15.05.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4512/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Чередко А.Є., Верхогляд Т.А.,
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники учасників провадження:
від позивача: Губорєва Я.А. (власні засоби ЄСІКС);
від відповідача: Васильченко А.А. (в залі суду);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 (суддя Мілєва І.В., повний текст якого підписаний 02.12.2024) у справі №904/4512/24
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Сіті Дніпро", Дніпропетровська область, м. Дніпро
про стягнення 503 100,00 грн
До Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Акціонерне товариство "Українська залізниця" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Сіті Дніпро" про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 503 100,00 грн.
Позовні вимоги мотивовано недоотриманням коштів, а саме - плати за використання вагонів власності АТ «Укрзалізниця» в сумі 503100,00 грн з ПДВ, оскільки ТОВ «КОМЕРС СІТІ ДНІПРО» є платником за вищезазначеними перевезенням, за перевезення по даних 50-ти зерновозах, оформлені вантажовідправником ПП «АТЛАНТА-АГРО» від станції Мирова до станції Одеса-Порт (ЕКСП.) в різні доби по 6-ти перевізним документам із зазначенням в гp. 7 «Заяви відправника» - «Маршрутний поїзд № __. Для вивезення водним транспортом у Швейцарію».
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 у справі №904/4512/24 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство "Українська залізниця", в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
При цьому, заявник апеляційної скарги посилається на те, що:
- пункти 5.3, 5.4 Правил оформлення перевізних документів у даних правовідносинах не можуть бути застосовані, оскільки розділ 5 Правил оформлення перевізних документів стосується документів, що заповнюються на станції призначення. Тоді як, опрацювання перевізних документів №47841218, 47868211, 47888706, 47888698, 47900584, 47871249, проведено станцією Мирова через АРМ ТВК, яка є станцію відправлення. Як наслідок, в цьому контексті не є можливим застосування пункту 1.9. Правил розрахунків за перевезення вантажів;
- безпідставним є висновок суду, що розрахунок плати слід було здійснювати виходячи із середньої швидкості перевезення 70 км/год як для перевезення у внутрішньому сполученні, що фактично знівелювало взагалі проведені розрахунки між залізницею та стороною відповідача.
У накладних №47841218, 47868211, 47888706, 47888698, 47900584, 47871249 в графі 20 «Найменування вантажу» є відмітка «Експорт», в графі 7 «Заяви відправника» є відмітка «Маршрутний поїзд», тож при розрахунку нормативної кількості діб використання власного вагону Перевізника у вантажному або порожньому рейсах програмним забезпеченням автоматично застосовувалась середня швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу (км/добу), відповідно до таблиці 3 Додатку 1- 2 Договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом, як за маршрутний або контейнерний поїзд, а саме 166 км/добу.
Враховуючи те, що дані перевезення не підпадають під визначення «Маршрутний поїзд», у зв'язку з неодночасним пред'явленням до перевезення, слід було застосовувати середню швидкість перевезення власного вагону Перевізника як для зерновозів експортного сполучення вагонної відправки, а саме 103 км/добу.
В цьому й полягали позовні вимоги АТ «Українська залізниця» оскільки спірні вагони не були відправлені маршрутним поїздом, й саме позивач надав суду докази на підтвердження - натурні листи поїздів, з котрих вбачається, що:
- № 3801, індекс 4657-011-4658 від 21.01.2023 в кількості 26 вагонів;
- № 3801, індекс 4657-012-4658 від 22.01.2023 в кількості 27 вагонів;
- № 3801, індекс 4657-013-4658 від 23.01.2023 в кількості 30 вагонів.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, правом, передбаченим ст.263 ГПК України, не скористався.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 23.12.2024 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
25.12.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.12.2024 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу залишено без руху через неподання останнім доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
06.01.2025 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 25.12.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги до якої додано платіжне доручення №19 від 06.01.2024 про оплату 1811,20 грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2025 (колегія суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 у справі №904/4512/24; розгляд справи призначений у судовому засіданні на 15.05.2025.
08.05.2025 до суду надійшло клопотання від представника апелянта - Губорєвої Я.А. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
14.05.2025 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/4512/24 у зв'язку з відрядженням судді Паруснікова Ю.Б.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2025, справу №904/4512/24 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Чередко А.Є., Верхогляд Т.А.
В судовому засіданні 15.05.2025 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Відповідно до електронного повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-32150080/2020-001 від 16.03.2020 АТ “Укрзалізниця» засвідчило прийняття від Приватного підприємства "Атланта-Агро" заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Отже, Приватне підприємство "Атланта-Агро" (вантажовідправник) приєднано АТ “Українська залізниця» до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Відповідно до повідомлення Акціонерного товариства “Українська залізниця» про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №32-41568766/2020-001 від 16.03.2020 між Акціонерним товариством “Українська залізниця» (далі - перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Комерс Сіті Дніпро» (далі - замовник) укладений договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 32-41568766/2020-001 від 16.03.2020 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою.
Згідно з пунктом 1.3 договору маршрутний поїзд - вантажний поїзд, одночасно пред'явлений до перевезення замовником, який відповідає установленій перевізником масі та / або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення / вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами.
Відповідно до п.1.4 договору, надання послуг за договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п.1.5 договору).
Відповідно до п.1.5. договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, договір є публічний договір, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) (п.1.6. договору).
Відповідно до пп.2.1.1-2.1.2 п.2.1 договору, замовник, зокрема зобов'язується, надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планувань перевезень вантажів через автоматизовану систему планування перевезень вантажів з проставленням ознаки, що містить умови надання послуг за наявності. До початку навантаження здійснювати проставлення електронної заявки на подачу вантажних вагонів відповідно до плану перевезень, а для власних вагонів перевізника - за три доби до дати навантаження.
Замовник зобов'язаний сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника (пп.2.1.4 п.2.1 договору).
Підпунктами 2.3.4, 2.3.5 п.2.3 договору на перевізника покладено обов'язок вести облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійснені перевезення і надані послуги, пов'язані з перевезенням вантажу та надавати замовнику відповідні розрахункові документи в електронній формі. Паперові копії таких документів надаються за зверненням замовника за цінами, встановленими в додатку 1-1 до договору через станцію або через один з підрозділів філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" AT "Укрзалізниця", що вказано у такому зверненні замовника. В разі, оформлення первинних документів із зауваженнями, їх паперові копії надаються замовнику безоплатно. Складати документи, передбачені п.п.1.3, 1.4 та розділом 4 договору, щодо нарахування сум платежів.
Відповідно до п.3.1 договору, розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.
Згідно з п.3.2 договору замовник зобов'язаний сплачувати провізні платежі за перевезення вантажу у власному вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад), які складаються з: плати за перевезення (провізної плати) навантаженого власного вагону перевізника та інших платежів, які визначаються за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника; компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 1-2 до договору. У випадку оформлення відправки вантажу на експорт сплачуються додаткові збори, передбачені п. 5, 7 розділу III Збірника тарифів, окремо для завантаженого та порожнього вагонів; плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) за нормативний термін доставки.
Зміни (доповнення) до договору перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням КЕП (п.9.4 договору).
Згідно з п.3.2 договору замовник зобов'язаний сплачувати провізні платежі за перевезення вантажу у власному вагоні перевізника.
Розмір плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) визначається на підставі пункту 3.2.1 договору.
Розмір плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) визначається в наступному порядку; При перевезенні по території України, як сума плати за використання вагону в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) за такими формулами: В= Вван + Впор; Вван = Спл х Тван; Впор = Спл х Тпор, де: Вван - плата за використання власного вагону перевізника під час перевезення вантажу, грн / вагон; Впор - плата за використання власного вагону перевізника під час перевезення порожнього вагону, грн / вагон; Тван - розрахункова кількість діб у вантажному рейсі; Тпор - розрахункова кількість діб у порожньому рейсі; Спл - ставка плати за використання власних вагонів перевізника для відповідного типу, грн / вагон за добу, зазначена в додатку 1-2 до договору. Плата нараховується за ставками, що діють на дату приймання вантажу до перевезення.
Розрахункова кількість діб використання власного вагону перевізника у вантажному або порожньому рейсах визначається за такими формулами: Tван = Lван/ Vср, Тпор = Lван х Кпп/ Vср, де: Lван - тарифна відстань перевезення вантажу, км; Vср - середня швидкість перевезення власного вагону перевізника за одну добу (км/добу), відповідно до таблиці 3 додатку 1-2 договору залежно від типу рухомого складу, виду сполучення та виду відправки
У всіх випадках за кожне перевезення (за вантажний або порожній рейси) неповна доба використання округляється до повної; Кпп - коефіцієнт порожнього пробігу, зазначено у додатку 1-2 до договору.
Пунктом 4.1 договору сторони обумовили, що розрахунки за договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця".
Умовами п.4.4 договору визначено, що по мірі виконання перевезень та надання послуг, перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати: провізних платежів за перевезення, зазначених в накладних; суми додаткових зборів та додаткових послуг за вільними тарифами; плати за використання власних вагонів перевізника за межами України, що відображається в щодобових інформаційних повідомленнях; штрафів на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), інформаційних повідомлень, тощо; пені. Виписки з особового рахунку відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання договору. У виписці відображаються дати утворення, розміри заборгованості та нарахована пеня.
Щодобово, упродовж періоду виконання договору, перевізник надає замовнику переліки перевізних документів в електронному вигляді, які відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання договору за звітну добу. Не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним, перевізник надає замовнику зведену відомість для підписання останньої (п.п. 4.5, 4.6 договору).
Наявність підписаної зведеної відомості не позбавляє перевізника права здійснити донарахування неврахованої плати за надані послуги за минулі періоди за наявності для цього достатніх підстав.
Факт укладення договору засвідчується наступними електронними документами: заявою про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомленням про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, в якому повідомляється про укладення договору та присвоєні коди замовника: відправника/замовника - 8678, платника - 8203375.
Позивач зазначає, що згідно з умовами аукціону № RCD001-UA-20230102-49523 від 04.01.2023 переможець ПП “Атланта-Агро» придбав послугу з використання вагонів власності АТ "Укрзалізниця" (1 вагон за 1 добу) 50 вагонів у складі одного маршрутного поїзда або маршрутна відправка 50 вагонів з однієї маршрутної станції навантаження (зерновози), ціна реалізації лота 2795,00 грн.
Згідно з п. 1.3. договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, маршрутний поїзд - вантажний поїзд, одночасно пред'явлений до перевезення замовником, який відповідає установленій перевізником масі та / або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення / вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами. Перевезення по даних 50-ти зерновозах оформлені вантажовідправником ПП “Атланта-Агро» від станції Мирова до станції Одеса-Порт (ЕКСП) в різні доби по 6-ти перевізним документам із зазначенням в гp. 7 “Заяви відправника» - “Маршрутний поїзд № __. Для вивезення водним транспортом у Швейцарію», в графі 13 “Платник» - вказано ТОВ “Комерс Сіті Дніпро», а саме:
- 19.01.2023 - ЕПД № 47841218 - 15 вагонів (ЕЦП о 15:36 год., відправлення 21.01.2023 о 05 год 59 хв) - відмітка в гp.7 “Маршрутний поїзд № 011902»;
- 20.01.2023 - ЕПД № 47868211 - 8 вагонів (ЕЦП о 11:09 год., відправлення 21.01.2024 о 05 год 59 хв) - відмітка в гp. 7 “Маршрутний поїзд № 012002»;
- 21.01.2023 - ЕПД № 47888706 - 1 вагон (ЕЦП о 19:03 год., відправлення 22.01.2024 о 14 год 30 хв) - відмітка в гp.7 “Маршрутний поїзд № 012102»;
- 21.01.2023 - ЕПД № 47888698 - 11 вагонів (ЕЦП о 19:17 год., відправлення 22.01.2024 о 14 год 30 хв) - відмітка в гp.7 “Маршрутний поїзд № 012102»;
- 22.01.2023 - ЕПД № 47900584 - 11 вагонів (ЕЦП о 18:17 год., відправлення 23.01.2024 о 05 год 10 хв) - відмітка в гp.7 “Маршрутний поїзд № 012202»;
- 20.01.2023 - ЕПД № 47871249 - 3 вагона (ЕЦП о 16:01 год., відправлення 21.01.2024 о 05 год 59 хв) - відмітка в гp.7 “Маршрутний поїзд № 012002».
Позивач вказав, що згідно з п. 2.1.9. договору замовник зобов'язаний забезпечувати належне оформлення перевізних та платіжних документів. Оформлення перевізних документів здійснюється згідно з Правилами оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084. У Поясненнях (Додаток 3 до Правил оформлення перевізних документів) щодо заповнення накладної до цих Правил зазначається, що графу 13 “Платник» заповнює відправник.
Позивач наголошує, що в накладних № 47841218, № 47868211, № 47888706, № 47888698, № 47900584 та № 47871249 відправником ПП “Атланта-Агро» в графі 13 “Платник» вказано - ТОВ “Комерс Сіті Дніпро».
Відповідно до п.1.2 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085, плата за перевезення вантажу вноситься відправником під час оформлення перевезення. Плата може вноситися іншим платником, з яким залізницею укладено договір. На підтвердження стягнення коштів саме з ТОВ “Комерс Сіті Дніпро» позивачем надано переліки, які включені до розрахунку за 19.01.2023 (№ 20230119) (а.с. 79), за 20.01.2023 (№ 20230120) (а.с. 79), за 21.01.2023 (№ 20230121) (а.с. 80), за 23.01.2023 (№ 20230123) (а.с. 80-81).
Позивач зазначає, що в п.1.4. договору вказано, що “надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами». Спірні вагони не були відправлені маршрутним поїздом, що підтверджується натурними листами поїздів: № 3801, індекс 4657-011-4658 від 21.01.2023 в кількості 26 вагонів; № 3801, індекс 4657-012-4658 від 22.01.2023 в кількості 27 вагонів; № 3801, індекс 4657-013-4658 від 23.01.2023 в кількості 30 вагонів.
Згідно з п. 3.2. договору замовник зобов'язаний сплачувати провізні платежі за перевезення вантажу у власному вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад), які складаються, зокрема із плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах).
Позивач зазначає, що за перевізними документами № 47841218, 47868211, 47888706, 47888698, 47900584, 47871249, які опрацьовані станцією Мирова через АРМ ТВК, при розрахунку нормативної кількості діб використання власного вагону перевізника у вантажному або порожньому рейсах програмним забезпеченням автоматично застосовувалась середня швидкість перевезення власного вагону перевізника за одну добу (км/добу), відповідно до таблиці 3 Додатку 1-2 договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом, як за маршрутний або контейнерний поїзд, а саме 166 км/добу.
Згідно з розрахунками, які надала аудиторська група, слід було застосовувати середню швидкість перевезення власного вагону Перевізника як для зерновозів експортного сполучення вагонної відправки, а саме 103 км/добу. За проведеним перерахунком позивача у відповідності до умов оформлення даних перевезень як “Групова відправка» позивачем недоотримано належних коштів в сумі 503 100,00 грн з ПДВ (8385,00 за вагон (41925,00 - 33540,00) х 50 вагонів = 419250,00 грн х 20%).
Позивач вважає, що у нього є всі належні підстави для стягнення з відповідача недоотриманих коштів, а саме плати за використання вагонів власності АТ “Укрзалізниця» в сумі 503 100,00 грн з ПДВ, враховуючи що ТОВ “Комерс Сіті Дніпро» є платником за вищезазначеними перевезенням.
Позивач зазначає, що відповідач заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.
Відмовляючи в позові, господарський суд виходив з того, що перевезення здійснювалося у внутрішньому сполученні, а тому суд дійшов висновку, що доводи позивача про необхідність застосування показника Vср - 103 км/добу, як для розрахунку вартості перевезення, є безпідставними.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками господарського суду та зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 634 ЦК України визначає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 908 ЦК України, яка кореспондується із ст. 307 ГК України встановлено, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Між сторонами виникли договірні відносини щодо перевезення вантажу залізничним транспортом, за наслідками якого позивач здійснив перевезення вантажу, а відповідач розрахувався із позивачем згідно перевізних документів.
Відносини залізниці з відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу регулюються Законом України «Про залізничний транспорт», за змістом статей 2, 8 якого умови та порядок організації перевезень за участю залізниць, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та іншими актами законодавства України.
Відповідно до положень ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Статтею 23 Статуту залізниць України унормовано, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. Для посвідчення прийняття вантажу до перевезення станція видає відправнику квитанцію. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Отже, накладна є первинним бухгалтерським документом засвідченим сторонами договору, який підтверджує ту чи іншу операцію, а також фіксує ціну такої послуги або товару.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»:
- імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами;
- експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про залізничний транспорт» міжнародне залізничне сполучення - перевезення пасажирів, вантажів, багажу, вантажобагажу та пошти між Україною та іноземними державами; непряме міжнародне сполучення - перевезення між Україною та іноземними державами з переоформленням транспортного документа в процесі транспортування.
Відповідно до пункту 2.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 у разі перевезення експортно-імпортних вантажів через морські порти України не в прямому міжнародному сполученні оформлюється накладна внутрішнього сполучення. У цьому разі відправник проставляє відмітки: у графі 20 «Найменування вантажу» - «Експорт» чи «Імпорт», а в графі 7 «Заяви відправника» - для експорту зазначається «Для вивезення водним транспортом___» (зазначається країна призначення)», а для імпорту - «Увезено водним транспортом____» (зазначається країна відправлення).
Як вбачається із накладних (а.с.68-73) перевезення здійснювалось сполученням від станції Мирова до станції Одеса-Порт. Жодних даних про перевезення вантажу перевізником за межі України накладні не містить. Таким чином, перевезення вантажу здійснено перевізником в межах України, тобто внутрішнім сполученням.
Колегія суддів зазначає про те, що зазначення в графі 20 залізничної накладної «експорт» є характеристикою самого вантажу, оскільки назва графи «Найменування вантажу», а формулювання «Для вивезення водним транспортом у Швейцарію» у графі 7 зазначено на виконання п. 2.5. Правил оформлення перевізних документів.
У таблиці 3 Додатку 1-2 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 16.03.2020 (укладеним між АТ “Укрзалізниця» та Приватним підприємством "Атланта-Агро") (а.с. 47-48), для зерновозів встановлена така середня швидкість перевезення власного вагону перевізника за одну добу (км/добу) (Vср):
- для експортного сполучення через морські порти: вагонна/контейнерна відправка - 103 км/год.; маршрутний або контейнерний поїзд - 166 км/год.;
- для внутрішнього та імпортного сполучення становить: вагонна/контейнерна відправка - 70 км/год.; маршрутний або контейнерний поїзд - 70 км/год.
У графах 29 вищенаведених залізничних накладних визначено тип відправки - групова/маршрутна, тому донарахування позивачем провізних платежів, виходячи із середньої швидкості перевезення 103 км/год. є безпідставним, а розрахунок плати слід здійснювати виходячи із середньої швидкості перевезення 70 км/год як для перевезення у внутрішньому сполученні.
Отже, для визначення показника Vср має значення вид сполучення, тип рухомого складу, виду сполучення та вид відправки, а характеристики вантажу на даний показник не впливають.
При цьому сторонами не заперечується, що спірний вантаж перевозився у зерновозах (тип рухомого складу), зі змісту залізничних накладних слідує, що відправка була маршрутною (вид відправки), а сполучення здійснювалось в межах України.
Колегія суддів зауважує на тому, що формулювання «експорт» в залізничних накладних не визначають перевезення за цією накладною як «експортне сполучення», чим обґрунтовував свої вимоги позивач, позаяк жодних даних про перевезення вантажу останнім за межі України вказана накладна не містить.
Транспортування водним транспортом здійснювалось вже не позивачем, іншою особою та на замовлення не відповідача, а іншої особи. Тобто, транспортування на експорт Договором перевезення не регулювалось та, відповідно, до формування вартості перевезення за накладними жодного відношення не має.
Оскільки, для визначення показника Vср необхідно з'ясувати саме вид сполучення, колегія суддів вважає, що перевезення спірного вантажу, виходячи з встановлених самим позивачем правил, здійснено перевізником в межах України, тобто внутрішнім сполученням, а відтак доводи позивача про необхідність застосування показника Vср, як для розрахунку вартості експортного перевезення товару, є безпідставними.
Відповідно до п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України №863/5084 від 24.11.2000, в редакції наказу Мініфраструктури України від 08.06.2011 №138 на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.
Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (п.1.2 Правил оформлення перевізних документів).
Згідно із п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, внесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.
Відповідно до п.1.6 Правил оформлення перевізних документів, перевізні документи перевіряються начальником станції або уповноваженим ним працівником станції.
Відповідно до п.40 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа працівником перевізника в електронній накладній. Перевізник має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій накладних № 47841218, 47868211, 47888706, 47888698, 47900584, 47871249, календарний штемпель станції відправлення проставлено, накладні містять відмітку про накладення електронного підпису уповноваженим працівником станції відправлення.
Отже, колегія суддів зазначає, що оформлення накладної, в тому числі, в частині виду відправки відноситься до обов'язків залізниці.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що між позивачем та відповідачем було погоджено ціну договору, як провізну плату, перевезення здійснено, оплату проведено, а зміни, що могли стати підставою для оплати відповідачем недоборів із перевізної плати, у встановленому порядку та у визначені нормативними актами строки, до накладних не вносилися, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 503100,00 грн.
Крім того, колегія суддів враховує у даному випадку приписи частин 1 та 3 статті 632 ЦК України, якими визначено, що ціна договору встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни договору після його виконання не допускається.
Такі дії позивача щодо донарахування плати за перевезення вантажу після фактичного виконання умов погодженої сторонами накладної, суперечать умовам Договору перевезення та чинному законодавству України, зокрема свободи договору та недопустимості в односторонньому порядку вносити зміни в ціну договору, оскільки ціна договору є однією з істотних умов, яка визначається сторонами за домовленістю.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача донарахованої плати за перевезення вантажу в сумі 503100,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 у справі №904/4512/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 у справі №904/4512/24 - залишити без змін.
Судові витрати Акціонерного товариства "Українська залізниця" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 20.05.2025.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя А.Є. Чередко
Суддя Т.А. Верхогляд