Справа № 462/8694/24 Головуючий у 1 інстанції: Постигач О.Б.
Провадження № 33/811/512/25 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.
15 травня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі судді Урдюк Т.М., з участю захисника Мидзки Р.В., при апеляційному перегляді в режимі відеконференції справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника Мидзки В.М. на постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 24 березня 2025 року,
24 березня 2025 року захисник ОСОБА_1 - Мидзка Р.В. звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із заявою про відстрочку виплати штрафу за постановою Залізничного районного суду м. Львова від 07.01.2025 у справі №462/8694/24 на суму 17 000 грн. на 12 місяців, стягуючи з ОСОБА_1 по 1 466,67 грн щомісячно.
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 24 березня 2025 року у задоволенні заяви захисника ОСОБА_1 - адвоката Мидзки Романа Володимировича про відстрочку виконання постанови Залізничного районного суду м. Львова від 07.01.2025 у справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП - відмовлено.
На постанову Залізничного районного суду м. Львова від 24 березня 2025 року захисник Мидзка Р.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову від 24.03.2025, винести нову постанову, якою розтермінувати сплату штрафу за постановою Залізничного районного суду м. Львова від 07.01.2025 на суму 17 000 грн. на 12 місяців, стягуючи з ОСОБА_1 1466 грн. щомісячно.
В обгрунтування апеляційної скарги покликається на те, що ОСОБА_1 є безробітним, у нього важке матеріальне становище, однак це не було враховано суддею першої інстанції при прийнятті оскарженої постанови, що вважає порушенням.
Захисник Мидзка Р.В., який брав участь в розгляді справи в режимі відеоконференції апеляційну скаргу підтримав, просив задоволити.
Заслухавши захисника Мидзку Р.В., дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
В силу статті 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконаннядо органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місце знаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Тобто, після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, суд, яким винесено постанову, звертається до виконання постанова про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, шляхом надсилання для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження майна, а відділ державної виконавчої служби уповноважений приступити до примусового стягнення подвійного розміру накладеного штрафу.
В той же час згідно з ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюєтьсяв порядку, встановленому законом, згідно з положеннями статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Фактично у своїй апеляційній скарзі адвокат Мидзка Р.В. просить не відстрочити, а розстрочити сплату штрафу, призначеного оскарженою постановою, шляхом сплати суми штрафу частинами протягом дванадцяти місяців, однак норми чинного КУпАП не передбачають можливості розстрочки сплати штрафу за постановою про адміністративне правопорушення.
Крім того апляційний суд вважає, що відсутність у ОСОБА_2 офіційного місця роботи не може бути підставою для відстрочення виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення, тому у суду апеляційної інстанції відсутні передбачені законом підстави для задоволення апеляційної скарги адвоката Мидзки Р.В.
Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, місцевий суд всебічно, повно та об'єктивно розглянув зазначену заяву і правильно встановив відсутність підстав для задоволення заяви адвоката Мидзки Р.В.
Підстави для скасування або зміни постанови місцевого суду, що є законною та обґрунтованою відсутні.
Керуючисьст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 24 березня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні заяви захисника ОСОБА_1 - адвоката Мидзки Романа Володимировича про відстрочку виконання постанови Залізничного районного суду м. Львова від 07.01.2025, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Мидзки Р.В. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М.