вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
21 травня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/338/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
до відповідача Релігійної греко-католицької громади «Архистратига Михаїла» с. Ільниця, Закарпатська обл., Іршавський р-н, село Ільниця
про стягнення 9 539,37 грн. заборгованості,
Секретар судового засідання - Райніш М.І.
За участі представників сторін:
Сторони не викликалися
Товариство з обмеженою відповідальність «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Релігійної греко-католицької громади «Архистратига Михаїла» с. Ільниця (90130, Закарпатська обл., Хустський район, с. Ільниця, вул. 128-ї Бригади, будинок 20, код ЄДРПОУ 26099792) (з врахуванням змін відповідно до нового адміністративно-територіального устрою в Україні та перейменування вулиць розташованих на території відповідного населеного пункту), про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу № 2302594-РО від 21 січня 2023 року в сумі 9 539,37 грн., з яких 7 381,04 грн. основної заборгованості, 1 233,07 грн. пені, 174,77 грн. 3% річних та 750,49 грн. інфляційних втрат.
Позов заявлено з посиланням на статті 20, 173- 175, 193, 216-218, 230, 231, 264-265 ГК України, ст. ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 20, 42, 46, 162- 164, 171, 172 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01 квітня 2025 року суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Згідно з частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
При цьому, суд також враховує, що 29 червня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі також - ЄСІТС, Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21 липня 2023 року.
Статтею 42 ГПК України передбачені права та обов'язки учасників справи, зокрема ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частинами 5 та 6 вище норми встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За змістом розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до ГПК України, вводяться в дію 18 жовтня 2023 року, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом № 3200-IX чинності.
Разом з тим, з 04 листопада 2023 року набрав чинності Закон України від 19 жовтня 2023 року № 3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов'язків учасників судової справи» (далі - Закон № 3424-ІХ).
Згідно з новою редакцією частин 5 - 8 статті 6 ГПК України, яка чинна з 18 жовтня 2023 року відповідно до Закону № 3200-IX та з урахуванням змін внесених відповідно до Закону № 3424-ІХ в абзац перший частини шостої статті 6 ГПК України та викладення частини сьомої статті 6 ГПК України в новій редакції, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відтак, з 18 жовтня 2023 року, відповідач у відповідності до приписів частини 6 статті 6 ГПК України зобов'язаний був зареєструвати електронний кабінет Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, і така реєстрація забезпечила б отримання відповідачем процесуальних документів, в тому числі ухвали Господарського суду Закарпатської області від 01 квітня 2025 року, а отже отримання ухвал Господарського суду Закарпатської області, зокрема в електронному кабінеті, залежало виключно від волі відповідача.
Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу та згідно трекінгу поштових відправлень №0601131236720 вручена одержувачу 15 квітня 2025 року), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Правова позиція позивача.
Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що оплату за переданий газ Відповідач здійснював не в повному обсязі та не виконав зобов'язання у строк визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору.
Відповідач не розрахувався за поставку природного газу. Сума боргу за використаний природний газ на день подання позову за поставлений природний газ складає 7 381,04 грн.
У зв'язку з наведеним Позивач просить суд стягнути борг у загальній сумі 9 539,37 грн, у тому числі: - основний борг у сумі 7 381,04 грн.; - пеня у сумі 1 233,07 грн.; - три відсотки річних у сумі 174,77 грн.; - інфляційні втрати у сумі 750,49 грн.
Правова позиція відповідача.
Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі Позивач) та Релігійною греко-католицькою громадою «Архистратига Михаїла» с. Ільниця (далі Відповідач) 21 січня 2023 року було укладено договір постачання природного газу № 2302594-РО (далі Договір) та Додаткову угоду від 30 грудня 2023 року №1-24 до Договору.
Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу:
- у період з січня 2023 року по грудень 2023 року (включно), в кількості 2,100 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди) (тис. куб. м): січень 2023 - 0,500, лютий 2023 - 0,500; березень 2023 - 0,350; квітень 2023 - 0,100; травень 2023 - ; червень 2023 - ; липень 2023 - ; серпень 2023 - ; вересень 2023 - ; жовтень 2023 - ; листопад 2023 - 0,150; грудень 2023 - 0,500.
- у період з січня 2024 року по 15 квітня 2024 року (включно), в кількості 1,900 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди) (тис. куб. м): січень 2024 - 0,500; лютий 2024 - 0,500; березень 2024 - 0,350; квітень 2024 - 0,100.
Ціна та вартість природного газу угоджена розділом 4 Договору.
Згідно п. 4.1. Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином. Ціна природного газу за 1 000 куб.м. газу без ПДВ - 13 658,33 грн. крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовлені потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м. Всього ціна газу за 1000 куб. м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим Договором становить 16 553,89 грн.
Загальна фактична вартість цього Договору дорівнює вартості фактично використаного за цим Договором природнього газу з урахуванням вартості послуг його транспортування, що підтверджуються Актами приймання-передачі природнього газу.
На виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 36 101,55 грн., що підтверджується актами приймання передачі природного газу, що надані згідно додатку до цього позову.
Між сторонами були підписані наступні акти приймання-передачі природного газу, зокрема щодо поставки у листопаді 2023 та грудні 2023. Разом із цим, Відповідач ухилився від документального оформлення інших актів приймання-передачі природного газу.
Таким чином, інші акти приймання-передачі природного газу щодо поставок природного газу у січні 2023, лютому 2023, березні 2023, квітні 2023, травні 2023, червні 2023, липні 2023, серпні 2023, вересні 2023, жовтні 2023, січні 2024, лютому 2024, березні 2024 та квітні 2024 між сторонами не були підписані (оформлені).
Відповідно до п. 3.5 Договору, приймання-передача газу, переданого Позивачем Відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу.
Відповідно до п.п. 3.5.1 Відповідач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/ транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/ або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Відповідно до п.п. 3.5.2 п. 3.5 Договору, на підставі отриманих від Відповідача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Позивач готує та надає Відповідачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Позивача.
Відповідно до п.п. 3.5.4 Договору у випадку неповернення Відповідачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Відповідача відповідно до п. 3.5.1 Договору, та даних щодо остаточної алокації відборів Відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого природного газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Відповідачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 Договору.
Відповідно до пункту 5.1 Договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Оплату за переданий газ Відповідач здійснював не в повному обсязі та не виконав зобов'язання у строк визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору. Сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором складає 7 381,04 грн.
Згідно пункту 7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором, розмір нарахованої Позивачем пені за неналежне виконання Відповідачем умов Договору складає 1 233,07 грн., згідно детального розрахунку. Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 750,49 грн., згідно детального розрахунку. Загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 174,77 грн., згідно детального розрахунку.
Враховуючи наведене позивач просить суд, стягненняути заборгованості за договором постачання природного газу № 2302594-РО від 21 січня 2023 року в сумі 9 539,37 грн., з яких 7 381,04 грн. основної заборгованості, 1 233,07 грн. пені, 174,77 грн. 3% річних та 750,49 грн. інфляційних втрат.
ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 ЦКУ передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно положень ст. 714 ЦКУ, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до положень ст. 265 ЦКУ, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 691 ЦКУ передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦКУ).
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч. 2 і ч. 3 ст. 692 ЦКУ).
Відтак, судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що 21 січня 2023 року між сторонами був укладений договір № 2302594-РО постачання природного газу (далі - договір), згідно п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах даного договору.
Приймання - передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання - передачі газу (п. 3.5. договору).
Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу:
- у період з січня 2023 року по грудень 2023 року (включно), в кількості 2,100 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди) (тис. куб. м): січень 2023 - 0,500, лютий 2023 - 0,500; березень 2023 - 0,350; квітень 2023 - 0,100; травень 2023 - ; червень 2023 - ; липень 2023 - ; серпень 2023 - ; вересень 2023 - ; жовтень 2023 - ; листопад 2023 - 0,150; грудень 2023 - 0,500.
- у період з січня 2024 року по 15 квітня 2024 року (включно), в кількості 1,900 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди) (тис. куб. м): січень 2024 - 0,500; лютий 2024 - 0,500; березень 2024 - 0,350; квітень 2024 - 0,100.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору постачальник передав споживачу природний газ на загальну суму 36 101,55 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу.
Між сторонами були підписані наступні акти приймання-передачі природного газу, зокрема щодо поставки у жовтні 2023, листопаді 2023 та грудні 2023. Відповідач ухилився від документального оформлення актів приймання-передачі природного газу щодо поставки природного газу і акти не були підписані з боку відповідача за січень 2023, лютий 2023, березень 2023, квітень 2023, травень 2023, червень 2023, липень 2023, серпень 2023, вересень 2023.
В матеріалах справи відсутні акти приймання-передачі природного газу, зокрема щодо поставки у січні 2024, лютому 2024, березні 2024 та квітні 2024.
Відповідями Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» № ТОВВИХ-25-650 від 06 січня 2025 року та № ТОВВИХ-25-3521 від 04 березня 2025 року підтверджуються спожиття природного газу за січень - квітень 2024 року в розмірах: січень 2024 - 347,19 м. куб.; лютий 2024 - 234,78 м. куб.; березень 2024 - 261,10 м. куб.; з 01 по 15 квітня 2024 - 0,02 м. куб.
Водночас відповідно до п. п. 3.5.4 Договору у випадку неповернення Відповідачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Відповідача відповідно до п. 3.5.1 Договору, та даних щодо остаточної алокації відборів Відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого природного газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Відповідачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 Договору.
Відповідно до п. 5.1. договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 1) 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; 2) остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання - передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання - передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5. договору.
Частиною 1 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Частиною 3 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.
Тобто, заборгованість відповідача перед позивачем за договором постачання природного газу № 2302594-РО від 21 січня 2023 року становить 7 381,04 грн., яка відповідачем не заперечена та належними доказами не спростована, а тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню як обґрунтована та правомірно заявлена.
Щодо стягнення пені.
Судом встановлено, що позивачем нарахована відповідачу пеня в розмірі 1 233,07 грн.
Частиною 1 ст. 549 ЦКУ передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 ст. 230 ГКУ передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (ч. 4 ст. 230 ЦКУ).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 230 ГКУ).
Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк (ч. 4 ст. 232 ГКУ).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГКУ).
Так, пунктом 7.2. сторони передбачили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1. та/або строків оплати за п. 8.4. Договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Судом здійснено арифметичний перерахунок розрахунку пені, складеного позивачем, і встановлено, що він проведений коректно та вірно.
Відтак, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 1 233,07 грн. пені.
Щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Судом встановлено, що позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання здійснено нарахування відповідачу 3 відсотків річних у розмірі 174,77 грн., та інфляційних втрат у розмірі 750,49 грн. від простроченої суми.
Приписами ст. 625 ЦКУ встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також, пунктом 7.2. сторони передбачили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1. та/або строків оплати за п. 8.4. договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Судом здійснено арифметичний перерахунок розрахунку 3 відсотків річних та інфляційних втрат, складеного позивачем, і встановлено, що він проведений коректно та вірно.
Відтак, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 3 відсотків річних у розмірі 174,77 грн., та інфляційних втрат у розмірі 750,49 грн. від простроченої суми.
Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми загального боргу у розмірі 9 539,37 грн. є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, на відповідача покладається 2422,40 гривень витрат на оплату судового збору.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги - задоволити повністю.
2.Стягнути з Релігійної греко-католицької громади «Архистратига Михаїла» (90130, Закарпатська обл., Хустський район, с. Ільниця, вул. 128-ї Бригади, будинок 20, код ЄДРПОУ 26099792), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 42399676) кошти в розмірі 9 539,37 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять гривень 37 коп.), в тому числі: сума основного боргу - 7 381,04 грн. (сім тисяч триста вісімдесят одна гривня 04 коп.), пеня 1 233,07 грн. (одна тисяча двісті тридцять три гривні 07 коп.); три відсотки річних 174,77 грн. (сто сімдесят чотири гривні 77 коп.); інфляційні втрати 750,49 грн. (сімсот п'ятдесят гривень 49 коп.) та суму сплаченого судового збору за подання цього позову в розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.)
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст судового рішення складено 21.05.2025
Суддя Андрейчук Л. В.