13 травня 2025 року м. Харків Справа № 917/791/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Склярук О.І., суддя Тарасова І.В.,
за участі секретаря судового засідання Борсук В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. № 977П) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.04.2025 (ухвала постановлена суддею Безрук Т.М. в приміщені Господарського суду Полтавської області 21.04.2025, повна ухвала складена 21.04.2025) у справі №917/791/24
за позовною заявою учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Офтальмологічний центр «Діоптрія» ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Офтальмологічний центр «Діоптрія»
до ОСОБА_2
про стягнення грошових коштів
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.04.2025 у справі №917/791/24 заяву ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 18.12.2024 по справі № 917/791/24 задоволено частково; розстрочено виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 18.12.2024 по справі № 917/791/24 в частині належних до стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Офтальмологічний центр «Діоптрія» (ідентифікаційний код 41803924) сум збитків шляхом стягнення рівними частинами за наступним графіком:
- до 18.05.2025 року - 91568,10 грн;
- до 18.06.2025 року - 91568,10 грн;
- до 18.07.2025 року - 91568,10 грн;
- до 18.08.2025 року - 91568,10 грн;
- до 18.09.2025 року - 91568,10 грн;
- до 18.10.2025 року - 91568,10 грн;
- до 18.11.2025 року - 91568,10 грн;
- до 18.12.2025 року - 91568,10 грн.
ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.04.2025 у справі №917/791/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні заяви ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 18.12.2024 по справі №917/791/24; стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги, позивач зазначає, що довідки про доходи з місць роботи містять лише інформацію про доходи, отримані особою в певний період часу, як найманого працівника та не можуть підтверджувати матеріальний стан особи. На думку ОСОБА_1 , належним підтвердженням отриманих особою доходів є відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, що надаються Державною податковою службою, які до заяви ОСОБА_2 надані не були, що унеможливлює достовірне встановлення його майнового стану, що не було враховано судом першої інстанції.
Разом з тим, позивач зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінки тому факту, що згідно відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем та здійснює свою власну господарську діяльність. При цьому, позивач зазначає, що ОСОБА_2 до своєї заяви не додав жодної виписки з його банківських рахунків, як його особистих, так і своїх рахунків як фізичної особи - підприємця, які б підтверджували зазначені ним обставини та на підставі яких можливо було б дослідити рівень обсягів його доходу та витрат, в тому числі з урахуванням його доходу як найманого працівника.
Окрім того, ОСОБА_1 зазначає, що у власності ОСОБА_2 перебуває частина земельної ділянки, будівля гаражу в гаражному кооперативі та частина житлового будинку, що вказує на те, що загальний матеріальний стан заявника не є незадовільним чи скрутним та відповідно відсутні підстави для задоволення його заяви про розстрочення виконання рішення суду.
Також, на думку позивача, судом першої інстанції не враховано той факт, що стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 в даній справі, як збитків завданих Товариству з обмеженою відповідальністю «Офтальмологічний центр «Діоптрія», зумовлено виключно його свідомими протиправними діями директора Товариства, направленими на заволодіння чужим майном, що повністю унеможливлює задоволення його заяви.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх. № 977П) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.04.2025 у справі №917/791/24, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Офтальмологічний центр «Діоптрія» зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, встановлено учасникам справи строк по 09.05.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 13.05.2025.
02.05.2025 від представника ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2025 у зв'язку з відпусткою судді Мартюхіної Н.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Склярук О.І., суддя Тарасова І.В.
12.05.2025 від представника ОСОБА_2 надійшло клопотання, у якому відповідач просив при розгляді апеляційної скарги врахувати той факт, що ОСОБА_2 сплатив частину заборгованості на умовах розстрочки, визначеної ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.04.2025. Також просив провести судове засідання 13.05.2025 за відсутності ОСОБА_2 та його представника, апеляційну скаргу просив відхилити, а ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.04.2025 залишити без змін.
У судове засідання з'явився представник позивача, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила таке.
Відповідно до положень статті 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Колегія суддів зауважує, що відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об'єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Колегія суддів зазначає, що визначення розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду належить до дискреційних повноважень суду. Дискреційне повноваження суду може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 1840/2970/18.
Тож, відстрочення виконання рішення є правом суду, яке реалізується у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 ГПК України. При цьому відповідно до приписів статей 74, 76-79 ГПК України саме на заявника покладається обов'язок доведення існування відповідних обставин.
Разом з тим, необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, і тому мають досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (аналогічні правові висновки наведено в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19, від 28.05.2024 у справі № 906/1035/23). Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Так, у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
З огляду на те, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при її наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини (рішення від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України») несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції.
Таким чином, питання розстрочення або відстрочення рішення суду хоча і перебувають в площинні процесуального права, однак підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) залежать від предмету спору.
Так, рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.12.2024 у справі №917/791/24, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2025, було стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Офтальмологічний центр «Діоптрія» 732544 грн 80 коп. збитків та 10988 грн 17 коп. - відшкодування витрат з оплати судового збору.
01.04.2025 до місцевого господарського суду від відповідача надійшла заява, в якій він просив розстрочити виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 18.12.2024 у справі №917/791/24 на 12 місяців на загальну суму 732544,80 грн збитків стягнутих на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Офтальмологічний центр «Діоптрія», рівними частинами в сумі 61045,40 грн щомісячно, починаючи з дати постановлення відповідної ухвали судом. В обґрунтування поданої заяви просив суд врахувати його матеріальний стан (неспівмірність заборгованості за судовим рішенням та рівня доходу відповідача), перебування на утриманні двох неповнолітніх дітей та запровадження в країні воєнного стану.
Досліджуючи питання наявності підстав для розстрочення виконання рішення, суд першої інстанції, враховуючи майновий стан сторін, дослідивши надані заявником в обґрунтування заяви докази, дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_2 та надання розстрочки виконання рішення суду у справі №917/791/24 від 18.12.2024 щодо стягнення з нього збитків в сумі 732544,80 грн строком на 8 місяців помісячно рівними частинами (до 18.12.2025).
Колегія суддів зауважує, що оскільки закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи, апеляційний господарський суд враховує таке.
Введення та продовження строку воєнного стану в Україні не свідчить ні про наявність виняткових обставин, ні про поважність причин невиконання рішення суду та не позбавляє можливості боржника за наявності відповідних доходів виконувати рішення суду. Крім того, жодних обмежень щодо виконання судових рішень на період дії воєнного стану діючим законодавством не передбачено.
Положення чинного законодавства не містять вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити стягнені судом кошти на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Тому доводи заявника апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи поданих відповідачем виписок з банківських рахунків та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, що надаються Державною податковою службою не свідчить про те, що заявником не дотримано обов'язку подати інші докази, які підтверджують його доходи та майновий стан.
Водночас, матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Отже, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про надання відстрочки чи розстрочки в сплаті грошових коштів за рішенням суду, суд має встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Окрім того, враховуючи, що існування заборгованості (збитків), підтверджене обов'язковим та такими, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесено (ТОВ «Офтальмологічний центр «Діоптрія»), «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як «потерпілої сторони»; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Так, на підтвердження доходів ОСОБА_2 було надано довідку ТОВ «Юкрейніан Віжн Центр» №ЮВ00-000005 від 28.03.2025, довідку ТОВ «Медичний центр Офтальміка» №00оф-000006 від 31.03.2025 та довідку про доходи ТОВ «Офтальмологічний центр «Діоптрія» №4 від 20.03.2025.
Як вбачається з довідки ТОВ «Юкрейніан Віжн Центр» №ЮВ00-000005 від 28.03.2025, ОСОБА_2 займає посаду медичного директора і за період з 01.09.2024 по 28.02.2025 його дохід склав 207600,00 грн. Так, сукупний дохід за вересень 2024 становить 34600,00 грн (утримання - 6747,00 грн, сума до виплати - 27853,00 грн), за жовтень 2024 становить 34600,00 грн (утримання - 6747,00 грн, сума до виплати - 27853,00 грн), за листопад 2024 становить 34600,00 грн (утримання - 6747,00 грн, сума до виплати - 27853,00 грн), за грудень 2024 становить 34600,00 грн (утримання - 7958,00 грн, сума до виплати - 26642,00 грн), за січень 2025 становить 34600,00 грн (утримання - 7958,00 грн, сума до виплати - 26642,00 грн), за лютий 2025 становить 34600,00 грн (утримання - 7958,00 грн, сума до виплати - 26642,00 грн).
Відповідно до довідки ТОВ «Медичний центр Офтальміка» №00оф-000006 від 31.03.2025 ОСОБА_2 працював з 10.01.2024 по 25.02.2025 на посаді лікаря-офтальмолога, і його дохід за період з 01.09.2024 по 25.02.2025 склав 36953,51 грн. Так, сукупний дохід у вересні 2024 становив 5610,39 грн (утримання - 1094,03 грн, сума до виплати - 4516,36 грн), у жовтні 2024 - 6403,16 грн (утримання - 1248,62 грн, сума до виплати - 5154,54 грн), у листопаді 2024 - 5610,39 грн (утримання - 1094,03 грн, сума до виплати - 4516,36 грн), у грудні 2024 - 10828,83 грн (утримання - 2490,63 грн, сума до виплати - 8338,20 грн), у січні 2025 - 5143,61 грн (утримання - 1183,03 грн, сума до виплати - 3960,58 грн), у лютому 2025 - 3357,13 грн (утримання - 772,14 грн, сума до виплати - 2584,99 грн).
Згідно з довідкою про доходи ТОВ «Офтальмологічний центр «Діоптрія» №4 від 20.03.2025 ОСОБА_2 працював за основним місцем роботи на посаді головного лікаря та загальна сума доходу за період з 01.09.2024 по 28.02.2025 становила 8000,00 грн. Вказані грошові кошти були нараховані за вересень 2024, з жовтня 2024 по лютий 2025 заробітна плата ОСОБА_2 становила 0,00 грн.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлена відсутність у заявника можливості виконати рішення Господарського суду Полтавської області від 18.12.2024 у справі №917/791/24 одноразовим платежем, оскільки середньомісячний дохід ОСОБА_2 не є достатнім для цього.
Апеляційним господарським судом також враховано, що сума заборгованості у розмірі 732544,80 грн складається із заробітної плати, що виплачувалася ОСОБА_2 . Товариством з обмеженою відповідальністю «Офтальмологічний центр «Діоптрія» протягом досить тривалого періоду: 03.11.2018 - 31.12.2018, 01.01.2019 - 31.12.2019, 01.01.2020 - 31.12.2020, 01.01.2023 - 31.12.2023 та 01.01.2024 - 31.03.2024.
Щодо доводів заявника апеляційної скарги про неповідомлення ОСОБА_2 про його статус як ФОП, колегія суддів зазначає таке.
Так, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Офтальмологічний центр «Діоптрія» вбачається, що вищим органом управління є загальні збори учасників, виконавчим органом - головний лікар.
При цьому, відповідно до положень абзацу 1 частини 5 ст. 40 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» член виконавчого органу товариства не може без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства, а член наглядової ради товариства - без згоди загальних зборів учасників: здійснювати господарську діяльність як фізична особа - підприємець у сфері діяльності товариства.
Матеріали справи не місять доказів того, що загальні збори учасників ТОВ «Офтальмологічний центр «Діоптрія» надавали згоду ОСОБА_2 на здійснення господарської діяльності як фізичною особою-підприємцем, так і доказів фактичного здійснення ним такої діяльності.
Наявні у справі відомості про нерухоме майно боржника, яке згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав, з реєстру прав власності на нерухоме майно №421544424 від 07.04.2025, складається із частини земельної ділянки площею 0,0937 га, частини житлового будинку та гаражу, не свідчать про перебування боржника у стані «фінансової розкіші» і фактично забезпечує лише звичайні людські потреби у житлі його сім'ї, до складу якої входять двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , 2015 року народження та ОСОБА_4 , 2018 року народження, що підтверджується наявними у матеріалах справи свідоцтвами про народження дітей.
При цьому, судом першої інстанції було частково задоволено подану відповідачем заяву та надано розстрочку лише на вісім місяців (що є меншим строком ніж той, який просив відповідач - 1 рік), що свідчить про врахування при вирішенні цього питання балансу інтересів сторін, а також принципів розумності, справедливості та добросовісності.
Матеріали справи не свідчать про те, що боржник має можливість одночасного виконання рішення суду або про те, що примусове виконання може бути здійснене у строки менші ніж період розстрочки.
Відтак, розстрочка виконання рішення в даному випадку не є інструментом ухилення для боржника від виконання рішення, а здійснюється з метою недопущення ще більшого погіршення фінансового стану боржника, що може ускладнити виконання рішення суду на користь кредитора.
При цьому апеляційний суд зазначає, що цей строк не є занадто тривалим з огляду на конкретні обставини цієї справи та розмір заборгованості, яку відповідач повинен сплатити на користь ТОВ «Офтальмологічний центр «Діоптрія».
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд виснує, що місцевий господарський суд, ухваливши рішення про часткове розстрочення виконання, забезпечив оптимальний баланс між інтересами обох сторін, врахувавши потребу у реальному виконанні судового рішення та фінансові можливості відповідача, з метою досягнення завдань судового розгляду та гарантування належного захисту прав і інтересів сторін.
Колегія суддів також враховує здійснені боржником дії з часткового погашення заборгованості згідно з графіком, визначеним ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.04.2025 у справі №917/791/24, в сумі 91568,10 грн до 18.05.2025.
Так, матеріали справи містять платіжну інструкцію №1.130428495.1 від 10.05.2025 про сплату ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 86568,10 грн із призначенням платежу «відшкодування збитків за рішенням від 18.12.2024 справа 917/791/24» та платіжну інструкцію №1.121001705.1 від 24.04.2025 про сплату ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 5000,00 грн із призначенням платежу «відшкодування збитків за рішенням від 18.12.2024 справа 917/791/24».
Такі фактичні дії можуть свідчити про дійсні наміри відповідача по повному та добровільному погашенню заборгованості перед позивачем та виконанню рішення суду.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.04.2025 у справі №917/791/24- без змін.
З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.04.2025 у справі №917/791/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 20.05.2025.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя О.І. Склярук
Суддя І.В. Тарасова