Рішення від 09.05.2025 по справі 916/2661/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2661/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги за зустрічним позовом Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України (65084, Одеська обл., м. Одеса, Французький бульвар, буд. 85, код ЄДРПОУ 01982181)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» (65058, Одеська обл., м. Одеса, б. Французький, буд. 85, код ЄДРПОУ 24778112)

про стягнення, -

за участю представників сторін:

від позивача за зустрічним позовом: Рибіна О.Г., діє в порядку самопредставництва

від відповідача за зустрічним позовом: не з'явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України, в якому просило суд зобов'язати Державний заклад “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України (65084, Одеська обл., м. Одеса, Французький бульвар, буд. 85, код ЄДРПОУ 01982181) виконати умови пункту 5.4 договору оренди від 01.06.1992 та акту оцінки матеріальних цінностей, внесених в ході ремонту й реконструкції приміщення, орендованого у санаторію ім. Чкалова дочірньою фірмою “Укренерджи» від 30.08.1996 шляхом:

- надання експертної оцінки орендованого майна за договором оренди від 01.06.1992;

- надання експертизи з визначення суми еквіваленту 82986412649 крб. в національній валюті (гривні) станом на 12.09.2022 для визначення суми реальних витрат на поліпшення об'єкту оренди за договором оренди від 01.06.1992;

- надання відповіді щодо досягнення або не досягнення угоди щодо викупу об'єкту оренди за договором оренди від 01.06.1992.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 09.11.2022 о 14:45. У підготовчому засіданні 09.11.2022 судом у протокольній формі у порядку ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 30.11.2022 об 11:15.

29.11.2022 за вх.№3275/22 до суду від Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» про стягнення 2316845,42 грн., з яких: 2003583,68 грн. неустойки та 313261,74 грн. безпідставно сплаченого до державного бюджету України податку на додану вартість.

Зустрічну позовну заяву обґрунтовано тим, що договір оренди нежитлової будівлі Дача Маразлі 1880 року, яка розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85 (на теперішній час - Дача Ашкенадзі (зимовий клуб) від 01.06.1992, припинив свою дію 01.06.2017, тобто з 01.06.2017 та до дати звільнення ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» нежитлової будівлі Державний заклад “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України має право на отримання від орендаря неустойки в розмірі 47705,14 грн. в місяць, що становить 3100834,10 грн. При цьому, позивач за зустрічним позовом вказує, що на даний час ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» має сплатити неустойку за 65 місяців безпідставного користування нежитловою будівлею Дача Маразлі 1880 року, яка розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85 (на теперішній час - Дача Ашкенадзі (зимовий клуб), у розмірі 2003583,68 грн. з вирахуванням вже сплаченої товариством суми, яку визначено наступним способом: 3100834,10 грн. (загальна сума неустойки, яка підлягає сплаті) - 1097250,42 грн. (вже сплачена ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» сума неустойки) = 2003583,68 грн. Окремою позовною вимогою Державний заклад “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України просить стягнути з ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» безпідставно сплачений до Державного бюджету України податок на додану вартість в розмірі 313261,74 грн., оскільки за весь час сплати ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» безпідставної суми грошових коштів із призначенням “орендна плата» позивач за зустрічним позовом був зобов'язаний оплачувати ПДВ, сума якого в період з 01.06.2017 (дата припинення договору оренди від 01.06.1992) та до сьогоднішнього дня склала 313261,74 грн.; дані грошові кошти не повинні були перераховуватись в рахунок оплати, адже неустойка, яку насправді з 01.06.2017 сплачувало ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» на рахунок санаторію не є сумою, на яку начисляється ПДВ; в той же час, вказуючи в призначенні платежу “орендна плата», тим самим ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» призвів до ситуації, коли cанаторій був змушений сплачувати ПДВ, яке на даний час має на меті повернути, оскільки такі суми сплачувались саме через неправомірні дії ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС», а отже cанаторій має законне право на їх відшкодування.

У підготовчому засіданні 30.11.2022 оголошено перерву до 14.12.2022 о 10:30.

Ухвалою суду від 05.12.2022 зустрічну позовну заяву Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України залишено без руху; встановлено Державному закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України строк на усунення недоліків зустрічної позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

07.12.2022 за вх.№27732/22 до суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про призначення повторної оціночно-будівельної експертизи, в якому заявлено прохання доручити її проведення експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та на вирішення судових експертів поставити наступні питання:

- яка ринкова вартість нежитлової будівлі Дача Маразлі 1880 року (далі - Об'єкт), яка розташована за адресою: м. Одеса. Французький бульвар, 85 (на теперішній час - Дача Ашкеназі (зимовий клуб), яка розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85), переданих ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» за договором оренди від 01.06.1992, станом на 05.08.1997 (день укладення додаткової угоди про заміну сторони за договором оренди) та станом на 12.09.2022 (день оформлення вимоги-повідомлення за №01- 05/403 від 12.09.2022 року щодо сплати неустойки та звільнення займаного приміщення)?;

- чи є серед поліпшень Об'єкта, проведених ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» згідно наданого акту оцінки матеріальних цінностей від 30.08.1996, невід'ємні поліпшення, які неможливо відокремити від Об'єкта без завдання йому шкоди?;

- якщо невід'ємні поліпшення є, то які їх обсяги, перелік та ринкова вартість?;

- на яку суму збільшилась ринкова вартість Об'єкта в результаті здійснених ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» невід'ємних поліпшень?

Ухвалою суду від 14.12.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі №916/2661/22 на 30 днів; відкладено підготовче засідання у справі №916/2661/22 на 25.01.2023 о 10:45.

26.12.2022 за вх.№29616/22 до суду від Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України надійшла заява про усунення виявлених недоліків зустрічної позовної заяви та додаткові документи до неї, які залучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 02.01.2023 прийнято зустрічну позовну заяву Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» про стягнення до спільного розгляду з первісним позовом та об'єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі №916/2661/22; підготовче засідання у справі №916/2661/22 призначено на 25.01.2023 о 10:45.

24.01.2023 за вх.№2399/23 до суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшов відзив на зустрічний позов, який прийнято судом до розгляду. У поданому відзиві відповідач за зустрічним позовом вказує, зокрема, наступне:

- законодавством визначено строк (позовна давність), у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України); так, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю; зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (стаття 258 ЦК України); враховуючи викладене, відповідач за зустрічним позовом вважає, що позивач звернувся із позовом про стягнення неустойки за межами позовної давності, визначеної статтею 258 ЦК України;

- ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» сплачувало грошові кошти на рахунок ДЗ ССКС ім. В.Н. Чкалова з 01.06.2017 по 01.11.2022 на підставі рахунків та тарифів, які сформував сам позивач; більш того, позивач отримуючи від ТОВ «ІНТЕРІМ СЕРВІС» щомісячно кошти від ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» більше трьох років самостійно оприбутковував їх саме як орендна плата без будь-яких зауважень, проте тільки зі спливом трьох років позивач безпідставно вирішив змінити призначення коштів, отриманих від відповідача як орендна плата, та станом на момент подання зустрічного позову вважає сплачену суму в розмірі 1097250,42 гривень оплатою неустойки; на думку відповідача позивач не зазначає законодавчих підстав, які йому дозволили змінювати призначення сплачених коштів як оренду та вважати їх сплатою неустойки;

- для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України; відповідач наголошує, що договір оренди від 01.06.1992 був визнаний припиненим з 01.06.2017 остаточно постановою Південно-західного апеляційного господарського суду у справі №916/290/20 тільки 04.11.2021; крім того, позивач самостійно визнає, що передача майна повинна проводитись згідно акту приймання передачі, проте, позивач намагається повернути орендоване майно лише на своїх умовах, без додержання умов, визначених в договорі від 01.06.1992;

- 30.08.1996 був укладений та підписаний акт оцінки матеріальних цінностей, внесених в ході ремонту й реконструкції приміщення, орендованого у санаторію ім. Чкалова дочірньою фірмою “Укренерджи»; даний акт додається до договору оренди від 01.06.1992 та вважається бухгалтерським документом, що підтверджує невід'ємні поліпшення орендованого приміщення; відповідно до змісту акту, орендар витратив на проведення ремонтних робіт та закупівлю необхідних матеріалів 82986412649,00 крб.; у разі розірвання договору оренди або закінчення строку дії договору оренди, орендар має право на відшкодування понесених витрат, тобто, з боку орендаря та орендодавця був зафіксований факт витрат грошових коштів на поліпшення нерухомого майна; пунктом 5.4 договору оренди передбачено, що при розірванні договору за угодою сторін або з інших підстав, передача об'єктів оренди відбувається тільки орендодавцю за умов, що не буде досягнуто угоди сторін щодо викупу їх орендарем, тобто, наявність у ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» права викупу об'єкта оренди, з урахуванням підписаного сторонами акту, як додатку до договору оренди, є беззаперечною підставою для обговорення й досягнення певних домовленостей щодо викупу орендованого майна відповідно до п.5.4 договору оренди; всупереч п.5.4 договору оренди, а також ігноруючи умови акту, який є невід'ємною частиною договору, позивач за зустрічним позовом вимагає повернення орендованого майна та сплати неустойки, без жодного посилання щодо викупу орендованого майна або відшкодування витрат на його поліпшення.

У підготовчому засіданні 25.01.2023 оголошено перерву до 17.02.2023 о 12:20.

17.02.2023 за вх.№5194/23 до суду від відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

17.02.2023 за вх.№5197/23 до суду від відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшла заява про залучення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

У підготовчому засіданні 17.02.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 01.03.2023 о 09:45.

01.03.2023 за вх.№6428/23 до суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про призначення судово-економічної та оціночно-будівельної експертизи, в якому заявлено прохання доручити проведення експертизи експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та на вирішення судових експертів поставити наступні питання:

- яка ринкова вартість нежитлової будівлі Дача Маразлі 1880 року (далі - Об'єкт), яка розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85 (на теперішній час - Дача Ашкеназі (зимовий клуб), яка розташована за адресою: м. Одеса. Французький бульвар, 85), переданих TOB “ІНТЕРІМ СЕРВІС» за договором оренди від 01.06.1992 станом на 12.09.2022 (день оформлення вимоги-повідомлення за №01-05/403 від 12.09.2022 щодо сплати неустойки та звільнення займаного приміщення)?;

- якщо невід'ємні поліпшення є, то які їх обсяги, перелік та ринкова вартість?;

- на яку суму збільшилась ринкова вартість Об'єкта в результаті здійснених ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» невід'ємних поліпшень?;

- чи підтверджується документально за актом оцінки матеріальних цінностей, внесених при ремонті і реконструкції приміщення, орендованого у санаторія ім. Чкалова дочірньою фірмою “Укренерджи» від 30.08.1996 наявність невід'ємних поліпшень орендованого приміщення та вартість таких поліпшень за договором оренди від 01.06.1992 року?;

- якій сумі в доларах США та у національній валюті України (гривні) еквівалентна сума 82986412649,00 гривень за актом оцінки матеріальних цінностей, внесених при ремонті і реконструкції приміщення, орендованого у санаторія ім. Чкалова дочірньою фірмою Укренерджи» від 30.08.1996 станом на 12.09.2022 року?

01.03.2023 за вх.№6432/23 до суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій заявлено вимогу вважати позовні вимоги наступними: зобов'язати Державний заклад “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України (65084, Одеська обл., м. Одеса, Французький бульвар, буд. 85, код ЄДРПОУ 01982181) виконати умови пункту 5.4 договору оренди від 01.06.1992 та акту оцінки матеріальних цінностей, внесених в ході ремонту й реконструкції приміщення, орендованого у санаторію ім. Чкалова дочірньою фірмою “Укренерджи» від 30.08.1996 шляхом: надання відповіді щодо досягнення або не досягнення угоди щодо викупу об'єкту оренди за договором оренди від 01.06.1992. У підготовчому засіданні 01.03.2023 судом у протокольній формі прийнято до розгляду заяву за вх.№6432/23 від 01.03.2023 про зменшення позовних вимог, яка за своєю правовою суттю є заявою про зміну предмету позову.

01.03.2023 за вх.№6490/23 до суду від відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач-1 за первісним позовом просив суд відмовити у задоволенні клопотання про призначення експертизи та відмовити у задоволенні первісного позову.

У підготовчому засіданні 01.03.2023 судом оголошено перерву до 15.03.2023 о 12:20.

15.03.2023 за вх.№8294/23 до суду від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов, яка прийнята судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданій відповіді на відзив позивач за зустрічним позовом вказує, зокрема, наступне:

- позивач за зустрічним позовом із посиланням на судову практику зауважує, що до вимог про стягнення неустойки як санкції за порушення договору оренди не застосовується скорочений строк позовної давності, тому посилання TOB “ІНТЕРІМ СЕРВІС» на те, що пропущено строк позовної давності, є безпідставними; факт того, що договірні відносини за договором оренди від 01.06.1992 припинені 01.06.2017 встановлено тільки 04.11.2021 Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду у справі №916/290/20 та за таких обставин раніше не було законних підстав вимагати сплати неустойки за безпідставне неповернення орендованого майна, і тільки з 04.11.2021 санаторій набув права вимоги до товариства, що підтверджується судовим рішенням; позов подано в межах трирічного строку, відведеного законодавством на звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів, та такий строк відраховується від дати коли особа довідалась про порушення своїх прав;

- позивач за зустрічним позовом із посиланням на листи від 09.02.2017, 22.04.2019, 19.09.2019 зазначає, що TOB “ІНТЕРІМ СЕРВІС» було повідомлене про закінчення терміну дії договору оренди та про неможливість його продовження санаторієм, однак сплачувало орендні платежі та відмовлялось повертати приміщення, а невдовзі звернулось до суду; є очевидне, що TOB “ІНТЕРІМ СЕРВІС» усвідомлювало, що договір оренди припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, а тому без сумнівів усвідомлював безпідставність сплати орендних платежів та неправомірність дій з неповернення приміщення орендодавцю;

- зараховуючи сплачені кошти в якості оплати неустойки, санаторій керується тим, що має право на притримання грошових коштів до вирішення спору по суті; враховуючи, що до дати подання відзиву на зустрічну позовну заяву TOB “ІНТЕРІМ СЕРВІС» не заперечувало проти зарахування таких коштів в якості неустойки, то санаторій і не здійснював повернення безпідставно набутих коштів в частині виплати суми в розмірі 1097250,42 грн.; в разі, якщо будуть заявлені відповідні вимоги, дане питання буде вирішуватись в судовому порядку та відповідно буде змінена сума позову з метою зарахування безпідставно набутих коштів в суму неустойки;

- що стосується повернення орендованого майна не на підставі акту приймання-передачі, то зазначає, що оскільки TOB “ІНТЕРІМ СЕРВІС» відмовлялось самостійно звільнити займане приміщення кам'яної двоповерхової будівлі загальною площею 875,7 кв.м (інвентарний номер 10310011 Дача Маразлі 1880 року забудови) за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85 (на теперішній час - Дача Ашкенадзі (зимовий клуб), то процес звільнення приміщення відбувся за рішенням суду по справі №916/3264/20, яке було виконано в установленому законом порядку;

- щодо не виконання умов п.5.4 договору оренди від 01.06.1992, який передбачає можливість викупу орендованого приміщення позивач за зустрічним позовом наголошує, що по-перше, в архівних документах не знайдено зазначеного акту оцінки матеріальних цінностей, тому є сумніви щодо реальності його підписання, оскільки: в акті не зазначені реквізити сторін; печатка Дочірньої фірми “Укренерджі», що проставлена на вказаному акті, відрізняється від тієї, яка проставлена на угоді №1 від 05.07.1994 про зміну сторони в договорі оренди від 01.06.1992; по-друге, договором оренди від 01.06.1992 не передбачено будь-яких додатків до даного договору, більше того, у самому акті оцінки матеріальних цінностей від 30.08.1996 не зазначено до якого саме договору даний акт є додатком, не зазначено про яку будівлю йде мова та не змінено жодний пункт договору оренди від 01.06.1992;

- договором оренди від 01.06.1992 не передбачено відшкодування вартості ремонту об'єкта оренди чи зменшення орендної плати у зв'язку із проведенням ремонтних робіт чи будь-якого іншого виду відшкодування орендарю проведених будівельних робіт за рахунок орендованого майна чи коштів орендодавця; таким чином, доводи щодо того, що товариство, як орендар будівлі, має право на відшкодування понесених витрат у зв'язку із невід'ємними поліпшеннями орендованого майна не знайшли свого підтвердження та не доведені відповідачем за зустрічним позовом;

- є очевидним, що виконати умови п.5.4 договору оренди від 01.06.1992 щодо вирішення питання про викуп орендованого майна санаторію на даний час немає можливості у відповідності до чинного законодавства, адже такі повноваження є виключно у Фонду державного майна України та його регіональних відділень, а отже й надати відповідь про досягнення або недосягнення угоди щодо викупу об'єкту оренди за договором оренди від 01.06.1992 може також тільки Фонд державного майна України.

У підготовчому засіданні 15.03.2023 судом з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 50 ГПК України, якою залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15, код ЄДРПОУ 43015722) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом; зобов'язано сторін завчасно надіслати залученій третій особі процесуальні заяви по суті спору; докази надсилання надати до суду; запропоновано залученій третій особі надати до суду пояснення по суті спору.

У підготовчому засіданні 15.03.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 03.04.2023 о 16:30. У підготовчому засіданні 03.04.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 19.04.2023 о 13:45.

14.04.2023 за вх.№12250/23 до суду від відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог та додаткові документи, в якій відповідач-1 за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» 2057444,32 грн. неустойки та 313261,74 грн. безпідставно сплаченого до державного бюджету України податку на додану вартість. В обґрунтування поданої заяви позивач за зустрічним позовом вказує, що у період з 01.11.2022 до 04.12.2022 пройшло ще один місяць та чотири дні впродовж яких ТОВ ІНТЕРІМ СЕРВІС» безпідставно використовувало спірні приміщення, у зв'язку з цим санаторій вважає за необхідне збільшити позовні вимоги щодо стягнення неустойки на 53860,64 грн.

19.04.2023 за вх.№12852/23 до суду від відповідача-2 за первісним позовом надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи, в яких відповідач-2 за первісним позовом просив суд відмовити у його задоволенні.

У підготовчому засіданні 19.04.2023 судом у протокольній формі прийнято до розгляду заяву відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про збільшення розміру позовних вимог.

У підготовчому засіданні 19.04.2023 судом оголошено перерву до 11.05.2023 об 11:20.

01.05.2023 за вх.№14188/23 до суду від відповідача-2 за первісним позовом надійшли письмові пояснення, які залучено судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 11.05.2023 судом у протокольній формі залишено зустрічну позовну заяву Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України без руху, у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору за збільшеними позовними вимогами.

11.05.2023 за вх.№15648/23 до суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого судом у підготовчому засіданні 11.05.2023 у протокольній формі відмовлено, оскільки позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) не надано до суду належних доказів, що підтверджують неможливість прийняти участь у підготовчому засіданні 11.05.2023 об 11:20. Окрім того, судом прийнято до уваги, що підготовче засідання неодноразово відкладалось та судом забезпечено позивачу за первісним позовом (відповідачу за зустрічним позовом) можливість викласти суду в письмовому вигляді заяви, клопотання та міркування у справі.

У підготовчому засіданні 11.05.2023 судом у протокольній формі відмовлено у задоволенні клопотання позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) від 01.03.2023 за вх.№6428/23 про призначення у справі судово-економічної та оціночно-будівельної експертиз, оскільки виходячи із обраного позивачем способу захисту в рамках заявлених позовних вимог до обставин, які підлягають встановленню в рамках розгляду даної справи, не входять ті питання, які стосуються заявлених експертиз. Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення судово-економічної та оціночно-будівельної експертиз.

У підготовчому засіданні 11.05.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 31.05.2023 о 16:15.

31.05.2023 за вх.№17867/23 до суду від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшла заява про усунення недоліків заяви про збільшення позовних вимог, яка залучена судом до матеріалів справи.

31.05.2023 до суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване зайнятістю представника ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» у іншому судовому засіданні.

У підготовчому засіданні 31.05.2023 судом у протокольній формі прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог за вх.№12250/23 та поновлено розгляд позовних вимог за зустрічним позовом Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» про стягнення у одному провадженні з первісними позовними вимогами.

У підготовчому засіданні 31.05.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 19.06.2023 об 11:30; визнано явку позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» у підготовче засідання, яке відбудеться 19.06.2023 об 11:30, обов'язковою та викликано у підготовче засідання, яке відбудеться 19.06.2023 об 11:30.

19.06.2023 за вх.№20001/23 до суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про призначення судово-економічної та оціночно-будівельних експертиз, в якому заявлене прохання проведення експертизи доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та на вирішення судовим експертам поставити наступні питання:

- яка ринкова вартість нежитлової будівлі Дача Маразлі 1880 року (далі - Об'єкт), яка розташована за адресою: м. Одеса. Французький бульвар, 85 (на теперішній час - Дача Ашкеназі (зимовий клуб), яка розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85), переданих TOB “ІНТЕРІМ СЕРВІС» за договором оренди від 01.06.1992 станом на 12.09.2022 (день оформлення вимоги-повідомлення за №01-05/403 від 12.09.2022 щодо сплати неустойки та звільнення займаного приміщення)?;

- якщо невід'ємні поліпшення є, то які їх обсяги, перелік та ринкова вартість?;

19.06.2023 за вх.№20002/23 до суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшла заява про залучення співвідповідача та зміну предмета позову, в якій заявник просив суд:

- залучити до участі у справі №916/2661/22 Фонд державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях в якості співвідповідача;

- позовні вимоги ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» до Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України та Фонд державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях вважати наступними: визнати за ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» право викупу двоповерхової нежитлової будівлі, загальною площею 642 кв.м (дача Ашкеназі), яка знаходиться на балансі Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України, за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, на виконання умов п.5.4 договору оренди від 01.06.1992, укладеного між Акціонерним товариством “Галаксі», як орендарем (правонаступник - ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС») та Державним закладом “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України; зобов'язати Фонд державного майна України прийняти рішення про проведення процедури викупу ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» двоповерхової нежитлової будівлі, загальною площею 642 кв.м (дача Ашкеназі), яка знаходиться на балансі Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України, за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85; зобов'язати Фонд державного майна України та Державний заклад “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України вжити заходи, передбачені приписами статей 16 та 18 Закону України “Про приватизацію державного та комунального майна» щодо викупу ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» двоповерхової нежитлової будівлі, загальною площею 642 кв.м (дача Ашкеназі), яка знаходиться на балансі Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України, за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85.

У підготовчому засіданні 19.06.2023 судом оголошено перерву до 12.07.2023 об 11:00. Ухвалою суду від 04.07.2023 підготовче засідання призначено на 19.07.2023 об 11:00.

17.07.2023 за вх.№24110/23 до суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про призначення судово-економічної та оціночно-будівельних експертиз, яке є аналогічним раніше поданому клопотанню за вх.№20001/23 від 19.06.2023.

18.07.2023 за вх.№24122/23 до суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшла заява про залучення співвідповідача та зміну предмета позову, в якій заявник просив суд:

- залучити до участі у справі №916/2661/22 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях в якості співвідповідача;

- позовні вимоги ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» до Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях вважати наступними: визнати за ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» право викупу двоповерхової нежитлової будівлі, загальною площею 642 кв.м (дача Ашкеназі), яка знаходиться на балансі Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України, за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, на виконання умов п.5.4 договору оренди від 01.06.1992, укладеного між Акціонерним товариством “Галаксі», як орендарем (правонаступник - ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС») та Державним закладом “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України; зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях прийняти рішення про проведення процедури викупу ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» двоповерхової нежитлової будівлі, загальною площею 642 кв.м (дача Ашкеназі), яка знаходиться на балансі Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України, за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85; зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Державний заклад “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України вжити заходи передбачені приписами статей 16 та 18 Закону України “Про приватизацію державного та комунального майна» щодо викупу ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» двоповерхової нежитлової будівлі, загальною площею 642 кв.м (дача Ашкеназі), яка знаходиться на балансі Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України, за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85.

18.07.2023 за вх.№24173/23 до суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшла заява про залучення співвідповідача та зміну предмета позову, яка є аналогічною раніше поданій заяві за вх.№24122/23 від 18.07.2023.

У підготовчому засіданні 19.07.2023 судом у протокольній формі залишено без розгляду заяву позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) за вх.№20002/23 про залучення співвідповідача та зміну предмета позову.

У підготовчому засіданні 19.07.2023 судом у протокольній формі задоволено заяву позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) за вх.№24122/23 від 18.07.2023 в частині залучення у справі співвідповідача та залучено у справі №916/2661/22 за первісним позовом співвідповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.

У підготовчому засіданні 19.07.2023 суд у протокольній формі, надаючи оцінку заяві позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) за вх.№24122/23 від 18.07.2023, розцінив її як заяву про зміну предмета позову, що є правом сторони, дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені до двох відповідачів зі збереженням та доповненням підстав первісного позову, а тому в протокольній формі прийняв її до розгляду.

У підготовчому засіданні 19.07.2023 судом у протокольній формі залишено первісну позовну заяву ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» без руху у зв'язку з виявленими недоліками у вигляді несплати судового збору по третій позовній вимозі.

У підготовчому засіданні 19.07.2023 судом у протокольній формі відкладено підготовче засідання на 05.09.2023 о 10:45.

27.07.2023 за вх.№25534/23 до суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшла заява про усунення недоліків та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 05.09.2023 судом у протокольній формі поновлено розгляд позовних вимог за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» до Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про визнання права викупу та зобов'язання вчинити певні дії у одному провадженні з зустрічними позовними вимогами.

У підготовчому засіданні 05.09.2023 судом у протокольній формі оголошено перерву до 27.09.2023 о 14:00.

Ухвалою суду від 27.09.2023, зокрема, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» за вх.№20001/23 від 19.06.2023 (від 17.07.2023 за вх.№24110/23) задоволено; призначено у справі №916/2661/22 економічну та оціночно-будівельну експертизи, проведення яких доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; поставлено на вирішення експерта/-ів наступні питання: - яка ринкова вартість нежитлової будівлі Дача Маразлі 1880 року (далі - об'єкт), яка розташована за адресою: м. Одеса. Французький бульвар, 85 (на теперішній час - Дача Ашкеназі (зимовий клуб), яка розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85), переданої TOB “ІНТЕРІМ СЕРВІС» за договором оренди від 01.06.1992 станом на 12.09.2022 (день оформлення вимоги-повідомлення за №01-05/403 від 12.09.2022 щодо сплати неустойки та звільнення займаного приміщення)? - чи є серед поліпшень об'єкта, проведених ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» згідно наданого акту оцінки матеріальних цінностей від 30.08.1996, невід'ємні поліпшення, які неможливо відокремити від об'єкта без завдання йому шкоди? - якщо невід'ємні поліпшення є, то які їх обсяги, перелік та ринкова вартість? - на яку суму збільшилась ринкова вартість об'єкта в результаті здійснених ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» невід'ємних поліпшень? - чи підтверджується документально за актом оцінки матеріальних цінностей, внесених при ремонті і реконструкції приміщення, орендованого у санаторія ім. Чкалова дочірньою фірмою “Укренерджи» від 30.08.1996 наявність невід'ємних поліпшень орендованого приміщення та вартість таких поліпшень за договором оренди від 01.06.1992 року? - якій сумі в доларах США та у національній валюті України (гривні) еквівалентна сума 82986412649,00 гривень за актом оцінки матеріальних цінностей, внесених при ремонті і реконструкції приміщення, орендованого у санаторія ім. Чкалова дочірньою фірмою “Укренерджи» від 30.08.1996 станом на 12.09.2022 року?; провадження у справі №916/2661/22 на час проведення експертизи зупинено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 апеляційну скаргу Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України задоволено; ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.09.2023 у справі №916/2661/22 скасовано; у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» за вх.№20001/23 від 19.06.2023 (від 17.07.2023 за вх.№24110/23) про призначення економічної та оціночно-будівельної експертизи відмовлено; справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

Супровідним листом за вх.№1698/23 від 18.12.2023 до Господарського суду Одеської області надійшли матеріали справи №916/2661/22.

Ухвалою суду від 25.12.2023 поновлено провадження у справі №916/2661/22 з 18.01.2024; призначено підготовче засідання на 18.01.2024 о 13:50.

У підготовче засідання 18.01.2024 позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) та відповідач-1 за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не з'явились, про дату, час та місце підготовчого засідання належним чином повідомлені.

У підготовчому засіданні 18.01.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 07.02.2024 о 14:20.

07.02.2024 за вх.№5097/24 до суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

07.02.2024 за вх.№5101/24 до суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшло повідомлення про припинення повноважень адвоката.

Ухвалою суду від 07.02.2024 відкладено підготовче засідання на 29.02.2024 о 12:45.

29.02.2024 за вх.№8504/24 до суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 29.02.2024 судом у протокольній формі з метою повного та всебічного розгляду даної справи залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Міністерство охорони здоров'я України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7, код ЄДРПОУ 00012925), оскільки рішення у справі може вплинути на його права або обов'язки; запропоновано залученій третій особі надати до суду пояснення по суті спору.

У підготовче засідання 29.02.2024 позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) не з'явився, про дату, час та місце підготовчого засідання належним чином повідомлений.

У підготовчому засіданні 29.02.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 21.03.2024 о 12:15.

21.03.2024 за вх.№11993/24 до суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання 21.03.2024 позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) та третя особа - Міністерство охорони здоров'я України не з'явились, про дату, час та місце підготовчого засідання належним чином повідомлені.

У підготовчому засіданні 21.03.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 19.04.2024 о 09:50; визнано явку позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» у підготовче засідання, яке відбудеться 19.04.2024 о 09:50, обов'язковою та викликано його у підготовче засідання, яке відбудеться 19.04.2024 о 09:50.

09.04.2024 за вх.№14670/24 до суду від Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України надійшла заява про зміну предмета позову та додаткові документи, в якій позивач за зустрічним позовом просив суд вважати наступними позовні вимоги: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» 2057444,32 грн. неустойки, 313261,74 грн. безпідставно сплаченого до державного бюджету України податку на додану вартість та 6384510 грн. матеріальної шкоди.

18.04.2024 за вх.№15999/24 до суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів за первісним позовом - Міністерства охорони здоров'я України надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою суду від 19.04.2024 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» до Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Міністерство охорони здоров'я України про зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду; у прийнятті до розгляду заяви Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2024 за вх.№14670/24 про зміну предмету позову відмовлено; закрито підготовче провадження у справі №916/2661/22; призначено справу №916/2661/22 до розгляду зустрічного позову по суті в засіданні суду на 09.05.2024 о 12:30.

Судове засідання 09.05.2024 о 12:30 не відбулось у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги та зміщення графіку проведення судових засідань.

14.05.2024 за вх.№737/24 до суду від Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов запит (ухвала) про витребування матеріалів справи №916/2661/22 для вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.04.2024 (про залишення первісного позову без розгляду) по справі №916/2661/22.

Ухвалою суду від 14.05.2024 зупинено провадження у справі №916/2661/22 до повернення матеріалів справи №916/2661/22 до Господарського суду Одеської області.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» залишено без задоволення; пункт 1 ухвали Господарського суду Одеської області від 19.04.2024 у справі №916/2661/22 залишено без змін.

15.07.2024 до Господарського суду Одеської області надійшли матеріали справи №916/2661/22.

Ухвалою суду від 24.07.2024 поновлено провадження у справі №916/2661/22 за зустрічним позовом з 12.09.2024; призначено судове засідання на 12.09.2024 об 11:10.

08.08.2024 за вх.№1300/24 до суду від Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду надійшла ухвала від 07.08.2024 по справі №916/2661/22, якою відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.04.2024 в частині залишення первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України; витребувано матеріали справи №916/2661/22 із Господарського суду Одеської області та/або Південно-західного апеляційного господарського суду.

Супровідним листом від 08.08.2024 матеріали справи №916/2661/22 були направлені до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.09.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» залишено без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 у справі №916/2661/22 залишено без змін.

Судове засідання призначене на 12.09.2024 об 11:10 не відбулося у зв'язку з витребуванням КГС ВС матеріалів справи №916/2661/22 для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.04.2024.

24.09.2024 до Господарського суду Одеської області надійшли матеріали справи №916/2661/22.

Таким чином, на даний час на розгляді господарського суду перебуває лише зустрічна позовна заява.

Ухвалою суду призначено судове засідання на 03.10.2024 об 11:15. У судовому засіданні 03.10.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 24.10.2024 о 12:45. З метою з'ясування обставин представництва інтересів позивача за зустрічним позовом, у судовому засіданні 24.10.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 22.11.2024 о 12:15; визнано явку позивача та відповідача у судове засідання по справі №916/2661/22, яке відбудеться 22.11.2024 о 12:15, обов'язковою. У судовому засіданні 22.11.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 12.12.2024 о 15:30. Ухвалою суду від 06.12.2024 судове засідання призначено на 13.12.2024 о 16:30. Судове засідання 13.12.2024 о 16:30 не відбулося у зв'язку з відсутністю електропостачання в будівлі суду та зміщенням графіку проведення судових засідань. Ухвалою суду від 18.12.2024 судове засідання призначено на 16.01.2025 о 12:50. З метою з'ясування обставин справи, у судовому засіданні 16.01.2025 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 07.02.2025 о 12:45; визнано явку позивача та відповідача у судове засідання по справі №916/2661/22, яке відбудеться 07.02.2025 о 12:45, обов'язковою. У судовому засіданні 07.02.2025 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про оголошення перерви у судовому засіданні на 27.02.2025 о 14:00; визнано явку позивача та відповідача у судове засідання по справі №916/2661/22, яке відбудеться 27.02.2025 о 14:00, обов'язковою. У судовому засіданні 27.02.2025 судом оголошено перерву до 20.03.2025 о 13:45 та визнано явку позивача та відповідача у судове засідання обов'язковою.

20.03.2025 за вх.№9163/25 до суду від відповідача за зустрічним позовом надійшли письмові пояснення, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях відповідач за зустрічним позовом вказує, зокрема, наступне:

- наявність судових процесів по справах №916/290/20 та №916/3264/20, які тривали з 04.02.2020 по 14.09.2022, свідчать про відсутність вини ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС», а також про відсутність законних підстав, до 14.09.2022, для повернення позивачу об'єкта оренди; при цьому, для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України, тобто судам необхідно встановити обставини, за яких орендар має можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав; обставини вчинення орендарем дій з повернення орендованого майна та відсутність у нього умислу на ухилення від повернення об'єкта оренди виключають можливість застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку частини 2 статті 785 ЦК України;

- для стягнення з відповідача подвійної орендної плати відразу після закінчення строку договору оренди, необхідно зазначити конкретну дату повернення орендованого майна; у договорі має бути зафіксовано обов'язок орендаря повернути майно протягом певного строку із закінченням дії договору або на певну дату; пунктом 5.4 договору оренди передбачено обов'язок орендаря повернути орендодавцеві орендоване приміщення; зазначення будь-якого терміну виконання зобов'язання з повернення нежитлового приміщення з оренди у договорі відсутнє; вищенаведене свідчить про відсутність підстав для нарахування неустойки за ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України, відразу після закінчення строку договору оренди, оскільки у договорі оренди не було визначено конкретної дати повернення орендованого майна; до того ж сторонами не підписувався і акт повернення предмета договору оренди;

- відповідач за зустрічним позовом із посиланням на судову практику, інтереси сторін, а також із врахуванням добросовісної поведінки ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС», а саме - оплати орендної плати навіть після припинення договору оренди, просить суд у разі прийняття рішення про обгрунтованість позовних вимог зменшити на 90% суму неустойки.

У судовому засіданні 20.03.2025 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про оголошення перерви у судовому засіданні на 10.04.2025 о 12:00 та визнано явку позивача та відповідача у судове засідання обов'язковою.

08.04.2025 за вх.№11322/25 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

У судовому засіданні 10.04.2025 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 09.05.2025 о 10:15 та визнано явку позивача та відповідача у судове засідання обов'язковою.

У судовому засіданні 09.05.2025 представник позивача за зустрічним позовом просить суд зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач за зустрічним позовом у судове засідання 09.05.2025 повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 15 квітня 2025 року №235/2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.

Справа №916/2661/22 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В судовому засіданні 09.05.2025 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 09.05.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача за зустрічним позовом, господарський суд встановив:

01.06.1992 між Санаторієм імені В.П. Чкалова (орендодавець) та Акціонерним товариством “Галаксі» (орендар) укладений договір оренди б/н (далі - договір б/н від 01.06.1992), за умовами пункту 1 якого орендодавець здав, а орендар прийняв в орендне користування строком на 25 років нежилу будівлю, яка знаходиться на балансі санаторію та розташована за адресою: м. Одеса-84, Французький бульвар, 85, балансова вартість складає 189000 карб., кам'яна двоповерхова будівля площею 642 кв.м, з правом викупу.

У відповідності до п.3.3 договору б/н від 01.06.1992 оплата здійснюється орендарем щоквартально до 10 числа наступного місяця шляхом перерахування грошових сум на рахунок орендодавця.

Згідно з п.5.3 договору б/н від 01.06.1992 реорганізація підприємства орендодавця, а також зміна власника об'єктів оренди не є підставою для зміни умов чи розірвання цього договору.

В силу п.7 договору б/н від 01.06.1992 даний договір набирає чинності та має юридичну силу з дня його підписання сторонами. За відсутності заяви будь-якої зі сторін за три місяця до закінчення строку дії цього договору про його розірвання, останній вважається пролонгованим на невизначений строк.

05.07.1994 між Акціонерним товариством “Галаксі», Дочірньою фірмою “Укренерджі» та Санаторієм імені В.П. Чкалова було укладено угоду №1 про заміну сторони в договорі оренди від 01.06.1992, відповідно до якої всі права та обов'язки орендаря об'єкту за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, були передані Дочірній фірмі “Укренерджі».

У акті оцінки матеріальних цінностей, внесених при ремонті та реконструкції будівлі, орендованої у Санаторія імені В.П. Чкалова Дочірньою фірмою “Укренерджі» від 30.08.1996 зазначено, зокрема, що за період з 01.06.1992 по 30.08.1996 використано коштів на придбання матеріальних цінностей для проведення капітального та поточного ремонту орендованого приміщення в сумі 82986412649 карбованців.

05.08.1997 між Дочірньою фірмою “Укренерджі», Товариством з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» та Санаторієм імені В.П. Чкалова укладено угоду №2 про заміну сторони в договорі оренди від 01.06.1992, за умовами якої всі права та обов'язки орендаря об'єкту за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, були передані Товариству з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС».

26.03.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» та Клінічним санаторієм імені В.П. Чкалова (нині - позивач за зустрічним позовом) укладено договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.06.1992, яким пункти 1, 3 вказаного договору оренди викладено в наступній редакції: “1. Орендодавець здав, а орендар прийняв в орендоване користування на 25 років нежилу будівлю, яка знаходиться на балансі санаторію та розташована за адресою: м. Одеса-84, Французький бульвар, 85, балансова вартість складає 189000 крб, кам'яна двоповерхова будівля площею 735,5 кв.м, з правом викупу. Мета використання об'єкту оренди: розміщення офісу підприємства»; “3. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 №786 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27.12.2006 №1846) і становить без урахування ПДВ за місяць розрахунку січень 2007 року: 13559,06 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. орендна плата за місяць оренди лютий 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за місяць оренди січень 2007 року на індекс інфляції за лютий 2007 року включно».

09.02.2017 ДЗ “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України направив на адресу ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» лист №15/01, в якому повідомив, що 31.05.2017 закінчується термін дії оренди за договором оренди від 01.06.1992; договір оренди є розірваним з 31.05.2017; згідно чинного законодавства передача майна повинна проводитись згідно акту приймання-передачі; додатково повідомлено, що майно не є власністю санаторію та при наявності бажання ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» взяти в оренду дане приміщення, необхідно керуватися ст. 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» та звернутися з проханням до Регіонального Фонду державного майна в Одеській області; заборгованість станом на 01.02.2017 складає 74942,24 грн.

У листі від 22.04.2019 №90/01 ДЗ “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України вимагав у ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» звільнити займане нежитлове приміщення - кам'яну двоповерхову будівлю (Дача Маразлі), яке було орендоване останнім на підставі договору б/н від 01.06.1992, строк дії якого сплив, або укласти новий договір оренди, керуючись Законом України “Про оренду державного та комунального майна».

У листі від 19.09.2019 №316/01 ДЗ “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України повторно звернувся до ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» з вимогою про звільнення займаного приміщення та запропонував укласти договір оренди у відповідності до вимог Закону України “Про оренду державного та комунального майна», оскільки 09.02.2017 ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» було повідомлено про розірвання договору оренди як не пролонгованого.

04.02.2020 ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України про зобов'язання продовжити дію договору оренди б/н від 01.06.1992 на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладання договору про внесення змін до вказаного договору оренди.

У листі від 15.07.2020 №1-05/211 ДЗ Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України просив ГУ ДЗК України в Одеській області повернути безпідставно перераховані кошти ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» в сумі 285933,62 грн., в т.ч. ПДВ 47655,60 грн. у зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди №б/н від 01.06.1992 у травні 2017 року.

Також в матеріалах справи наявні платіжні доручення та банківські виписки про сплату ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» грошових коштів в якості орендної плати за період з червня 2017 року по липень 2020 року.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.10.2020 у справі №916/290/20 у задоволенні вищенаведеного позову ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» відмовлено в повному обсязі. Дане судове рішення мотивоване тим, що договір б/н від 01.06.1992 був пролонгований на той самий строк і на тих самих умовах в силу закону відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України та частини другої статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна», а не за власною ініціативою в порядку частини третьої статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна», як помилково стверджує ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» та про що просить суд у позовній заяві. Крім того, суд першої інстанції послався на те, що згідно з приписами Закону України “Про оренду державного та комунального майна» як на час закінчення строку дії договору, так і на час розгляду справи орендодавцем спірного майна визначено Регіональне відділення Фонду державного майна України, тому позовні вимоги до санаторію є такими, що заявлені до неналежного відповідача, що, в свою чергу, є самостійною підставою для відмови у позові.

У листопаді 2020 року Державний заклад “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України звернувся з позовом до ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС», в якому просив зобов'язати відповідача повернути балансоутримувачу - позивачу державне нежитлове приміщення шляхом виселення з нежитлового приміщення - кам'яної двоповерхової будівлі загальною площею 875,7 кв.м (інвентарний номер 10310011 Дача Маразлі 1880 року забудови) за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85 (справа №916/3264/20).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.03.2021 у справі №916/3264/20 у задоволенні позову відмовлено. Судове рішення мотивоване відсутністю правових підстав для задоволення позову про виселення відповідача з орендованого ним нежитлового приміщення (інвентарний номер 10310011 Дача Маразлі 1880 року забудови) за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85 оскільки договір оренди б/н від 01.06.1992, на підставі якого ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» набуло право користування вказаним об'єктом нерухомого майна, є продовженим до 31.05.2042, що підтверджено судовим рішенням у справі №916/290/20.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 задоволено апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури та заяву Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України про приєднання до апеляційної скарги; змінено рішення Господарського суду Одеської області від 30.10.2020 у справі №916/290/20 шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції даної постанови апеляційного господарського суду, а резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області від 30.10.2020 у справі №916/290/20 залишено без змін. В обґрунтування зазначеної постанови суд апеляційної інстанції послався на те, що Державний заклад “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України, як орендодавець, відповідно до вимог законодавства та узгоджених сторонами умов договору б/н від 01.06.1992 своєчасно та належним чином повідомив орендаря - Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» про відсутність наміру щодо подальшого продовження строку дії вищезазначеного договору, що, в свою чергу, свідчить про припинення договірних відносин між сторонами відповідно з дати, наступної за датою закінчення строку дії даного договору.

Ухвалою Верховного Суду від 29.06.2022 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у справі №916/290/20.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 у справі №916/3264/20, зокрема, апеляційні скарги Міністерства охорони здоров'я України та Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України задоволено; рішення Господарського суду Одеської області від 04.03.2021 у справі №916/3264/20 скасовано; позов Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» задоволено; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» повернути Державному закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України державне нежитлове приміщення шляхом виселення з нежитлового приміщення - кам'яної двоповерхової будівлі загальною площею 875,7 кв.м (інвентарний номер 10310011 Дача Маразлі 1880 року забудови) за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85.

У листі від 12.09.2022 №01-05/403 ДЗ “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України вимагав у ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» сплатити неустойку у розмірі 2209330,32 грн. та повернути нежитлову будівлю Дача Маразлі 1880 року, яка розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85 шляхом звільнення займаної нежитлової будівлі та підписання акту приймання-передачі.

04.10.2022 Господарський суд Одеської області на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 по справі №916/3264/20, яка набрала законної сили 14.09.2022, видав наказ про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» повернути Державному закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України державне нежитлове приміщення шляхом виселення з нежитлового приміщення - кам'яної двоповерхової будівлі загальною площею 875,7 кв.м (інвентарний номер 10310011 Дача Маразлі 1880 року забудови) за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85.

У бухгалтерській довідці від 07.11.2022 №01-05/459 ДЗ “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України вказано, що сума орендної плати, без урахування ПДВ, за договором оренди нежитлової будівлі Дача Маразлі 1880 року, яка розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85 від 01.06.1992 за останній місяць оренди - травень 2017 року, складає 23852,57 грн.

У постанові приватного виконавця від 05.12.2022 про закінчення виконавчого провадження вказано, зокрема, що вимоги виконавчого документа (наказу №916/3264/20 від 04.10.2022) в повному обсязі виконані та нежитлове приміщення - кам'яної двоповерхової будівлі загальною площею 875,7 кв.м (інвентарний номер 10310011 Дача Маразлі 1880 року забудови) за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85 звільнено ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС».

У таблиці №1 від 03.04.2023 №195-04/2322 ДЗ “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України розраховано суму неустойки згідно договору оренди від 01.06.1992 за період з червня 2017 року по 04.12.2022 року у розмірі 2057444,32 грн. (3154694,74 грн. (загальна сума неустойки) з урахуванням сплачених сум ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» в якості орендної плати у розмірі 1383184,04 грн., які були враховані як неустойка та раніше повернутої суми у розмірі 285933,62 грн.)

У таблиці №2 від 07.11.2022 №169-11/22 ДЗ “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України розраховано суму ПДВ, сплаченого у зв'язку з перерахуванням на рахунок Санаторію безпідставної орендної плати за договором оренди від 01.06.1992 у період з 01.06.2017 до 01.11.2022; так, у вказаному розрахунку визначено період нарахування (червень 2017 року - липень 2020 року), щомісячну орендну плату, сплачену ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» та суму ПДВ зі сплачених щомісячних платежів; визначено загальну суму ПДВ, яка була сплачена до державного бюджету у розмірі 313261,74 грн.

Несплата відповідачем за зустрічним позовом неустойки, нарахованої у зв?язку з простроченням повернення об'єкта оренди та суми ПДВ стала підставою для звернення позивача за зустрічним позовом до господарського суду з відповідним зустрічним позовом (з урахуванням прийнятої заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення 2057444,32 грн. неустойки та 313261,74 грн. безпідставно сплаченого до Державного бюджету України податку на додану вартість.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення зустрічного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 25 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов?язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

За ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Частиною 2 статті 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч.4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

За ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: “баланс імовірностей» (balance of probabilities) або “перевага доказів» (preponderance of the evidence); “наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); “поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини “Серявін та інші проти України» (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).

Господарський суд зазначає, що на розгляді суду у даній справі перебувають позовні вимоги за зустрічним позовом (з урахуванням прийнятої заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 2057444,32 грн. неустойки за договором оренди №б/н від 01.06.1992 відповідно до ст. 785 ЦК України та 313261,74 грн. безпідставно сплаченого до Державного бюджету України податку на додану вартість.

Так, оцінку правовідносинам між сторонами договору оренди №б/н від 01.06.1992 було надано господарськими судами у справах №916/290/20 та №916/3264/20.

Таким чином, у даному спорі не підлягають доведенню встановлені постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у справі №916/290/20, яка набрала законної сили, обставини припинення договору б/н від 01.06.1992, на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» набуло право користування спірним нежитловим приміщенням, при цьому у вказаній постанові апеляційним судом виснувано, що ДЗ “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України як орендодавець добросовісно виконало свій обов'язок щодо доведення інформації до орендаря про припинення дії договору оренди від 01.06.1992, а фактично - про заперечення стосовно продовження користування об'єктом оренди з 01.06.2017.

Окрім того, приймаючи постанову від 14.09.2022 у справі №916/3264/20 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» повернути Державному закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України державне нежитлове приміщення шляхом виселення з нежитлового приміщення - кам'яної двоповерхової будівлі загальною площею 875,7 кв.м (інвентарний номер 10310011 Дача Маразлі 1880 року забудови) за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, Південно-західний апеляційний господарський суд виснував, що враховуючи відсутність у матеріалах справи акту приймання-передачі нерухомого майна за договором б/н від 01.06.1992, який був би підписаний сторонами після спливу строку дії останнього, або будь-яких інших доказів на підтвердження повернення відповідачем об'єкта оренди - спірного нежитлового приміщення, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 наведена наступна правова позиція: «Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення».

Таким чином, господарський суд приймає до уваги, що у справі №916/290/20 встановлено обставину припинення договору оренди №б/н від 01.06.1992 з 01.06.2017.

Також господарський суд зауважує, що в матеріалах справи наявна постанова приватного виконавця від 05.12.2022 про закінчення виконавчого провадження, в якій зазначено, що вимоги виконавчого документа (наказу №916/3264/20 від 04.10.2022) в повному обсязі виконані та нежитлове приміщення - кам'яної двоповерхової будівлі загальною площею 875,7 кв.м (інвентарний номер 10310011 Дача Маразлі 1880 року забудови) за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85 звільнено ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС». Таким чином, обов'язок відповідача за зустрічним позовом з повернення об'єкта оренди виконаний лише 04.12.2022.

Таким чином, беручи до уваги те, що договір №б/н від 01.06.1992 припинив свою дію 01.06.2017, а обов'язок відповідача за зустрічним позовом з повернення об'єкта оренди фактично виконаний 04.12.2022, приймаючи до уваги, що відповідачем за зустрічним позовом після припинення договору не було вчасно повернуто майно позивача за зустрічним позовом, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача за зустрічним позовом неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна на підставі ст. 785 ЦК України.

Перевіривши розрахунок позивача, викладений у таблиці №1 від 03.04.2023 №195-04/2322, у якому розраховано суму неустойки згідно договору оренди від 01.06.1992 за період з червня 2017 року по 04.12.2022 у розмірі 2057444,32 грн. (з урахуванням вже сплачених відповідачем сум, які зараховані позивачем як неустойку), господарський суд встановив, що його здійснено правомірно без врахуванням сум ПДВ, а також суд зазначає, що позивачем було правомірно здійснено індексацію ставки орендної плати.

Водночас господарський суд вказує, що ТОВ “ІНТЕРІМ СЕРВІС» у письмовій позиції просить суд зменшити на 90% суму неустойки.

Згідно з ч.1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За ч.2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічні положення також містить частина третя статті 551 ЦК України, положення якої надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі №467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі №752/15421/17.

Санкція, передбачена частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є різновидом неустойки (штрафної санкції), яка є законною неустойкою (див. постанову Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19) і застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі.

Неустойка, передбачена частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, може бути зменшена судом за правилами частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України.

Наведене вище узгоджується із правовою позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.08.2024 у справі №910/14706/22, в якій Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду відступив від висновку колегій суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постановах від 29.03.2018 у справі №914/730/17, від 30.10.2019 у справі №924/80/19 стосовно того, що неустойка, заявлена на підставі частини другої статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення і не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою статтею 549 Цивільного кодексу України та статтею 230 Господарського кодексу України, до якої застосовуються приписи частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, а тому до неустойки у розмірі подвійної орендної плати, передбаченої частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, приписи частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України щодо можливості зменшення її розміру, не застосовуються.

З огляду на вищевикладене, при визначенні підстав для зменшення розміру неустойки господарський суд виходить з такого.

Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та враховує наступну позицію Суду:

“Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 Цивільного кодексу України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві».

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 26.08.2021 у справі №911/378/17 (№911/2223/20).

Таким чином, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі №910/11733/18).

При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19). При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 04.06.2019 у справі №904/3551/18).

У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 викладено висновок про те, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки, що підлягає стягненню за порушення зобов'язання, а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частин першої другої статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду. Зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її у конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно і апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями, як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об'єктивний стан сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки. При цьомуслід звернути увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд з цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду. Таким чином, у питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положеннями статті 233 Господарського кодексу України і частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 Господарського процесуального кодексу України. Такий підхід є усталеним в судовій практиці та застосований, зокрема, в постановах Верховного Суду від 11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 10.08.2023 у справі №910/8725/22, від 26.09.2023 у справі №910/22026/21, від 02.11.2023 у справі №910/13000/22, від 07.11.2023 у справі №924/215/23 та від 09.11.2023 у справі №902/919/22.

Вирішуючи питання про можливість зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки за період з червня 2017 року по 04.12.2022 у розмірі 2057444,32 грн., господарський суд, оцінюючи обставини справи і поведінку обох сторін, враховує, що після спливу строку спірного договору оренди, відповідач продовжував сплачувати орендні платежі, а позивач продовжував їх приймати та зараховувати як оренду. Приймаючи до уваги також кількість та тривалість судових справ щодо орендних правовідносин сторін за договором оренди, враховуючи обставини ненадання позивачем за зустрічним позовом доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану позивача за зустрічним позовом чи завдання останньому збитків в результаті дій саме відповідача за зустрічним позовом, доказів, що підтверджують можливість здачі приміщення в оренду іншій особі, у разі його своєчасного звільнення відповідачем, а також приймаючи до уваги значний розмір неустойки, заявлений до стягнення, який є надмірною відповідальністю, що не відповідає правовому призначенню неустойки, господарський суд доходить висновку про належність зменшити розмір неустойки до 10% до суми 205744,43 грн. (2057444,32*10%), що відповідатиме загальним засадам, передбаченим ст. 3 ЦК України, та обставин спірних правовідносин сторін у справі.

Господарський суд вважає, що стягнення з відповідача за зустрічним позовом неустойки у вище визначеному розмірі 205744,43 грн., з урахуванням необхідності забезпечити баланс між недопущенням використання неустойки як інструменту отримання надмірних доходів та необхідністю з іншого боку забезпечити відповідальність за порушення зобов?язання зі вчасного повернення об?єкту оренди, відповідатиме дійсній меті неустойки і узгоджується з нормами закону, що регулюють можливість такого зменшення.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог за зустрічним позовом щодо стягнення неустойки та стягнення з відповідача за зустрічним позовом 205744,43 грн. неустойки, в решті позовних вимог в цій частині судом відмовляється.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 313261,74 грн. безпідставно сплаченого до Державного бюджету України податку на додану вартість, господарський суд вказує наступне.

Заявляючи позовні вимоги про стягнення сум ПДВ, позивач за зустрічним позовом фактично визначає, що спочатку самостійно зараховував оплати відповідача за зустрічним позовом як орендну плату та сплачував з них суму ПДВ, водночас з матеріалів справи вбачається, що позивач за зустрічним позовом ще у 2017 році повідомляв відповідача за зустрічним позовом про припинення орендних правовідносин, а тому господарський суд відповідно не вбачає, на якій правовій підставі діяв позивач за зустрічним позовом, вважаючи, що договір оренди припинив свою дію і водночас продовжуючи зараховувати сплати відповідача за зустрічним позовом як орендну плату, виділяючи з них суми ПДВ.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, господарський суд таким чином не вбачає наразі підстав визнавати доведеними позовні вимоги позивача за зустрічним позовом в частині сум сплаченого ПДВ, надаючи їм правову кваліфікацію як збиткам, оскільки наявність та складові таких збитків ані визначались, ані доводились позивачем за зустрічним позовом, ані вбачаються судом при дослідженні матеріалів справи і оцінці позицій сторін у справі. Так само позивачем за зустрічним позовом не доведено наразі і інших підстав для стягнення з відповідача за зустрічним позовом цих сум, в тому числі до включення них до складових розміру нарахованої неустойки тощо.

Так, суд приймає до уваги, що для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. Натомість позивачем за зустрічним позовом не доведено саме причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, оскільки саме позивач за зустрічним позовом спочатку зарахував сплачені відповідачем за зустрічним позовом кошти як орендну плату, а згодом як часткову сплату неустойки, що свідчить про відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, а у разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог за зустрічним позовом Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України та стягнення з відповідача за зустрічним позовом 205744,43 грн. неустойки за прострочення повернення об'єкта оренди, в решті позову судом відмовляється.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення неустойки, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до ч.1 ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності в силу вимог частини другої ст. 260 Цивільного кодексу України не може бути змінений за домовленістю сторін.

Згідно із ч.1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Так, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч.5 ст. 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Господарський суд зазначає, що відповідно до п.12 Перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 (зі змінами) з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин; запроваджено обмежувальні заходи з протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 “Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 30 червня 2023 року карантин було відмінено.

Окрім того, п.19 Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №916/1319/19 погодилась з правовими висновками щодо застосування частини другої статті 785 ЦК України, як особливої міри відповідальності, що визначена законодавцем за правовою природою як неустойка та має певну специфіку у застосуванні щодо непоширення на неї скороченого строку позовної давності (оскільки частиною другою передбачено право сторони стягнути таку неустойку за весь час неправомірного користування майном після припинення дії договору), а зокрема, щодо незастосування до неї положень статті 232 ГК України про припинення нарахування штрафних санкцій по закінченню 6 місяців, оскільки інше передбачено частиною другою статті 785 ЦК України.

Відтак, в силу положень п.12 Перехідних положень ЦК України після спливу трьохрічного строку - червень 2020 року, строки позовної давності на звернення позивача з зустрічним позовом про стягнення неустойки в порядку ст. 785 ЦК України було продовжено. Після введення воєнного стану 24.02.2022 строки позовної давності на звернення позивача з зустрічним позовом про стягнення неустойки були зупинені починаючи з 24.02.2022.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що станом на дату звернення позивача до суду з зустрічною позовною заявою (зареєстрована судом 07.11.2022) строки позовної давності на стягнення неустойки з червня 2017 року позивачем за зустрічним позовом пропущено не було.

Іншого сторонами не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання зустрічної позовної заяви в частині стягнення неустойки покладається судом на відповідача за зустрічним позовом у розмірі 30861,66 грн., оскільки в цій частині спір виник внаслідок неправильних дій сторони, решта судового збору покладається судом на позивача за зустрічним позовом, оскільки в іншій частині зустрічного позову судом відмовлено повністю за безпідставністю позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України за зустрічним позовом - задовольнити частково.

2.Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРІМ СЕРВІС» (65058, Одеська обл., м. Одеса, б. Французький, буд. 85, код ЄДРПОУ 24778112) на користь Державного закладу “Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров'я України (65084, Одеська обл., м. Одеса, Французький бульвар, буд. 85, код ЄДРПОУ 01982181) 205744 /двісті п'ять тисяч сімсот сорок чотири/ грн. 43 коп. неустойки та 30861 /тридцять тисяч вісімсот шістдесят одну/ грн. 66 коп. судового збору.

3.В решті зустрічного позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 19 травня 2025 р.

Суддя Ю.С. Бездоля

Попередній документ

127498312

Наступний документ

127498314

Інформація про рішення:

№ рішення:	127498313
№ справи:	916/2661/22
Дата рішення:	09.05.2025
Дата публікації:	22.05.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Одеської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; оренди

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Залишено без розгляду (23.04.2025)
Дата надходження:	11.10.2022
Предмет позову:	про зобов’язання вчинити певні дії

Розклад засідань:

Минулі засідання (36)

09.11.2022 14:45	Господарський суд Одеської області
30.11.2022 11:15	Господарський суд Одеської області
14.12.2022 10:30	Господарський суд Одеської області
25.01.2023 10:45	Господарський суд Одеської області
17.02.2023 12:20	Господарський суд Одеської області
01.03.2023 09:45	Господарський суд Одеської області
15.03.2023 12:20	Господарський суд Одеської області
03.04.2023 16:30	Господарський суд Одеської області
19.04.2023 13:45	Господарський суд Одеської області
11.05.2023 11:20	Господарський суд Одеської області
31.05.2023 16:15	Господарський суд Одеської області
19.06.2023 11:30	Господарський суд Одеської області
12.07.2023 11:00	Господарський суд Одеської області
19.07.2023 11:00	Господарський суд Одеської області
05.09.2023 10:45	Господарський суд Одеської області
27.09.2023 14:00	Господарський суд Одеської області
05.12.2023 11:00	Південно-західний апеляційний господарський суд
18.01.2024 13:50	Господарський суд Одеської області
07.02.2024 14:20	Господарський суд Одеської області
29.02.2024 12:45	Господарський суд Одеської області
21.03.2024 12:15	Господарський суд Одеської області
19.04.2024 09:50	Господарський суд Одеської області
09.05.2024 12:30	Господарський суд Одеської області
25.06.2024 14:30	Південно-західний апеляційний господарський суд
04.09.2024 10:50	Касаційний господарський суд
12.09.2024 11:10	Господарський суд Одеської області
03.10.2024 11:15	Господарський суд Одеської області
24.10.2024 12:45	Господарський суд Одеської області
22.11.2024 12:15	Господарський суд Одеської області
12.12.2024 15:30	Господарський суд Одеської області
13.12.2024 16:30	Господарський суд Одеської області
16.01.2025 12:50	Господарський суд Одеської області
27.02.2025 14:00	Господарський суд Одеської області
20.03.2025 13:45	Господарський суд Одеської області
10.04.2025 12:00	Господарський суд Одеської області
09.05.2025 10:15	Господарський суд Одеської області