вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.05.2025м. ДніпроСправа № 904/819/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЗВ'ЯЗОК", м. Харків
до Приватного акціонерного товариства "СУХА БАЛКА", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення штрафних санкцій за договором поставки №1617 від 26.08.2021 у загальному розмірі 3 854,63 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЗВ'ЯЗОК" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "СУХА БАЛКА" штрафні санкції за договором поставки №1617 від 26.08.2021 у загальному розмірі 3 854,63 грн., з яких: 3% річних у розмірі 571,73 грн., збитки з урахуванням індексу інфляції у розмірі 3 282,90 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
31.03.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги позивача не погоджується та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
04.04.2025 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.
Відповідач не скористався правом на надання заперечень на відповідь на відзив.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення викладені у заявах по суті справи відповідно до ч.8 ст. 252 ГПК України.
Докази наявні у матеріалах справи є достатніми для винесення судового рішення без виклику сторін.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Проте, вихід за межі встановленого ст. 195 ГПК України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов'язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України.
Зокрема, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено.
З урахуванням викладеного, за об'єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Позиція позивача
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договору №1617 від 26.08.2021, а саме в частині повного та своєчасного розрахунку за отриманий товар. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2024 у справі № 904/2307/24 позовні вимоги позивача задоволено у повному обсязі, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 5, ідентифікаційний код 00191329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврозв'язок" (61204, Харківська область, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 13, квартира 398, ідентифікаційний код 33119083) крім 3% річних, інфляційних втрат, основний борг у 27 936,00 грн, яку своєчасно не сплачено, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за період існування простроченої заборгованості.
Позиція відповідача
Відповідач позовні вимоги не визнає та просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, мотивуючи тим, що питання стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за договором № 1617 від 26.08.2021 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем вже було предметом судового розгляду.
Відповідач зазначив, що у повному обсязі виконав рішення господарського суду по справі № 904/2307/24 шляхом виплати всіх сум стягнення, зокрема й 3 % річних та інфляційних втрат. Враховуючи дану обставину, а також те, що Відповідачем не були завдані збитки Позивачу, позовні вимоги є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
26.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Єврозв'язок" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Суха Балка" (покупець) було укладено договір № 1617 (далі - договір).
Постачальник зобов'язується передати покупцю продукцію (далі по тексту - товар), а покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах (п. 1.1. договору).
Номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна, вартість товару та інші умови узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках), які після їх підписання є невід'ємною частиною цього договору. При зазначенні переліку, асортименту в специфікаціях (додатках) обов'язково указується код УКТ ЗЕД товару з дотриманням наступних вимог: при придбанні товарів, вироблених в України (крім підакцизних), вказується не менш як 4 перших символів коду УКТ ЗЕД; при придбанні товарів, імпортованих в Україну та підакцизних, вказується 10 символів коду УКТ ЗЕД (п. 1.2. договору).
Поставка товару здійснюється партіями. Партія товару - товар, оформлений одним товарно-транспортним документом (п. 2.1. договору).
Базисні умови, терміни поставки товару, а також відвантажувальні реквізити, узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках) до цього договору (п. 2.2. договору).
На кожну поставлену партію товару постачальник повинен надати покупцю наступні документи: рахунок-фактуру - 1 примірник (оригінал); сертифікат якості виробника/паспорт на товар - 1 примірник (оригінал або копія, завірена печаткою постачальника); видаткову накладну - 1 примірник (оригінал) та необхідну кількість копій в залежності від виду транспорту; інші документи, перераховані в специфікації (додатку). Зазначені вище документи при поставці товару автотранспортом надаються постачальником одночасно з товаром, а при поставці залізничним транспортом - не пізніше, ніж через 2 робочих дні з дати прибуття товару до покупця. В зазначених вище документах поруч з найменування товару зазначається код УКТ ЗЕД такого товару з дотриманням вимог, вказаних в п. 1.2 договору (п. 2.3. договору).
Датою поставки товару вважається дата, проставлена на видатковій накладній при отриманні товару; при поставці залізничним транспортом - відмітка станції призначення в залізничній накладній, якщо інше не обумовлено специфікацією (додатком). Право власності на товар, а також всі пов'язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця у відповідності до умов переходу права власності на товар, визначений у специфікаціях (додатках) (п. 2.4. договору).
Ціна товару встановлюється та узгоджується сторонами відповідно до п. 1.2 цього договору (п. 3.1. договору).
Загальна вартість договору визначається вартістю всіх специфікацій (додатків), підписаних по цьому договору, які є невід'ємною частиною договору (п. 3.2. договору).
Ціни на товар, що поставляється за цим договором, фіксуються на момент підписання цього договору і не підлягають зміні в односторонньому порядку протягом строку дії цього договору. Зміна ціни допускається тільки за наявності письмової угоди сторін, умову про яку сторони зазначають у специфікації (додатку). Сторони прийняли, що всі ціни, обумовленні в специфікаціях (додатках) до цього договору, є звичайними, справедливими, ринковими (п. 3.3. договору).
Оплата вартості партії товару (платежі) здійснюється в гривнях, на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі, на умовах оплати, узгоджених сторонами у відповідній специфікації (додатках) до цього договору. У цьому випадку, умови оплати поширюються тільки на партії товару, передбачені такими специфікаціями (додатками) (п. 4.1. договору).
Підставою для оплати узгодженої до відвантаження партії товару є виставлений постачальником рахунок (п. 4.2. договору).
У випадку, коли документи, зазначені в п. 2.3 цього договору, не надані постачальником у встановлений в п. 2.3 договору строк або оформлені постачальником неналежним чином (з порушенням чинного законодавства та умов цього договору), про що покупець направляє постачальнику відповідне повідомлення про порушення умов п. 2.3 договору, покупець має право затримати оплату товару до надання постачальником повного комплекту належним чином оформленої документації, при цьому строк оплати, вказаний у пункті 4.1. договору, збільшується на період надання документів, зазначених у п. 2.3 договору, оформлених належним чином. Також в даному випадку штрафні санкції до покупця за порушення строків розрахунків за договором не застосовуються, три проценти річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються покупцем (п. 4.3. договору).
Покупець має право здійснити оплату/попередню оплату за банківськими реквізитами, вказаними в розділі 14 цього договору. Постачальник зобов'язаний при виставленні рахунку покупцеві вказувати банківські реквізити, зазначені в цьому договорі (п. 4.4. договору).
Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами, своїх зобов'язань за договором (п. 13.5. договору).
04.01.2022 сторони підписали специфікацію № 4 до договору (а.с. 20), в якій погодили товар, що підлягає поставці на загальну суму 27 936,00 грн з ПДВ. Також сторони погодили, що оплата товару, що поставляється, здійснюється покупцем протягом 5-ти календарних днів від дати поставки. Умови поставки: СРТ - склад покупця, м. Кривий Ріг (в редакції Інкотермс-2010), обов'язкова наявність товаро-транспортної накладної. Умова про перехід права власності на товар від постачальника до покупця - при перевезенні автомобільним транспортом право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати отримання товару на складі.
Позивач зазначає, що на виконання умов договору та специфікації № 4 поставив відповідачу товар на загальну суму 27 936,00 грн, на підтвердження чого надав видаткову накладну № 220203-01 від 03.02.2022ю
В специфікації № 4 від 04.01.2022 сторони погодили, що оплата товару, що поставляється здійснюється покупцем протягом 5-ти календарних днів від дати поставки.
За фактом несвоєчасної оплати по Специфікації № 4 Господарським судом Дніпропетровської області була розглянута справа за № 904/2307/24.
По справі № 904/2307/24 розрахунок заборгованості трьох процентів річних від простроченої суми проводився включно по 26.05.2024 року, а розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проведений включно по квітень 2024 року.
Згідно Наказу, виданим 20.11.2024 Господарським судом Дніпропетровської області по справі №904/2307/24 Покровським ВДВС у м. Криши Ріг з ПрАТ "СУХА БЛАЛКА" на користь ТОВ “ЄВРОЗВ'ЯЗОК» 29 січня 2025 року було стягнуто судовий збір у сумі 3 028,00 грн., а також заборгованість у сумі 39127,06 гри., яка складається з:
- суми основного боргу за Договором: 27 936,00 грн.
- трьох відсотків річних від простроченої суми: 1 921,84 грн.
- збитків з урахуванням індексу інфляції: 9 269,22 грн.
Загалом на суму 42 155,06 грн.
На підтвердження чого надано копію платіжної інструкції № 474 від 29.01.2025 на суму 42 155,06 грн.
Зазначене рішення суду виконане лише 29.01.2025, про що свідчить надана до матеріалів справи копія платіжної інструкції № 474 від 29.01.2025 на суму 42 155,06 грн.
Відповідачу був направлений лист-вимога за № 3/01-25 від 30 січня 2025 року про сплату у термін до 17 лютого 2025 року збитків з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми за несвоєчасту оплату за договором. Але після отримання вимоги Відповідач розрахунків не провів, відповіді на листа не надав.
Позивач бажає здійснити нарахування інфляційних втрат у зв'язку з тривалим невиконанням даного судового рішення.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 174, 193 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина сьома статті 179 Господарського кодексу України).
Приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Статтею 611 Цивільного кодекс України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини першої статті 598, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області №904/2307/24 від 21.10.2024 було встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 27 936,00грн.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).
Факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №922/643/19).
З огляду на положення ч. 4 ст. 75 ГПК України постанова Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області №904/2307/24 від 21.10.2024 носить преюдиційний характер для даної справи, відповідно факти встановлені в судовому рішенні справі №904/2307/240 не підлягають доказуванню в даній справі.
Відповідно до частини першої статті 598, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням.
Як встановлено судом вище датою фактичного виконання зобов'язання з оплати суми боргу, на яку позивачем нараховані 3% річних та інфляційні витрати є - 29.01.2025 року.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 571,73 грн. за період з 27.05.2024 по 29.01.2025 та інфляційних втрат у розмірі 3 282,90 грн. за період з травня 2024 по січень 2025, а саме: період з моменту звернення до суду з позовом у справі №904/2307/24 до дати виконання рішення у цій справі.
Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунки інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірними.
На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо судового збору
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 5, ідентифікаційний код 00191329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврозв'язок" (61204, Харківська область, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 13, квартира 398, ідентифікаційний код 33119083) 3% річних у розмірі 571,73 грн, інфляційні втрати у сумі 3 282,90 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 21.05.2025.
Суддя В.Г. Бєлік