ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.05.2025Справа №910/5832/25
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши позовну заяву Фізичної особи-підприємця Перепелиці Юлії Олегівни ( АДРЕСА_1 ; адреса згідно Довідки № АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Компанії Енвіс (Гонконг) Технолоджі Ко., Лімітед (Envis (HongKong) Technology Co., Limited) (Китайська Народна Республіка, Гонконг, Коулун, Ченг Ша Ван, вул. Тонкін 31, Комерційна будівля "Гонг Понт", 5 поверх, кімната 502В; реєстраційний номер 62183135)
про стягнення заборгованості у розмірі 75 983,50 доларів США та збитків у розмірі 116 272,11 грн,
Фізична особа-підприємець Перепелиця Юлія Олегівна звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Компанії Енвіс (Гонконг) Технолоджі Ко., Лімітед (Envis (HongKong) Technology Co., Limited) про стягнення заборгованості у розмірі 75 983,50 доларів США та збитків у розмірі 116 272,11 грн.
В обґрунтування позовних вимог Фізична особа-підприємець Перепелиця Юлія Олегівна вказує, що нею на виконання своїх зобов'язань за Контрактом №0305 від 03.05.2024 було перераховано Компанії Енвіс (Гонконг) Технолоджі Ко., Лімітед (Envis (HongKong) Technology Co., Limited) в якості попередньої оплати за товар кошти у розмірі 26 944,50 доларів США, в той час як відповідачем не було поставлено позивачу товар, у зв'язку з чим наявні підстави для повернення сплачених в якості передплати за товар коштів у розмірі 26 944,50 доларів США.
Крім того, посилаючись на невиконання Компанією Енвіс (Гонконг) Технолоджі Ко., Лімітед (Envis (HongKong) Technology Co., Limited) своїх зобов'язань з поставки товару, Фізична особа-підприємець Перепелиця Юлія Олегівна вказує про наявність підстав для стягнення з відповідача нарахованої згідно п. 8.2 Контракту №0305 від 03.05.2024 за період з 19.07.2024 по 08.05.2024 неустойки у розмірі 49 039,00 доларів США.
Також позивач вказує, що через не здійснення відповідачем поставки товару за Контрактом №0305 від 03.05.2024, в той час як нею було сплачено попередню оплату за такий товар, податковий орган розцінив ці дії як порушення валютного законодавства, що призвело до податкової перевірки Фізичної особи-підприємця Перепелиці Юлії Олегівни та нарахування їй пені у розмірі 116 272,11 грн, що позивач вважає збитками, які підлягають відшкодуванню відповідачем.
Ухвалою господарського суду міста Києва 13.05.2025 залишено позовну заяву Фізичної особи-підприємця Перепелиці Юлії Олегівни без руху та зобов'язано позивача протягом п'яти робочих днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України на день сплати.
15.05.2025 через систему "Електронний суд" від Фізичної особи-підприємця Перепелиці Юлії Олегівни надійшла заява про виконання ухвали суду, до якої було долучено платіжну інструкцію №63 від 15.05.2025 на суму 39 270,34 грн з призначенням платежу - судовий збір по справі №910/5832/25 за позовом Перепилиці Ю.О.
Таким чином, Фізичною особою-підприємцем Перепелицею Юлією Олегівною було усунуто встановлені ухвалою суду від 13.05.2025 недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
Із позовної заяви Фізичної особи-підприємця Перепелиці Юлії Олегівни вбачається, що Компанія Енвіс (Гонконг) Технолоджі Ко., Лімітед (Envis (HongKong) Technology Co., Limited) створена у відповідності до законодавства Особливого адміністративного району Китайської Народної Республіки Гонконгу. Інформація щодо наявності на території України інших представників позивача в матеріалах справи відсутня.
Однак у п. 9.1 Контракту №0305 від 03.05.2024 в редакції Додаткової угоди №02 від 28.02.2025 сторонами було погоджено, що усі непорозуміння, що можуть виникнути через даний контракт чи у зв'язку з ним, мають бути, за виключенням підсудності загальним судам, розглянуті в арбітражному порядку в Київському господарському суді, рішення якого є остаточним для обох сторін.
Статтею 366 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін..
Міжнародна підсудність - це розмежування компетенції між судовими органами тієї чи іншої держави щодо розгляду і вирішення певних категорій справ з іноземним елементом. При вирішенні питання про міжнародну підсудність суд повинен встановити межі власної компетенції.
Вирішуючи питання про підсудність справ з іноземним елементом, суд повинен керуватись не тільки нормами внутрішнього процесуального законодавства, а й колізійними нормами, які містяться перш за все у двосторонніх міжнародних договорах про правову допомогу та інших міжнародних договорах.
Якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору (стаття 3 Закону України "Про міжнародне приватне право").
Дія міжнародних договорів України на території України регулюється статтею 19 Закону України "Про міжнародні договори України". Так, статтею 19 зазначеного Закону конкретизовано, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Разом з тим, у розгляді справ у спорах за участю іноземних підприємств і організацій господарським судам України слід виходити із встановленої статтею 11 Господарського процесуального кодексу України пріоритетності застосування правил міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо правил, передбачених законодавством України.
У справах, зазначених у пункті 1, компетентним є суд тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу відповідач. Компетентним є також суд тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу позивач, якщо на цій території знаходиться предмет спору або майно відповідача (пункт 2).
Поза увагою суду не залишилась нечіткість формулювання сторонами п. 9.1 Контракту №0305 від 03.05.2024 в редакції Додаткової угоди №02 від 28.02.2025, оскільки: 1) господарські суди не розглядають справи в арбітражному порядку; 2) суду під назвою "Київський господарський суд" не існує в природі; 3) рішення місцевого господарського суду не може апріорі вважатись остаточним у разі якщо будь-яка із сторін матиме намір оскаржити це рішення у апеляційному та касаційному порядку.
Проте, у даному випадку суд виходить з того, що, по-перше, первісна редакція п. 9.1 Контракту №0305 від 03.05.2024 була викладена наступним чином: "9.1 Усі непорозуміння, що можуть виникнути через даний контракт чи у зв'язку з ним, мають бути, за виключенням підсудності загальним судам, розглянуті в арбітражному порядку в Києві у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торговельно-промисловій палаті України відповідно до Правил і процедур впровадження справ в цьому суді, рішення якого є остаточним для обох сторін.".
Таким чином, внесені до п. 9.1 Контракту №0305 від 03.05.2024 Додатковою угодою №02 від 28.02.2025 зміни полягали у заміні назви суду та виключення посилання на процедуру цього суду ("Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торговельно-промисловій палаті України відповідно до Правил і процедур впровадження справ в цьому суді") на словосполучення "Київський господарський суд".
Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Тобто Додаткова угода №02 від 28.02.2025 свідчить про намір змінити первісно погоджений сторонами суд, на розгляд якому підлягатимуть передачі спори, що можуть виникнути через Контракт №0305 від 03.05.2024 чи у зв'язку з ним.
По-друге, хоч у п. 10.4 Контракту №0305 від 03.05.2024 і вказано, що у випадку розбіжності між англійським і українським варіантом договору перевага надається українському, проте, тлумачачи п. 9.1 Контракту №0305 від 03.05.2024 в редакції Додаткової угоди №02 від 28.02.2025 в аспекті назви суду, на вирішення якого мали намір сторони передати спори за спірним контрактом, суд враховує, що суд під назвою Київський господарський суд не існує в природі, в той час як в англомовному варіанті назва суду викладена без застосування слова "region", що виключає припущення про намір сторін передати даний спір на розгляд Господарського суду Київської області.
Відтак, суд вважає, що, виключаючи із п. 9.1 Контракту №0305 від 03.05.2024 положення щодо підсудності спорів "Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торговельно-промисловій палаті України відповідно до Правил і процедур впровадження справ в цьому суді" та вказуючи про підсудність спорів "Київському господарському суду", сторони хоч і не виключили інші умови щодо розгляду спорів в арбітражному порядку, проте очевидно що мали на меті передбачити вирішення спорів в порядку господарського судочинства, оскільки господарській суди не розглядають спори у арбітражному порядку взагалі, як і є недопустимою заборона (обмеження) права особи на оскарження рішення місцевого господарського суду.
По-третє, п. 9.2 Контракту №0305 від 03.05.2024 передбачено, що цей контракт повинен тлумачитись відповідно до чинного законодавства України.
Конвенцією про угоди про вибір суду, яка ратифікована Законом України від 15.06.2021 №1544-ІХ "Про ратифікацію Конвенції про угоди про вибір суду" та набрала чинності для України 01.08.2023 (надалі - Конвенція про угоди про вибір суду) визначено, що угода про вибір суду, яка визначає суди однієї Договірної Держави або один чи декілька визначених судів однієї Договірної Держави, вважається виключною, якщо сторони прямо не передбачили інше (пункт "b" статті 3).
Тобто наведеним встановлено можливість вибору підсудності спорів за окремою угодою сторін. Сторонам надано право визначати підсудність судам певної держави або одному чи декільком визначеним судам певної держави у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку з такими правовими відносинами. Отже, в разі, якщо в контракті (договорі) сторони не конкретизували назву (область, територію) суду, в якому має вирішуватися спір, проте визначили суди конкретної Договірної Держави (у нашому випадку "український господарський суд"), то наведене, відповідно до казаної норми міжнародного права, є виключною угодою про вибір сторонами українських судів і сторони прямо іншого не передбачили.
Суд або суди Договірної Держави, визначені у виключній угоді про вибір суду, мають юрисдикцію для вирішення спору, до якого застосовується ця угода, за винятком випадків, коли угода є недійсною за законодавством цієї Держави (пункт 1).
Суд, що має юрисдикцію згідно з пунктом 1, не може відмовитися від здійснення юрисдикції на підставі того, що спір має розглядатися судом іншої Держави.
Попередні пункти не впливають на правила: а) щодо юрисдикції стосовно предмету чи ціни позову; b) щодо внутрішнього розподілу юрисдикції між судами Договірної Держави. Однак, у випадку, коли обраний суд має право на свій розсуд приймати рішення щодо передачі справи, належна увага має бути приділена вибору сторін.
Отже, пунктом 3 встановлено випадки, за наявності яких пункти 1, 2 статті 5 Конвенції про угоди про вибір суду не впливають на окремо визначені правила. Щодо підпункту "а", то тут мова не йде про територіальну підсудність, адже предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, господарських та адміністративних судів і кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; та/або у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.
Варто відзначити, що однією із вимог Фізичною особою-підприємцем Перепелицею Юлією Олегівною заявлено вимогу про відшкодування збитків у розмірі 116 272,11 грн, яка навіть без відповідної договірної підсудності даного спору, в силу п. 3 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" підлягала б розгляду українськими судами.
Статтею 77 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено перелік випадків, за наявності яких у справах з іноземним елементом визначається виключна підсудність. Проте судом не встановлено наявності таких випадків.
Таким чином суд дійшов висновку про намір сторін передати спори за Контрактом №0305 від 03.05.2024 на розгляд Господарському суду міста Києва.
Попри наведене суд, вбачає за необхідне оглянути в засіданні оригінали Контракту №0305 від 03.05.2024 та додаткових угод до нього.
Відтак, позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно із п. 8 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки у справі №910/5832/25 ціна позову перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд приходить до висновку, що справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Згідно приписів статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
На виконання наведених приписів Господарського процесуального кодексу України суд вважає за необхідне призначити підготовче засідання у справі та встановити учасникам справи строки для подання ними заяв по суті справи.
При цьому, судом враховано, що оскільки відповідач є нерезидентом України, то підлягає вирішенню питання про направлення судового доручення до Компетентного органу Особливого адміністративного району Гонконг Китайської Народної Республіки про вручення документів Компанії Енвіс (Гонконг) Технолоджі Ко., Лімітед (Envis (HongKong) Technology Co., Limited).
Однак, по-перше, для вручення документів Компанії Енвіс (Гонконг) Технолоджі Ко., Лімітед (Envis (HongKong) Technology Co., Limited) необхідним є подання позивачем офіційної інформації щодо відповідача, яка може нею бути отримана на офіційному сайті Особливого адміністративного району Гонконг Китайської Народної Республіки The Cyber Search Centre of the Integrated Companies Registry Information System (ICRIS) за посиланням https://www.cr.gov.hk/en/services/fees.htm після оплати відповідного збору.
По-друге, позивачем не повідомлено у який спосіб між сторонами здійснювалось листування, внаслідок якого Фізичною особою-підприємцем Перепелицею Юлією Олегівною було отримано листи Компанії Енвіс (Гонконг) Технолоджі Ко., Лімітед (Envis (HongKong) Technology Co., Limited) від 28.02.2025, від 18.11.2024, проте суд вбачає за можливе до вирішення питання щодо звернення до Компетентного органу Особливого адміністративного району Гонконг Китайської Народної Республіки із судовим дорученням про вручення документів відповідачу, спробувати повідомити Компанію Енвіс (Гонконг) Технолоджі Ко., Лімітед (Envis (HongKong) Technology Co., Limited) про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/5832/25 шляхом направлення останній перекладу на англійську мову даної ухвали у спосіб, в який здійснювалось листування між сторонами.
Керуючись ст.ст. 12, 165, 166, 167, 176, 181, 233, 234, 235, 247, 366 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
3. Підготовче засідання призначити на 26.06.25 о 14:15 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: 01054 м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 44-В, зал судових засідань №23 (корпус Б).
4. Викликати у підготовче засідання представників учасників справи. У відповідності до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи.
5. Явку Фізичної особи-підприємця Перепелиці Юлії Олегівни підготовче засідання визнати обов'язковою.
6. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Перепелицю Юлію Олегівну надати суду у підготовчому засіданні оригінали Контракту №0305 від 03.05.2024 та всіх додаткових угод до нього (для огляду).
7. Запропонувати Фізичній особі-підприємцю Перепелиці Юлії Олегівні у строк до призначеного на 26.06.2025 підготовчого засідання надати суду оформлений відповідно до міжнародних угод документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи відповідача (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
8. Запропонувати відповідачу у строк протягом двадцяти днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження надати суду:
- відзив на позов, складений з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на чинне законодавство та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем;
- докази направлення відзиву позивачу.
9. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об'єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від них дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
10. Запропонувати позивачу у строк протягом семи днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу.
11. Визначити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзиви (якщо така буде подана) з доказами їх направлення позивачу - протягом семи днів з дня отримання відповіді на відзив.
12. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Перепелицю Юлію Олегівну протягом десяти робочих днів з дня отримання даної ухвали надати суду:
- переклад на англійську мову з нотаріальним засвідченням його вірності даної ухвали від 20.05.2025;
- докази направлення перекладу на англійську мову даної ухвали від 20.05.2025 Компанії Енвіс (Гонконг) Технолоджі Ко., Лімітед (Envis (HongKong) Technology Co., Limited) у спосіб, в який між сторонами здійснювалось листування.
13. Попередити позивача про те, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин документів або нез'явлення його представника у підготовче засідання, позов відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду.
14. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5011/.
Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Суддя Р.В. Бойко