ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
15 травня 2025 року Справа № 903/1016/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Бучинська Г.Б.
секретар судового засідання Новак С.Я.
за участю представників сторін:
позивача: Михальченко С.П.
відповідача: Штик О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Володимирської міської ради на рішення господарського суду Волинської області від 11.03.25р. у справі №903/1016/24, ухвалене суддею Гарбаром І.О., повний текст складено 20.03.25р.
за позовом Приватного підприємства "Універсам"
до Володимирської міської ради
про зобов'язання вчинити дії
Приватне підприємство "Універсам" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовною заявою до Володимирської міської ради, в якому просить: зобов'язати Володимирську міську раду вчинити дії, а саме прийняти рішення яким встановити для Приватного підприємства "Універсам" орендну плату на рівні 3% від нормативної грошової оцінки землі за користування земельною ділянкою кадастровий номер 0720581600:00:001:0103; визнати незаконним та скасувати пункт 3.1 рішення Володимирської міської ради Волинської області №17/57 від 30.09.2022 "Про затвердження ПП "Універсам" технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та передачу її в оренду" в частині встановлення річної орендної плати за користування земельною ділянкою на рівні 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; визнати недійсним договір оренди землі від 30.09.2022 укладений між Володимирською міською радою Волинської області та Приватним підприємством "Універсам", право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.12.2022 номер запису про інше речове право: 48911176.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 11.03.2025р - позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано пункт 3.1 рішення Володимирської міської ради Волинської області №17/57 від 30.09.2022 "Про затвердження ПП "Універсам" технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та передачу її в оренду" в частині встановлення річної орендної плати за користування земельною ділянкою на рівні 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Визнано недійсним договір оренди землі від 30.09.2022 укладений між Володимирською міською радою Волинської області та Приватним підприємством "Універсам", право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.12.2022 номер запису про інше речове право: 48911176. Стягнуто з Володимирської міської ради на користь Приватного підприємства "Універсам" 4844,80 грн витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Володимирська міська рада звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти дану апеляційну скаргу та відкрити провадження у справі. Рішення Господарського суду Волинської області від 11 березня 2025 року у справі №903/1016/24 скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Приватного підприємства "Універсам" відмовити повністю. Стягнути із Приватного підприємства "Універсам" на користь Володимирської міської ради 7 267 грн. 20 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Оскільки апеляційна скарга надійшла без матеріалів справи, суд апеляційної інстанції витребував матеріали справи у Господарського суду Волинської області.
15.04.2025 матеріали справи надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Володимирської міської ради на рішення господарського суду Волинської області від 11.03.2025р. у справі №903/1016/24, розгляд апеляційної скарги призначено на "15" травня 2025 р. об 10:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.
28.04.2025р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Володимирської міської ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 р. заяву представника Володимирської міської ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №903/1016/24 - задоволено.
08.05.2025 р. через систему «Електронний суд» Приватне підприємство "Універсам" до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення Господарського суду Волинської області від 11.03.2025 р. по даній справі прийнято у відповідності з усіма нормами матеріального та процесуального права, тому просить апеляційну скаргу Володимирської міської ради залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У судовому засіданні представник Володимирської міської ради підтримав доводи апеляційної скарги та надав додаткові пояснення по суті спору.
Представник Приватного підприємства "Універсам" заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав додаткові пояснення. Стверджує, що рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
1.Зміст рішення суду першої інстанції.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що Володимирська міська рада при встановленні для ПП "Універсам" ставки орендної плати на рівні 7% не дотрималась положень свого ж нормативно-правового акту, тому п.3.1. Рішення Володимирської міської ради №17/57 від 30.09.2022 підлягає скасуванню. Відтак, оскільки при укладенні оспорюваного договору оренди землі не були дотримані положення нормативно-правового акта, а саме Рішення Володимирської міської ради №8/15 від 09.07.2021 "Про встановлення ставок орендної плати за користування земельними ділянками" такий договір, на думку суду першої інстанції підлягає визнанню недійсним.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи
Володимирська міська рада в апеляційній скарзі стверджує, що висновки Господарського суду Волинської області не відповідають дійсним обставинами справи, оскільки Володимирська міська рада діяла в межах наданих їй повноважень та у відповідності до діючого законодавства про оренду землі. Дійсно на території Володимир-Волинської міської територіальної громади станом на дату прийняття оскаржуваного пункту рішення Володимирської міської ради діяло рішення №8/15 «Про встановлення ставок орендної плати за користування земельними ділянками», яким міська рада вирішила встановити на території Володимир-Волинської міської територіальної громади ставки орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності згідно з додатком.
Однак, визначення такої істотної умови договору як розмір ставки орендної плати законодавець відносить на розсуд сторін, враховуючи лише законодавчі обмеження, визначені Законом України «Про оренду землі».
Встановлення ставки розміру орендної плати у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки не здійснювалося в односторонньому порядку Володимирською міською радою, а за досягненням взаємної згоди зі сторони Позивача, на таку умову договору. Відповідні докази на підтвердження даного факту було долучено до матеріалів справи, зокрема відеозапис засідання Погоджувальної ради представників депутатських фракцій від 27.09.2022 та витяг з протоколу засідання вищезазначеного засідання (міститься в матеріалах судової справи).
Між Володимирською міською радою та ПП «Універсам» було досягнуто взаємною згоди щодо усіх істотних умов договору оренди землі, зокрема узгоджено термін дії договору на строк 5 років та річна орендна плата у розмірі 7% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.
30 вересня 2022 року між Володимирською міською радою та ПП «Універсам» було укладено договір оренди земельної ділянки. Жодних заперечень в тому числі заяв чи пропозицій про укладення додаткових угод до договору на стадії укладення чи виконання договору від ПП «Універсам» на адресу Володимирської міської ради чи її виконавчих органів не надходило.
В подальшому, Господарський суд Волинської області здійснив оцінку відеозапису засідання Погоджувальної ради представників депутатських фракцій від 27.09.2022, та зазначив лише те, що не бере його при вирішенні даного спору. При цьому ГПК не визначено таких повноважень суду, брати чи не брати докази при вирішенні спору, натомість судом не було його відхилено чи визнано неналежним, недопустимим тощо.
Також скаржник в скарзі наголошує на тому, що Рішення Володимирської міської ради №17/57 від 30.09.2022 «Про затвердження ПП "Універсам" технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та передачу її в оренду" є індивідуально правовим актом, оскільки стосується конкретно визначеного суб'єкта, а саме ПП «Універсам» та вичерпало свою дію реальним виконанням, зокрема укладенням договору оренди землі від 30.09.2022 між Володимирською міською радою та ПП «Універсам».
Відтак, висновки Господарського суду Волинської області про те, що вищезазначене рішення прийняте Володимирською міською радою як суб'єктом владних повноважень, а тому має ознаки нормативно-правового акту суперечить фактичним обставинам справи та обґрунтуванню визначених судом підстав для скасування пункту рішення.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Приватним підприємством «Універсам» було підписано договір оренди земельної ділянки з урахуванням змін, прийнятих до проекту рішення міської ради, зокрема зменшення терміну оренди земельної ділянки з 10 до 5 років та збільшення відсоткової ставки орендної плати з 3% до 7%.
З огляду на викладене сторонами було погоджено передбачені Законом України "Про оренду землі" істотні умови спірного договору оренди землі, у тому числі строк дії договору та орендну плату і її розмір.
Володимирська міська рада звертає увагу суду, що, як вже зазначалося, під час укладення договору ПП «Універсам» не заперечувало щодо включення до договору спірних умов, з підстав яких у подальшому просить визнати недійсним договір оренди. До того ж стороною позивача не заперечувалися дії представника ПП «Універсам» щодо погодження зміни строку дії договору з 10 до 5 років.
Таким чином, враховуючи усе вищезазначене, під час розгляду справи Господарським судом Волинської області не було встановлено підстав недійсності правочину, що передбачені законом та не визначено, чи було порушене цивільне право ПП «Універсам», оскільки між сторонами Володимирською міською радою та ПП «Універсам» було досягнуто взаємної згоди з усіх істотних умов договору.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги, Приватне підприємство "Універсам" у відзиві вказує на те, що на час прийняття Володимирською міською радою Рішення №17/57 від 30.09.2022р. та укладення договору оренди землі позивачу не було відомо про наявність Рішення Володимирської міської ради №8/15 від 09.07.2021р., згідно з яким відповідачем було встановлено ставки орендної плати за користування земельними ділянками відповідно до виду цільового призначення для всіх користувачів. Крім того, Рішення Володимирської міської ради №8/15 від 09.07.2021р. є нормативно-правовим регуляторним актом і є обов'язковим до виконання на території його дії, тобто на території Володимирської ОТГ. З огляду на вищевказане, позивач стверджує, що Володимирська міська рада при встановленні для ПП «Універсам» ставки орендної плати на рівні 7% не дотрималась положень свого ж нормативно-правового акту, тому п.3.1. Рішення Володимирської міської ради №17/57 від 30.09.2022р. підлягає скасуванню.
Відтак, прийняття управлінських рішень органами місцевого самоврядування зі встановлення ставок різного розміру або індивідуальних ставок, пільг зі сплати земельного податку та/або орендної плати залежно від форми власності суб'єктів господарювання, цільового призначення земельної ділянки, місця реєстрації суб'єктів господарювання тощо є діями, що суперечать нормам законодавства про захист економічної конкуренції відповідно до статті 15 Закону.
Оскільки такі дії органів місцевого самоврядування можуть створювати для суб'єктів господарювання нерівні умови діяльності порівняно з конкурентами, які діють на одному товарному ринку.
Отже, Володимирська міська рада прийнявши рішення яким встановила ПП «Універсам» орендну плату на рівні 7% від нормативної грошової оцінки землі порушує і антимонопольне законодавство, оскільки іншим суб'єктам господарювання міська рада встановлювала орендну плату на рівні ставок визначених Рішенням Володимирської міської ради №8/15 від 09.07.2021р. «Про встановлення ставок орендної плати за користування земельними ділянками», а ПП «Універсам» встановлено індивідуальну ставку, яка є завищеною порівняно з рішенням №8/15 від 09.07.2021р.
У зв'язку із тим, що п.3.1. рішення Володимирської міської ради №17/57 від 30.09.2022р., яким встановлено для ПП «Універсам» ставку орендної плати, згідно рішення суду першої інстанції визнано незаконним, то правомірним є задоволення вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди землі, де позивачу встановлено орендну плату на підставі незаконного пункту рішення.
В наслідок визнання пункту рішення незаконним така істотна умова договору, як орендна плата, стає неузгодженою, оскільки ставка орендної плати за землі комунальної форм власності не може визначатися інакше, як за рішенням органу місцевого самоврядування, тобто не може визначатися одноособово міським головою.
Крім того, Договір оренди землі є таким , що суперечить діючому законодавству, а саме нормативно-правовому акту №8/15 від 09.07.2021р. Володимирської міської ради, у зв'язку із чим визнаний судом недійсним, а тому покликання відповідача в апеляційній скарзі на те що Господарським судом Волинської області не було встановлено підстав недійсності правочину є не належним.
3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
Як вбачається з матеріалів справи, 9 липня 2021 Володимир-Волинською міською радою було прийнято рішення №8/15 "Про встановлення ставок орендної плати за користування земельними ділянками" яким міська рада вирішила встановити на території Володимир-Волинської міської територіальної громади ставки орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності згідно з додатком (п.1 рішення, а.с.27).
Так, згідно затвердженого рішенням Володимир-Волинської міської ради від 09.07.2021 №8/15 додатку (а.с.28-33), для земель з цільовим призначенням код 11.02 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) встановлено ставку орендної плати для юридичних осіб на рівні 3% від нормативної грошової оцінки землі.
В даному рішенні зазначено, що воно набирає чинності з 01.01.2022 (п.5 рішення).
03.06.2022 Володимир-Волинську міську раду перейменовано на Володимирську міську раду згідно Рішення №14/4 Володимир-Волинської міської ради (а.с.34-35).
30.09.2022 Володимирська міська рада прийняла рішення №17/57 "Про затвердження ПП "Універсам" технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її передачу в оренду" (а.с.23) яким розглянувши клопотання ПП "Універсам" вирішила:
1. Затвердити технічну документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 4,2800 га кадастровий №0720581600:00:001:0103, з цільовим призначенням 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка розташована за межами населеного пункту с.Федорівка Володимир-Волинської міської територіальної громади.
2. Встановити, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4,2800 га кадастровий №0720581600:00:001:0103 згідно технічної документації з нормативної грошової оцінки становить 10 630 287,36грн.
3. Передати ПП "Універсам" в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку, зазначену в п.1 , терміном на 5 років.
3.1. Встановити, що річна орендна плата за користування земельною ділянкою становить 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
4. Зобов'язати ПП "Універсам" в місячний термін укласти з міською радою договір оренди земельної ділянки. Зареєструвати речове право на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Виконувати обов'язки землекористувачів, визначені ст.96 ЗК України.
30.09.2022 між Володимирською міською радою та Приватним підприємством "Універсам" укладено договір оренди земельної ділянки (а.с.19-20), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на підставі рішення Володимирської міської ради №17/57 від 30.09.2022 з кадастровим номером 0720581600:00:001:0103, яка знаходиться за адресою: за межами населеного пункту с.Федорівка Володимир-Волинської міської територіальної громади (п.1 Договору).
Відповідно до п.3 договору оренди землі на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - приміщення, які належать орендарю на праві власності.
Згідно з п.9 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі: 7-ми відсотків нормативної грошової оцінки землі, що становить 744 120,12 грн за рік.
З вищенаведеного вбачається, що міська рада за наявності рішення №8/15 від 09.07.2021 яким встановлено ставки орендної плати за користування земельними ділянками, в тому числі з цільовим призначенням 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на рівні 3% від нормативної грошової оцінки землі, встановила для ПП "Універсам" з цільовим призначенням 11.02, річну орендну плату за користування земельною ділянкою на рівні 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Не погоджуючись із вище викладеним, Приватне підприємство "Універсам" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Володимирської міської ради, в якому просить: зобов'язати Володимирську міську раду вчинити дії, а саме прийняти рішення яким встановити для Приватного підприємства "Універсам" орендну плату на рівні 3% від нормативної грошової оцінки землі за користування земельною ділянкою кадастровий номер 0720581600:00:001:0103; визнати незаконним та скасувати пункт 3.1 рішення Володимирської міської ради Волинської області №17/57 від 30.09.2022 "Про затвердження ПП "Універсам" технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та передачу її в оренду" в частині встановлення річної орендної плати за користування земельною ділянкою на рівні 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; визнати недійсним договір оренди землі від 30.09.2022 укладений між Володимирською міською радою Волинської області та Приватним підприємством "Універсам", право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.12.2022 номер запису про інше речове право: 48911176.
При обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що відповідач за наявності рішення Володимирської міської ради Волинської області №8/15 від 09.07.2021 про встановлення ставки орендної плати за користування земельними ділянками, в тому числі з цільовим призначенням 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на рівні 3% від нормативної грошової оцінки землі, рішенням Володимирської міської ради Волинської області №17/57 від 30.09.2022 "Про затвердження ПП "Універсам" технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та передачу її в оренду" встановили для ПП "Універсам" річну орендну плату за користування земельною ділянкою з цільовим призначенням 11.02 на рівні 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Позивач вважає такі дії Володимирської міської ради не правомірними, а п.3.1 рішення №17/57 від 30.09.2022 таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку та як наслідок визнання недійсним договору оренди землі від 30.09.2022, оскільки істотна умова договору - орендна плата стає неузгодженою.
Крім того, зазначає, що відповідач встановивши позивачу у спірному рішенні ставку орендної плати - 7% від нормативної грошової оцінки землі, створив для позивача дискримінаційні умови господарської діяльності порівняно з іншими суб'єктами господарювання, де розмір ставки орендної плати за користування земельними ділянками з таким самим цільовим призначенням є меншим та становить 3%.
4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 15 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (стаття 16 зазначеного Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання.
Відповідно до статтей 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Згідно із ч.1 ст.3 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.
Статтею 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" обумовлено принципи державної регуляторної політики, зокрема серед яких прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.
Водночас, ст.5 вказаного Закону передбачено, що забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає: встановлення єдиного підходу до підготовки аналізу регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності регуляторних актів; підготовку аналізу регуляторного впливу; планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів; оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю; відстеження результативності регуляторних актів; перегляд регуляторних актів; систематизацію регуляторних актів; недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти; викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта; оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності.
Частинами 1, 2, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Згідно із частиною дванадцятою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Відповідно до п.13 ч.2 ст.19 Закону України "Про правотворчу діяльність" акти органів місцевого самоврядування приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України і є обов'язковими до виконання на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (територіальної громади).
Згідно ч.1 ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
За змістом статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (частина перша статті 124 ЗК України).
За змістом частини 1 статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 зазначеного Закону).
Частиною 1 статті 155 Земельного кодексу України (у відповідній редакції) передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Плата за землю відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1. статті 14 ПК України - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору.
Згідно зі ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно ч. 1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Згідно частини третьої цієї статті відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Відносини щодо оренди землі, зокрема визначення, процедура укладення, вимоги до форми та змісту, підстави та порядок припинення договору оренди землі, урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України "Про оренду землі".
Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
У ст. 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно із ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
У статті 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
В свою чергу частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 ЦК України).
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Спірні правовідносини сторін, а відповідно, їх цивільні права та обов'язки, перебувають у сфері дії Цивільного, Земельного кодексів України, Законів України "Про оренду землі", "Про місцеве самоврядування в Україні", які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.
Аналізуючи Рішення Володимирської міської ради №8/15 від 09.07.2021 колегія суддів приходить до висновку, що воно є нормативно-правовим регуляторним актом, враховуючи наступне.
Вказаним вище Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" визначено, що регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ, який відповідає сукупності певних ознак, зокрема таких як: прийняття уповноваженим на це регуляторним органом; встановлення, зміна чи скасування норм права; застосування неодноразово та щодо невизначеного кола осіб.
Крім того, колегія суддів акцентує свою увагу на тому, що відповідно до п.18 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування. Нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.
Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.
Пунктом 19 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.
Таким чином, акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб'єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб'єктам і створює права та/чи обов'язки лише для цих суб'єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв'язку з припиненням існування конкретних правовідносин.
Суди звертають увагу, що Верховний Суд неодноразово розглядав справи, в яких висловлював правові висновки щодо правової природи рішень про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Зокрема, у постанові від 16.10.2018 у справі №522/7868/13 суд дійшов висновку, що рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки мають ознаки нормативно-правового акту, оскільки прийняті уповноваженим органом суб'єкта владних повноважень, змінюють норми права, скасовують інший правовий акт, поширюються на невизначене коло осіб (платників орендної плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання.
Аналогічні висновки неодноразово були наведені у постановах Верховного Суду від 25.09.2018 у справі №428/7176/14-а, від 27.11.2018 у справі №826/2507/18, від 06.03.2019 у справі №803/417/18, від 17.12.2019 у справі №1940/1662/18, від 10.04.2020 у справі №615/1182/15-a, від 29.04.2020 у справі №161/6580/16-а, від 10.06.2021 у справі №823/902/17, від 15.06.2021 у справі №200/12944/19-а, від 16.12.2021 у справі №826/8114/17, від 01.02.2022 у справі №160/1936/21, від 01.06.2022 у справі №280/5928/19, від 02.02.2023 у справі №807/125/18 та від 14.02.2023 у справі №695/2607/17.
Окрім вказаного, висновки викладені Верховним Судом у зазначених вище справах щодо визначення поняття нормативно-правового акта були викладені у рішеннях Конституційного Суду України від 27.12.2001 №20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22.07.1991 (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23.06.1997 №2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини) та від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (п.4 мотивувальної частини).
Враховуючи вищевикладене, судами встановлено, що рішення Володимирської міської ради Волинської області №8/15 від 09.07.2021 "Про встановлення ставок орендної плати за користування земельними ділянками" має ознаки нормативно-правового регуляторного акта, так як прийняте уповноваженим органом суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається із офіційного сайту Володимирської міської ради, рішення №8/15 від 09.07.2021 прийняте з дотриманням процедури передбаченої для прийняття нормативно-правових актів, зокрема був розроблений Аналіз регуляторного впливу, який опублікований на офіційному сайті міської ради. Згідно з розділом І вказаного Аналізу регуляторного впливу Рішення Володимирської міської ради №8/15 від 09.07.2021 приймалось з метою вдосконалення земельних відносин у сфері оренди землі на основі встановлення економічно обґрунтованих, справедливих, єдиних ставок орендної плати, диференціації ставок в залежності від цільового призначення земельної ділянки.
Ухвалення рішення міської ради "Про встановлення ставок орендної плати за користування земельними ділянками", що набрав чинності - 01.01.2022, необхідне для прозорого, ефективного встановлення ставок орендної плати за користування землею комунальної власності Володимир-Волинської міської територіальної громади.
Даним рішенням передбачається привести відносини з оренди землі на території Володимир-Волинської міської ради у відповідність до норм чинного законодавства, вдосконалити і визначити прозорий механізм розрахунку орендної плати, відповідно до чинного законодавства України. А також зазначалось, що встановлення розмірів річної орендної плати за землю на території населених пунктів Володимир-Волинської міської територіальної громади потребує впровадження узгоджених підходів щодо регулювання орендних відносин в галузі користування земельними ділянками та створення єдиних організаційно-правових засад визначення та справлення орендної плати за землю.
Колегія суддів наголошує на тому, що орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю.
За змістом статті 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України).
Отже, законодавцем допускається передання власником в оренду земельної ділянки у випадку неможливості проведення нормативної грошової оцінки за об'єктивних обставин та визначено можливість розрахунку річного платежу орендної плати за певними алгоритмом, передбаченим абзацом третім підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України. Зазначена норма є винятком із загального правила, який може застосовуватися у випадку неможливості визначення нормативної грошової оцінки певної земельної ділянки. Повноваження власника щодо вільного користування землею не можуть обмежуватися внаслідок неможливості проведення власником чи орендарем її нормативної грошової оцінки з об'єктивних причин.
Оскільки, при укладенні оспорюваного договору оренди землі не були дотримані положення нормативно-правового акта, а саме Рішення Володимирської міської ради №8/15 від 09.07.2021 "Про встановлення ставок орендної плати за користування земельними ділянками" такий договір підлягає визнанню недійсним.
Враховуючи викладене, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 09.11.2021 у справі №635/4233/19).
Внаслідок визнання пункту рішення незаконним, така істотна умова договору, як орендна плата, стає неузгодженою, оскільки ставка орендної плати за землі комунальної форм власності не може визначатися інакше, як за рішенням органу місцевого самоврядування.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що у застосуванні приписів статей 215, 217 ЦК України слід враховувати, що умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною не може бути істотною умовою договору, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому.
Згідно частин першої та другої статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі, де позивачу встановлено орендну плату на підставі незаконного пункту рішення, оскільки п.3.1.рішення Володимирської міської ради №17/57 від 30.09.2022р., яким встановлено для ПП «Універсам» ставку орендної плати, визнано незаконним.
Також, із рішення Господарського суду Волинської області вбачається, що суд першої інстанції досліджував електронний доказ, а саме витяг із відеозапису від 27.09.2022 (а.с.92) Погоджувального засідання представників депутатських груп і фракцій Ради Володимирської міської ради VIII скликання під час розгляду проекту питання порядку денного "Про затвердження ПП "Універсам" технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її передачу в оренду".
При дослідженні даного відеозапису в судовому засіданні судом було встановлено, що не можливо встановити (конкретизувати особу), що саме представник ПП "Універсам" був присутній на засіданні міської ради та саме представник ПП "Універсам" був згідний на запропоновані умови, а саме строк договору оренди не 10 років, а 5 років та на встановлення ставки річної орендної плати у розмірі 7% нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції правомірно відхилив даний доказ та не прийняв його до уваги.
В апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що в даному випадку у позивача відсутнє порушене право, однак колегія суддів не приймає вказаний довід до уваги при цьому враховуючи наступне.
У користуванні ПП «Універсам» перебуває земельна ділянка комунальної власності, яка знаходиться на території Володимирського ОТГ з цільовим призначенням 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Володимирською міською радою було прийнято нормативно-правовий акт, яким чітко встановлено ставку орендної плати за користування земельними ділянками з цільовим призначенням 11.02., що становить 3% від нормативної грошової оцінки землі в рік.
Згідно з пунктом 9 оспорюваного договору оренди землі орендна плата встановлена Володимирською міською радою за користування земельною ділянкою для позивача на рівні 7-ми відсотків нормативної грошової оцінки землі, тобто на 4% більше ніж встановлено нормативно правовим актом, що є порушенням прав позивача.
Стосовно твердження відповідача щодо погодження зі сторони ПП «Універсам» на погоджувальному засіданні міської ради умов договору оренди землі зокрема, на встановлення ставки річної орендної плати у розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то такі твердження не приймаються колегією суддів до уваги, так як не підтверджені належним чином. Відповідач наголошуючи на тому, що на погоджувальному засіданні був присутній представник ПП «Універсам», де надав згоду на встановлення ставки орендної плати для ПП «Універсам» на рівні 7 % від нормативної грошової оцінки землі, не надав належних доказів, на підставі яких можна встановити присутність саме представника ПП «Універсам» на погоджувальному засіданні.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.73, 76-79, 86 ГПК України.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до незгоди з оцінкою встановлених судом першої інстанції обставин справи.
6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Таким чином, у апеляційній скарзі Володимирської міської ради не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.
Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.
Керуючись ст. ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Володимирської міської ради на рішення господарського суду Волинської області від 11.03.2025р. у справі №903/1016/24 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Волинської області - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №903/1016/24 повернути Господарському суду Волинської області.
Повний текст постанови складений "20" травня 2025 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Бучинська Г.Б.