просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
21 травня 2025 року м. Харків Справа № 913/100/25
Провадження №15/913/100/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116)
до Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (вул. Володимира Великого, буд. 22 А, м. Лисичанськ Сіверськодонецького району Луганської області, 93100)
про стягнення 566 803 грн 89 коп.
Суддя Смола С.В.
Без повідомлення (виклику) представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг») 18.03.2025 через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (далі - УСЗН Лисичанської міської ВА) про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу від 08.11.2021 №11-1061/21-БО-Т у сумі 339 671 грн 44 коп., пені за період з 16.03.2022 по 15.10.2022 у сумі 67 433 грн 80 коп., 3% річних за період з 16.03.2022 по 09.03.2025 у сумі 29 993 грн 58 коп. та інфляційних втрат за період з квітня 2022 року по січень 2025 року в сумі 129 705 грн 07 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням УСЗН Лисичанської міської ВА зобов'язань за договором постачання природного газу від 08.11.2021 №11-1061/21-БО-Т у частині своєчасної сплати поставленого в січні-лютому 2022 року природного газу, у зв'язку з чим позивачем відповідно до п.7.2 договору нарахована пеня за період з 16.03.2022 по 15.10.2022 у сумі 67 433 грн 80 коп., а також згідно ст.625 Цивільного кодексу України - 3% річних за період з 16.03.2022 по 09.03.2025 у сумі 29 993 грн 58 коп. та інфляційні втрати за період з квітня 2022 року по січень 2025 року в сумі 129 705 грн 07 коп.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2025 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.
20.03.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 24.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; задоволено клопотання позивача від 20.03.2025 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; визначено дану справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Суд бере до уваги, що постановою Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» від 19.09.2024 №3984-IX перейменовано місто Сєвєродонецьк Сєвєродонецького району Луганської області на місто Сіверськодонецьк.
03.04.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив, який зареєстрований відділом документального забезпечення роботи суду 04.04.2025, яким він позовні вимоги відхилив.
З посиланням на умови п.п.3.5, 5.1 договору зазначив, що для проведення розрахунків за отриманий природний газ постачальник повинен надати споживачу оригінал акту приймання-передачі природного газу з підписом уповноваженого представника постачальника та відбитком печатки.
Указав, що Управлінням здійснена оплата за постачання природного газу за листопад, грудень 2021 року на підставі оригіналів первинних документів відповідно до умов договору.
На адресу електронної пошти УСЗН Лисичанської міської ВА 04.04.2022 надійшли в електронному вигляді відкоригований акт приймання-передачі природного газу за грудень 2021 року від 31.12.2021 на суму 172 691 грн 28 коп., акт приймання-передачі природного газу за січень 2022 року від 31.01.2022 на суму 221 525 грн 94 коп.
Зазначив, що акт приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року від 28.02.2022 на суму 160 656 грн 53 коп. на його адресу не надходив, а він є первинним та обов'язковим документом для реєстрації в органі казначейства України і перерахування коштів на оплату за постачання природного газу.
Також послався на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.
04.04.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначив, що акти приймання-передачі природного газу підписані з боку позивача були направлені на адресу електронної пошти відповідача: utszn@lis.gov.ua, яка зазначені в договорі №11-1061/21-БО-Т.
Указав, що в матеріалах справи міститься інформація з інформаційної платформи щодо об'ємів спожитого природного газу, відповідно до якої споживачем з ЕІС кодом 56ХS0000O5PEO00F спожито природний газ в обсягах, які співпадають з обсягами, що зазначені в актах приймання-передачі газу.
Зазначив, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не узгоджується з умовами договору та законодавством.
08.04.2025 через систему «Електронний суд» від УСЗН Лисичанської міської ВА надійшли заперечення, які зареєстровані відділом документального забезпечення роботи суду 09.04.2025, у яких воно зазначило, що на адресу електронної пошти Управління 04.04.2022 надійшли в електронному вигляді: акт приймання-передачі природного газу за січень 2022 року від 31.01.2022, акт приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року від 28.02.1011 на суму 160 656 грн 53 коп., оригінал відкоригованого акту приймання-передачі природного газу за грудень 2021 року від 31.12.1011 на суму 172 691 грн 28 коп. за фактично поставлений природний газ за вирахуванням надлишково здійсненої оплати УСЗН Лисичанської міської ВА у грудні 2021 року на підставі рахунка-фактури від 24.12.2021 №11-1061/21-БО-Т/12/21 на суму 42 510 грн 66 коп. за 2 568 м куб.
Наголосив на тому, що надані в електронному вигляді акти приймання-передачі природного газу, підписані уповноваженим представником постачальника за січень 2022 року від 31.01.2022, за лютий 2022 року від 28.02.2022 не мають юридичної сили.
Зазначив, що Управління є бюджетною установою і розпорядником бюджетних коштів та у своїй діяльності керується Бюджетним кодексом України, а тому не отримавши від позивача оригіналів підтверджуючих документів для здійснення реєстрації бюджетних зобов'язань з оплати за постачання природного газу, не мав законних підстав та можливості здійснити таку реєстрацію.
Указав, що обставини непереборної сили виникли вже після укладення договору поза волею сторін та вплинули на виконання умов договору, насамперед позивачем в частині надання оригіналів актів приймання-передачі природного газу за січень-лютий 2022 року.
Частиною 8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
08.11.2021 між ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» як постачальником та УСЗН Лисичанської міської ВА як споживачем укладений договір постачання природного газу №11-1061/21-БО-Т, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п.1.1 договору).
Згідно з п.1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб.
У п.1.3 договору передбачено, що за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України).
Відповідно до п.2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року (включно) в кількості 78,500 тис. куб. м, у т.ч. по місяцях:
МісяцьОбсяг
Жовтень 20210,500
Листопад 20219,500
Грудень 202113,000
Січень 202211,200
Лютий 202210,600
Березень 202210,350
Квітень 20220
Травень 20220
Червень 20220
Липень 20220
Серпень 20220
Вересень 20220
Жовтень 20220,850
Листопад 20229,500
Грудень 202213,000
Всього:78,500
Згідно з п.3.1 договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
У п.3.5 договору сторони передбачили, що приймання-передачі газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (пп.3.5.1 п.3.5 договору).
Відповідно до пп.3.5.2 п.3.5 договору на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Згідно з пп.3.5.3 п.3.5 договору споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У пп.3.5.4 п.3.5 договору сторони передбачили, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до пп.3.5.1 п.3.5 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1 000 куб. м газу без ПДВ - 13 658 грн 42 коп., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124 грн 16 коп. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136 грн 576 коп., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163 грн 89 коп. за 1 000 куб. м. Всього ціна газу за 1 000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу за цим договором становить 16 554 грн 00 коп. (п.4.1 договору).
Відповідно до п.5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов пп.3.5.4 п.3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Згідно з п.7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п.5.1 та/або строків оплати за п.8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Пунктом 13.1 договору передбачено, що даний договір набирає чинності з дати його укладення і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору. Цей договір може бути підписаний також електронними цифровими підписами (ЕЦП) уповноважених представників сторін з урахуванням вимог чинного законодавства.
На виконання вказаних умов договору позивач протягом листопада 2021 року - лютого 2022 року передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 663 268 грн 94 коп.
У свою чергу УСЗН Лисичанської міської ВА повністю оплатило поставлений у листопаді - грудні 2021 року природний газ у сумі 281 086 грн 84 коп., та частково поставлений у січні 2022 року в сумі 42 510 грн 66 коп., що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 08.11.2021 №11-1061/21-БО-Т є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Суд зауважує, що обов'язку відповідача, передбаченому пп.3.5.1 п.3.5 договору щодо надання постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ, кореспондує обов'язок постачальника, передбачений пп.3.5.2 п.3.5 договору щодо підготовки та надання споживачу двох примірників акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника.
Проте, саме відповідачем як споживачем були порушені указані умови пп.3.5.1 п.3.5 договору та не надано позивачу акт надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, тому позивач не виконав свого обов'язку щодо своєчасного складання та надання споживачу відповідних актів приймання-передачі.
Суд наголошує, що саме через указані порушення УСЗН Лисичанської міської ВА умов договору відсутні складені між сторонами оригінали актів приймання-передачі природного газу.
Суд зауважує, що акти приймання-передачі природного газу за листопад та грудень 2021 року підписані обома сторонами, проте за січень-лютий 2022 року тільки позивачем. При цьому, указані акти в електронному вигляді були надіслані на адресу електронної пошти УСЗН Лисичанської міської ВА: utszn@lis.gov.ua, яка зазначені в договорі від 04.11.2021 №11-1061/21-БО-Т, 13.03.2022 та 04.04.2022, що підтверджується відповідними роздруківками, та визнається відповідачем, тому відповідачу в березні 2022 року були відомі обсяги спожитого ним у січні та лютому 2022 року природного газу та в нього виник обов'язок його оплатити.
Водночас, відповідач, отримавши копії вказаних актів, не вжив жодних дій щодо належного складання оригіналів указаних актів.
З огляду на вищевикладене доводи відповідача про відсутність оригіналів актів приймання-передачі природного газу за січень-лютий 2022 року судом відхиляються.
Ураховуючи наведене, у спірних правовідносинах за відсутності складеного між сторонами акту приймання-передачі природного газу слід керуватися умовами договору, що встановлюють порядок дій у разі відсутності такого акту.
Так, у п.5.1 договору сторони передбачили, що у разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов пп.3.5.4 п.3.5 цього договору, яким встановлено, що обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
Також суд зауважує, що Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493.
Згідно з п.5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - це електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Пунктом 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи та оприлюднює на своєму вебсайті: інструкцію з користування інформаційною платформою, а також витяги з нормативно-правових актів, пов'язаних із користуванням інформаційною платформою; контактні дані (прізвище, ім'я, по батькові, номери факсів та телефонів, електронні адреси) працівників оператора газотранспортної системи, які є відповідальними за працездатність інформаційної платформи та взаємодію з учасниками ринку природного газу, контактну інформацію та графік роботи служби підтримки інформаційної платформи; інформацію про центри сертифікації ключів, необхідних користувачам інформаційної платформи для забезпечення ними електронного цифрового підпису (ЕЦП) у випадках, передбачених цим Кодексом; іншу інформацію, передбачену цим Кодексом.
Отже, суб'єкти ринку природного газу (позивач як постачальник і відповідач як споживач природного газу) користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є оператор ГТС.
Відповідно до п.2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Ураховуючи викладене, об'єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
З огляду на викладене, відповідач як споживач природного газу, мав доступ до даних інформаційної платформи, зокрема і про обсяг спожитого ним природного газу.
Ураховуючи наведене, суд наголошує, що у разі недотримання споживачем умов пп.3.5.1 п.3.5 договору та відсутності належним чином оформленого між сторонами акту приймання-передачі природного газу обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу.
При цьому, на думку суду, остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому він був переданий.
У відповіді ТОВ «ОГТСУ» від 20.08.2024 №ТОВВИХ-24-12825 на адвокатський запит ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» від 14.08.2024 №125/3/2-7220 надано інформацію, зокрема по споживачу природного газу з ЕІС кодом 56ХS0000O5PEO00F, який був закріплений за постачальником ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» (ЕІС-код 56Х930000010610Х) у період з 01.01.2022 по 28.02.2022, згідно якої споживачем спожито: з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 13 382,00 м3, з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 9 705,00 м3.
Отже, позивачем доведено факт споживання у спірний період відповідачем природного газу на загальну суму 382 182 грн 10 коп.
Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Ураховуючи наведене, граничними строками оплати поставленого позивачем відповідачеві у січні 2022 року та лютому 2022 року природного газу, ураховуючи умови п.5.1 договору, є відповідно 15.03.2022 та 15.04.2022.
Суд констатує, що відповідно до наданої АТ «Ощадбанк» на вимогу позивача інформації про надходження коштів на рахунки ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» у період з 08.11.2021 по 06.08.2024, відповідач спожитий у листопаді-грудні 2021 року природний газ оплатив повністю, спожитий у січні 2022 року - оплатив частково у сумі 42 510 грн 66 коп.
Отже, заборгованість за поставлений у січні-лютому 2022 року природний газ складає 339 671 грн 44 коп.
Відносно доводів відповідача про наявність форс-мажорних обставин та посилань на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 суд зауважує наступне.
Відповідно до п.10.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків згідно з цим договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладення договору, і сторони не могли передбачити їх.
Згідно з п.10.3 договору сторони зобов'язані негайно повідомити про виникнення форс-мажорних обставин та протягом 14 днів з дати їх виникнення подати підтвердні документи відповідно до законодавства.
Настання форс-мажорних обставин підтверджується в порядку, встановленому чинним законодавством України (п.10.4 договору).
Відповідно до ст.141 Закону України «Про торгово-промислові палати України» передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Отже, єдиним документом, який засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат.
Суд бере до уваги, що форс мажорні-обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Суд зауважує, що заявником не надано до матеріалів справи відповідного сертифікату про наявність форс-мажорних обставин для виконання договору від 04.11.2021 №11-1061/21-БО-Т, як і не надано доказів повідомлення позивача у відповідності до умов п.10.3 договору про їх настання.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.12.2023 у справі №922/193/23, Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили); вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні; лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Ураховуючи викладене, вказані доводи відповідача та посилання на лист Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 судом відхиляються.
Підсумовуючи наведене суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений у січні-лютому 2022 року природний газ у сумі 339 671 грн 44 коп.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 16.03.2022 по 15.10.2022 у сумі 67 433 грн 80 коп., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п.7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п.5.1 та/або строків оплати за п.8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів та договірних умов.
Отже, обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача є пеня за період з 16.03.2022 по 15.10.2022 у сумі 67 433 грн 80 коп.
Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 16.03.2022 по 09.03.2025 у сумі 29 993 грн 58 коп. та інфляційних втрат за період з квітня 2022 року по січень 2025 року в сумі 129 705 грн 07 коп. суд зазначає наступне.
Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів.
Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є 3% річних за період з 16.03.2022 по 09.03.2025 у сумі 29 993 грн 58 коп.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів.
Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є інфляційні втрати за період з квітня 2022 року по січень 2025 року в сумі 129 705 грн 07 коп.
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст.74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідач доказів відсутності заборгованості не надав.
Ураховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 6 801 грн 65 коп. покладаються на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.
Підстав для здійснення судового контролю, передбаченого ч.5 ст.3451 ГПК України, судом не встановлено.
Згідно з ч.ч.4, 5 ст.240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236 - 238, 240, 252 ГПК України, господарський суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, вул. Володимира Великого, буд. 22 А, м. Лисичанськ Сіверськодонецького району Луганської області, 93100, ідентифікаційний код 37851432, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676, заборгованість у сумі 339 671 грн 44 коп., пеню в сумі 67 433 грн 80 коп., 3%річних у сумі 29 993 грн 58 коп., інфляційні втрати в сумі 129 705 грн 07 коп., судовий збір у сумі 6 801 грн 65 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676.
Відповідач: Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, вул. Володимира Великого, буд. 22 А, м. Лисичанськ Сіверськодонецького району Луганської області, 93100, ідентифікаційний код 37851432.
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.
Повне рішення складено 21.05.2025.
Суддя Сергій СМОЛА