ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
20 травня 2025 року Справа № 906/1350/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Тимошенко О.М. , суддя Саврій В.А.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Господарського суду Житомирської області від 05 березня 2025 року (повний текст складено 10.03.2025) у справі №906/1350/24 (суддя Давидюк В.К.)
за позовом Департаменту патрульної поліції
до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1
про стягнення 160 000,00 грн
Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270 та частини 13 статті 8 ГПК України.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05 березня 2025 року у справі №906/1350/24 відмовлено у задоволенні позову Департаменту патрульної поліції до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 160 000,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Департамент патрульної поліції звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задоволити.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №906/1350/24 у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 березня 2025 року у справі №906/1350/24 апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Господарського суду Житомирської області від 05 березня 2025 залишено без руху. Запропоновано апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання суду належних доказів надсилання копії апеляційної скарги третій особі у справі.
04 квітня 2025 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Департаменту патрульної поліції про усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Господарського суду Житомирської області від 05 березня 2025 року у справі №906/1350/24. Встановлено учасникам справи строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження, з урахуванням положень статті 263 Господарського процесуального кодексу України. Роз'яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз.2 ч.10 ст.270 ГПК України).
Враховуючи те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги підлягає здійсненню у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розпорядженням керівника апарату від 19.05.2025 №01-05/170 в зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Крейбух О.Г. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №906/1350/24 визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Тимошенко О.М., суддя Саврій В.А.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11 листопада 2022 року о 09 годині 45 хвилин на 178 км автодороги Київ-Чоп, між населеними пунктами с. Мартинівка та с. Молодіжне, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ 21070 з номерним знаком НОМЕР_1 під час зміни напрямку руху, перестроювання з крайньої правої смуги для руху в крайню ліву смугу, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, не переконався в безпечності здійснення маневру, перед маневром розвороту не зайняв відповідне крайнє положення, не надав перевагу в русі автомобілю СКС RDS-02PП (на базі Renault Duster) з номерним знаком НОМЕР_2 (на синьому фоні), який рухався в крайній лівій смузі прямо в попутному напрямку, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода.
Внаслідок ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками та потерпілі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження.
31 січня 2024 слідчим слідчого відділення поліції №4 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області лейтенантом поліції Мельником Ю.А. винесено постанову про закриття кримінального провадження за результатами події внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022240020000478 від 11.11.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та направлено матеріали справи до управління патрульної поліції в Житомирській області для складання адміністративних матеріалів за ст. 124 КУпАП. В результаті чого інспектором ВРОМ ДТП в Житомирській області ДПП майором поліції ОСОБА_7 , складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №746485 за ст. 124 КУпАП та направлено на розгляд Червоноармійського районного суду Житомирської області (а.с. 10).
Постановою Червоноармійського районного суду Житомирської області по справі 292/651/24 від 10 червня 2024 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження по справі закрито у зв'язку із закінченням на момент її розгляду строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Транспортний засіб СКС RDS-02РП (на базі Renault Duster) з номерним знаком НОМЕР_2 (на синьому фоні) належить позивачу - Департаменту патрульної поліції на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с. 11).
Транспортний засіб ВАЗ 21070 реєстраційний номер НОМЕР_1 належить - ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (а.с. 12).
На момент вчинення ДТП транспортний засіб ВАЗ 21070 реєстраційний номер НОМЕР_1 був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 211085680 (далі - поліс ОСЦПВВНТЗ) страхової компанії Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (а.с. 43).
На момент вчинення ДТП, службовий транспортний засіб СКС RDS-02РП( на базі Renault Duster) з номерним знаком 11 7043 (на синьому фоні) був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №208390550 Приватного акціонерного товариства "Акціонерної компанії "Омега" (а.с. 44).
14.11.2022 Департаментом патрульної поліції складено страховій компанії "Омега" пояснення щодо дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 148).
17.04.2024 Департамент патрульної поліції звернувся до HACK "Оранта" із заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов договору страхування (а.с. 120).
У відповідь на вказану вимогу листом 25.04.2024 №09-02-20/4676 HACK "Оранта" відмовилась від виплати відшкодування через пропущення строку звернення із заявою про здійснення такого відшкодування (а.с. 119).
Враховуючи викладене, Департамент патрульної поліції звернувся з відповідним позовом до суду.
Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1188 ЦПК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до статей 9, 22-31, 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
З огляду на зазначені вище норми матеріального права, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.
Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 цього Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Згідно з пунктом 1 статті 35.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
Відповідно до підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
У постанові Великої Палати Верховного Суд від 14.12.2021 у справі №147/66/17 зазначено, що Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" з огляду на принцип добросовісності визначає, якщо потерпілий недобросовісно реалізовує право на отримання відшкодування завданої йому під час експлуатації наземного транспортного засобу шкоди, не виконує покладені на нього Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язки, він має нести тягар негативних наслідків власної поведінки. Аналізуючи вказані норми законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що законодавство у страхових правовідносинах передбачає здійснення прав та обов'язків з дотриманням принципу добросовісності всіма учасниками цих правовідносин і не дотримання цього принципу може мати наслідком відмову в захисті порушеного права, зокрема у праві на відшкодування шкоди при недобросовісній поведінці особи взагалі, та звільняє страховика від обов'язку відшкодування шкоди при недобросовісній поведінці винної особи та потерпілого.
Закон передбачає, що потерпілий, який володіє правом на майнове відшкодування заподіяної йому шкоди, повинен вчинити ряд активних дій, які б свідчили про його волевиявлення щодо здійснення цього права. Вказані активні дії потерпілого закон пов'язує, зокрема, із поданням заяви про страхове відшкодування впродовж визначеного законом строку (підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Відтак, право потерпілого на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком узятих на себе зобов'язань не є безумовним, а пов'язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №910/7449/17).
При цьому, як вірно встановив суд першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, зазначений у пп. 37.1.4 п. 37 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк є присічним і поновленню не підлягає, а отже, підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені у ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 у справі №465/4287/15)
Тому саме річний строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування. Аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 11.12.2019 у справі №465/4287/15, від 15.05.2024 у справі №161/8285/22, з огляду на що доводи скаржника в цій частині є безпідставними.
Як встановлено судами обох інстанцій та підтверджено матеріалами справи, позивач звернувся до ПАТ "HACK "Оранта" з заявою про виплату страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб лише 17.04.2024, тобто з пропуском визначеного положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" річного строку для такого звернення, оскільки ДТП сталося 11.11.2022.
Отже, обґрунтованим є висновок страховика про відмову у здійсненні страхового відшкодування.
При цьому, звертаючись до суду, позивачем не доведено добросовісності своїх дій при зверненні до страховика із вказаною заявою.
Посилання позивача на тривалість розгляду кримінальної справи щодо встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні спірної ДТП, є безпідставними, оскільки існування кримінального провадження не може свідчити про неможливість звернення потерпілого до страховика з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування, чи пред'явлення позову про відшкодування шкоди за ДТП.
При цьому цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану ДТП, наступає незалежно від вини завдавача шкоди.
Подібний за змістом правовий висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 04.07.2023 у справі №686/20281/21, від 17.04.2024 у справі №552/7011/22, від 24.04.2024 у справі №243/880/23, від 15.05.2024 у справі №161/8285/22.
Отже, позивачем не наведено обґрунтованих пояснень та не надано доказів неможливості подання ним заяви про виплату страхового відшкодування в межах річного строку з дати настання спірної ДТП.
Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги, що позивачем було пропущено річний строк, встановлений ст. 37 Закону України Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись правовими висновками Верховного Суду та зважаючи на ті обставини, що позивачем не надано суду доказів здійснення ним розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика (відповідача), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 05 березня 2025 року у справі №906/1350/24 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Саврій В.А.