ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.05.2025Справа № 910/510/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С.,
за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.
розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асікс Груп"
до 1. Державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5"
про визнання недійсним рішення та договору,
За участі представників сторін:
від позивача: Натина А.О. за ордером від 12.12.2024 року серії ВК № 1110118;
від відповідача-1: Колодяжна Ю.А. за довіреністю від 07.03.2025 року;
від відповідача-2: Науменко С.Б. за ордером від 03.06.2024 року серії АЕ № 1299305.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Асікс Груп" (далі - позивач, Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (далі - відповідач-1, Підприємство) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5" (далі - відповідач-2) про:
- визнання недійсним рішення Підприємства, оформленого протоколом Уповноваженої особи відповідача-1 від 03.12.2024 року № 03.12.2024-4-1;
- визнання недійсним укладеного між відповідачами державного контракту (договору) про закупівлю від 05.12.2024 року № 114/12-24-ХІІ.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем-1 при проведенні процедури спрощеної закупівлі положень Закону України "Про публічні закупівлі" та Закону України "Про оборонні закупівлі", що призвело до прийняття Підприємством спірного рішення, оформленого протоколом Уповноваженої особи відповідача-1 від 03.12.2024 року № 03.12.2024-4-1 та укладення між відповідачами оскаржуваного держаного контракту (договору) про закупівлю від 05.12.2024 року № 114/12-24-ХІІ.
Ухвалою 20.01.2025 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/510/25, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 19.02.2025 року.
31.01.2024 року через систему "Електронний суд" надійшов сформований у цій системі 30.01.2024 року відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5" на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог позивача з огляду на обрання Товариством неналежного і неефективного способу захисту права. Так, ймовірне задоволення позову про визнання недійсним договору, укладеного за результатами спрощеної процедури закупівлі, за будь-яких обставин не призведе і не може призвести до поновлення прав позивача, а, навпаки, може створити суттєву загрозу інтересам держави, зокрема, в частині своєчасного і належного забезпечення харчування Збройних Сил України в умовах збройної агресії російської федерації проти України, може призвести до додаткових необґрунтованих витрат бюджетних коштів, а також зниження обороноздатності Збройних Сил України. Визнання недійсним цього договору не призведе до повернення процедури спрощеної закупівлі на попередній етап (визначення іншого переможця, наприклад, самого позивача), а лише викличе необхідність організації і проведення іншої (нової) процедури закупівлі тих же послуг.
Відповідач-2 також вказав, що завершення процедури закупівлі (укладення договору про закупівлю) унеможливлює перегляд рішень замовника, прийнятих в рамках цієї процедури, а позовна вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту, адже рішення уповноваженої особи замовника (Підприємства), оформлене протоколом від 03.12.2024 року № 03.12.2024-4-1, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).
Крім того, позивач оспорює договір від 05.12.2024 року № 114/12-24-ХІІ через недолік його змісту, однак у позовній заяві відсутні аргументи і доводи про те, що зміст цього правочину в цілому або окремих його розділів чи пунктів суперечить конкретним нормам законодавства, інтересам держави і суспільства або моральним засадам суспільства.
04.02.2025 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Підприємства від 04.02.2025 року, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що на виконання вимог підпункту 1.3 пункту 1 Додатку № 4 до Оголошення спрощеної закупівлі Товариством з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5" у складі пропозиції надано Довідку про наявність транспортних засобів від 18.11.2024 року № 18-05 та договір оренди від 01.03.2024 року № 01/03/2024-01. Крім того, вимоги Оголошення щодо надання інформації про наявність матеріально-технічної бази та технологій для забезпечення виконання умов договору про закупівлю Товариством з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5" також були виконані, а відтак у Підприємства були відсутні підстави для відхилення пропозиції відповідача-2 через невиконання вимог підпункту 1.2 пункту 1 Додатку № 4 Оголошення.
Також, відповідач-2 надав замовнику чинний сертифікат на систему управління безпечністю харчових продуктів від 17 січня 2022 року № UA.8O073.НАССР.869-22, а також виконав критерій щодо підтвердження наявності ІТ-спеціаліста відповідно до вимог пункту 2 частини 2 статті 16 Закону та пункту 2 Додатку № 4 Оголошення.
У підготовчому засіданні 19.02.2025 року суд без виходу до нарадчої кімнати встановив позивачу процесуальний строк на подання відповідей на відзиви відповідачів до 28.02.2025 року, встановив відповідачам процесуальний строк на подання заперечень на відповідь позивача на відзив до 10.03.2025 року, а також відклав підготовче засідання на 12.03.2025 року.
11.03.2025 року через систему "Електронний суд" надійшли клопотання Підприємства від 11.03.2025 року, в яких останнє просило суд розглядати справу № 910/510/25 у закритому судовому засіданні. В обґрунтування цього клопотання відповідач-1 посилався на те, що під час розгляду справи № 910/510/25 встановлюватимуться обставини, зокрема, щодо кількості, вартості, строків постачання товару для сил безпеки і сил оборони країни, товару оборонного призначення для військових формувань. Крім того, ухвалене за результатом розгляду наведеного спору рішення суду буде оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а відомості, які містять службову інформацію, можуть бути використані ворожою розвідкою для визначення потенційних місць ракетних ударів або іншим чином використані проти України та негативно вплинути на інтереси держави в умовах правового режиму воєнного стану.
У підготовчому засіданні 12.03.2025 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/510/25 на 30 днів та відклав підготовче засідання на 02.04.2025 року.
31.03.2025 року через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення Підприємства від 30.03.2025 року з доданими до ним документами, в яких останнє навело додаткові мотиви на спростування обґрунтованості вимог Товариства. Означені додаткові пояснення з доданими до них документами долучені судом до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 02.04.2025 року суд постановив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання Підприємства від 11.03.2025 року про розгляд справи № 910/510/25 у закритому судовому засіданні з огляду, зокрема, на те, що всі пов'язані зі спірною процедурою закупівлі документи опубліковані у відкритому доступі в мережі Інтернет (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-11-14-017487-a), а в процесі розгляду справи, з урахуванням предмета та підстав позову Товариства, встановленню підлягають не обставини виконання договору, а наявність, зокрема, підстав для визнання його недійсним на момент укладення цього правочину.
Ухвалою від 02.04.2025 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/510/25 та призначив її до судового розгляду по суті на 23.04.2025 року.
У судовому засіданні 23.04.2025 року оголошувалася перерва до 13.05.2025 року.
У судовому засіданні 13.05.2025 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Представники відповідачів у цьому судовому засіданні проти задоволення вимог позивача заперечили з підстав, зазначених у відзивах на позовну заяву від 30.01.2024 року та від 04.02.2025 року, а також у письмових поясненнях Підприємства від 30.03.2025 року.
У судовому засіданні 13.04.2025 року проголошену вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
14.11.2024 року в мережі Інтернет на веб-порталі уповноваженого органу "Prozorro" Підприємство опублікувало оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі товару - ДК 021:2015:15890000-3: Продукти харчування та сушені продукти різні (UA-2024-11-14-017487-a; 4f99c4ec3c5d42d48df6fae13ca029bb; ідентифікатор номенклатурної позиції: №-03-10-01-001-0001).
З матеріалів справи та змісту інформації, розміщеної на веб-порталі уповноваженого органу "Prozorro" за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-11-14-017487-a, вбачається, що учасниками цієї процедури закупівлі були, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5" (первинна пропозиція - 2 835 000 000,00 грн., остаточна пропозиція - 2 730 000 000,00 грн. з ПДВ) та Товариство (первинна пропозиція - 2 910 600 000,00 грн., остаточна пропозиція - 2 798 460 000,00 грн. з ПДВ).
Рішенням Підприємства, оформленим протоколом Уповноваженої особи Підприємства від 03.12.2024 року № 03.12.2024-4-1, переможцем вищенаведених торгів (спрощеної закупівлі за лотом № 1) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5" та прийнято рішення про намір укласти з відповідачем-2 відповідний договір. Цим рішенням також зафіксовано, що за результатами розгляду пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5" було встановлено, що пропозиція означеного учасника відповідає вимогам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
03.12.2024 року Підприємство опублікувало повідомлення про намір укласти договір про закупівлю товару: ЛОТ 1 - ДК 021:2015: 15890000-3 - Продукти харчування та сушені продукти різні (Продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2025 рік), а саме: Продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2025 рік (ДК 021:2015: 15890000-3 - Продукти харчування та сушені продукти різні) у кількості 20995870 комплектів зі строком поставки - до 29 червня 2025 року, а також Продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для годування штатних тварин військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2025 рік (ДК 021:2015: 15890000-3 - Продукти харчування та сушені продукти різні) у кількості 4130 комплектів зі строком поставки - до 29 червня 2025 року.
Враховуючи вказані обставини, 05.12.2024 року між Підприємством (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5" (постачальник) укладено договір про закупівлю № 114/12-24-ХІІ (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити замовнику продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2025 рік (далі - товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК 021:2015, номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, яких визначені в Специфікації (Додаток № 1), а замовник - прийняти та оплатити товар у порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Обґрунтовуючи пред'явлені у даній справі вимоги, Товариство посилалося на те, що пунктом 1.3 Додатку № 4 до Оголошення встановлено кваліфікаційні критерії до учасників відповідно до статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі", серед яких визначено необхідність подачі довідки про наявність транспортних засобів, необхідних для здійснення поставки продуктів харчування. На виконання цих вимог відповідач-2 надав відповідну довідку, за змістом якої останній орендує транспортні засоби у Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЦЕНТР ТІРАВТО". Разом із тим, зі змісту відповіді цієї юридичної особи на адвокатський запит позивача вбачається, що договір оренди транспортних засобів № 01/03/2024-01 в частині передачі транспортних засобів Товариству з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5" не виконаний, а відтак транспортні засоби, які визначені в Акті приймання передачі № 1, у користуванні відповідача-2 не перебувають.
Крім того, згідно з наданими даними (прорахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5") загальна вантажопідйомність транспортних засобів складає 914,5 т, а не 1 000 т, як встановлено в Оголошенні.
Позивач звернув увагу на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5" не виконана вимога щодо наявності складських приміщень для зберігання товарів, що потребують особливого температурного режиму. Так, у складі тендерної пропозиції відсутній експлуатаційний дозвіл на складські приміщення для зберігання товарів, що потребують особливого температурного режиму (такий дозвіл є обов'язковим для зберігання продукції тваринного походження зі спеціальним температурним режимом (нижче, ніж -10), що також свідчить про невиконання вимоги щодо наявності складських приміщень. Крім того, ISO 22000, наданий у складі пропозиції відповідача-2, виданий лише на 1 із заявлених складських приміщень. Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5", на думку позивача, не підтверджено кваліфікаційний критерій щодо наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.
Більше того, відповідач-2 не підтвердив наявності працівників, зокрема відповідального з інформаційної безпеки, тоді як вказаний останнім працівник Маяцький Сергій Вікторович є працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарна страва", що підтверджується наказом про прийняття, наданим Товариством з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5" у складі пропозиції.
Таким чином, відповідач-2, на переконання Товариства, не виконав вимоги Оголошення про проведення спрощеної закупівлі, у зв'язку із чим пропозиція вказаного учасника мала бути відхилена Підприємством. Зважаючи на те, що Товариство було учасником закупівлі з наступною пропозицією зі списку учасників, останнє звернулося до господарського суду міста Києва з даним позовом про визнання недійсним рішення Підприємства, оформленого протоколом Уповноваженої особи відповідача-1 від 03.12.2024 року № 03.12.2024-4-1, а також визнання недійсним укладеного між відповідачами Договору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з такого.
Пунктом 37 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.
Пунктом 1 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 року № 1275 (далі - Особливості, в редакції, чинній на час проведення спірних закупівель), передбачено, що ці Особливості встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до цих особливостей (пункт 4 Особливостей).
За змістом пункту 8 Особливостей державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель, зокрема, у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", з урахуванням положень, визначених цими особливостями.
Як було зазначено вище, 14.11.2024 року в мережі Інтернет на веб-порталі уповноваженого органу "Prozorro" Підприємство опублікувало оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі товару - ДК 021:2015:15890000-3: Продукти харчування та сушені продукти різні (UA-2024-11-14-017487-a; 4f99c4ec3c5d42d48df6fae13ca029bb; ідентифікатор номенклатурної позиції: N-03-10-01-001-0001).
Рішенням відповідача-1, оформленим протоколом Уповноваженої особи Підприємства від 03.12.2024 року № 03.12.2024-4-1, переможцем вищенаведених торгів (спрощеної закупівлі за лотом № 1) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5" та прийнято рішення про намір укласти з відповідачем-2 відповідний договір. Цим рішенням за результатами розгляду пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5" також встановлено, що пропозиція означеного учасника відповідає вимогам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Відповідно до пунктів 19, 24 статті 1 Закону переможець спрощеної закупівлі - учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам, що визначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимогам до предмета закупівлі і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю.
Пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі - пропозиція) - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі.
Частинами 1, 2, 10-13 статті 14 Закону передбачено, що спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.
Спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів:
1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі;
2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі;
3) подання пропозицій учасниками;
4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону;
5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника;
6) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю;
7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону.
Розкриття пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацами першим і другим частини першої статті 28 цього Закону.
Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною.
Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п'ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону.
За результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця.
Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю замовник оприлюднює в електронній системі закупівель.
У разі відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції відповідно до частини тринадцятої цієї статті замовник розглядає наступну пропозицію учасника, який за результатами оцінки надав наступну найбільш економічно вигідну пропозицію.
Наступна найбільш економічно вигідна пропозиція визначається електронною системою закупівель автоматично.
Замовник відхиляє пропозицію в разі, зокрема, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про оборонні закупівлі" у разі прийняття державним замовником рішення про проведення спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель відбір учасників здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.
Оголошення про проведення відбору розміщується державним замовником в електронній системі закупівель протягом одного робочого дня після прийняття рішення про закупівлю.
В оголошенні про проведення відбору обов'язково зазначаються:
1) найменування державного замовника, його код ЄДРПОУ, юридична та фактична адреса, електронна адреса;
2) найменування предмета закупівлі, код відповідно до державного класифікатора, що діє на день проведення закупівлі;
3) технічні, якісні та кількісні характеристики і вимоги до предмета закупівлі з урахуванням вимог пункту 3 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі";
4) очікувана вартість предмета закупівлі із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість;
5) кількість товару та місце його поставки, місце, в якому мають бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяг, строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
6) дата і час закінчення періоду подання цінових пропозицій;
7) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях (не менше 1 відсотка очікуваної вартості товару, роботи, послуги) та формула, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки (у разі їх обрання державним замовником);
8) перелік критеріїв та методика оцінки цінової пропозиції із зазначенням питомої ваги критеріїв;
9) розмір, строк, вид та умови повернення чи неповернення забезпечення цінової пропозиції (у разі якщо державний замовник вимагає його надання);
10) розмір, строк, вид та умови надання, умови повернення чи неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (у разі якщо державний замовник вимагає його надання);
11) прізвище, ім'я та по батькові, посада однієї чи кількох посадових осіб державного замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками відбору;
12) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відбору відповідно до статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" та до частини другої статті 22 цього Закону (за наявності), вимоги, встановлені статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі", та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників відбору визначеним критеріям і вимогам згідно із законодавством;
13) у разі закупівлі робіт - інформація відповідно до вимог пункту 17 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі";
14) необхідність надання одиниці товару (на вимогу державного замовника);
15) інша необхідна інформація залежно від предмета закупівлі.
Одночасно з розміщенням оголошення про проведення відбору державний замовник також оприлюднює проект договору про закупівлю.
Цінова пропозиція подається учасником відбору в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну або ціну з іншими критеріями оцінки (у разі обрання державним замовником інших критеріїв).
Електронна система закупівель автоматично призначає час і дату проведення аукціону.
Ранжування всіх поданих учасниками відбору цін/приведених цін здійснюється в електронній системі закупівель автоматично, від найвищої запропонованої ціни/приведеної ціни до найнижчої, та оприлюднюється автоматично під час аукціону.
Під час проведення аукціону розкривається лише інформація про ціни/приведені ціни, запропоновані учасниками відбору, та їхні позиції в рейтинговій таблиці. Інформація про учасників відбору автоматично оприлюднюється електронною системою закупівель одразу після завершення аукціону.
Ціна, подана учасником відбору за результатами відбору, є остаточною. Учасник відбору, цінова пропозиція якого визнана електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною, може зменшити її лише після оприлюднення протоколу про недоліки.
Державний замовник протягом трьох робочих днів з дня завершення аукціону розглядає цінову пропозицію учасника відбору, визнану електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною, та інші документи і протягом одного робочого дня оприлюднює протокол з недоліками, виявленими під час розгляду цінової пропозиції.
Згідно з частиною 20 статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду.
Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку
У пред'явленому позові Товариство просило суд, зокрема, визнати недійсним рішення Підприємства, оформлене протоколом Уповноваженої особи відповідача-1 від 03.12.2024 року № 03.12.2024-4-1.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, з позовом може звертатися особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів. При цьому, звертаючись до суду з позовом, позивач повинен визначити позовні вимоги таким чином, щоб у разі їх задоволення судом відбувся захист, визнання та поновлення його прав і охоронюваних законом інтересів.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року в справі № 338/180/17, від 11.09.2018 року в справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 року в справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 року в справі № 910/3907/18, від 09.02.2021 року в справі № 381/622/17, від 15.02.2023 року в справі № 910/18214/19.
Відповідно до пункту 25 частини 1 статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону).
У постанові від 02.08.2023 року в справі № 924/1288/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту. При цьому, оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).
У свою чергу, обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2022 року в справі № 910/12525/20.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час її розгляду, за наслідками проведення процедури спірної закупівлі 05.12.2024 року між Підприємством (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5" (постачальник) укладено договір про закупівлю № 114/12-24-ХІІ.
Відтак, оскільки процедура закупівлі завершилася укладенням відповідного договору, вимога Товариства про визнання недійсним рішення Підприємства, оформленого протоколом Уповноваженої особи відповідача-1 від 03.12.2024 року № 03.12.2024-4-1, не є ефективним способом захисту, адже таке рішення вичерпало свою дію фактом його виконання (укладенням Договору), а визнання його недійсним не призведе до поновлення майнових прав позивача, що свідчить про неефективність обраного Товариством способу захисту в цій частині.
Аналогічний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.08.2024 року в справі № 910/10968/23.
Враховуючи те, що задоволення позовної вимоги Товариства про визнання недійсним рішення Підприємства, оформленого протоколом Уповноваженої особи відповідача-1 від 03.12.2024 року № 03.12.2024-4-1, не призведе до поновлення майнових прав позивача, що свідчить про неефективність обраного позивачем способу захисту, у задоволенні означеної вимоги позивача слід відмовити.
Слід зазначити, що у пред'явленому позові Товариство також просило суд визнати недійсним укладений між відповідачами Договір.
В обґрунтування, зокрема, цієї вимоги Товариство вказувало на те, що пропозиція учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5" є такою, що не відповідала умовам, визначеним в Оголошенні, та вимогам до предмета закупівлі. За результатом розгляду такої пропозиції Підприємство було зобов'язане відхилити її на підставі підпункту 1 частини 13 статті 14 Закону та перейти до розгляду наступної найбільш економічно вигідної пропозиції, якою буда пропозиція Товариства.
Однак, Підприємство не вчинило означених дій, в результаті чого був порушений порядок здійснення спрощених закупівель, принцип недискримінації учасників та рівного ставлення до них, необ'єктивно та упереджено визначено переможцем закупівлі Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5" та укладено з останнім спірний Договір.
За таких обставин, внаслідок укладення наведеного правочину право Товариства було порушене, що стало підставою для звернення останнього до суду з даним позовом.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, вказує у позові власне суб'єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Позивач звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред'явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).
Цивільний закон визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; шляхом укладання правочинів суб'єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб'єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.
З аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг (з урахуванням особливостей, передбачених законодавством щодо проведення відкритих торгів) вбачається, що оформлення за їх результатом договору про закупівлю є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. При цьому, підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом, та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.
У випадку порушення вимог законодавства при укладенні договору про закупівлю, за винятком тих, що передбачені статтею 43 Закону, такий договір може бути визнаний недійсним у судовому порядку на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, тобто є оспорюваним.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 року в справі № 904/180/22.
Суд також звертає увагу на те, що за приписами статті 29 Закону України Закону України "Про оборонні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення:
1) у період оскарження закупівлі відповідно до цього Закону;
2) з порушенням строків, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження;
3) з порушенням вимог частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вимога про визнання правочину недійсним може бути пред'явлена особами, визначеними у Цивільного кодексу України та інших законодавчих актах, що встановлюють оспорюваність правочинів, а саме: однією зі сторін правочину або заінтересованою стороною (не стороною правочину), тобто особою, чиї права та/або охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.
При цьому, положення Цивільного кодексу України не дають визначення поняття "заінтересована особа". Зазначене поняття є оціночним, а тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись у кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом. Суди мають надати обґрунтовану оцінку доводам позивача про те, в чому саме полягає заінтересованість позивача щодо спірного правочину, які права та/або інтереси позивача (не сторони договору) порушує оспорюваний ним правочин.
Схожа за змістом правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 року в справі № 910/12787/17 та від 02.09.2022 року в справі № 916/144/17.
Отже, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. У свою чергу, відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
При цьому, вирішуючи спір про визнання правочину (господарського договору) недійсним, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Разом із тим, наведені Товариством у позовній заяві доводи на підтвердження підставності пред'явлених ним вимог фактично зводяться до обґрунтувань недотримання відповідачами вимог чинного законодавства, а також тендерної документації.
Водночас, щодо порушеного права саме позивача в розумінні статті 4 Господарського процесуального кодексу України, останній зазначив лише те, що за результатом розгляду пропозиції відповідача-2 Підприємство було зобов'язане відхилити її на підставі підпункту 1 частини 13 статті 14 Закону та перейти до розгляду наступної найбільш економічно вигідної пропозиції, якою буда пропозиція Товариства.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому, позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Таким чином, з огляду на положення процесуального закону, суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладених в позові вимог.
Зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що доступ до правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту), кожен чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому ефективним слід розуміти спосіб, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
При зверненні до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 19.02.2009 року в справі "Марченко М. В. проти України", заява № 4063/04) у контексті забезпечення права на доступ до правосуддя можна зробити висновок, що для його реалізації на національному рівні необхідна наявність спору щодо "права" як такого, що визнане у внутрішньому законодавстві; мова повинна йти про реальний та серйозний спір; він повинен стосуватися як самого права, так і його різновидів або моделей застосування; предмет провадження повинен напряму стосуватися відповідного права цивільного характеру.
Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (інтересу), а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Отже, суд першочергово перевіряє, чи були порушені права позивача, яким способом вони мають бути поновлені і чи є відповідні позовні вимоги у справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року в справі № 199/8324/19.
Зі змісту документів тендерної документації, а також реєстру отриманих тендерних пропозицій та протоколу розкриття тендерних пропозицій/пропозицій № UA-2024-11-14-017487-а від 27.11.2024 року, вбачається, що кількість учасників закупівлі - дванадцять. При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5" із ціновою пропозицією за лотом № 1 до початку аукціону в сумі 2 835 000 000,00 грн. (ціна тендерної пропозиції/пропозиції після закінчення аукціону - 2 730 000 000,00 грн. з ПДВ) відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі.
Як було зазначено вище, за умовами частини 11 статті 14 Закону замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною.
У той же час, тендерна документація Товариства (як і пропозиції, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю "Міт Пром", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "БУСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОМСЕРВІС") із первинною ціновою пропозицією у розмірі 2 910 600 000,00 грн. (остаточна пропозиція - 2 798 460 000,00 грн. з ПДВ) - Підприємством не розглядалася.
Отже, хоч позивач і брав участь у тендерній закупівлі та формально (лише за ціновою пропозицією) його пропозиція була наступною за пропозицією Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5", тендерна документація Товариства не розглядалася на предмет відповідності встановленим кваліфікаційним критеріям.
Таким чином позивач, який реалізував своє право на участь у тендері та який не є учасником, що зайняв друге місце (з урахуванням обставин того, що його документація взагалі не розглядалась), звертаючись з позовом у даній справі, фактично звернувся за захистом свого потенційного права на майбутнє.
У даному контексті суд зазначає, що звертаючись з позовом, позивач має звертатись за захистом конкретного порушеного права, а не абстрактного права чи інтересу на майбутнє, тоді як за встановлених фактичних обставин справи навіть у разі задоволення позову Товариство автоматично не стане переможцем закупівлі, а лише фактично створить перешкоди у виконанні оскаржуваного Договору.
Таким чином, суд відхиляє доводи позивача з посиланням на порушення його прав у розумінні статті 4 Господарського процесуального кодексу України через невідповідність поданої відповідачем-2 тендерної документації кваліфікаційним критеріям, оскільки поданий у даній справі позов про визнання недійсним Договору не сприятиме захисту потенційно порушених прав або інтересів Товариства, що свідчить про неефективність обраного останнім способу захисту.
Вказане є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові, що позбавляє суд права розглядати інші доводи позовної заяви по суті спору.
За таких обставин, у задоволенні вимоги Товариства про визнання недійсним Договору також слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За умовами частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог Товариства.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України залишаються за позивачем та компенсації останньому не підлягають.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. В силу приписів частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 21.05.2025 року.
Суддя В.С. Ломака