розглядається питання про обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не є твердженням про вчинення нею кримінального припорошення, а лише вірогідністю про таке.
Окрім того, ОСОБА_5 має стійкі соціальні зв'язки, які обтяжені сімейними обставинами.
Поряд з цим, слідча суддя враховує, що станом на день вирішення клопотання підозрюваній виповнилось повних 45 років, має на утриманні матір похилого віку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.259 зворт), має на утриманні хвору онкологією доньку ОСОБА_12 (а.с.258, 259), відповідно до довідки щодо стану здоров'я ОСОБА_5 , також має злоякісне новоутворення та потребує лікування (а.с.257 звор.), має постійне місце проживання, до кримінальної відповідальності притягується вперше, намірів ухилятися від явки до слідчого, прокурора, суду не має, ОСОБА_5 надала суду позитивну характеристику з місця роботи (а.с.257)
Отже, наданими суду поясненнями прокурора та матеріалами справи в їх сукупності, на думку слідчої судді частково підтверджується лише ризик можливого впливу на свідків кримінального провадження, однак коло яких органом досудового розслідування не визначено, у зв'язку із тим, що досудове розслідування триває.
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях вказував на те, що обґрунтовуючи неможливість обрання інших альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, суд повинен послатися на ті чи інші конкретні обставини, як цього вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції. (рішення у справі «Осипенко проти України»)
У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Вренчев проти Сербії" п. 76).
Оцінюючи можливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі, застава, домашній арешт, особиста порука та особисте зобов'язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, а також застава не будуть реальними запобіжними заходами, і навпаки спровокують підозрюваного до порушення умов їх дотримання, адже, як встановлено під час судового розгляду клопотання, підозрювана має онкохвору доньку, яка потребує стороннього догляду у тому числі супроводження до лікарні, сама підозрювана має злоякісне новоутворення та потребує лікування, а визначення розміру застави буде надмірним матеріальним тягарем для підозрюваної.
Окрім того, через військову агресію російської федерації та, як наслідок, запроваджений на території України воєнний стан, постійну загрозу ракетних та інших обстрілів, пошкодження об'єктів критичної інфраструктури, систематичні збої у роботі мережі електропостачання та засобів зв'язку, участь працівників Національної поліції, які відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України виконують ухвалу про домашній арешт у забезпеченні громадської безпеки та охорони держави, дієвість та ефективність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть за умови застосування електронних засобів контролю, об'єктивно знижується і у даному кримінальному провадженні не може запобігти встановленим слідчою суддею ризикам.
Із урахуванням даних про особу підозрюваної та її соціальні зв'язки, особисту характеристику, беручи до уваги обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , не підтвердження заявлених ризиків, окрім як можливого впливу на невстановлене коло свідків, слідча суддя вважає що сама по собі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній в разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за вказаних вище обставин та даних про особу підозрюваної, не є достатньою підставою для застосування до підозрюваної виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
У той же час, слідча суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваної альтернативний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із зобов'язанням підозрюваної виконувати обов'язки, передбачені ч. 5 ст.194 Кримінального процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194 КПК України, слідча суддя -
постановила:
У задоволенні клопотання слідчого відділення відділу поліції № 4 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , поданого у кримінальному провадженні, відомості у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041640001283 від 08.10.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
У задоволенні клопотання адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком на 2 місяці, однак у межах строку досудового розслідування.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки, передбачені ч. 5 ст.194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, в залежності від стадії кримінального провадження із встановленою періодичністю;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання або місця перебування для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій;
- не відлучатися за межі населеного пункту в якому вона проживає, а саме: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду.
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками кримінального провадження №12024041640001283.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на неї обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 2 (два) місяці та обчислюється з 13.05.2025 року, тобто до 13.07.2025 року.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого.
Ухвала слідчої судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
Повний текст ухвали постановлено 21 травня 2025 року та проголошено о 16 год 12 хв.
Слідча суддя ОСОБА_13