вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"16" травня 2025 р. Cправа № 902/277/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О. Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А. Л., за участю:
прокурора - Войцишеної Г. В. ,
представника позивача - Солодухіна М. В. (в порядку самопредставництва),
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Господарського суду Вінницької області матеріали справи
за позовом: Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури (місцезнаходження: вул. Монастирська, буд. 33, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21050; ідентифікаційний код юридичної особи: 02909909) в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (місцезнаходження: вул. Януша Корчака, буд. 9/12, м. Київ, 03190; ідентифікаційний код юридичної особи: 20029342)
до: Фермерського господарства «Нусі» (місцезнаходження: с. Суботівка, Могилів-Подільський р-н, Вінницька обл., 24060; ідентифікаційний код юридичної особи: 33958986)
про стягнення 200000 грн фінансової підтримки
Процесуальні дії у справі.
14.03.2025 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств № 15/2-124вих-25 від 12.03.2025 (вх. канц. суду № 299/25 від 14.03.2025) з вимогами до Фермерського господарства «Нусі» про стягнення на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств заборгованості за Договором № 4ФГ-2020 від 17.11.2020 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству в сумі 200000,00 грн, з покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору.
Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від 18.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 902/277/25, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 14.04.2025.
14.04.2025 через систему ЄСІТС “Електронний суд» надійшло клопотання голови Фермерського господарства «Нусі» Ісайко С. В. б/н від 14.04.2025 (вх. канц. суду № 01-34/3854/25) та б/н від 14.04.2025 (вх. канц. суду № 01-34/3868/25), в яких заявник, посилаючись на тимчасову непрацездатність, просив суд відкласти судове засідання, призначене на 14.04.2025 (а.с.69-72 т.1).
В судовому засіданні, 14.04.2025, суд, з метою повного та всебічного розгляду справи № 902/277/25, забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов'язків, з'ясування дійсних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, враховуючи першу неявку в судове засідання представника відповідача, постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справу на 12.05.2025.
На визначену судом дату, 12.05.2025, в судовому засіданні взяли участь прокурор та представник позивача.
Представник відповідача, повідомлений належним чином про дату, місце та час судового засідання в судове засідання не з'явився та свого представника не направив. Однак, подав до суду клопотання яким повідомив що має намір здійснити добровільну сплату суми боргу. Також, відповідач просив, з метою уникнення технічних помилок при здійсненні платежу надати підтвердження актуальності зазначених у позовній заяві реквізитів або повідомити, якщо вони були змінені (а.с. 81, 86 т.1).
В судовому засіданні прокурор та представник позивача повідомили суд про необхідність уточнення платіжних реквізитів та оголосити перерву в судовому засіданні.
Ухвалою суду, занесеною до Протоколу судового засідання оголошено перерву в судовому засіданні до 11:00 16.05.2025.
12.05.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі в яких позивач повідомив уточненні реквізити для сплати заборгованості відповідачем, а також докази направлення відповідачу копії вказаного клопотання (а.с.89 т.1)
16.05.2025 в судовому засіданні взяли участь прокурор та представник позивача. Представник відповідача, повідомлений належним чином про дату, місце та час судового засідання в судове засідання не з'явився та свого представника не направив
Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи. Зокрема, згідно із частиною третьою статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки. При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд задовольнити позов.
Відповідно до частини першої статті 251 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у спрощеному позовному провадженні відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Суд констатує, що відповідач не скористався правом, наданим статтею 165 ГПК України, та відзив до суду не надіслав, хоча про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження був належним чином повідомлений відповідно до пункту 3 частини шостої статті 242 ГПК України, що підтверджується підписом уповноваженого представника на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0610240259411.
Відповідно до частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
16.05.2025 відповідач надав суду клопотання, в якому посилаючись на складну фінансову ситуацію запропонував добровільну сплату решти заборгованості згідно наведеним в клопотанні графіком.
Також, відповідач надав суду копію платіжної інструкції № 1405 від 16.05.2025 по часткову сплату заборгованості перед позивачем.
Відтак, станом на дату ухвалення рішення в даній справі відсутній спір щодо стягнення боргу в розмірі 50000 грн.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Отже, в частині стягнення заборгованості в розмірі 50000 грн провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі частини першої статті 231 ГПК України.
За наслідками розгляду справи, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та орієнтовний час його проголошення в цьому судовому засіданні.
Після перерви, в порядку статті 240 ГПК України, суд проголосив скорочене рішення (вступну та резолютивну частини), яке долучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив.
17.11.2020 між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством «Нусі» було укладено договір № 4 ФГ-2020 (а.с.29 т.1) про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1 Договору Укрдержфонд надає фінансову підтримку на поворотній основі фермерському господарству «Нусі» в сумі 500000,00 грн, а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути зазначену суму фінансової підтримки у строк та на умовах, що визначені цим Договором.
Згідно з пунктом 2 Договору на підставі довідки від 21.10.2020 № 4, виданої конкурсною комісією, фінансова підтримка на поворотній основі надається для придбання техніки, поновлення обігових коштів, відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1102.
Пунктом 3.1.2 Договору встановлено, що Укрдержфонд має право вимагати від фермерського господарства повернення фінансової підтримки на поворотній основі відповідно до графіка повернення (пункт 3.4.2 цього договору). У разі прострочення фермерським господарством графіка повернення коштів більш, ніж на 30 днів, Укрдержфонд має право в односторонньому порядку розірвати Договір з достроковим поверненням повної суми наданої фінансової підтримки та застосування штрафних санкцій відповідно до пунктів 5.1, 5.2 цього Договору.
Укрдержфонд зобов'язаний надати обумовлену договором суму фінансової підтримки у безготівковому порядку шляхом перерахування зазначеної суми платіжним дорученням на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі (пункт 3.2.1 договору).
Відповідно до п. 3.4.2 договору фермерське господарство зобов'язано повернути кошти фінансової підтримки Укрдержфонду згідно з встановленим графіком:
до 01.11.2022 в сумі 50000,00 грн;
до 01.11.2023 в сумі 50000,00 грн;
до 01.11.2024 в сумі 100000,00 грн;
до 21.10.2025 в сумі 300000,00 грн.
Повернення коштів здійснюється на р/р UA 50820172035515905500001550 в Державній казначейській службі України м. Київ, МФО 820172.
Згідно з пунктом 4.1 Договору фінансова підтримка надається фермерському господарству з кінцевим терміном повернення до 21.10.2025 та повертається останнім згідно з встановленим графіком (пункт 3.4.2. договору), крім випадків зміни умов договору та/або розірвання договору Укрдержфондом в односторонньому порядку та вимоги від фермерського господарства дострокового повернення фінансової підтримки.
Пунктом 4.2. Договору встановлено, що цей договір діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених цим договором.
Відповідно до пункту 7.1 Договору цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін.
Цей договір діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених цим договором (пункт 7.2 Договору).
Платіжним дорученням № 4 від 18.11.2020 підтверджується надання ФГ «Нусі» коштів за Договором у сумі 500000,00 грн.
25.01.2024 Вінницьке відділення Укрдержфонду звернулось до Голови Фермерського господарства «Нусі» з претензією № 3, в якій просило відповідача протягом 3 днів з моменту отримання вимоги погасити заборгованість по Договору. У вказаному листі зазначено банківські реквізити, на які необхідно повернути кошти. Також у претензії зазначено, що у разі невиконання вимоги документи будуть передані для реагування до органів прокуратури та господарського суду, крім того Фермерське господарство «Нусі» буде внесено до бази реєстру боржників.
Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2105025707676 підтверджується вручення листа відповідачу 03.02.2024.
На час розгляду справи в суді доказів повернення Фермерським господарством «Нусі» Українському державному фонду підтримки фермерських господарств 150000,00 грн не надходило.
Щодо представництва Вінницькою обласною прокуратурою інтересів держави.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
В Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 у справі № 1-1/99 Конституційний суд України зазначив, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя статті 53 ГПК України).
Відповідно до абзаців першого, другого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Згідно з абзацами першим-третім частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Обґрунтовуючи підстави для представництва, прокурор у позовній заяві зазначив про те, що Вінницька обласна прокуратура звернулась із листом № 15/2-18вих-25 від 10.01.2025 до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, в якому просила:
- надати інформацію про суму заборгованості Фермерського господарства «Нусі» за договором № 4 ФГ - 2020 від 17.11.2020 з наданням копій платіжних доручень та інших документів про сплату Українським державним фондом підтримки фермерських господарств 500000,00 грн ФГ «Нусі» та повернення останнім грошових коштів по вказаному договору;
- про нарахування штрафних санкцій у зв'язку із простроченням платежів ФГ «Нусі»,
Також у цьому листі прокуратура просила повідомити про вжиті або заплановані заходи Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, у тому числі звернення до суду щодо стягнення грошових коштів та штрафних санкцій (інфляційні витрати та пеня). У разі невжиття заходів - повідомити про причини їх невжиття та наміри реалізувати ці повноваження надалі.
У відповідь на вказаний лист Український державний фонд підтримки фермерських господарств листом № 53-4/77 повідомив, що ведення претензійно-позовної роботи відповідно до наказу № 1 від 04.01.2022 покладено на регіональні відділення. Також Укрдержфонд повідомив, що у нього немає фінансової можливості сплатити судовий збір, встановлений Законом України «Про судовий збір», у зв'язку з чим просив звернутись з позовною заявою про стягнення з ФГ «Нусі» заборгованості. Відповідно до інформації Укрдержфонду станом на 01.01.2025 заборгованість становить 200000,00 грн.
На підтвердження відсутності у позивача коштів для сплати судового збору прокурором надано копію Кошторису на 2025 рік Вінницького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, затвердженого в. о. генерального директора Укрдержфонду В. Сімчерою 08.01.2025.
Листом № 53-02/7 від 14.02.2025 Вінницьке відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств повідомило Вінницьку обласну прокуратуру, що ним направлялась претензія № 3 від 25.01.2024 до ФГ «Нусі», однак її було залишено без відповіді. Враховуючи викладене, Вінницьке відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств просило вжити заходи представницького характеру в інтересах Укрдержфонду по стягненню з ФГ «Нусі» простроченої заборгованості в сумі 200000,00 грн в судовому порядку.
Листом № 15/2-105вих-25 від 24.02.2025 Вінницька обласна прокуратура повідомила Український державний фонд підтримки фермерських господарств, що вона має намір звернутися із позовною заявою в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств щодо стягнення з існуючої заборгованості за договором № 4 ФГ-2020 від 17.11.2020.
Доказів вжиття позивачем будь-яких заходів реагування щодо повернення отриманої Фермерським господарством «Нусі» поворотної фінансової допомоги у сумі 200000,00 грн після звернення прокурором, матеріали справи не містять.
Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у пунктах 76-81 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18:
« 76. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
77. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
78. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
79. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
80. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
81. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.».
В контексті викладених положень Закону України «Про прокуратуру» та висновків Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що прокурор належним чином обґрунтував підстави для представництва ним інтересів держави і подав даний позов з дотриманням вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру», та повідомив позивача про звернення з позовною заявою.
Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1102 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 № 349) затверджений Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам.
Цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою «Надання кредитів фермерським господарствам», які спрямовуються на фінансову підтримку фермерських господарств на поворотній основі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств.
Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем є Мінагрополітики. Розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня є Український державний фонд підтримки фермерських господарств (пунктом 1 Порядку).
Згідно з пунктом 12 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки.
Пунктом 13 Порядку встановлено, що кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідний рахунок Фонду, відкритий в Казначействі за місцем реєстрації, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором позики.
Згідно з частиною першою статті 50 Бюджетного кодексу України у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави (Автономної Республіки Крим, територіальної громади). Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється.
Пунктом 3 частини третьої статті 30 Бюджетного кодексу України встановлено, що джерелами формування загального фонду Державного бюджету України у частині кредитування є повернення кредитів, наданих з державного бюджету фермерським господарствам.
Згідно зі статті 10 Закону України «Про фермерське господарство» Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.
Відповідно до пункту 1.1 Статуту Укрдержфонду, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 57 від 01.07.2021 (у редакції наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 2194 від 19.12.2023) (далі - Статут) Укрдержфонд заснований на державній власності, належить до сфери управління Мінагрополітики та є державною бюджетною установою.
Відповідно до пункту 4.7 Статуту, уповноважений орган управління не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність Установи.
Згідно із пунктом 5.1 Статуту, Установа має право укладати договори та угоди, набувати майнові права та особисті немайнові права, виконувати обов'язки, буди позивачем, відповідачем чи третьою особою у судах; здійснювати заходи з фінансової підтримки становлення та розвитку фермерських господарств у визначеному законодавством порядку. Відповідно до пункту 7.4 Статуту відносини Установи з іншими підприємствами, установами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі правочинів.
Згідно із пунктом 8.5 Статуту, генеральний директор Установи здійснює контроль за своєчасним поверненням наданої фермерським господарствам фінансової підтримки.
Враховуючи наведені положення Статуту, а також те, що статтями 9 та 10 спеціального закону, Закону України «Про фермерське господарство», саме Укрдержфонд визначений державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, а поворотна фінансова допомога надана відповідачу з державного бюджету на придбання техніки та поповнення обігових коштів за укладеним між відповідачем та Укрдержфондом договором № 4 ФГ-2020 від 17.11.2020, який за правовим змістом є договором позики та укладений відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам (пункт 2 Договору), отже неповернення коштів фінансової підтримки порушує інтереси держави в особі Укрдержфонду.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина третя статті 1049 ЦК України).
Як вже зазначалось, згідно з пунктом 3.4.2 Договору відповідач зобов'язаний повернути кошти фінансової підтримки позивачу згідно з наступним графіком: до 01.11.2022 в сумі 50000,00 грн; до 01.11.2023 в сумі 50000,00 грн; до 01.11.2024 в сумі 100000,00 грн; до 12.10.2025 в сумі 300000,00 грн.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зазначеною нормою закріплено фундаментальний принцип обов'язковості договору, на якому базуються договірні правовідносини, тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати (схожий за змістом висновок міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем позивачу 150000,00 грн за договором № 4 ФГ-2020 від 21.11.2020, згідно з графіком платежів.
Отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання з повернення 50000,00 грн, які він зобов'язаний був повернути у строк до 01.11.2022 з 02.11.2022, щодо повернення 50000,00 грн, які він зобов'язаний був повернути у строк до 01.11.2023 з 02.11.2023 та щодо повернення 50000,00 грн, які він зобов'язаний був повернути у строк до 01.11.2024 з 02.11.2024.
Листом № 53-02/7 від 14.02.2025 позивач підтвердив, що станом на 14.02.2025 заборгованість ФГ «Нусі» становить 200000,00 грн.
Суд враховує позицію, викладену у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.
Доказів сплати заборгованості за договором № 4 ФГ-2020 від 17.11.2020 відповідачем не надано.
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже оскільки заборгованість Фермерського господарства «Нусі» перед Українським державним фондом підтримки фермерських господарств за договором № 4 ФГ-2020 від 17.11.2020 у сумі 150000,00 грн станом на час ухвалення рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, відповідачем не спростований, то позовна вимога про стягнення 150000,00 грн боргу підлягає задоволенню.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення статей 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат.
Вінницькою обласною прокуратурою при звернені до суду із цим позовом сплачено 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 237 від 21.02.2025.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною дев'ятою статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76- 80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Вінницької області,
1. Позов Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства «Нусі» про стягнення 200000,00 грн заборгованості задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Нусі» (місцезнаходження: с. Суботівка, Могилів-Подільський р-н, Вінницька обл., 24060; ідентифікаційний код юридичної особи: 33958986) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (місцезнаходження: вул. Януша Корчака, буд. 9/12, м. Київ, 03190; ідентифікаційний код юридичної особи: 20029342) (р/р UA 508201720355159055000015503; банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ) заборгованість за договором від 17.11.2020 № 4ФГ-2020 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству у сумі 150000,00 грн.
3. Стягнути з Фермерського господарства «Нусі» (місцезнаходження: с. Суботівка, Могилів-Подільський р-н, Вінницька обл., 24060; ідентифікаційний код юридичної особи: 33958986) на користь Вінницької обласної прокуратури (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи 02909909, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок UA 568201720343110002000003988) судовий збір за подання до суду позовної заяви у розмірі 3028,00 грн.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірники повного рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Повне рішення складено 20 травня 2025 р.
Суддя Виноградський О.Є.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (місцезнаходження: вул. Монастирська, буд. 33, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21050; ідентифікаційний код юридичної особи: 02909909) в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (місцезнаходження: вул. Януша Корчака, буд. 9/12, м. Київ, 03190; ідентифікаційний код юридичної особи: 20029342)
3 - відповідачу (місцезнаходження: с. Суботівка, Могилів-Подільський р-н, Вінницька обл., 24060; ідентифікаційний код юридичної особи: 33958986)