Провадження № 11-сс/821/247/25 Справа № 712/6109/25 Категорія: ст. 241 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
20 травня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
головуючогоОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі підозрюваного (відеоконференція) захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 травня 2025 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні має неповнолітнього сина - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює на посаді контролера на контрольно-пропускному пункті відділу охорони ПрАТ «Азот», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , учасника бойових дій, інваліда ІІ групи, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
Слідчий слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_11 , звернувся до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаним клопотанням.
В обґрунтування заявлених в клопотанні вимог зазначено, що Слідчим відділом Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025250310001551 від 01 травня 2025 року за ч.2 ст. 121 КК України.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 травня 2025 року задоволено клопотання слідчого та застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб, тобто до 07 липня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено належними, достатніми, достовірними наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігти вказаним ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного шляхом застосування відносно останнього іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Враховуючи обставини справи слідчий суддя вважав за можливе не визначати йому розмір застави.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги, захисник посилається на те, що стороною обвинувачення під час судового засідання належним чином не доведено та не надано жодних доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Вказує на те, що слідчим суддею не взято до уваги те, що підозрюваний є раніше не судимою особою, має постійне місце проживання, має неповнолітню дитину, є інвалідом 2 групи, учасником бойових дій.
Слідчим суддею, при ухваленні рішення про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необґрунтована неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а лише формально перераховані ризики.
Також у сторони захисту є сумніви щодо причетності його підзахисного до інкримінованого йому злочину, оскільки конфлікт між підозрюваним та потерпілим ОСОБА_12 виник 28.04.2025, а до лікарні останній потрапив 30.04.2025, що ставить під сумнів причинний зв'язок між спричиненням ОСОБА_6 , відповідно до підозри, ушкоджень потерпілому та його смертю. Де півтори доби перебував останній і чи міг він отримати тілесні ушкодження при інших обставинах слідством не встановлено та відповідних заходів з цього приводу не вживалося.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги захисника, дослідивши надані матеріали, апеляційний суд дійшов до наступного.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу,слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що, згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12025250310001551 внесені до реєстру 01 травня 2025 року за фабулою: «До Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення про те, що 30.04.2025 до КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» був доставлений ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який 06.05.2025 згідно лікарського свідоцтва про смерть №588 від 06.05.2025, помер внаслідок використання тупого предмета з метою вбивства чи нанесення ушкодження. (ЄО-36784 від 30.04.2025).» - правова кваліфікація - ч. 2 ст. 121 КК України.
Слідчим відділом Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025250310001551 від 01 травня 2025 року за ч. 2 ст. 121 КК України.
За версією органу досудового розслідування, 28 квітня 2025 року ОСОБА_6 , поблизу кіоску за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Майдану, 9, діючи умисно, протиправно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, підійшов до потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який сидів, спершись спиною на припаркований поруч автомобіль, наніс останньому не менше восьми ударів гомілкостопом правої ноги в область лівої частини голови, заподіявши потерпілому ОСОБА_12 тілесні ушкодження, внаслідок яких настала смерть потерпілого.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть №588 від 06 травня 2025 року, виданого ДСУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи», причиною смерті потерпілого ОСОБА_12 є використання тупого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
08 травня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення підтверджується:
- даними електронного рапорту №36784 від 30 квітня 2025 року;
- даними електронного рапорту №36077 від 29 квітня 2025 року;
- даними протоколу огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 від 29 квітня 2025 року;
- даними протоколу огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 від 30 квітня 2025 року;
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від
01 травня 2025 року;
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_14 від 01 травня 2025 року;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_14 від 01 травня 2025 року;
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_15 від 02 травня 2025 року;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_15 від 02 травня 2025 року;
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_16 від 07 травня 2025 року;
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_17 від 07 травня 2025 року;
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_18 від 07 травня 2025 року;
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_19 від 07 травня 2025 року;
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_20 від 07 травня 2025 року;
- даними лікарського свідоцтва про смерть №588 від 06 травня 2025 року;
- іншими матеріалами кримінального провадження №М12025250310001551.
Як слідує з наданих матеріалів, слідчим суддею належним чином і в повній мірі досліджені у сукупності наявні докази у провадженні, долучені до клопотання, які є достатньо вагомими на підтвердження обґрунтованості підозри й дають достатньо вагомі підстави зробити об'єктивний висновок, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі Нечипорук і Йонкало проти України термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об'єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена, враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, обґрунтовується зібраними доказами та іншими матеріалами кримінального провадження.
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру за своїм змістом відповідає вимогам ст. 278 КПК України та на даному етапі сумнівів щодо його законності або порушення порядку вручення не викликає, а тому доводи сторони захисту з приводу необґрунтованості підозри та непричетності до злочину є необґрунтованими.
Слідчий суддя, у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, належним чином врахував тяжкість та обставини злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, дані про особу ОСОБА_6 , а саме раніше не судимого, одруженого, офіційно працевлаштованого, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, що залишаючись на свободі ОСОБА_6 матиме змогу переховуватись від органів досудового розслідування або суду.
Також, суд першої інстанції, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, крім даних про суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому підозрюють ОСОБА_6 , та даних про особу підозрюваного, взяв до уваги і інші обставини кримінального провадження, а саме підвищену суспільну небезпечність, що в сукупності є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування від органів досудового розслідування або суду.
При цьому, зазначений ризик об'єктивно збільшуються з урахуванням введення в Україні військового стану через агресію Російської Федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Дані висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду провадження, дійшов висновку, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Доводи захисника про відсутність обставин, які вказують на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об'єктивне існування обставин, які виправдовують тримання під вартою ОСОБА_6 , та встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а будь-яких об'єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, стороною захисту не наведено.
Щодо посилання захисника про те, що підозрюваний є раніше не судимою особою, одружений, має неповнолітню дитину, має позитивну характеристику, є інвалідом 2 групи, учасником бойових дій, слід зазначити, що вказані обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки та були враховані під час обрання останньому запобіжного заходу.
Відомостей щодо протипоказань для перебування підозрюваного в умовах слідчого ізолятора захисником не було надано, як під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в суді першої інстанції, так і під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції.
Крім того, частиною 3 ст. 183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого судом дотримані в повному обсязі.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, що виразилося у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень ,які спричинили смерть потерпілого.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги захисника, апеляційним переглядом не встановлено.
Приймаючи рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні зазначеної ухвали судом апеляційної інстанції не виявлено, тому апеляційний суд вважає необхідним ухвалу слідчого судді залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 травня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 -залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: