ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.05.2025Справа № 910/1308/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Рей"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
без повідомлення (виклику) учасників судового процесу
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Рей" (далі - ТОВ "Енерджі Рей", позивач) до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 564 938,74 грн., з них 3% річних - 99 280,01 грн. та інфляційних втрат - 465 658,73 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 451/01 від 22.07.2019, а саме в частині оплати за поставлену електроенергію в повному обсязі, за період липень-серпень 2022, у зв'язку з чим позивач нарахував до стягнення з відповідача матеріальні втрати.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.02.2025 за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Цією ж ухвалою сторонам наданий строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.
26.02.2025 відповідачем був наданий відзив на позов, у якому останній проти позову заперечив, вказав, що при нарахуванні інфляційних втрат та 3 % позивачем не було враховано наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 №140 та від 15.06.2022 №206, які є спеціальними для здійснення оплат за договором № 451/01 від 22.07.2019. Крім того, при розрахунку матеріальних втрат позивач порушив порядок їх нарахування, оскільки дата початку нарахувань 3% річних та інфляційних втрат визначена позивачем без урахування положень пункту 10.4 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок).
Також вказав, що прострочення оплати було пов'язане з настанням форс-мажорних обставин, які виникли у зв'язку з введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022. Окремо наголосив на наявності підстав для зменшення нарахованих 3% річних, посилаючись при цьому на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 902/417/18.
27.02.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, а 06.03.2025 - від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких сторони заперечили проти доводів одна одної, наполягали на своїй позиції по суті справи.
18.03.2025 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій ТОВ "Енерджі Рей" просить стягнути з відповідача 3 % річних - 114 900,69 грн. та інфляційних втрат - 550 531,57 грн., у зв'язку зі збільшенням періоду нарахування матеріальних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).
На підставі наведеного, враховуючи, що дії, вчинення яких обмежено першим судовим засіданням, могли бути здійснені протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, заяву про збільшення розміру позовних вимог позивач міг подати у строк до 06.03.2025.
За таких обставин заява ТОВ "Енерджі Рей" про збільшення позовних вимог не була прийнята судом до розгляду.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив на позовну заяву, інші заяви по суті справи, а також додані до них докази.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
22.07.2019 між Державним підприємством "Гарантований покупець" (далі - гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Рей" (далі - виробник за «зеленим» тарифом) був укладений договір № 451/01 (далі - договір) за умовами якого виробник за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2.3 договору продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Згідно з п. 2.4 договору сторони погодили, що продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.
Пунктом п. 2.5 договору передбачено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за зеленим тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2 договору).
Відповідно до п. 3.3 договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.
Як вбачається із матеріалів справи, 23.04.2020 сторони уклали додаткову угоду № 1270/01/20 до договору, в якій, серед іншого, дійшли згоди викласти пункт 3.3 договору у новій редакції, а саме: "3.3 оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами".
За умовами п. 3.1 договору, в редакції додаткові угоди № 1270/01/20 від 23.04.2020, обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачам на підставі даний обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачам.
Додатковою угодою № 1021/01/21 від 05.03.2021 сторони виклали п. 3.3 договору у наступній редакції: «оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами».
Згідно з п. 8.3 Порядку фактичний обсяг відпущеної/відібраної продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.
У п. 7.4 договору сторонами погоджено, якщо виробник за "зеленим" тарифом є суб'єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, і Регулятор вже встановив йому "зелений" тариф виробнику, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030).
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 30 Закону України "Про ринок електричної енергії" товариство має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.
Згідно з пунктом 8 частини 9 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" підприємство зобов'язане сплачувати своєчасно та повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку.
Підпунктами 1, 2 пункту 4.5 договору передбачено, що гарантований покупець зобов'язаний купувати у виробника вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також зобов'язаний у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у виробника за "зеленим" тарифом електричну енергію.
Постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 був затверджений Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, який регулює, зокрема, порядок купівлі-продажу гарантованим покупцем електричної енергії за "зеленим" тарифом у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також порядок продажу за "зеленим" тарифом та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, а також розрахунків за неї (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 10.1 вказаного Порядку до 15-го числа (включно) розрахункового місяця відповідач здійснює оплату платежу позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що зазначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями товариства.
До 25-го числа (включно) розрахункового місяця підприємство здійснює оплату платежу позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями позивача.
Пунктом 10.2 Порядку передбачено, що з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку підприємство протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу. У разі необхідності оплати товариством спожитої електричної енергії підприємство протягом 2-х робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє Товариству акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.
Після отримання від підприємства на електронну адресу акта купівлі-продажу товариство надає у 3-денний строк з дати отримання актів купівлі-продажу два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Підприємство у 5-денний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає товариству один примірник поштою. У разі наявності у товариства зауважень до акта купівлі-продажу, останнє письмово повідомляє про це відповідача. За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання товариством акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому підприємством акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей (пункт 10.3 Порядку).
Відповідно до пункту 10.4 Порядку після отримання від товариства акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, останній здійснює остаточний розрахунок з позивачем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.
Отже, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги Комісією) з посиланням на пункт 10.4 Порядку № 641.
З матеріалів справи вбачається, що в рамках виконання договору мало місце постачання позивачем електричної енергії відповідачу протягом липня - серпня 2022 року, яке супроводжувалось підписанням щомісячних актів купівлі-продажу електроенергії. Сторонами підписано наступні акти:
- за липень 2022 року на суму 4 514 641,28 грн;
- за серпень 2022 року на суму 3 798 565,78 грн;
Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» за липень 2022 року, затверджено постановою НКРЕКП від 20.09.2022 №1190, а тому остаточний розрахунок за цей місяць підлягав здійсненню 23.09.2022. Також постановою НКРЕКП від 14.03.2023 № 473 затверджено відповідний розмір вартості послуг за серпень 2022 року, а тому остаточний розрахунок за цей місяць підлягав здійсненню 17.03.2023.
Вказані обставини були встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 у справі № 910/2035/23, яке набрало законної сили, за позовом ТОВ "Енерджі Рей" до ДП "Гарантований покупець" про стягнення заборгованості у сумі 5 584 777,96 грн, яка виникла за договором № 451/01 від 22.07.2019 року за період з липня 2022 року по грудень 2022 року.
Також судом встановлено, що на підставі постанови НКРЕКП № 2058 від 03.11.2023 сторонами були складені акти коригування від 16.05.2024 та від 17.05.2024: до акту купівлі-продажу електроенергії за липень 2022, відповідно до якого загальна вартість електричної енергії за липень 2022 становить 4 544 162,26 грн., та до акту купівлі-продажу електроенергії за серпень 2022, відповідно до якого загальна вартість електричної енергії за серпень 2022 становить 3 823 404,37 грн.
Проте, відповідач частково сплатив за поставлену у липні - серпні 2022 електричну енергію, а саме - у липні 2022 на загальну суму 1 396 590,70 грн., а у серпні 2022 на загальну суму 1 799 061,43 грн., що підтверджується платіжними дорученнями за період з липня 2022 року по серпень 2022 року.
Крім того, судом встановлено, що 03.03.2022 НКРЕКП було прийнято постанову № 340 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332», відповідно до положень якої «продавець за «зеленим» тарифом не втрачає членство в балансуючій групі гарантованого покупця у разі нездійснення оплати частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця гарантованому покупцю. Гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом пропорційно до неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії.».
Зважаючи на викладене, сторони домовились, що враховуючи форс-мажорну обставину, яка наявна в країні у зв'язку з воєнним станом, замість окремої оплати частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця гарантованому покупцю, Гарантований покупець зменшить рівень розрахунків із Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» пропорційно до неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії.
Такі зменшення відбулись в липні та серпні 2022 року.
Ці обставини зазначені у листах ТОВ "Енерджі Рей" № 49 від 13.10.2022, № 38 від 19.08.2022 та не заперечуються сторонами.
У подальшому, 07.05.2024 сторони склали акт коригування до акта приймання частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця від 16.08.2022 за липень 2022, яким встановили, що сума небалансу становить 593 568,85 грн., а 13.05.2024 складено акт коригування до акта приймання частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця від 30.09.2022 за серпень 2022, яким встановили, що сума небалансу становить 354 975,92 грн.
Отже, у відповідача за договором № 451/01 від 22.07.2019 виникла заборгованість за липень 2022 - 2 554 002,71 грн. (4 544 162,26 грн. - 1 396 590,70 грн. - 593 568,85 грн.), та за серпень 2022 - 1 669 367,02 грн. (3 823 404,37 грн. - 1 799 061,43 грн. - 354 975,92 грн.).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Так, за прострочення зобов'язання позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 99 280,01 грн. та інфляційні втрати у сумі 465 658,73 грн. за період з 20.04.2024 по 31.01.2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд враховує, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням 3 % річних (в порядку статті 625 ЦК України) є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат є такими, що заявлені правомірно.
Суд не приймає посилання відповідача на преюдиційність фактів, встановлених у справі № 910/2035/23, оскільки оцінка судами у вказаних справах положень наказів Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії», № 206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за зеленим тарифом», у зв'язку з чим судами у зазначеній справі було відмовлено у стягненні з ДП «Гарантований покупець» заборгованості за придбану у липні-грудні 2022 року на умовах договору № 451/01 від 22.07.2019 електроенергію, не є преюдицією, а є правовою оцінкою, наданою судом саме в межах розгляду справи № 910/2035/23.
Суд також зазначає, що Об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23, на яку посилається відповідач, дійшла висновку, що наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом» № 206, як і попередній наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» № 140 ніяким чином не обмежує право позивача як виробника електричної енергії за «зеленим» тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов'язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641.
Щодо доводів відповідача про наявність обставин форс-мажору у зобов'язаннях за договором № 451/01 від 22.07.2019, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди, тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
За змістом ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, засвідчує Торгово-промислова палата України за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Згідно з п. 5.3 договору (в редакції додаткової угоди № 1270/01/20) наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідним документом ТТП України або її територіальних підрозділів відповідно до законодавства.
Разом з тим відповідач не надав суду передбачених законом та договором доказів настання форс-мажорних обставин, зокрема, сертифікату, виданого ТПП України або її територіальних підрозділів стосовно невиконання ДП "Гарантований покупець" договору № 451/01 від 22.07.2019.
Також суд відхиляє посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення його від відповідальності за договором № 451/01 від 22.07.2019.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Зі змісту листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин (введення військового стану в Україні). Також вказаний лист ТПП видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв'язку між настанням вказаних обставин та неможливістю виконання відповідачем конкретного зобов'язання (поставки товару/надання послуг). При цьому відповідачем, зі свого боку, не надано будь-яких доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання ДП "Гарантований покупець" зобов'язань за договором № 451/01 від 22.07.2019.
Отже, сама наявність листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є підставою для звільнення ДП "Гарантований покупець" від належного виконання зобов'язання за договором № 451/01 від 22.07.2019.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок матеріальних втрат, судом встановлено його арифметичну правильність, у зв'язку з чим вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 99 280,01 грн. та інфляційних втрат у сумі 465 658,73 грн. підлягає задоволенню, як просив позивач.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру 3 % річних, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).
Визначене частиною 2 статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі №902/417/18 зазначила про те, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнового стану боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Відповідне зменшення заявлених до стягнення відсотків річних Велика Палата Верховного Суду допустила саме з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, що склалися у справі №902/417/18, та зокрема з урахуванням критеріїв розумності, справедливості та пропорційності. У справі № 902/417/18 сторони у договорі погодили зміну розміру процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України і встановили її у розмірі 40 % річних від несплаченої вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплачений, та 96 % річних від несплаченої ціни товару з моменту спливу дев'яноста календарних днів до дня повної оплати. Велика Палата Верховного Суду у справі № 902/417/18 дійшла висновку про те, що фактично визначені договором 96 % річних є саме способом отримання кредитором доходу, а тому з метою запобігання такому безпідставному збагаченню розмір належної до стягнення з відповідача у зазначеній справі суми відсотків річних було обмежено.
Із цього випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу, процентів річних є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення. Велика Палата Верховного Суду також вказала про те, що відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.
Велика Палата Верховного Суду у справі №902/417/18, зменшуючи розмір неустойки, штрафу, процентів річних, не позбавила кредитора можливості захистити власні інтереси шляхом стягнення процентів річних у тому розмірі, який відповідно до обставин справи одночасно виконує компенсаційну функцію для кредитора, але не є надмірним для боржника.
Отже, Велика Палата Верховного Суду у справі №902/417/18 здійснила зменшення розміру відсотків річних з урахуванням конкретних обставин справи, а саме: з огляду на встановлення в укладеному між сторонами зазначеної справи договорі процентної ставки річних на рівні 40 % та 96 % і її явної невідповідності принципу справедливості.
Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у зазначеній постанові про можливість за наявності виняткових обставин зменшити заявлений до стягнення розмір відсотків річних, проте звертає увагу, що у даній справі, на відміну від справи № 902/417/18, позивач заявив до стягнення з відповідача відсотки річних у розмірі, передбаченому законом, а саме: частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України - 3 відсотки.
Таким чином, судом не встановлено відповідних обставин очевидної неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних.
Розмір заявлених до стягнення відсотків річних відповідає розміру, встановленому законом (три відсотки). А наведені відповідачем підстави - не можуть бути підставою для зменшення розміру трьох відсотків річних без встановлення судом виключних (надзвичайних) обставин.
Отже, у клопотанні відповідача про зменшення розміру 3 % річних - суд відмовляє.
За таких обставин позов ТОВ "Енерджі Рей" підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Рей» (52042, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с. Любимівка, вул. Східна, 23, ідентифікаційний код 42355644) 3 % річних у сумі 99 280,01 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч двісті вісімдесят грн. 01 коп.) та інфляційних втрат у сумі 465 658,73 грн. (чотириста шістдесят п'ять тисяч шістсот п'ятдесят вісім грн. 73 коп.), судовий збір у розмірі 6 779 (шість тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 26 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 20 травня 2025 року.
Суддя Котков О.В.