79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
20.05.2025 Справа № 914/561/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетрансбуд», м.Рівне,
до відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Львів,
про: визнання недійсним і скасування рішення від 27.12.2024 №63/209-р/к в частині.
Суддя І. КОЗАК
При секретарі Г.Гелеш
Представники сторін:
Від позивача: не прибув,
Від відповідача: І.Сигляк - представник.
На адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетрансбуд» до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним і скасування рішення від 27.12.2024 №63/209-р/к в частині.
Ухвалою суду від 04.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.03.2025.
Ухвалою суду від 13.03.2025 відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. 29.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.05.2025. Розгляд справи відкладався на 20.05.2025.
Правова позиція позивача.
У судове засідання 20.05.2025 представник позивача не з'явився, у попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. Просить: визнати недійсними та скасувати в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетрансбуд» (код ЄДРПОУ 38012798) пункт 1, пункт 3, пункт 4, пункт 6, пункт 7 та пункт 9 резолютивної частини рішення Адміністративної колеги Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/209 р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 27.12.2024 по справі №63/2-01-73-2024.
Позовні вимоги обґрунтовуються такими обставинами. Відповідач вважаючи, що Позивач та ТОВ «Адамантбуд» вчиняли антиконкурентні узгоджені дії при участі у торгах №1 «Капітальний ремонт» (ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація) (ідентифікатор закупівлі в системі «PROZORRO» UA-2022-09-06-005832-а), яка проводилась Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико- санітарної допомоги «Центральний» Рівненської міської ради» (ідентифікаційний код юридичної особи - 33982673), торгах №2 «Реконструкція будівлі поліклініки «Північна» (літ. А-3) під будівлю КНП «ЦПМСД «Північний» РМР на вул. Фабрична, 10 в м. Рівне (код ДК 021:2015: 45454000-4 «Реконструкція») (ідентифікатор закупівлі в системі «PROZORRO» UA-2021-11-15-013849-а), яка проводилась Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги ''Північний' Рівненської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи - 33982708) та торгах №3 ДК 021:2015 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи (Поточний ремонт окремих приміщень відділення позиції №1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області за адресою: вул. Петра Могили, 41, м. Рівне)» (ДК 021:2015 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи) (ідентифікатор закупівлі в системі «РІ107/ ЖК0» РА-2021- 08-28-005213-а), яка проводилась Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області (ідентифікаційний код юридичної особи - 40108761), притягнув Позивача до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та наклало на Позивача штраф на загальну суму 204000,00 грн (по 68000,00 грн за порушення по кожному із торгів).
Відповідач стверджує, що ним встановлено наступні ознаки порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій: використання однієї ІР-адреси, наявність спільних працівників, використання спільних номерів, наявність господарських відносин, наявність дефектів друку та/або сканування.
Позивач, ознайомившись з рішенням Відповідача, повідомляє, що не погоджується з ним, оскільки вважає, що вказане рішення не відповідає вимогам щодо законності та обгрунтованості, усі висновки, викладені у ньому, грунтуються на надуманих та не пов'язаних між собою доводах Відповідача, що в сукупності є підставою для скасування такого рішення.
Попередній розрахунок судових витрат позивача:
· 3028,00 грн - сплачений судовий збір.
Правова позиція відповідача.
Відповідач у судове засідання 20.05.2025 прибув, подав відзив (вх.№7609/25 від 25.03.2025) та заперечив проти позову повністю. Зазначив, що оскаржуваним Рішенням №63/209-р/к встановлено обставини, що підтверджують підготовку двома учасниками трьох закупівель своїх пропозицій з узгодженням: використання спільної ІР-адреси, наявність спільних працівників, використання спільних номерів телефонів, наявність господарських відносин між учасниками закупівлі, наявність дефектів друку та/або сканування поданих документів, синхронність дій двох учасників під час входу в аукціон та подання тендерних пропозицій для участі у торгах. Зазначив, що у позові здійснюється фрагментація доказів у справі № 914/561/25 з метою їх представлення відірвано один від одного, натомість, сукупність виявлених особливостей у двох суб'єктів господарювання відразу свідчить про узгодження поведінки Учасників. Наведені у позові мотиви є декларативними, не спростовують відповідних висновків Рішення № 209, що ґрунтуються на встановлених ним фактичних обставинах та не враховують ні дійсного правового змісту антиконкуретних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (де правове значення має сама по собі фактична відсутність змагальності внаслідок узгодження учасниками торгів поведінки), ані меж виключної компетенції органів Антимонопольного комітету України (зокрема, щодо правової кваліфікації наявної події). Просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Адамантбуд» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетрансбуд» подали заявки на участь у торгах за ідентифікаторами закупівель:
UA-2022-09-06-005832-a (Торги 1);
UA-2021-11-15-013849-a (Торги 2);
UA-2021-08-28-005213-a (Торги 3).
По торгах 1 відповідачем встановлено:
· Використання Відповідачами однієї ІР-адреси: під час завантаження тендерних пропозицій, під час надсилання податкової звітності, під час входу до автоматизованої системи дистанційного самообслуговування «Клієнт-банк»;
· Наявність спільних працівників: відповідно до інформації Головного управління Пенсійного фонду у Рівненській області (лист від 07.02.2024 № 1700-0705-5/7953, вхідний від 09.02.2024 № 63-01/101кі) у ТОВ «Рівнетрансбуд» та ТОВ «АДАМАНТБУД» основна частина працівників працювала з певною системністю, а саме працівники розпочинали здійснювати свою трудову діяльність у ТОВ «Рівнетрансбуд», потім працевлаштовувались до ТОВ «АДАМАНТБУД». Також перехід працівників від одного учасника закупівлі до іншого свідчить про фактичне ведення спільної господарської діяльності, наявність тісної комунікації між ними.
· Використання Відповідачами спільних телефонних номерів;
· Наявність господарських відносин протягом 2021-2022 (до, під час та після проведення торгів), що позиціонує учасників торгів не як конкурентів, а як партнерів;
· Наявність однакових дефектів друку та/або сканування документів, що завантажувалися на торги (за результатами аналізу документів, що завантажувались Відповідачами для участі у Торгах 2 встановлено, що документи, які містяться в електронних файлах, мають однакові дефекти друку та/або сканування, а саме: дві чорні крапки посередині нижнього краю аркуша);
По торгах 2 відповідачем встановлено:
· Використання Відповідачами однієї ІР-адреси: під час завантаження тендерних пропозицій, під час надсилання податкової звітності, під час входу до автоматизованої системи дистанційного самообслуговування «Клієнт-банк»;
· Наявність спільних працівників: відповідно до інформації Головного управління Пенсійного фонду у Рівненській області у ТОВ «Рівнетрансбуд» та ТОВ «АДАМАНТБУД» основна частина працівників працювала з певною системністю, а саме працівники розпочинали здійснювати свою трудову діяльність у ТОВ «Рівнетрансбуд», потім працевлаштовувались до ТОВ «АДАМАНТБУД». Також перехід працівників від одного учасника закупівлі до іншого свідчить про фактичне ведення спільної господарської діяльності, наявність тісної комунікації між ними.
· Використання Відповідачами спільних телефонних номерів;
· Наявність господарських відносин протягом 2021-2022 (до, під час та після проведення торгів), що позиціонує учасників торгів не як конкурентів, а як партнерів;
· Наявність однакових дефектів друку та/або сканування документів, що завантажувалися на торги (за результатами аналізу документів, що завантажувались Відповідачами для участі у Торгах 1, встановлено, що документи, які містяться в електронних файлах, мають однакові дефекти друку та/або сканування, а саме: дві чорні крапки посередині нижнього краю аркуша);
По торгах 3 відповідачем встановлено:
· Синхронність дій двох товариств під час входу в аукціон та подання тендерних пропозицій,
· Використання Відповідачами однієї ІР-адреси: під час завантаження тендерних пропозицій, під час входу в аукціон, надсилання податкової звітності, під час входу до автоматизованої системи дистанційного самообслуговування «Клієнт-банк»;
· Наявність спільних працівників: відповідно до інформації Головного управління Пенсійного фонду у Рівненській області у ТОВ «Рівнетрансбуд» та ТОВ «АДАМАНТБУД» основна частина працівників працювала з певною системністю, а саме працівники розпочинали здійснювати свою трудову діяльність у ТОВ «Рівнетрансбуд», потім працевлаштовувались до ТОВ «АДАМАНТБУД». Також перехід працівників від одного учасника закупівлі до іншого свідчить про фактичне ведення спільної господарської діяльності, наявність тісної комунікації між ними.
· Використання Відповідачами спільних телефонних номерів;
· Наявність господарських відносин протягом 2021-2022 (до, під час та після проведення торгів), що позиціонує учасників торгів не як конкурентів, а як партнерів;
· Наявність однакових дефектів друку та/або сканування документів, що завантажувалися на торги (за результатами аналізу документів, що завантажувались Відповідачами для участі у Торгах 1, встановлено, що документи, які містяться в електронних файлах, мають однакові дефекти друку та/або сканування, а саме: дві чорні крапки посередині нижнього краю аркуша).
Рішенням Адміністративної колеги Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/209 р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 27.12.2024 по справі №63/2-01-73-2024 відповідач притягнув позивача до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції-, яке передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та наклало на позивача штраф на загальну суму 204000,00 грн. (по 68000,00 грн. за порушення по кожному із торгів).
Оцінка суду.
Відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України".
Частиною 3 статті 42 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" однією з основних засад внутрішньої політики в економічній сфері є розвиток конкуренції як основного чинника підвищення ефективності економіки.
Підприємництвом визнається самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст.42 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 25 Господарського кодексу України визначено, що держава підтримує конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку. Аналогічне поняття відображено і в статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Тобто, конкуренцією є таке змагання суб'єктів господарювання, яке призводить або може призвести до отримання такими суб'єктами певних економічних переваг. При цьому такі переваги забезпечуються завдяки їх власним досягненням. Наслідком такого змагання є те, що споживачі отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання (учасники конкурентного змагання) не визначають та не диктують умов реалізації товару чи послуг на ринку.
Закон України "Про публічні закупівлі" установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Стаття 3 аналізованого закону визначає принципи здійснення закупівель, до яких належать, зокрема: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Суб'єкти господарювання, які беруть участь у публічних закупівлях, є конкурентами. Змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації; змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією.
ТОВ «Рівнетрансбуд» та ТОВ «АДАМАНТБУД» брали участь у трьох торгах і по кожному з них відповідач встановив порушення, перелічені вище, визнав узгодження поведінки двох учасників під час підготовки та участі, налав штраф по 68000,00 грн за участь у кожному з торгів.
Закон України "Про захист економічної конкуренції" визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Статтями 1, 4 цього Закону визначено, що конкуренція - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
Одним із найпоширеніших видів порушень, що спотворює конкуренцію, є антиконкурентні узгоджені дії, внаслідок яких усувається конкуренція та змагальність між учасниками, що призводить до спотворення конкурентного середовища в цілому. Пунктом 4 частин 2 статті 6 вказаного Закону, визначено, що антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Відповідні дії становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 1 ст. 50 цього Закону).
Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до приписів Закону "Про захист економічної конкуренції" порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51); за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною другою статті 52 Закону.
Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання, як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Недосягнення суб'єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону.
У розгляді справ про оскарження рішень АМК щодо визнання дій суб'єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.
Отже, для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.
Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу. Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації.
З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов'язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією. Близька за змістом правова позиція висловлена у низці постанов Верховного Суду, у тому числі, в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 зі справи № 924/381/17, від 12.06.2018 зі справи № 922/5616/15, від 18.10.2018 зі справи № 916/3214/17, від 18.12.2018 зі справи № 922/5617/15, від 05.03.2020 зі справи № 924/552/19, від 11.06.2020 зі справи № 910/10212/19, від 22.10.2019 зі справи № 910/2988/18, від 07.11.2019 зі справи № 914/1696/18, від 02.07.2020 зі справи № 927/741/19, від 09.12.2021 зі справи № 916/3366/20, від 14.06.2022 зі справи № 910/1667/21 і підстави для відступу від неї відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи комітету: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.
Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що господарським судам першої та апеляційної інстанцій під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку частини другої статті 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності. Питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв'язок, у відповідності до статті 86 ГПК України. Зазначена правова позиція Верховного Суду є сталою та послідовною. Про необхідність врахування наведеної правової позиції у застосуванні приписів статті 86 ГПК України зазначалося у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.08.2019 у справі № 916/2670/18, від 05.08.2019 у справі № 922/2512/18, від 04.02.2021 у справі №910/17126/19, від 14.06.2022 у справі № 910/1667/21, від 11.04.2023 у справі № 910/21627/21.
Також Верховний Суд неодноразово вказував, що перевіряючи дії Антимонопольного комітету України на відповідність законодавству України, суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) АМКУ, з'ясовує і визнає наявність/відсутність, а відтак доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання недійсним рішення Комітету.
Відтак, господарські суди при розгляді справ про визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України не повинні перебирати непритаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМКУ, але зобов'язані перевіряти правильність застосування відповідних правових норм.
Специфіка спорів щодо оскарження рішень АМК, якими визнано дії учасників торгів антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів таких торгів, полягає у тому, що у кожному конкретному випадку судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справ з'ясовується питання наявності/ відсутності підстав для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК, якими в силу приписів частини першої статті 59 Закону, зокрема, є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Суд наголошує, що змагальність виключається шляхом встановлення таких обставин:
- одночасна пов'язаність трудовими відносинами декількох працівників;
- використання відповідачами спільного доменного імені;
- спільне використання однієї електронної поштової скриньки;
- спільні господарські відносини;
- пропонування однакового товару;
- завищення цінових пропозицій;
- подання однакових документів у складі своїх пропозицій;
- отримання банківських гарантій в одному й тому ж самому банку;
- обмін інформацією (Постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №910/1668/19).
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що господарським судам першої та апеляційної інстанцій під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМКУ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу, належить здійснювати оцінку доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, а також досліджувати вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі в їх сукупності. Тобто питання про наявність / відсутність узгоджених антиконкурентних дій суди мають досліджувати з огляду на всю сукупність обставин і доказів, з'ясованих та досліджених у справі, в їх взаємозв'язку.Близький за змістом висновок викладений також у постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 910/2988/18, від 5 серпня 2019 року у справі № 922/2513/18, від 7 листопада 2019 року у справі № 914/1696/18, і Верховний Суд у цій справі не знайшов підстав відступити від нього.
Наведені позивачем спростування щодо використання однієї ІР-адреси, дефектів документів, наявності спільних працівників, господарських відносин, користування мобільними телефонами не спростовують висновків адміністративної колегії та спростовуються доказами, поданими відповідачем, а саме:
- листом ДП «ПРОЗОРРО» №206/01/201204 від 02.02.2024,
- листом ПрАТ «ДАТАГРУП» від 20.05.2024 №66354,
- листом ТОВ «ДЕРЖЗАКУПІВЛІ.ОНЛАЙН» від 01.03.2024 №010324-6
- копіями платіжних доручень,
- банківськими виписками з рахунку,
-підрядною документацією, поданою на торги.
Отже суд зазначає, що кількість та характер виявлених співпадінь виключають можливість того, що пропозиції конкурсних торгів готувались двома товариствами окремо і без обміну інформацією між учасниками, які узгодивши свою поведінку та пропозиції, обмінювались інформацією в ході проведення аукціону, тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою. Такі дії були спрямовані на спотворення результатів проведення торгів, як наслідок порушення прав замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції» (далі - ЗУ «Про захист економічної конкуренції», Закон), що є підставою для притягнення до відповідальності та накладення штрафу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що встановлені Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету у рішенні №63/209-р/к від 27.12.2024 по справі №63/2-01-73-2024 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» факти у їх сукупності свідчать про узгодження відповідачами своєї поведінки при підготовці та участі у аукціоні. Така поведінки фізичних осіб - підприємців призвела до усунення між ними конкуренції під час проведення аукціону замінивши ризик, який породжує конкуренція, на координацію своєї економічної поведінки. У результаті наведеного спотворений основний принцип аукціону - здійснення конкурентного відбору учасників, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, передбачені, пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку.
Оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету у рішенні №63/209-р/к від 27.12.2024 по справі №63/2-01-73-2024 про визнання узгодженості дій суб'єктів господарювання, що є порушенням, передбаченим п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», то оскаржуване рішення про накладення на позивача штрафів є правомірним.
З наведених міркувань суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.
Судові витрати.
Сплачений позивачем судовий збір залишається за ним.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні позову повністю.
2. Судові витрати залишити за позивачем.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повне рішення складено та підписано 21.05.2025.
Суддя Козак І.Б.