79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
12.05.2025 Справа № 914/3089/24
Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Зоряни Горецької, при секретарі Зоряні Палюх, у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробничо - проектна компанія «Центр інженерного проектування»,
до відповідача Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях»,
про стягнення заборгованості,
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробничо - проектна компанія «Центр інженерного проектування» до Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» про стягнення заборгованості.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Рух справи відображено в ухвалах суду.
28.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Позивач забезпечив участь уповноваженого представника в судовому засіданні 12.05.2025, відповідач не з'явився.
В судовому засіданні 12.05.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Позиція позивача
Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору №2 від 12.04.2021. Заборгованість становить 890 934,61 грн. На основну суму заборгованості нараховано інфляційні втрати та три відсотки річних.
Позиція відповідача
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, позовних вимог не спростував, належним чином повідомлений про розгляд справи.
12.04.2021 між Львівською філією Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» (надалі - Замовник, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Наукова виробничо-проектна компанія «Центр інженерного проектування» (надалі - Виконавець, Позивач) було укладено Договір № 2 на виготовлення проектної документації на капітальний ремонт мостів на км 158+852, км 164+013, км 170+498 в складі розроблення проектної документації на капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-18-06 Рівне-Млинів-Берестечко-Буськ-Перемишляни на ділянці км 151 + 150, км 179+680, Львівська область (надалі - Договір № 2).
На виконання умов Договору № 2 позивачем було виконано роботи з виготовлення проектної документації на капітальний ремонт мостів на км 158+852, км 164+013, км 170+498 в складі розроблення проектної документації на капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-18-06 Рівне-Млинів-Берестечко-Буськ-Перемишляни на ділянці км 151 + 150- км 179+680, Львівська область, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 28.11.2021 на суму 259 080,21 грн, № 2 від 18.10.2022 на суму 200 000,04 грн, № 3 від 28.11.2022 на суму 431 854,00 грн.
У відповідача виникла заборгованість за Договором № 2 у загальній сумі 890 934,61 грн, що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків від 02.10.2023 та 01.11.2023. Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять. Акти виконаних робіт та виконавчі кошториси підписані та скріплені печатками сторін.
Відповідно до п. 2.3 Договору № 2 Замовник здійснює оплату за виконані роботи на підставі актів виконаних робіт та виконавчих кошторисів, підписаних уповноваженими представниками Сторін. Документи до оплати готує Підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику Замовника. Замовник, при відсутності зауважень, підписує акти виконаних робіт.
Відповідно до п. 2.6 Договору № 2 Замовник здійснює платежі тільки після підписання Сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт на протязі 15 робочих днів.
Останнім днем виконання відповідачем зобов'язання з оплати робіт, виконаних позивачем згідно акту здачі-приймання виконаних робіт № 1 було 17.12.2021, згідно акту здачі-приймання виконаних робіт № 2 - 08.11.2022, згідно акту здачі-приймання виконаних робіт № 3 - 19.12.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.I ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.I ст. 198 ГК України, платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач не виконав належним чином зобов'язання по договору, заборгованість становить 890 934,61 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами. Доказів оплати матеріали справи не містять, тому в частині основної заборгованості позовні вимоги підставні та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання ст. 625 ЦКУ, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦКУ і ст. 230 ГКУ.
Таким чином, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 року у справі № 6-42цс11).
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Аналогічне положення міститься у постановах Верховного Суду України від 6 червня 2012 року у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 року у справі № 6-38цс11.
14 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 924/532/19 вивчав питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 сформулювала позицію щодо нарахування та сплати боржником інфляційних втрат за неповний місяць.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду вважає за доцільне роз'яснити, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Відтак з метою відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні витрати у розмірі 186 010,83 грн. Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат і встановлено, що такий проведено вірно.
Водночас, з метою отримання компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати позивачу за Договором № 2, з відповідача на користь позивача, підлягають стягненню 3 % річних за період з 18 грудня 2021 року по 11 листопада 2024, що становить 59172,39 грн. Судом перевірено розрахунок 3% річних і встановлено, що такий проведено вірно.
Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 74, 76 - 80, 129, 221, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» (03037, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 39/1, код ЄДРПОУ 05416892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукова виробничо-проектна компанія «Центр інженерного проектування» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 50, код ЄДРПОУ 43805106) заборгованість за договором № 2 від 12.04.2021 у розмірі 1 136 117,83 грн, а саме: 890 934,61 грн основного боргу, 186 010,83 грн інфляційних втрат, 59 172,39 грн 3 % річних та судові витрати в розмірі судового збору 17 041,77 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено 21.05.2025.
Суддя Горецька З.В.