вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.05.2025м. ДніпроСправа № 904/1805/25
За позовом Державного науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ України, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія", м. Павлоград Дніпропетровської області
про стягнення 137 025,00грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Державний науково-дослідний інститут Міністерства внутрішніх справ України звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" заборгованості у розмірі 137 025,00грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №345 від 24 вересня 2024 року в частині повної та своєчасної поставки товару.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2025 справу №904/1805/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 17.04.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Ухвалу суду від 17.04.2025 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 17.04.2025 (о 17:44год), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 49).
Пунктом 2 частини шостої ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 05.05.2025. У встановлений законом та ухвалою суду строк відповідач відзиву на позов не надав.
Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Окрім того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
24 вересня 2024 року між Державним науково-дослідним інститутом Міністерства внутрішніх справ України (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (постачальник, відповідач) укладено договір №345 (а.с. 5-7).
За умовами пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у встановлений цим договором строк дизельне паливо Євро5 (скретч - картки), за кодом ДК 021:2015 - 09130000-9 - "Нафта і дистиляти", у власність покупця (далі - товар), згідно зі специфікацією (додаток 1 до договору), а покупець - прийняти і оплатити переданий товар на умовах визначених цим договором.
Найменування (номенклатура, асортимент, кількість) товару: дизельне паливо Євро5 (скетч-картки) у кількості 2 770 л (п. 1.2 договору).
Передача товару від постачальника покупцеві засвідчується видатковою накладною. При цьому товар залишається в резервуарах АЗС постачальника. Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується безоплатно зберігати придбаний покупцем у постачальника товар до його відвантаження покупцеві в повному обсязі (п. 1.3, 1.4 договору).
Термін дії скретч-карток за цим договором необмежений та не залежить від терміну дії цього договору (п. 1.6 договору).
Згідно пункту 3.1 договору вартість товару за цим договором згідно зі специфікацією (додаток № 1 до цього договору) становить без ПДВ 121 187,50грн (сто двадцять одна тисяча сто вісімдесят сім грн 50 коп.), крім того ПДВ 24 237,50грн, загальна вартість договору з ПДВ становить 145 425,00грн (сто сорок п'ять тисяч чотириста двадцять п'ять гривень 00 коп.).
Ціна за одиницю товару за даним договором визначена у специфікації (додаток №1 до цього договору), яка є його невід'ємною частиною цього договору (п. 3.2 договору).
Передача постачальником товару покупцеві здійснюється за видатковою накладною постачальника протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати укладання цього договору, але не пізніше 30 жовтня 2024 року (включно) (п. 4.1 договору).
Товар передається постачальником покупцеві зі зберігання шляхом видачі/заправки автомобілів покупця на АЗС, зазначених в додатку №2 до цього договору, після пред'явлення уповноваженою покупцем особою скретч-карти. Постачальник гарантує можливість відвантаження товару на АЗС, зазначених в додатку № 2 до цього договору (п. 4.8, 4.9 договору).
Після передачі представником покупця скретч-карти співробітнику АЗС та отримання відповідної кількості товару, всі обов'язки сторін з надання товару із зберігання за відповідною скретч-карткою вважаються виконаними, товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту фактичної видачі/ заправки автомобіля покупця певною кількістю товару, яка (кількість) зазначається в скретч-картках. При цьому постачальник передає покупцю товар відповідного виду та в кількості, зазначених в скретч-картках (п. 4.10 договору).
Умови оплати: оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України (спеціальний фонд Державного бюджету України) в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що вказаний в договорі протягом 7 (семи) робочих днів з дати підписання видаткової накладної (п. 5.1 договору).
Після підписання договору на отримання товару, постачальник зобов'язаний на протязі 5-ти робочих днів передати покупцю, а покупець зобов'язаний отримати від постачальника довірчі документи (скретч-картки) на придбану кількість ПММ (п. 5.5.1 договору).
Покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплатити за фактично переданий товар (п. 6.1 договору).
В пункті 6.3 договору визначено, що постачальник зобов'язаний: забезпечити передачу товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору; забезпечити передачу товару у строки, встановлені цим договором.
Відповідно до п.п.6.3.3. Договору, Постачальник зобов'язаний забезпечити можливість видачі Товару на будь-якій автозаправній станції, зазначеній в переліку АЗС (Додаток №2 до цього Договору) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442 "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами".
Згідно п.п.6.3.7. Договору передбачені зобов'язання Постачальника, що у разі невиконання зобов'язань за Договором, в тому числі після спливу терміну дії Договору, та/або дострокового розірвання цього Договору повернути кошти Покупцю за невикористану частину поставленого Товару (за частину Товару, що не було фактично отримано Покупцем на АЗС Постачальника) та отримати від Покупця скретч-карти відповідно.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31 грудня 2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (у тому числі видачі товару із зберігання в повному обсязі). Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору, та виконання зобов'язань в повному обсязі (п. 11.1, 11.2 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
Сторонами підписано специфікацію товару (додаток №1 до договору №345 від 24.09.2024) на поставку дизельного палива Євро5 (скретч - картки), у кількості 2 770 літрів, на суму 145 425,00грн (а.с. 29).
В додатку №2 до договору №345 від 24.09.2024 визначено перелік АЗС (а.с. 30-31).
На виконання умов договору сторонами складено, підписано та скріплено печаткою видаткову накладну №0001/0002290 від 25.09.2024 на суму 145 425,00грн на поставку 2 770,00 літрів палива (а.с. 14).
Державний науково-дослідний інститут Міністерства внутрішніх справ України перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 145 425,00грн, що підтверджується випискою з рахунку позивача за 26.09.2024 (а.с. 20).
Постачальником було надано покупцю специфікацію №0001/0002290-С відпущених скретч - карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної №0001/0002290 від 25.09.2024, а саме: 2710194300 дизельне паливо Євро5 (скретч - картки), скретч-картка УкрДТ 30л, купюри - 30, у кількості 60 карток, у кількості 1800 літрів; 2710194300 дизельне паливо Євро5 (скретч - картки), скретч-картка УкрДТ 10л, купюри - 10, у кількості 81 карток, у кількості 810 літрів; 2710194300 дизельне паливо Євро5 (скретч - картки), скретч-картка УкрДТ 20л, купюри - 20, у кількості 8 карток, у кількості 160 літрів (а.с. 37).
12 лютого 2025 року працівником позивача складено акт про встановлення факту нездійснення відпуску дизельного палива Євро 5 по скретч-карткам, виданим ТОВ "Тенегія" відповідно до договору №345 від 24.09.2024 на АЗС м. Києва у зв'язку з його відсутністю (а.с. 9-10).
На виконання пункту 6.3.7. Договору, 14.02.2025 листом за вих.№26/169 Відповідачу направлено вимогу про повернення грошових коштів за невикористані скретч-картки на дизельне паливо згідно переліку невикористаних талонів (скретч- карток) у кількості 141 штуки на 2610 літрів, загальною сумою 137 025,00 грн (а.с.15-16).
Дану вимогу Відповідач отримав 18.02.2025 (згідно офіційної інформації Укрпошти ТРЕКІНГ - підтвердження отримання), відповіді та пояснень не надав.
Позивач посилається на те, що відповідачем за Договором недопоставлено товару на суму 137 025,00 грн. 1 літр (52,50 * 2610 л. = 137 025,00 грн), що і стало причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору, строк дії договору, строк та порядок поставки, наявність/відсутність підстав для повернення попередньої оплати за договором.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 Цивільного кодексу України).
За умовами договору передбачено можливість отримання позивачем оплаченого ним товару шляхом пред'явлення ним на АЗС скетч-картки на відповідну кількість літрів палива. Тобто, придбаний позивачем товар за договором у вигляді дизельного палива Євро5 у кількості 2 610 літрів по факту перебуває у відповідача і поставка його здійснюється шляхом заправлення автомобілів позивача після пред'явлення довірчих документів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання із своєчасної та повної оплати за товар, який мав бути використаний позивачем шляхом обміну у мережах АЗС оплачених скретч-карт.
Згідно частин першої, другої ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Обов'язок відповідача повернути позивачу кошти за невикористану частину поставленого Товару (за частину Товару, що не було фактично отримано Покупцем на АЗС Постачальника) у разі невиконання зобов'язань за договором, у тому числі після спливу терміну дії договору, передбачено пунктом 6.3.7 договору.
Договір поставки діє до 31.12.2024 (п.11.1. договору).
Судом встановлено, що вимогу про повернення грошових коштів за непоставлений товар в сумі 137 025,00 грн позивачем направлено на адресу відповідача 14.02.2025 (лист за вих.№26/169).
Дану вимогу Відповідач отримав 18.02.2025 (а.с.38).
Таким чином, у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань з поставки товару у повному обсязі, у позивача виникло право вимагати повернення сплаченої передоплати за поставлений товар як після закінчення терміну дії договору (31.12.2024), так і після спливу семиденного строку з моменту отримання вимоги (24.02.2025).
В установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання з поставки товару не виконав.
Доказів поставки товару станом на дату звернення з позовом відповідач суду не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову, не спростував.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення передоплати в сумі 137025,00грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Суд зазначає, що факт підписання сторонами видаткової накладної №0001/0002290 від 25.09.2024 не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Отже, з моменту передання відповідачем за видатковою накладною скретч-карток на пальне позивачу, останній набув право на отримання нафтопродуктів в об'ємах, які зазначені у видатковій накладній №0001/0002290 від 25.09.2024.
Передача талонів на пальне (скретч-картки), які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє відповідача від обов'язку передати позивачу придбаний ним згідно договору товар, а саме: дизельне паливо Євро5 у кількості 2 610 літрів.
З підстав викладеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо позовних вимог, доказів поставки товару, а також відсутність доказів повернення сплачених у якості передоплати за товар грошових коштів у розмірі 137 025,00грн, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40грн, що підтверджується платіжною інструкцією №118 від 10.04.2025. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 42, 46).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 2 422,40грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Державного науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" про стягнення 137 025,00грн - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (ідентифікаційний код 44604267; вул. Соборна, буд. 99, м. Павлоград, Дніпропетровська обл., 51400) на користь Державного науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ України (ідентифікаційний код 34045600; провул. Євгена Гуцала, буд. 4-А, м. Київ, 01011) заборгованість у розмірі 137 025,00грн (сто тридцять сім тисяч двадцять п'ять гривень 00коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40коп.), видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.
Рішення підписано - 21.05.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва